Справа № 751/8218/13-п Головуючий у 1 інстанції Подалюка О.Ф.
Провадження № 33/795/295/2013
Категорія - ст. 172-7 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2013 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області в складі:
судді апеляційного суду - Григор'євої В.Ф.,
з участю прокурорів - Афоніна М.О., Карпуся І.М.
з участю - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Чернігівської області Василика В.Б. на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 вересня 2013 року,
Цією постановою відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, з вищою освітою, працюючої начальником КП „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради, проживаючої та зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1,
- провадження в справі про адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ст. 172-7 КУпАП, закрито у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного корупційного правопорушення.
До суду надійшли матеріали, з яких вбачається, що ОСОБА_1, працюючи начальником КП «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» (згідно рішення Чернігівської обласної ради тринадцятої сесії шостого скликання від 18 червня 2013 року), будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, тобто суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, негайно не доповіла керівництву Чернігівської обласної ради та Управління комунального майна Чернігівської обласної ради про виникнення конфлікту інтересів в її діяльності, який виник з моменту призначення ОСОБА_1 на посаду начальника «Чернігівське МБТІ» ЧОР, а саме не повідомила про працюючу у цьому органі їй близьку особу, чоловіка - ОСОБА_2, який працює на посаді начальника технічного відділу, відповідно до штатного розпису, затвердженого 01 липня 2013 року, чим не вжила всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів.
Тобто, ОСОБА_1 порушила вимоги п.п.1,2 ч.1 ст.14 Закону України від 07 квітня 2011 року «Про засади запобігання та протидії корупції» та вчинила адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ст. 172-7 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду, перший заступник прокурора Чернігівської області подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, та накласти на неї стягнення в межах санкції даної статті та з урахуванням ст. 33 КУпАП. Вказує, що судом не враховано пояснення начальника управління комунального майна Чернігівської обласної ради ОСОБА_3 який повідомив, що на момент призначення ОСОБА_1 на вказану посаду йому не було відомо про те, що чоловік останньої також працює на вказаному підприємстві. В судовому засіданні начальник відділу правової та кадрової роботи Чернігівської обласної ради ОСОБА_8 також пояснила, що не знала про те, що на вказаному підприємстві працює чоловік ОСОБА_1, адже в її автобіографії вказано, що чоловік працює начальником технічного відділу, проте не зазначено, де саме. Не взято до уваги, що виключно начальнику КП «Чернігівське МБТІ» належать повноваження щодо вирішення питань прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників, застосування до них заохочень та дисциплінарних стягнень. Також встановлено, що під час призначення на посаду та після цього повідомлення про конфлікт інтересів від ОСОБА_1 не надходило. В судовому засіданні підтверджено факт відсутності в автобіографії ОСОБА_1 інформації про місце роботи ОСОБА_2, що в сукупності з іншими доказами доводить її умисел на укриття конфлікту інтересів від керівництва управління комунального майна Чернігівської обласної ради. Крім того, судом не враховано, що об'єктивну сторону складу зазначеного адміністративного правопорушення утворює саме факт неповідомлення порушником у письмовій формі про конфлікт інтересів безпосереднього керівника, та не залежить від його обізнаності про даний конфлікт. Таким чином, суд надумано, однобоко та не об'єктивно оцінив докази, що містяться в матеріалах справи, вибірково поклавши їх в основу рішення.
В свою чергу ОСОБА_1 подала заперечення на апеляційну скаргу першого заступника прокурора Чернігівської області в справі про адміністративне корупційне правопорушення, в яких просить постанову місцевого суду залишити без змін, як законну, прийняту на підставі всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи у точній відповідності з вимогами закону, а апеляційну скаргу першого заступника прокурора Чернігівської області - без задоволення.
Заслухавши доповідача по справі, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу першого заступника прокурора Чернігівської області та просив її задовольнити з вказаних підстав, постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, та накласти на неї стягнення в межах санкції даної статті та з урахуванням ст. 33 КУпАП, пояснення ОСОБА_1, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги першого заступника прокурора області та вважала постанову законною та прийнятою у точній відповідності із законом, свідка ОСОБА_5, який пояснив, що він ознайомив начальника управління комунального майна Чернігівської обласної ради ОСОБА_3 з резюме ОСОБА_1, в якому було вказано про професійні здібності ОСОБА_1, її сімейний стан та яку посаду займає її чоловік і ОСОБА_3 погодився з кандидатурою ОСОБА_1 на посаду начальника „МБТІ", переглянувши матеріали справи, дослідивши доводи, викладені у апеляційній скарзі першого заступника прокурора Чернігівської області, вважаю, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні апеляційний суд, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, працюючи начальником КП «Чернігівське МБТІ» не повідомила керівництву Чернігівської обласної ради про конфлікт інтересів, який виник у її службовій діяльності з моменту призначення на посаду.
Так, рішенням Чернігівської обласної ради тринадцятої сесії шостого скликання від 18 червня 2013 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника КП «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації». При цьому вона не повідомила керівництву Чернігівської обласної ради про те, що на посаді начальника технічного відділу вказаного підприємства працює її чоловік ОСОБА_2
Таким чином, ОСОБА_1, будучи, відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, знаючи, що ОСОБА_2 є її близьким родичем, не повідомила начальнику управління комунального майна Чернігівської обласної ради про виникнення конфлікту інтересів, а також не вжила всіх необхідних заходів, спрямованих на його запобігання, чим порушила обмеження, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», та скоїла адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ст. 172-7 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд, розглядаючи адміністративну справу, вказаних вимог закону не виконав.
Суд першої інстанції формально підійшов до вирішення справи та не дослідив обставини, на які перший заступник прокурора області посилається у своїй апеляційній скарзі.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 свою вину не визнала та пояснила, що працює у КП «Чернігівське МБТІ» з 1998 року і до цього часу. Вона працювала на різних посадах, починала з секретаря, потім була начальником відділу землеоціночних робіт, заступником начальника, начальником КП «Чернігівське МБТІ» стала з 18 червня 2013 року. Її чоловік ОСОБА_2 працює з нею на одному підприємстві з 1999 року, працював на різних посадах, зараз працює начальником технічного відділу з 2011 року. Кожний працював на своїй ділянці роботи. Коли вона була заступником начальника, то відділ чоловіка не підпадав під її керування. Безпосереднім начальником її чоловіка є головний інженер ОСОБА_6 Вони одружилися у 1994 році, на підприємстві всі знали, що вони чоловік і дружина, вони мають однакові прізвища. Її колишній начальник ОСОБА_5 звільнився за власним бажанням в травні 2013 року, та перейшов на іншу роботу в Києві. ОСОБА_5 запропонував їй свою посаду та клопотав за неї перед ОСОБА_7, який працює начальником управління комунального майна. ОСОБА_5 брав її резюме та ходив на розмову до ОСОБА_7ОСОБА_7 знав ким працює її чоловік та зазначив, що в даному випадку немає безпосередньої підпорядкованості. За поданням управління комунального майна її кандидатура виносилася на комісію, яка складалася з 10 чоловік. Після затвердження комісія винесла її кандидатуру на засідання сесії та 18 червня 2013 року рішенням міської ради її було призначено начальником КП «Чернігівське МБТІ». 19 червня 2013 року з нею було заключено контракт на 3 роки, в якому визначено розмір її заробітної плати. З ОСОБА_8 в неї особистої розмови не було. Вона тільки надала їй документи, до документів питань не виникало. Не записала в автобіографію повністю посаду чоловіка, так як була усна розмова про те, де працює її чоловік та вважала, що з тексту біографії зрозуміло: ким він працює. КП «Чернігівське МБТІ» є господарсько розрахунковим підприємством. Грошей з державного бюджету вони не отримують. За свої послуги отримують кошти і на ці кошти здійснюють свою діяльність. ЇЇ посада виборна, та не відноситься ні до державного службовця, ні до місцевого самоврядування. Підприємство має свій статут та колективний договір, які під час роботи її на посаді начальника не змінювались.
В судовому засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_5 пояснив, що він раніше працював начальником КП „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації". ОСОБА_1 він знає близько 7 років, з того моменту як прийшов працювати на дану посаду. Коли йому запропонували іншу посаду в місті Києві, то в нього було два претенденти на місце начальника КП „МБТІ". Це його заступник ОСОБА_1 та головний інженер ОСОБА_6 Кандидатура ОСОБА_6 на посаду начальника була відхилена за станом здоров'я. І він прийшов до начальника управління комунального майна Чернігівської обласної ради ОСОБА_3 клопотати за кандидатуру ОСОБА_1, при цьому він брав з собою резюме останньої і ознайомив ОСОБА_3 з ним. В резюме було вказано про професійні здібності ОСОБА_1, її сімейний стан та яку посаду займає її чоловік. ОСОБА_3 погодився з кандидатурою ОСОБА_1 на посаду начальника „МБТІ".
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 рішенням Чернігівської обласної ради тринадцятої сесії шостого скликання від 18 червня 2013 року призначено на посаду начальника КП «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради терміном на три роки на умовах контракту, на підставі її заяви від 10 червня 2013 року, отже свідчить про те, що остання не повідомила про виникнення в майбутньому конфлікту інтересів до прийняття вищезазначеного рішення, що може виникнути при безпосередній трудовій діяльності та взаємодії між нею та чоловіком ОСОБА_2
Також встановлено, що 18 червня 2013 року в період призначення на посаду начальника КП «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради ОСОБА_1 не повідомила керівництву Чернігівської обласної ради та управлінню комунального майна Чернігівської обласної ради про те, що в її безпосередньому підпорядкуванні працює чоловік ОСОБА_2 на посаді начальника технічного відділу відповідно до штатного розпису, затвердженого від 01 липня 2013 року, який підписаний начальником та скріплений печаткою КП «Чернігівське МБТІ» ЧОР.
Також із матеріалів справи вбачається, що за період з 01 липня 2013 року по теперішній час від ОСОБА_1 на адресу Чернігівської обласної ради та управління комунального майна ЧОР повідомлень у письмовій формі про наявність конфлікту інтересів в комунальному підприємстві у відповідності до Закону України від 07 квітня 2011 року № 3206-17 ( із змінами та доповненнями, внесеними Законом України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики» від 14 травня 2013 року № 224-VІІ) «Про засади запобігання і протидії корупції» не надходило.
Отже, нею не було вжито заходів щодо не допущення можливості виникнення конфлікту інтересів, що в подальшому може призвести до систематичної виплати заробітної плати, премій, надбавок, затвердження документації стосовно ОСОБА_2
Вина ОСОБА_1 підтверджується також іншими доказами, а саме: протоколом ЧН № 0327551 про адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ст. 172-7 КУпАП, від 14 серпня 2013 року ( а.с.1-5), поясненнями ОСОБА_2 від 02 серпня 2013, в яких він зазначив, що ОСОБА_1 доводиться йому дружиною, з якою він проживає більше 19 років та веде спільний побут (а.с. 8), поясненнями начальника управління комунального майна ЧОТ ОСОБА_7, який вказав, що ОСОБА_1 не повідомляла його про конфлікт інтересів ні в усній, ні в письмовій формі та про те, що у неї у підпорядкуванні знаходиться чоловік він не знав (а.с. 11), а також статутом КП «ЧМБТІ» та контрактом з керівником підприємства, що є у комунальній власності.
Також вина ОСОБА_1 підтверджується поясненнями начальника управління комунального майна Чернігівської обласної ради ОСОБА_3 у місцевому суді, який повідомив, що на момент призначення ОСОБА_1 на вказану посаду йому не було відомо про те, що чоловік останньої також працює на вказаному підприємстві.
Начальник відділу правової та кадрової роботи Чернігівської обласної ради ОСОБА_8 в судовому засіданні місцевого суду підтвердила, що не знала про те, що на вказаному підприємстві працює чоловік ОСОБА_1, адже в її автобіографії було вказано, що чоловік працює начальником технічного відділу, проте не зазначено де саме.
Не взято до уваги місцевим судом, що виключно начальнику КП «Чернігівське МБТІ» належать повноваження щодо вирішення питань прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників, застосування до них заохочень та дисциплінарних стягнень.
Також встановлено, що під час призначення на посаду та після цього у письмовій формі повідомлення про конфлікт інтересів від ОСОБА_1 не надходило.
В судовому засіданні підтверджено факт відсутності в автобіографії ОСОБА_1 інформації про місце роботи ОСОБА_2, що в сукупності з іншими доказами доводить її умисел на укриття конфлікту інтересів від керівництва управління комунального майна Чернігівської обласної ради.
Крім того, судом не враховано, що об'єктивну сторону складу зазначеного адміністративного правопорушення утворює саме факт не повідомлення порушником у письмовій формі про конфлікт інтересів безпосереднього керівника, та не залежить від його обізнаності про даний конфлікт.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 14 Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції" від 07 квітня 2011 року № 3206-17 особи зазначені у пункті 1 та підпунктах „а", „б" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані: уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів; невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.
Таким чином, суд не в повній мірі оцінив докази, які містяться в матеріалах справи, вибірково поклавши їх в основу рішення.
Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вказані порушення вимог закону є істотними і безумовно тягнуть за собою скасування постанови місцевого суду.
Отже, доводи першого заступника прокурора Чернігівської області про те, що під час призначення на посаду та після цього повідомлення у письмовій формі про конфлікт інтересів від ОСОБА_1 безпосередньому керівнику не надходило, є обґрунтованими і підтверджуються наведеними доказами у справі.
З урахуванням викладеного та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 порушила вимоги п.п.1,2 ч.1 ст.14 Закону України від 07 квітня 2011 року (зі змінами та доповненнями) «Про засади запобігання та протидії корупції», і її вина у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, є доведеною в повному обсязі, оскільки її дії виразились у не повідомленні нею у письмовій формі безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів, за що вона і повинна бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що в порушення зазначених вимог закону, місцевим судом належним чином не були з'ясовані обставини щодо вчинення адміністративного правопорушення.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а зазначена постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
Отже, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини в скоєному, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне корупційне правопорушення, відповідно до санкції ст. 172-7 КУпАП, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах, установлених у санкції частини цієї статті.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Чернігівської області Василика В. Б.- задовольнити.
Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 вересня 2013 року про закриття провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ст. 172-7 КУпАП - скасувати.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 255 ( двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ф. Григор’єва