Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-16/153-06 Суддя –Моїсеєнко В.М.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Карбань І.С.
21 червня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., суддів Бабакової Л.М., Лащенко Л.Д.
при секретарі – Крупіної В.В.,
за участю представників сторін:
позивача –Буцик Г.М. за довіреністю №106 від 20.06.2006р., Хлапової В.К. за довіреністю №105 від 20.06.2006р.,
відповідача –Мельніченко І.З. за довіреністю №39830/9/10-009 від 20.06.2006р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№1883С/2-4) ВАТ «Сумжитлобуд» на постанову господарського суду Сумської області від 11.05.2006 р. по справі № АС-16/153-06
за позовом ВАТ «Сумжитлобуд»в особі будівельного управління «Опорядбуд», м. Суми
до ДПІ в м. Суми
про визнання нечинними рішень
встановила:
ВАТ «Сумжитлобуд»в особі будівельного управління «Опорядбуд»звернулося до господарського суду Сумської області з позовною заявою та уточненням до неї, в яких просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 10.08.2004 р. №15-124/14026799/30461/1/42143, №15-124/14026799/30460/1/42142 частково в сумі 4241,50 грн., за №15-124/14026799/30463/1/42143 повністю в сумі 555,59 грн., а податкове повідомлення-рішення №15-124/14026799/30462/1/42142 частково в сумі 4241,50 грн.
Постановою господарського суду Сумської області від 11.05.2006р. по справі №АС-16/153-06 в позові відмовлено.
Позивач не погоджуючись з постановою господарського суду Сумської області від 11.05.2006р., подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вищевказану постанову та задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення норм матеріального права. Свої вимоги апелянт обґрунтовував тим, що згідно п 3.4 ст.19 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»неоплачені за недостатністю грошових коштів платіжні документи, які знаходились на обліку банків на момент введення в дію даного Закону, були повернуті їх виписувачам без виконання. Контролюючі органи, отримавши ці неоплачені платіжні документи, повинні були прислати платнику податків податкове повідомлення про суму непогашеного податкового зобов'язання, вказаного в цих платіжних документах, яка підлягає сплаті протягом строків, зазначених ст. 5 даного Закону. Але ДПІ в м. Суми податкові повідомлення-рішення не надіслала. Таким чином податковий борг, який виник станом на 01.04.2001 р. і не сплачений протягом 60 днів залишився не узгодженим. І тільки податковими повідомленням-рішенням від 10.08.2004р. №15-124/14026799/30460/1/42142, №15-124/14026799/30462/1/42142 та № 15-124/14026799/30461/1/42143, № 15-124/14026799/30463/1/42143 згідно акту камеральної перевірки №783, який позивач не підписав БУ "Опорядбуд" були нараховані штрафні санкції в сумі 5786,09 грн. Тому, на думку апелянта, зарахування поточних платежів в рахунок погашення недоїмки є неправомірним.
Також апелянт зазначав, що в перехідний період з 22.02.2001 р. протягом 60 днів згідно Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачалось розстрочення податкових боргів, які виникли за період з 01.01.2000 р. по 01.04.2001р., тому, штрафні санкції на вище вказані податкові борги не нараховувались.
Апелянт вважав невірним застосування ДПІ в м. Суми Інструкції "Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів, що надходять до бюджетів та державних цільових фондів", оскільки здійснення обліку в автоматичному режимі за хронологічним порядком, потребує відповідних документів, які підтверджують правильність і своєчасність операцій. Для підприємства такими документами є платіжні доручення та податкові декларації, які додаються до справи. Як виявилось, поточні платежі, що здійснювались позивачем, починаючи з 01.04.2001 р. зараховувались ДПІ в м. Суми в рахунок оплати податкового боргу, який виник станом на 01.04.2001 р., а відповідно поточні зобов'язання виходили на прострочення.
Апелянт погоджувався з порядком календарної черговості настання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з моменту набрання чинності змін щодо Інструкції "Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів, що надходять до бюджетів та державних цільових фондів", тобто з 18.10.2001 р. До 18.10.2001 р. ще проводилось списання та реструктуризація боргів. Тому в перехідний період Інструкція повинна застосовуватись в старій редакції, тобто в автоматичному режимі за хронологічним порядком за датами операцій на підставі відповідних документів, які підтверджують правильність та своєчасність цих операцій.
Також апелянт зазначав, що не згоден з нарахуванням штрафних санкцій на поточні зобов'язання, оскільки вони сплачені своєчасно, що підтверджується платіжними дорученнями, які додаються до справи. Штрафні санкції, нараховані на поточні зобов'язання ДПІ м. Суми повинні були нараховані на недоїмку і списані за строком давності, адже з моменту подачі податкових декларацій за 2000 рік пройшло більше ніж 1095 днів. Так, по підприємству БУ „Опорядбуд" на 01.04.2001 р., недоїмка склала 17372,07 грн. Як вказано в акті перевірки № 783 від 27.05. 2004 р. зобов'язання по ПДВ по строку 30.08.01 р. в сумі 9890,00 грн. сплачено 24.12.2001 р., але як свідчать платіжні документи, дане зобов'язання сплачене 14.09.2001 р., платіжне доручення № 233 від 14.09.2001 р. Оплата затримана на 14 днів, тобто штрафні санкції повинні скласти 10% від суми 9890,00 грн., що дорівнює 989,00 грн. Також сума зобов'язань по ПДВ за серпень по строку 30.09.2001 р. сплачено своєчасно платіжним дорученням № 233 від 14.09.2001 р.
На думку апелянта, штрафна санкція по підприємству БУ „Опорядбуд" повинна складати лише 989,00 грн. згідно рішення №15-124/14026799/30460/1/42142, а не 5230,50 грн.
Також апелянт зазначав, що на момент початку нарахування штрафних санкцій (тобто станом на 01.10.2001 р. коли недоїмка філіалу склала 17646,77 грн.) головне підприємство мало переплату по даному виду податку в сумі 146499,99 грн. Пунктом 7.4.3 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зазначено, що у разі відсутності у платника податків, що є філіалом, відособленим підрозділом юридичної особи, активів, достатніх для погашення його податкового зобов'язання або податкового боргу, додатковим джерелом погашення податкового зобов'язання або податкового боргу такого платника податків є активи юридичної особи, на які може бути обернене стягнення відповідно до справжнього Закону. Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не визначена процедура узгодження сум податкового боргу. І тільки починаючи з 01.04.2001р. була введена процедура узгодженості поточних податкових зобов'язань методом податкової декларації та податкового повідомлення. Пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового боргу протягом строків визначених цим Законом, то такий платник податків повинен сплатити штраф у відповідних розмірах.
В доповненнях на апеляційну скаргу апелянт вказував на те, що по підприємству БУ "Опорядбуд" на 01.04.2001 р., недоїмка склала 17372,07 грн. Як вказано в акті перевірки №783 від 27.05.2004 р. зобов'язання по ПДВ по строку 30.08.01 р. в сумі 9890,00 грн. сплачено 24.12.2001 р., але як свідчать платіжні документи, дане зобов'язання сплачене 14.09.2001 р., платіжне доручення №233 від 14.09.2001р. Оплата затримана на 14 днів, тобто штрафні санкції повинні скласти 10% від суми 9890,00 грн., що дорівнює 989,0 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено, що працівниками ДПІ в м. Суми було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства ВАТ «Сумижитлобуд»в особі будівельного управління «Опорядбуд». За результатами перевірки складено акт № 783 від 27.05.2005р., в якому встановлено, що позивачем в порушення підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 та п.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»затримав сплату податку на додану вартість.
На підставі вказаного акту було винесено податкове повідомлення-рішення №15-124/14026799/30460/30462/1/42140 від 10.08.2004р., яким позивачу було нараховано штрафну санкція в розмірі 5230,50 грн., у відповідності з п.п. 17.1.7. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Також за позивачем строків сплати податкового зобов'язання сплату податку на додану вартість в сумі 2777,94 грн. винесено відповідне рішення № 15-124/14026799/30461/30463/1/42143 від 10.08.2004р., яким нарахована штрафна санкція в сумі 555,59 грн.
Згідно п 3.4 ст.19 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»неоплачені за недостатністю грошових коштів платіжні документи, які знаходились на обліку банків на момент введення в дію даного Закону, були повернуті їх виписувачам без виконання. Контролюючі органи, отримавши ці неоплачені платіжні документи, повинні були прислати платнику податків податкове повідомлення про суму непогашеного податкового зобов'язання, вказаного в цих платіжних документах, яка підлягає сплаті протягом строків, зазначених ст. 5 даного Закону. Але ДПІ в м. Суми податкові повідомлення-рішення не надіслала. Таким чином податковий борг, який виник станом на 01.04.2001 р. і не сплачений протягом 60 днів залишився не узгодженим. Тільки податковими повідомленням-рішенням від 10.08.2004р. №15-124/14026799/30460/1/42142, №15124/14026799/30462/1/42142 та №15-124/14026799/30461/1/42143, №15-124/14026799/30463/1/42143 згідно акту перевірки №783, який позивач не підписав БУ "Опорядбуд" були нараховані штрафні санкції в сумі 5786,09 грн. Отже, на підставі вищевикладеного зарахування поточних платежів в рахунок погашення недоїмки є неправомірним.
Слід також зазначити, що акт перевірки № 783 від 27.05.2004 р. не відповідає вимогам чинного законодавства і не може бути підставою для прийняттям відповідачем спірних повідомлень-рішень, оскільки в ньому не вказано до якого виду перевірок відноситься даний акт, на підставі який документів працівники відповідача дійшли висновку про порушення позивачем норм податкового законодавства і яких саме норм, в ньому відсутній обґрунтований розрахунок сум платежів та штрафних санкцій тощо.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у прийнятті рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Рішення владних органів, крім того, що вони повинні прийматися відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України в межах повноважень та у спосіб, встановлений законами, повинні відповідати встановленим підставам їх прийняття.
Відповідно до ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, а також інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів на підставі яких документів та у зв’язку з виникненням яких обставин він прийняв спірні податкові повідомлення –рішення.
Відповідно до п. 3.2 Прикінцевих та перехідних положень КАС України розмір судового збору визначається відповідно до підпункту «б»п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього підпунктом 3 цього пункту, а саме в сумі 3,40 грн. У зв’язку з чим позивачем зайво було сплачено державне мито за подання позову та апеляційної скарги.
За таки обставин, судова колегія дійшла висновку, що при прийнятті постанови від 11.05.2006р. по справі №АС-16/153-06 господарським судом Сумської області було порушено норми матеріального права, а тому вищевказана постанова підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, ч.3 ст. 198, 202, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Постанову господарського суду Сумської області від 11.05.2006р. по справі № АС-16/153-06 скасувати та прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми за №15-124/14026799/30461/1/42143, №15-124/14026799/30460/1/42142 частково в сумі 4241,50 грн., за №15-124/14026799/30463/1/42143 повністю в сумі 555,59 грн., а податкове повідомлення-рішення №15-124/14026799/30462/1/42142 частково в сумі 4241,50 грн.
Стягнути з державного бюджету на користь ВАТ «Сумжитлобуд»в особі будівельного управління «Опорядбуд» 5,10 грн. державного мита, в тому числі за подання апеляційної скарги.
Видати довідку про повернення зайво сплаченого державного мита за платіжним дорученням № 64 від 13.02.2006р. в сумі 81,60 грн. та за платіжним дорученням № 165 від 12.05.2006р. в сумі 40,80 грн.
На виконання даної постанови зобов’язати господарський суд Сумської області видати відповідний виконавчий лист.
Дана постанова набирає чинності з дня її проголошення.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану постанову подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Суддя Бабакова Л.М..
Суддя Лащенко Л.Д.