ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2013 р. Справа № 914/1976/13

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Кравчук Н.М.,

при секретарі судового засідання Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача - Запотічний В.П.

від відповідачів - не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Скай Гард", вих.№08/8/13 від 08.08.2013 року

на рішення господарського суду Львівської області від 23.07.2013 року (підписане 29.07.2013 року), суддя Кидисюк Р.А.

у справі № 914/1976/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", м. Київ

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Скай Гард", с.Великі Підліски

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватбізнес", м. Львів

до відповідача-3 ОСОБА_5, м. Львів

про стягнення 1170909,36 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.07.2013 року по справі №914/1976/13 позов ПАТ «Банк Форум» задоволено частково, стягнено солідарно з ТзОВ «Компанія Скай Гард» та ТзОВ «Приватбізнес» на користь позивача - 759335 грн. простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів та 401602,69 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами за кредитним договором №0034/07/10-KL від 12.11.2007 року. В частині стягнення заборгованості з ОСОБА_5 провадження у справі припинено. В частині позовних вимог щодо стягнення 9971,67 грн. пені - відмовлено.

Суд у рішенні посилаючись на положення ст.ст. 526, 530, 553, 554, 610, 1054 ЦК України, ст.ст.193, 232 ГК України, беручи до уваги умови кредитного договору №0034/07/10-KL від 12.11.2007 року, договорів про внесення змін до кредитного договору, договорів поруки від 12.11.2007 року, враховуючи заборгованість відповідача-1 по поверненню кредитних коштів і нарахованих процентів та невиконання відповідачем-2 умови договорів поруки, прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову до відповідачів-1,2. В частині вимог до відповідача-3 провадження у справі припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки останній не є суб'єктом підприємницької діяльності. Поряд з цим, суд з урахуванням норм ч.1 ст.264, ч.3 ст.267, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, беручи до уваги заяву відповідача-1 про застосування строків позовної давності, прийшов до висновку про відмову в позові в частині стягнення пені в сумі 9971,57 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Компанія Скай Гард» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 23.07.2013 року по справі №914/1976/13 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк Форум». Зокрема, скаржник звертає увагу на те, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, а відтак наявні підстави для відмови у позові за строком позовної давності. Поряд з цим, скаржник заперечує факт визнання заборгованості перед позивачем та вказує, що ним не вчинялось дій, які б свідчили про визнання боргу. Крім того, зазначає, що меморіальний ордер №943078 від 28.07.2010 року на суму 506,11 доларів США не може слугувати доказом сплати відсотків за користування позикою, а відтак неправомірно взятий до уваги судом - як підстава переривання строку позовної давності.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (вих.№102 від 06.09.2013 року). Зокрема, звертав увагу на те, що боржником вчинялись дії із виконання зобов'язання, які вважаються такими, що переривають перебіг позовної давності, зокрема, директором ТзОВ «Компанія «Скай Гард» 28.07.2010 року подано позивачу (Банку) заяву про купівлю іноземної валюти в розмірі 506,11 доларів США, підставою для купівлі такої є погашення відсотків згідно кредитного договору №0034/07/10-КL від 12.11.2007 року. Позивач вказує, що за згодою та дорученням уповноваженої особи відповідача-1 з гривневого поточного рахунку клієнта здійснено списання коштів для купівлі іноземної валюти. Крім того, факт погашення відсотків підтверджується меморіальним ордером №943078 від 28.07.2010 року, який здійснено на підставі платіжного доручення в іноземній валюті №6 від 28.07.2010 року.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки явка представників відповідачів не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 12.11.2007 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» в особі Львівської філії АКБ «Форум» (в тексті договору - банк), правонаступник якого Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», та ТзОВ «Компанія Скай Гард» (в тексті договору - позичальник) укладено кредитний договір №0034/07/10-KL, згідно з умовами якого, а саме п.1.1, банк надає позичальнику кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 98000 доларів США із погашення суми кредиту в кінці терміну дії договору. Пунктом 1.2 та 1.3 договору передбачено, що кредитні кошти надаються строком по 11.11.2008 року та за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 12% річних.

Договорами про внесення змін до кредитного договору №0034/07/10-KL від 12.11.2007 року змінювався строк, на який були надані кредитні кошти, зокрема, згідно договору №1 від 11.11.2008 року - до 10 листопада 2009 року та згідно договору №01/09 від 10.11.2009 року - до 10 травня 2010 року.

Поряд з цим, договором №1 від 11.11.2008 року збільшено процентну ставку за користування кредитними коштами до 17% річних, а договором №01/09 від 10.11.2009 року зменшено ліміт заборгованості до 95000 доларів США.

Відповідно до п.3.3.2 кредитного договору, позичальник зобов'язаний не пізніше визначеного п.1.2 цього договору строку повернути банку суму наданих кредитних коштів в повному обсязі, сплачувати проценти за користування кредитними коштами згідно з п.2.6 даного договору.

Згідно п.5.2 договору, сторони домовилися, що невиконання або неналежне виконання позичальником зобов'язань по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів та інших зобов'язань, передбачених п.3.3 договору є умовами, при настанні яких припиняється кредитування банком позичальника, а позичальник здійснює повернення отриманих кредитних коштів банку, сплачує банку проценти за користування кредитними коштами. Для цього банк надає під розписку уповноваженій особі, або надсилає рекомендованим листом позичальнику письмову вимогу про повернення позичальником кредитних коштів, сплату ним процентів за користування кредитними коштами з можливим нарахуванням штрафних санкцій та пені. У випадку непогашення зазначеної у вимозі суми, банк по закінченню 15-ти денного строку з дати надіслання такої вимоги, звертає стягнення на заставлене майно у розмірі наданих кредитних коштів, заборгованості по сплаті процентів, неустойки, збитків та інших витрат банку, у порядку, визначеному цим договором, договором застави та чинним законодавством України.

П.п. 2.4-2.6 кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником в доларах США згідно з п.2.6 цього договору. Несплата позичальником процентів протягом 20-ти календарних днів після встановленої п.2.6 договору дати є підставою для вимоги щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки та є підставою для звернення Банком стягнення на заставлене майно. Сплата процентів Позичальником здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами приймається місяць рівний календарній кількості днів та рік, рівний 360 днів. Проценти сплачуються позичальником на рахунок №20682300005188 в Львівській філії АКБ "Форум", МФО 385509, за перший місяць користування кредитними коштами не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число першого місяця користування кредитними коштами включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Проценти за останній місяць користування кредитними коштами сплачуються в день повернення кредитних коштів.

Крім того, судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №0034/07/10-KL, 12.11.2007 року Акціонерним комерційним банком «Форум» (кредитор), правонаступник якого Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» укладено договори поруки із ТзОВ «Приватбізнес» (поручитель) та ОСОБА_5 (поручитель), згідно з умовами яких (договорів) поручителі поручаються перед кредитором за виконання ТзОВ «Компанія Скай Гард» (боржник) зобов'язань за кредитним договором №0034/07/10-KL від 12.11.2007 року у повному обсязі. Відповідно до п.2.1 договорів поруки, поручитель зобов'язується в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість за кредитним договором, нараховані відсотки по кредиту, відсотки по простроченій позиції (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором протягом 30 банківських днів з моменту отримання від кредитора відповідного повідомлення.

ТзОВ «Компанія Скай Гард» належним чином не виконувала свої зобов'язання перед ПАТ «Банк Форум» згідно умов кредитного договору №0034/07/10-KL від 12.11.2007 року, з огляду на що останньому та поручителям (ОСОБА_5, ТзОВ «Приватбузнес») направлялись вимоги щодо погашення заборгованості (арк. справи 30-31,33,35 т.І ), проте такі не виконані.

У п.3.1 вказаних вище договорів поруки встановлено, що у випадку невиконання зобов'язань за кредитним договором та даним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ст.553 ЦК України). У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст.554 ЦК України).

Пунктом 3.1 договорів поруки від 12.11.2007 року встановлено, у випадку невиконання зобов'язань за кредитним договором та даним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Судом першої інстанції правомірно відхилено заперечення відповідачів щодо ненадання ними згоди на збільшення строку повернення кредиту, а також відсоткової ставки з 12 по 17 % річних, оскільки у п 3.4 договорів поруки від 12.11.2007 року передбачено, що при внесенні змін у кредитний договір і його пролонгації, обставини, що з нього виникають, розповсюджуються на поручителя.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.3.2.3 кредитного договору Банк має право вимагати повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, а згідно із п.3.2.6 кредитного договору Банк має право стягувати з позичальника неустойку, штраф, пеню за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору.

Положеннями п.4.1 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, Позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 (нуль цілих два десятих) процентів, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

ТзОВ «Компанія Скай Гард» подано суду першої інстанції заяву про застосування строків позовної давності (вх.№ господарського суду 21145/13 від 07.06.2013 року, арк. справи 101-103 т.І), в якій останній вказує, що позивач звернувся до суду з даним позовом 23.05.2013 року, проте кінцевим терміном повернення кредиту, згідно договору №0034/07/10-KL від 12.11.2007 року є 10.05.2013 року.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 та ст.261 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом першої інстанції відзначено, відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а згідно із ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи позичальником - ТзОВ "Компанія Скай Гард" здійснювалось часткове погашення процентів за користування кредитними коштами, про що свідчить меморіальний ордер від 28.07.2010 року на суму 506,11 доларів США із призначенням платежу - погашення % згідно кредитного договору.

Поряд з цим, позивачем представлено суду заяву про купівлю іноземної валюти подану директором ТзОВ «Компанія «Скай Гард» 28.07.2010 року Банку від 28.07.2010 року (арк. справи 58 т.ІІ), в якому у графі «Підстава для купівлі іноземної валюти» вказано «Погашення відсотків згідно кредитного договору №0034/07/10-КL від 12.11.2007 року».

Відтак, перебіг позовної давності щодо вимог позивача про стягнення простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів та простроченої заборгованості за нарахованими процентами переривався частковим погашенням відповідачем-1 процентів за користування кредитними коштами.

Таким чином, господарський суд обґрунтовано прийшов до висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з відповідачів-1,2 солідарно 759335,00 грн. (95000,00 доларів США) простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів та 401602,69 грн. (50244,30 доларів США) простроченої заборгованості за нарахованими процентами та припинив провадження у справі в частині вимог до фізичної особи - ОСОБА_5 на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, з огляду на норми ст.1 ГПК України та те, що вказана особа не є суб'єктом підприємницької діяльності, а відтак не може бути відповідачем у справах, що розглядаються за правилами господарського судочинства.

Згідно з ч.1, ч.3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині 2 ст.258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

З огляду на наведене, господарським судом правомірно взято до уваги заяву позивача про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення з відповідачів 9 971,67 грн. та відмовлено у позові в цій частині, так як останнім пропущено строк позовної давності на стягнення вказаної пені.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 23.07.2013 року по справі №914/1976/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Скай Гард" без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Зварич О.В.

Кравчук Н.М.