УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2007року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Гайдук В.І., Дерев'янко О.Г., Козлова С. П.,
розглянувши у касаційному порядку (Закон України №697-V від 22.02.2007 р.) в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства науково-виробничої фірми «Ферокерам» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2004 року у справі за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства науково-виробничої фірми «Ферокерам», третя особа - Білоцерківський міськвиконком, про визнання права користування житлом та приватизацію, -
встановила:
У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона працює на ЗАТ НВФ «Ферокерам» з 1979 року, на підставі цього заселилась вАДРЕСА_1 де прописана та проживає, сплачуючи відповідні платежі, тому позивачка просила суд визнати за нею право користування спірним жилим приміщенням та зобов'язати відповідача оформити документи на приватизацію цієї квартири, оскільки відповідач проти цього заперечує.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 07 квітня 2005 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
В касаційній скарзі ЗАТ НВФ «Ферокерам» посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача видати необхідні документи для приватизації житла та передання справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно із частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Справа № 33ц-677кс/07 6-17190кс05 Категорія 10
Головуючий у першій інстанції Машарова З.А.
Доповідач Дерев 'янко О.Г.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України (в ред. 2003 року) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, аналогічна норма міститься і у ст. 202 ЦПК України (в ред. 1963 року).
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що будинок, де розташована спірна квартира, належить до державного житлового фонду і знаходиться в оперативному управлінні ЗАТ НПФ «Ферокерам», тому позивачка має право на користування житловою площею і її приватизацію.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна.
Згідно з п.4 та п.5 ч.1 ст. 338 ЦПК України, судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, а також є розгляд судом не всіх вимог і цей недолік не був або не може бути усунений ухваленням додаткового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, Фондом державного майна України за договором купівлі-продажу державного майна від 10.12.1993 року було продано організації орендарів орендного підприємства Білоцерківська НВФ «Ферокерам» державне майно цілісного майнового комплексу вказаного підприємства і на підставі цього договору було видане свідоцтво про власність за НОМЕР_1 від 16.08.1994 року.
Також в матеріалах справи знаходиться Протокол засідання інвентаризаційної комісії по проведенню інвентаризації державного майна ЗАТ НВФ «Ферокерам», який не затверджений уповноваженою особою Регіонального відділення Фонду державного майна України в Київській області, та який свідчить про проведення засідання у відсутності представника ФДМУ в Київській області.
При розгляді справи, судами зазначеним обставинам не дана належна оцінка і не взято до уваги, що спірний будинок належав до складу державного майна, що в подальшому було передано Фондом держмайна України, який є розпорядником такого майна, відповідачу в порядку проведення приватизації, тому, в порушення норм ст. ст. 26, 27 ЦПК України, суд фактично вирішив питання про права та обов'язки Фонду державного майна, не притягнутого до участі у справі, а висновок суду про неналежність спірного будинку до статутного фонду відповідача є передчасним.
Крім того, судами залишено не з'ясованими питання про статус будинку по АДРЕСА_1 та чи належить зазначений будинок до складу цілісного майнового комплексу переданого Фондом держмайна відповідачу.
Також в матеріалах справи відсутні установчі документи відповідача, які свідчать про правонаступництво після орендного підприємства Білоцерківська НВФ «Ферокерам».
За таких обставин, судами при вирішенні справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, що не можуть бути усунуті касаційним судом, а тому рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційної інстанції підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 332, 338 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства науково-виробничої фірми «Ферокерам» - задовольнити частково.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 07 квітня 2005 року - скасувати, справу передати на новий розгляд до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.