СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
12 грудня 2006 року |
Справа № 20-4/169 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Гонтаря В.І.,
Горошко Н.П.,
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Остапова К.А.) від 06.11.2006 у справі № 20-4/169
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
до відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44,Севастополь,99040)
про визнання недійсними та неправомірними акта про порушення Правил користування електричною енергією № НОМЕР_1 від 13.07.2006, протоколу № НОМЕР_2 засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" , протоколу розрахунку до акту № НОМЕР_1, рахунку - акту виконаних робіт № НОМЕР_3 від 08.08.2006 та визнання необгрунтованості донарахування обсягу електричної енергії в розмірі 3645 кВт/ч на суму 1263,37 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 06.11.2006 на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 і статті 12 Господарського процесуального кодексу України припинено провадження у справі № 204/169 в частині визнання недійсними та неправомірними акта про порушення Правил користування електричною енергією № НОМЕР_1 від 13.07.2006, протоколу № НОМЕР_2 засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією ВАТ "ЕК "Севастопольенерго", протоколу розрахунку до акту № НОМЕР_1, рахунку - акту виконаних робіт № НОМЕР_3 від 08.08.2006.
На зазначену ухвалу позивачем подана апеляційна скарга, в якій сторона просить її скасувати, як прийняту з порушенням норм процесуального і матеріального права, матеріали справи направити до господарського суду міста Севастополя для нового розгляду.
В апеляційній скарзі заявник вказує такі доводи:
- суд першої інстанції невірно трактував оскаржений акт № НОМЕР_1 від 13.07.2006 про порушення Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 ( далі - Правил), як акт ревізії або документальної перевірки, оскільки даний акт має обов'язковий, нормативний характер і його складення відповідає вимогам пункту 6.41 Правил і передбачено пунктом 10.5 договору на поставку електричної енергії № НОМЕР_4 від 28.09.2004, укладеного між сторонами у справі;
- суб'єктний склад учасників спору і характер правовідносин дозволяв позивачу в силу статей 1 і 12 Господарського процесуального кодексу України і рекомендацій, викладених в роз'ясненнях Президії Вищого господарського суду України від 08.02.96 № 02-5/62 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам”, звернутися з позовом до господарського суду.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
При повторному розгляді справи, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.
28.09.2004 між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1і відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" був укладений договір № НОМЕР_4 на постачання електричної енергії (арк.с.12-16 ).
13.07.2006 за результатом перевірки об'єкту технічного стану обладнання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 працівниками відповідача був складений акт № НОМЕР_1 про порушення Правил користування електричної енергії, яке виразилось в тому, що лічильник № НОМЕР_5 працює не в класі, диск А.25 загальмовується. (арк..с. 18-19).
На засіданні комісії з розгляду актів про порушення Правил відповідачем було прийнято рішення про несправність лічильника і необхідність нарахування 50 % недооблікованої електричної енергії за шість місяців, розмір і обсяг вартості якої визначити згідно з Методикою обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією (протокол № НОМЕР_2, арк. с. 19-20).
Відповідно до вимог зазначених Правил, на підставі протоколу розрахунку до акту № НОМЕР_1 від 13.07.2006 (арк.с. 21) позивачу був виписаний рахунок № НОМЕР_3 від 08.08.2006 (арк.с. 20) для сплати вартості недооблікованої електроенергії в сумі 1263,37 грн. Позивачем у добровільному порядку оплата вказаної суми виконана не була.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” про визнання недійсними та неправомірними акта про порушення Правил користування електричною енергією № НОМЕР_1 від 13.07.2006, протоколу № НОМЕР_2 засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією ВАТ „ЕК „Севастопольенерго”, протоколу розрахунку до акту №т НОМЕР_1, рахунку-акту виконаних робіт № НОМЕР_3 від 08.08.2006 та визнання необґрунтованості донарахування обсягу електричної енергії в розмірі 3645 кВт/ч на суму 1263,37 грн ( арк.с. 2-5).
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 06.11.2006 на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 і статті 12 Господарського процесуального кодексу України припинено провадження у справі № 204/169 в частині визнання недійсними та неправомірними акта про порушення Правил користування електричною енергією № НОМЕР_1 від 13.07.2006, протоколу № НОМЕР_2 засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією ВАТ"ЕК "Севастопольенерго", протоколу розрахунку до акту № НОМЕР_1, рахунку - акту виконаних робіт № НОМЕР_3 від 08.08.2006 ( арк.с. 65).
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що ухвала суду від 06.11.2006 підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справі, правовідносини сторін виникли з договору № НОМЕР_4 від 28.09.2004 на постачання електроенергії, згідно з яким відповідач (постачальник) постачає електроенергію позивачу (споживачу), а позивач сплачує відповідачу її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього.
Предметом апеляційного оскарження у даній справі є припинення провадження у справі в частині визнання недійсними акту про порушення Правил, протоколу засідання комісії з розгляду відповідних актів, а також протоколу розрахунку до акту і рахунку акту виконаних робіт.
Судова колегія вважає, що провадження у справі обґрунтовано припинено судом першої на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підставах, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Пунктом 1 роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 ”Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” визначено, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Форми, найменування і порядок прийняття актів державними чи іншими органами (далі акти) залежать від місця даного органу в системі відповідних органів та його компетенції і регламентуються Конституцією України, відповідними законами України та положенням (статутом) про такий орган.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Судова колегія вважає, що спірний акт не містить умов нормативного характеру та не має індивідуальної спрямованості.
Відповідно пункту 7.31 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31 липня 1996року № 28 (в редакції з 14.05.2003року до 11.12.2005року ), у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці оформляється двосторонній акт порушень за встановленою формою.
Акт складається у присутності представника споживача в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача підписати акт робиться запис про відмову.
Пунктом 7.32 Правил передбачено, що на підставі акта порушень, погодженого споживачем, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії за регульованим тарифом визначаються обсяг недоврахованої електроенергії та/або сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.
Кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.
Сума збитків перераховується споживачем на поточний рахунок постачальника електричної енергії або електропередавальної організації.
Відповідно пункту 7.33. у разі несплати нарахованих сум у визначений строк постачальник електричної енергії або електропередавальна організація має право подати позов до суду.
Отже, оспорюваний акт відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго" не є актом в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки він не регулює суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів спірних відносин, тому колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновку суду першої інстанції про непідвідомчість даного спору господарським судам України.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 06.11.2006 у справі № 20-4/169 залишити без змін.
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1залишити без задоволення.
Головуючий суддя В.В.Сотула
Судді Н.П. Горошко
В.І. Гонтар