Головуючий суду 1 інстанції - Скочій Г.Д.

Доповідач - Коновалова В.А.

Справа № 421/859/13-ц

Провадження № 22ц/782/4276/13

РІШЕННЯ

Іменем України

21 жовтня 2013 року м. Луганськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів -Ступіної Я.Ю., Темнікової В.І.

при секретарі: Булгаковій М.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Луганської області справу

за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області

на рішення Первомайського міського суду Луганської області від 29 серпня 2013 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «Первомайська», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області про перерахунок та стягнення щомісячних страхових виплат,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «Первомайська», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області про перерахунок та стягнення щомісячних страхових виплат, в обґрунтування якого вказав, що він у період з 1965 року по 19.08.1983 року перебував у трудових відносинах з шахтою «Первомайська», де з ним трапився нещасний випадок на виробництві, який зафіксований в акті № 88. Внаслідок нещасного випадку йому спочатку було встановлено 90 %, потім 60 % і з 2002 року встановлено 25 % втрати професійної працездатності, у зв'язку з чим шахтою з 19.08.1983 року були призначені страхові виплати. Актом прийму-передачі № 7 від 30.09.2001 року шахтою «Первомайська» його справа передана до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області. Позивач вважає, що розмір нарахованих підприємством щомісячних страхових виплат занижений, не відповідає закону та розміру середнього заробітку, що передував травмі, внаслідок чого з 01.04.2001 року і по теперішній час невірно нараховуються такі виплати і Фондом.

Позивач просив суд зобов'язати державне підприємство «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «Первомайська» здійснити перерахунок щомісячних страхових виплат, виходячи з середнього заробітку позивача 367,66 руб. з 19.08.1983 року по 01.04.2001 року; стягнути з державного підприємства «Первомайськвугілля» на користь ОСОБА_2 недоплату щомісячних страхових виплат у відшкодування шкоди за період з 19.08.1983 року по 01.04.2001 року та з 01.04.2001 року по 01.02.2013 року; зобов'язати державне підприємство «Первомайськвугілля» надати до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області вірну довідку та розрахунок середньомісячної заробітної плати для розрахунку щомісячних страхових виплат; зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області перерахувати розмір щомісячної страхової виплати з 01.02.2013, виходячи з середнього заробітку позивача в розмірі 367,66 руб. із застосуванням всіх перерахунків та індексації; поновити строк звернення до суду.

Рішенням Первомайського міського суду Луганської області від 29 серпня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Суд зобов'язав відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області перерахувати ОСОБА_2 розмір щомісячної страхової виплати, виходячи з його середнього заробітку за останні 12 місяців перед нещасним випадком на виробництві станом на 01.11.2000 року у розмірі 402,60 грн., із застосуванням всіх перерахунків та індексації, починаючи з 11.03.2013 року.

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав.

Представник відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник державного підприємства «Первомайськвугілля» вважав, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ч. 1 статті 303 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання Фонд здійснити перерахунок розміру щомісячної страхової виплати суд першої інстанції виходив з того, що перерахування страхових виплат позивачу, яке проведено шахтою на підставі постанови КМУ від 26.04.1992 року № 276, виходячи із середньої заробітної плати робітника за аналогічною професією за січень-квітень 1992 року з корегуванням середнього заробітку на коефіцієнт тарифної ставки, суперечить загальним правилам відшкодування шкоди та порушує право позивача на повне відшкодування шкоди. Згідно розрахунку середньомісячної заробітної плати з урахуванням підвищення тарифних ставок і окладів за останні 12 місяців, які передували каліцтву, заробіток ОСОБА_2 на дату передачі справи до Фонду СНВ станом на 01.11.2000 року склав 402,60 грн., і тому із цього заробітку слід розраховувати розмір страхових виплат позивачу. Суд вважав, що обов'язок по перерахуванню розміру страхової виплати позивачу необхідно покласти на відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області, оскільки на цей орган законом покладений обов'язок по відшкодуванню шкоди потерпілим на виробництві.

Проаналізувавши викладені обставини по справі в їх сукупності апеляційний суд вважає, що до такого висновку суд першої інстанції дійшов помилково з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач з 1965 року по 19.08.1983 року працював на шахті «Первомайська» ВО „Первомайськвугілля" та 03.05.1983 року під час виконання трудових обов'язків отримав трудове каліцтво, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві № 88 від 04.05.1983 року.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в пп. 1-1.4 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27 березня 1992 року із змінами, відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров'я від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, провадиться згідно із законодавством про страхування від нещасного випадку. Це законодавство складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року, Закону України „Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року, КЗпП України, а також законодавчих та інших нормативно-правових актів.

Таким чином, спори про відшкодування шкоди повинні вирішуватися за законодавством, яке було чинним на момент виникнення у потерпілого права на відшкодування шкоди. Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

На час встановлення позивачу втрати професійної працездатності, а саме 19.08.1983 року, діяла постанова Державного комітету СРСР, Президії Всесоюзної центральної ради професійних союзів з питань праці та заробітної плати «Про затвердження правил відшкодування підприємствами, установами, організаціями шкоди, яка спричинена робітникам та службовцям каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з їх працею» № 483-25 від 22.12.1961 року. Згідно п. 12 вказаних Правил середньомісячний заробіток для визначення розміру відшкодування шкоди береться за 12 календарних місяців, які передували каліцтву або іншому ушкодженню здоров'я.

Висновком ВТЕК від 19.08.1983 року позивачу вперше встановлено ступень втрати професійної працездатності в розмірі 90% зі строком переогляду 01.09.1984 року та встановлена 2 група інвалідності.

У зв'язку з цими обставинами, наказом ВО „Первомайськвугілля" шахта «Первомайська» № 585 від 27 жовтня 1983 року позивачеві в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я від нещасного випадку на виробництві призначено виплачувати з 19.08.1983 року по 01.09.1984 року суму 212 руб. 70 коп., виходячи із середнього заробітку потерпілого 369 руб. 67 коп. та з урахуванням призначеної пенсії у розмірі 120 руб. (а.с.38).

У подальшому ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_2 змінювався, так висновком МСЕК від 19.09.1984 року позивачу встановлено ступень втрати професійної працездатності у розмірі 60% з 01.09.1984 року по 01.09.1985 року та третя група інвалідності.

ВО „Первомайськвугілля" шахта «Первомайська» у зв'язку із проходження позивачем переогляду продовжувалося відшкодування його втраченого заробітку.

Виплати втраченого заробітку позивачу продовжувалися ВО „Первомайськвугілля" шахта «Первомайська» до 01.05.1992 року, згідно діючих на той час Правил відшкодування підприємствами, установами, організаціями шкоди, яка спричинена робітникам та службовцям каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з їх працею, виходячи із середнього заробітку 369 руб. 67 коп.

Зазначене свідчить про те, що позивачу ВО „Первомайськвугілля" шахта «Первомайська» розмір відшкодування шкоди за період з 19.08.1983 року по 01.05.1992 року, розрахований відповідно до діючого на той час законодавства.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України „Про заходи щодо виконання постанови Верховної Ради України від 29 квітня 1992 р. "Про підвищення соціальних гарантій для населення" № 276 від 26.05.1992 року провести з 1 травня 1992 року перерахування розмірів відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, виходячи із середньої заробітної плати відповідних працівників підприємств, установ, організацій за січень-квітень 1992 р., відкоригованого на величину фактичного підвищення тарифних ставок і посадових окладів. Установити, що при визначенні розмірів відшкодування шкоди у випадках трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, які призначатимуться після 1 травня 1992 р., середньомісячний заробіток обчислюється за три місяці, що передували каліцтву або встановленню втрати працездатності. Сума заробітної плати до 1 травня 1992 р. збільшується на величину підвищення на підприємстві тарифних ставок і посадових окладів.

Як вбачається із матеріалів справи позивач в 1992 році не працював, оскільки звільнений з 19.08.1983 року на підставі ст. 40 п. 2 КЗпП України, тому ВО „Первомайськвугілля" шахта «Первомайська» здійснюючи з 01 травня 1992 року перерахунок розміру відшкодування шкоди, заподіяної позивачу внаслідок трудового каліцтва взята середня заробітна плата по підприємству за професією електрослюсар підземний за січень - квітень 1992 року, яка склала 3981 крб.

Позивач не оспорює розмір середньої заробітної плати по підприємству, яка була взята за період січень - квітень 1992 року для перерахунку відшкодування шкоди.

Отже, ВО „Первомайськвугілля" шахта «Первомайська» перерахунок позивачу розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок трудового каліцтва з 01 травня 1992 року здійснений у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 276 від 26.05.1992 року.

Після 01 травня 1992 року і до квітня 2001 року відповідачем позивачу здійснювалася виплата щомісячного відшкодування втраченого заробітку, з застосуванням коефіцієнтів підвищення заробітної плати.

З позовної заяви та пояснень позивача вбачається, що позивачем не оспорюється правильність застосування підприємством коефіцієнтів підвищення заробітної плати.

Доказів того, що ВО „Первомайськвугілля" шахта «Первомайська» неправильно застосовувалися постанови Кабінету Міністрів України при здійсненні позивачу перерахунку розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок трудового каліцтва, останнім суду не надано.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просив суд зобов'язати державне підприємство «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «Первомайська» здійснити перерахунок щомісячних страхових виплат, виходячи з середнього заробітку позивача 367,66 руб. з 19.08.1983 року по 01.04.2001 року, посилаючись на те, що його розмір втраченого заробітку, виходячи із встановлення МСЕК 25% втрати працездатності з 02.09.2002 року повинен складати 91,92 руб. без урахування індексації /367,66 руб. 66 коп. х 25%/, а відповідачем станом на 01.04.2001 року встановлений розмір втраченого заробітку 62,75 грн.

Однак, згідно з Указом Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25 серпня 1996 року введено в обіг гривню, грошова реформа в Україні проводилася 2- 16 вересня 1996 року, і з того часу гривня є грошовою одиницею України. На що позивач не звернув уваги, здійснюючи розрахунок втраченого заробітку з 02.09.2002 року, застосовуючи грошову одиницю - рублі.

Крім того, посилання позивача те, що для визначення розміру втраченого заробітку необхідно брати його заробітну плату за 12 місяців, які передували каліцтву і індексувати її до передачі справи підприємством до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську є необґрунтованим, оскільки не відповідає положенням постанови Кабінету Міністрів України „Про заходи щодо виконання постанови Верховної Ради України від 29 квітня 1992 р. "Про підвищення соціальних гарантій для населення" № 276 від 26.05.1992 року, так як зазначені положення передбачали проведення з 01 травня 1992 року перерахунок розміру відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва, виходячи із середньої заробітної плати відповідних працівників підприємств, установ, організацій за січень-квітень 1992 року.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду про те, що ВО „Первомайськвугілля" шахта «Первомайська» перерахування страхових виплат позивачу, яке проведено шахтою на підставі постанови КМУ від 26.04.1992 року № 276, виходячи із середньої заробітної плати робітника за аналогічною професією за січень-квітень 1992 року з корегуванням середнього заробітку на коефіцієнт тарифної ставки, суперечить загальним правилам відшкодування шкоди та порушує право позивача на повне відшкодування шкоди є необґрунтованим.

Згідно акту прийому-передачі особових справ потерпілих на виробництві № 7 від 30.09.2001 року справа потерпілого на виробництві ОСОБА_2 була передана до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області, в матеріалах якої міститься довідка про розмір втраченого заробітку станом на 01.04.2001 року в розмірі 62,75 грн., який розрахований виходячи із середньої заробітної плати позивача по професії електрослюсаря підземного, що складала 251 грн. В подальшому виплати позивачу проводилися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області, здійснюючи корегування відповідно до діючого законодавства та з урахуванням висновку МСЕК від 02.09.2002 року, згідно якого ОСОБА_2 встановлено 25 % втрати професійної працездатності безстроково, без визначення групи інвалідності. Визначений розмір відшкодування на момент передачі особистої справи позивачем визнавався, сплачувати виплату фонд продовжував на підставі заяви ОСОБА_2 відповідно до особової справи (а.с.88).

Отже, фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області щомісячні страхові виплати здійснювалися у відповідності до вимог законодавства.

Проаналізувавши обставини справи, апеляційний суд вважає, що рішення суду підлягає скасуванню відповідно до ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «Первомайська», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячних страхових виплат, виходячи з середнього заробітку позивача 367,66 руб. з 19.08.1983 року по 01.04.2001 року, стягнення з ДП «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «Первомайська» недоплачені страхові виплати у відшкодування шкоди за період з 19.08.1983 року по 01.04.2001 року та з 01.04.2001 року по 01.02.2013 року, зобов'язання ДП «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «Первомайська» надати до відділення Фонду вірну довідку та розрахунок середньомісячної заробітної плати для розрахунку щомісячних страхових виплат, зобов'язання Фонд здійснити перерахування розміру щомісячної страхової виплати з 01.02.2013 року, виходячи з середнього заробітку позивача у розмірі 367,66 руб. із застосуванням всіх перерахунків та індексації відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 303,309,319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області задовольнити.

Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 29 серпня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу шахта «Первомайська», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної страхової виплати, стягнення недоплачених страхових виплат, зобов'язання надати довідку відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після його проголошення у касаційному порядку.

Головуючий :

Судді: