Справа № 22ц-8214/2007
Головуючий 1 інстанції Єлісєєва Т.Ю.
Категорія 2\5
Доповідач Петренко І.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2007 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Петренко І.О.
суддів Приходченко А.П., Лаченкової О.В.
при секретарі Шило С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Бабушкінської районної ради про визнання права власності, -
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2006 року позивачка звернулася до суду позовом і просила постановити рішення, яким визнати за нею право власності на домоволодіння, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказувала на те, що 02 липня 1950 року між ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1), який є її батьком, та міським житловим управлінням виконкому Міської ради депутатів трудівників в особі начальника Міськжитлуправління Чернявського Якова Степановича було укладено договір на право будівництва дому та безстрокового користування земельною ділянкою. Вказаний договір було посвідчено Державним нотаріусом 1-ої державної нотконтори м. Дніпропетровська Сичовою І.Л. Відповідно до вказаного договору, Комгосп відвів ОСОБА_3 ділянку комунальної землі площиною 595 кв. метрів під індивідуальне будівництво вищезазначеного будинку та у безоплатне і безстрокове користування. ОСОБА_3 збудував домоволодіння та інші споруди, про що свідчить технічний паспорт на житловий будинок, виданий начальником МЕТІ 02 листопада 1975 року. Будинок не було введено в експлуатацію, право власності на домоволодіння зареєстроване не було у встановленому законом порядку. Проте, домоволодіння було повністю придатне для проживання, було підключене енерго-, газо- та водопостачання.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2006 року позовні вимоги Ткаченко О.П. задоволено та за нею визнано право власності на домоволодіння розташоване за адресою АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку (загальна площа 72, 9 кв.м., який складається з веранди - 2, 5 кв.м., сеней - 6, 5 кв.м., коридору - 4, 6 кв.м., жилої кімнати - 10, 6 кв.м., жилої кімнати -13, 4 кв.м., жилої кімнати -8, 2 кв.м., жилої кімнати -7, 9 кв.м., жилої кімнати -13, 5 кв.м., кухні -5, 7 кв.м.) літ. А-1, сараю літ. Б, сараю літ. б, сараю літ. В, туалету літ. Г, огорожі №1, 2, 4, колодязя №3.1
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і направити справу на новий судовий розгляд, оскільки суд розглянув справу без залучення дітей ОСОБА_3 як спадкоємців, а саме ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 до справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду і заявлених вимог у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду скасувати по наступних підставах.
Згідно до ст. 1261 ЦК України в першу чергу право на спадщину мають діти спадкодавця.
Відповідно до п.4 ст.311 ЦПК України рішення підлягає скасуванню, а справа повинна бути направлена на новий розгляд у випадку, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи районний суд розглянув справу і не перевірив, чи не подано до нотаріальної контори заяв про прийняття спадщини після померлого іншими особами, і чи не виникло спору про право.
Вказані порушення процесуального права перешкоджають суду апеляційної інстанції досліджувати обставини і докази, які не були предметом дослідження в суді 1-ої інстанції, тому колегія суддів вважає необхідним рішення суду скасувати і справу направити на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 311 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2006 року скасувати, направивши справу на розгляд у той же суд в іншому складі.
Ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту постановления і може бути оскаржена до Верховного Суду України у двох місячний термін з моменту проголошення.