Судове рішення #32953975

Справа № 473/4484/13-к

ВИРОК

іменем України


"11" жовтня 2013 р. м. Вознесенськ


Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Зубар Н.Б.,

при секретарі - Алдушиній І.Я.,

за участю прокурора - Кіракосян Т.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську кримінальне провадження № 12013160190002411 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с.Веселівка, Бобринецького району, Кіровоградської області, з неповною середньою освітою, раніше не судимого, офіційно не одруженого, має на утриманні малолітню дитину, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -


ВСТАНОВИВ:


Як встановлено під час досудового слідства обвинувачений ОСОБА_1, 24 серпня 2013 року, в обідній час, за містом Вознесенськ, Миколаївської області , на полі в районі автокооперативу «Сигнал 2», обірвав декілька гілочок з дикоростучих рослин коноплі, чим незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану). Далі ОСОБА_1 зірвані гілочки з дикоростучих рослин коноплі приніс до свого місця проживання, яке розташоване по АДРЕСА_1. Після цього, ОСОБА_1 ці гілочки заніс до гаражу свого домоволодіння, потім їх там висушив та зберігав в гаражі свого домоволодіння для особистого вживання шляхом паління без мети збуту.

29.08.2013 року під час проведеного обшуку на підставі ухвали слідчого судді за місцем мешкання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1, Миколаївської області, а саме в приміщенні гаражу було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану), загальною вагою в перерахунку на висушену речовину - 64,083 грам, який ОСОБА_1 зберігав за місцем свого проживання для особистого вживання без мети збуту.

Умисні дії ОСОБА_1 під час досудового розслідування були кваліфіковані за частиною 1 статті 309 КК України як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

23 вересня 2013 року між прокурором Вознесенської міжрайонної прокуратури, юристом 1 класу Ціомою В.В., якому згідно із ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_1 була укладена угода про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ст.468, ч. 4 ст.469, 472 КПК України.

Згідно з угодою обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні.

Цією угодою визначено покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 гривень), а також передбачено обов'язок ОСОБА_1 оплатити витрати за проведення експертизи.

Угодою встановлено наслідки її укладення та затвердження, у відповідності до приписів ч.2 статті 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України визначено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 розуміє права, визначені частиною 4 статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені частиною 2 статті 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, або інших осіб. Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, а тому вона може бути затверджена. На умовах цієї угоди може бути ухвалено вирок, оскільки правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_1, під час досудового розслідування надана вірно за ч.1 ст.309 КК України. Сторони погоджуються на призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання на підставі угоди про визнання винуватості від 23.09.2013 року.

В судовому засідання прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 просили суд затвердити угоду про винуватість на визначених в ній умовах.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором Вознесенської міжрайонної прокуратури і обвинуваченим ОСОБА_1, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Суд вважає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 є злочинам середньої тяжкості, внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, та те, що він є раніше не судимим.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який вину у вчиненні злочину визнав повністю, за місцем проживання характеризується позитивно, не перебуває на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, має постійне місце проживання та сім'ю і має на утриманні малолітню дитину, не судимий. Тому, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим та призначити узгоджену сторонами міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1

Цивільний позов по справі відсутній.

Оскільки відповідно до ст.124 КПК України всі судові витрати покладаються на обвинуваченого та підлягають стягненню з нього, суд вважає, що стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають витрати за проведення експертизи за даним кримінальним провадженням.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись статтями 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -


ЗАСУДИВ:


Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23.09.2013 року між прокурором Вознесенської міжрайонної прокуратури і обвинуваченим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

На підставі угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п'ятдесят ) грн. 00 коп.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 під час досудового слідства та судового розгляду справи - не обирався і на момент ухвалення вироку суд не вбачає необхідності в його обранні.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру витрати за проведення хімічної експертизи в сумі 489 грн. 44 коп. на розрахунковий рахунок 35229001000016 ГУДК в Миколаївській області МФО 826013, код ЗКПО 25574110, одержувач НДЕКЦ при МВС України в Миколаївській області.

Речові докази по справі, а саме: особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс ( марихуану) загальною масою 64,083 грами, який зберігається у Вознесенському МВ УМВС в Миколаївській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України в апеляційний суд Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його оголошення, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії вироку.



Суддя

Вознесенського міськрайонного суду підпис Н. Б. Зубар


згідно оригіналу


Суддя:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація