Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2006 р.                                                           Справа № 29/90-06  

Колегія суддів у складі:

головуючого судді , судді  ,  

при секретарі Безлепкіна І.П.

за участю представників сторін:

позивача - Бадюков Ю.В.

відповідача -  Подлєснова Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1378 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 23.03.06 р. по справі № 29/90-06

за позовом ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", м. Київ

до ТОВ фірма "ХАС", с. Подвірки

стягнення 1219701,50 грн.

встановила:

У лютому 2006 року Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ звернулася до місцевого господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ХАС» про стягнення 1 219 701,50 грн. збитків, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 60 від 04.02.2004р. внаслідок чого ТОВ «Фірма «ХАС» витратила спільні кошти не за призначенням, що позбавило позивача отримати свою частку прибутку від спільної діяльності.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.03.2006р. по справі                  № 29/90-06 (суддя Тихий П.В.) позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з ТОВ фірми «ХАС» на користь ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтобаз України»                1 219 701,50 грн. збитків, 12 197,01 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що ТОВ фірма «ХАС», будучи Оператором спільної діяльності, здійснило витрати в розмірі 2 439 403,00 грн. без погодження  обох сторін,  та посилаючись на ч. 1 ст. 1139 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про порушення відповідачем умов договору № 60 від 04.02.2004р., укладеного між сторонами по справі, оскільки, як визначився суд першої інстанції, при належному виконанні ТОВ «Фірмою «ХАС» своїх зобов*язань позивач отримав би у якості прибутку від спільної діяльності 1 219 701,50 грн., що є упущеною вигодою ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтобаз Україна». На цій підставі суд визнав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, надав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом при прийнятті рішення порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з*ясовані обставини, що мають значення для справи, просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтобаз України»  у задоволенні позовних вимог. При цьому відповідач посилається на те, що місцевим господарським судом не було з*ясовано: чи була проведена процедура фінансового результату та розподілу прибутку спільної діяльності за Договором № 60 від 04.02.2004р., що є, в свою чергу, відповідно до умов Договору, компетенцією Комітету управління спільною діяльністю; розподілу між сторонами по справі підлягає прибуток, а не дохід спільної діяльності. Відповідач вважає, що здійснення ТОВ фірмою «ХАС», як оператором спільної діяльності, спірних витрат  були направлені на реалізацію завдань, передбачених спільною діяльністю та є необхідною умовою реалізацією завдань, що передбачені Договором № 60 від 04.02.2004р. та Програмами спільної діяльності. Крім того, як зазначає в апеляційній скарзі ТОВ фірма «ХАС», суд не дослідив в своєму рішенні такий письмовий доказ, як аудиторський висновок, що стосується Договору № 60 від 04.02.2004р.,та  яким не було встановлено будь-яких порушень та викривлень щодо  віднесення витрат ТОВ фірмою «ХАС», як оператором спільної діяльності, на які вказує позивач, до складу витрат спільної діяльності.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення законним та обґрунтованим, а доводи, які викладені в апеляційній скарзі такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, посилаючись на те, що витрати у розмірі 2 439 403,00 грн. зроблені ТОВ фірмою «ХАС» на цілі не передбачені Програмою спільної діяльності, а обсяги таких робіт та їх фінансування не були узгоджені сторонами спільно. На думку позивача, при умові належного виконання відповідачем своїх зобов*язань за договором № 60, ДК  «Укргазвидобування» отримало б в якості прибутку спільної діяльності 1 219 701,50 грн.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноважених  представників сторін, які підтвердили свої позиції, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасуванню рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2006 року, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції,  04.02.2004р. між  ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтобаз України» та ТОВ фірмою «ХАС» був укладений Договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 60 (далі, Договір), строком дії на 10 років, який передбачав об*єднання сторонами своїх вкладів та ведення спільної інвестиційної та виробничої діяльності з метою:

-          нарощування обсягів видобутку вуглеводнів;

-          опрацювання техніко-геологічної інформації по свердловинах, вказаних у Додатку № 1 до Договору;

-          підготовка та впровадження програм, направлених на збільшення видобутку вуглеводнів із свердловин;

-          відновлення, капітального ремонту, освоєння та подальшої експлуатації свердловин;

-          підвищення віддачі продуктивних пластів та продуктивності свердловин;

-          реалізації видобутих вуглеводнів;

-          досягнення високих економічних показників спільної діяльності;

-          отримання прибутку в інтересах сторін.

       Відповідно до ст. 5 Договору:

-          п. 5.1 Для координації спільних дій сторін, загального керівництва спільною діяльністю та вирішення її найважливіших питань сторони створюють Комітет управління спільною діяльністю, до складу якого входять 2 представника (позивача) та 2 представника (відповідача);

-          п.5.3  Ведення загальних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює Оператор (відповідач). При цьому Оператор діє в межах, обумовлених даним Договором, Програмами спільної діяльності та рішеннями Комітету управління;

-          п.5.4 Комітет управління приймає рішення з наступних питань: відповідно до умов цього Договору контролює розподіл прибутку та покриття збитків спільної діяльності;

-          п.5.5  Формою роботи Комітету управління є засідання. Планові засідання проводяться один раз на три місяці, а позапланові – за пропозицією Оператора або однієї з сторін.

-          п.7.1 Розгляд та визначення фінансових результатів спільної діяльності здійснюється Комітетом управління…;

Із наведеного слідує, що порядок розподілу прибутку між сторонами  одержаного за результатами здійснення спільної діяльності чітко регламентовано в Договорі та під час його дії питання про прибуток одержаного від здійснення спільної діяльності могло бути вирішено лише органом управління спільної діяльності – Комітетом управління і тільки після визначення фінансових результатів спільної діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що з 29.12.04р. дію Договору було припинено на підставі Додаткової угоди від 12.05.2005р. про розірвання Договору № 60 від 04.02.2004р., а повноваження по ліквідації спільної діяльності сторони домовились покласти на Ліквідаційний комітет.

Тобто питання про розподіл прибутку одержаного від здійснення спільної діяльності може бути вирішено лише Ліквідаційним комітетом після визначення фінансових результатів спільної діяльності  відповідно до умов Додаткової угоди від 12.05.2005р. про розірвання Договору № 60 від 04.02.2004р.

Але, як було з*ясовано під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтобаз Україна» та ТОВ фірмою «ХАС» не було створено Ліквідаційного комітету, як не було проведено розподілу грошових коштів та майна, створеного та придбаного в результаті ведення спільної діяльності відповідно до їх частки внесків за договором. Отже, визначення фінансового результату спільної діяльності здійснено не було.

Приймаючи до уваги вищевикладене, відсутні підстави вважати, що позивач отримав би 1 219 701,50 грн. у якості 1/2  прибутку спільної діяльності, оскільки Ліквідаційним комітетом (Комітетом управління) не визначено, яка заборгованість спільної діяльності існувала взагалі до травня 2005 року.

А тому колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, задовольняючи позов ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтобаз Україна» про стягнення неодержаного прибутку від спільної діяльності, не з*ясувавши вищевказані  обставини справи, передчасно вирішив питання про розподіл прибутку, одержаного спільною діяльністю, що є виключно компетенцією Ліквідаційного комітету (Комітету Управління).

ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтобаз Україна» в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ТОВ фірмою «ХАС» було здійснено розпорядження спільним майном без погодження обох сторін та на витрати, що не передбачені Договором, ні Програмою спільної діяльності, ні Комітетом управління.

Ст. 7 Договору передбачений порядок визначення фінансових результатів спільної діяльності:

-          п.7.2 Доходи, що одержані в результаті спільної діяльності, використовуються в першу чергу, на сплату податків та інших обов*язкових платежів та відшкодування матеріальних витрат, пов*язаних із веденням спільної діяльності;

-          п. 7.3  Прибуток розподіляється між сторонами в такому співвідношенні: 1 сторона  - 50%,  2 сторона – 50%.

Таким чином, відповідно до умов Договору розподілу між сторонами по справі підлягає прибуток, а не дохід спільної діяльності.

Згідно з п.5.3 Договору ведення загальних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює Оператор

ТОВ фірма «ХАС», як оператор спільної діяльності,  відповідно до умов Договору, здійснювало сплату податків та обов*язкових платежів, відшкодування матеріальних витрат спільної діяльності за рахунок доходу спільної діяльності, що в свою чергу передбачено п. 7.2 Договору.

Слід зазначити, що умовами Договору не передбачено погодження у Комітету управління  на здійснення відшкодування матеріальних витрат спільної діяльності за рахунок її доходу, оскільки це не є використанням спільного майна (прибутку) та, як було зазначено вище, вказані витрати, як першочергові, безпосередньо були передбачені сторонами у Договорі.

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2004 року ТОВ «Фірмою «ХАС», як оператором спільної діяльності, були зроблені витрати у розмірі  2 439 403,00 грн., з яких:

-  129 855,47 грн. на проведення фінансових ризиків згідно Генерального договору страхування фінансових ризиків;

-  860 000,00 грн. та 375 000,00 грн. для проведення відповідних робіт по розробці математичної моделі для розрахунку кальматації зон перфорації обсадних труб з використанням вибуху;

- 14 400,00 грн. та 64 000,00 грн. на придбання консультаційної допомоги та консультаційних послуг;

-   90 000,00 грн. на виготовлення науково-технічної продукції;

-   600,00 грн. на здійснення благодійної допомоги;

- 556 315,47 грн. та 349 232,06 грн. на придбання послуг при експлуатації свердловин.

Відповідно до п. 5.10 Договору до оператора спільної діяльності відноситься:

-          укладання договорів (угод в межах завдань та повноважень, передбачених даним Договором, програмами спільної діяльності та довіреністю;

-          виконання інших необхідних дій щодо здійснення фінансово-господарської діяльності в межах цього Договору.

Отже, із наведеного слідує, що Договором передбачено невичерпний перелік повноважень ТОВ фірми «ХАС», як оператора спільної діяльності щодо виконання тих завдань, які були поставлені перед спільною діяльністю, а перелік зроблених відповідачем витрат свідчить про те, що вони були направлені на реалізацію завдань передбачених спільною діяльністю, на користь досягнення спільної мети, що передбачено Договором та Програмою спільної діяльності.

За таких обставин, колегія суддів визначає про помилковість висновків суду першої інстанції стосовно того, що зроблені відповідачем вищевказані витрати не передбачені  ні Договором, ні Програмою спільної діяльності, ні рішенням Комітету управління та не відносяться до витрат спільної діяльності, оскільки вони повністю спростовуються належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи та які були надані відповідачем в обгрунтування того, що ТОВ фірма «ХАС» належним чином виконала свої зобов*язання за Договором щодо здійснення вкладу у спільну діяльність (даний факт також було встановлено рішенням Господарського суду  м. Київа від 25.03.2005р. по справі 6/119 (а.с. 187-190).

З матеріалів справи вбачається, що за ініціативою газопромислового управління «Полтавагазвидобування» Аудиторською фірмою ТОВ «Ді Ен Пі» було проведено аудит спеціального  призначення, була проаналізована та перевірена фінансова інформація з виконання Договору № 60 від 04.02.2004р., що відображена в компонентах фінансової звітності ТОВ фірми «ХАС», які використовуються для обліку операцій спільної діяльності, в окремому Балансі спільної діяльності станом на 31.12.2004р. та в Звіті про фінансові результати спільної діяльності за 2004 рік.

Згідно Аудиторського висновку від 22.07.2005р. аудитором не було встановлено будь-яких порушень та викривлень щодо віднесення витрат ТОВ фірмою «ХАС», як оператора спільної діяльності, до складу витрат спільної діяльності, в тому числі й вищезазначених витрат, на які вказує ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтобаз Україна» (а.с.114-123).

До того ж з боку ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтобаз Україна»вказує ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтобаз Україна» не було висловлено будь-яких заперечень щодо думки Аудитора викладеної в аудиторському висновку, що свідчить про те, що позивач повністю погодився з аудиторським висновком, а відповідно із фактом віднесення вищевказаних витрат до складу витрат спільної діяльності.

Дані факти на підтвердження належного виконання відповідачем своїх зобов*язань за Договором не були з*ясовані під час розгляду справи в суді першої інстанції, їм не була дана належна оцінка.

Колегія суддів вважає, що наслідком відсутності повного та всебічного з*ясування всіх обставин справи в їх сукупності стало застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст. 22 Цивільного кодексу України, оскільки відсутні фактичні обставини для її застосування, тобто відсутній факт прибутку спільної діяльності у розмірі 2 439 403,00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку колегії суддів відповідачем ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, доведені в повному обсязі, документально та матеріально обґрунтовані.

Проте, доводи позивача про порушення відповідачем своїх зобов*язань за Договором та неправомірність віднесення кошт у розмірі 2 439 403,00 грн. на витрати спільної діяльності належним чином не обгрунтовані, позивач не надав доказів звернення до Комітету управління про стягнення неодержаного прибутку, як це передбачено умовами Договору, оскільки розподіл прибутку є виключною компетенцією Комітету управління, чим сам порушив його умови.

      Таким чином, на думку колегії суддів, висновки господарського суду є помилковими та передчасними, оскільки грунтуються на наданих позивачем необґрунтованих належним чином доводах, які не можуть бути належними доказами по справі, що в свою чергу спростовується вищевказаним.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об*єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Неповно з*ясувавши обставини справи у повному обсязі, які підлягають встановленню, не дав належну оцінку документальним доказам, які знаходяться в матеріалах справи, та не вірно застосувавши норми цивільного законодавства, а саме, ст. 22, ч. 1 ст. 1139 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції  надав невірну оцінку спірним правовідносинам та зробив передчасні висновки щодо суті спору. За таких обставин рішення господарського суду Харківської області  від 23.03.2006 року  по справі № 29907-06 не може бути залишено в силі, а підлягає скасуванню.

Виходячи з викладеного та керуючись  ст.ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п.2 ст. 103,   п.п. 1,4 ст. 104, ст.ст.105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

          

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2006 року по справі          № 29/90-06 скасувати та прийняти нове рішення. У позові відмовити.

Стягнути з Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ (04053, м. Київ, вул. Кудрявська 26/28 п/р 2600203101 в АБ «Укргазпромбанк» м. Києва, код в ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ХАС», с. Подвірки, Дергачівського району, Харківської області (62371, Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Свердлова, 45-а, код ЄДРПОУ 21237338, МФО 350493, р/р 2600312001508 в ХФ АКБ «Правекс-банк», МФО 350493)  витрати  по сплаті держмита у розмірі 6 098,51 грн. при поданні апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді