Справа № 549/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Колесниченко О.В.,

судді Потоцької Н.В.

судді Єфіменко К.С.

при секретарі Бобровській О.В.

за участю сторін:

представника прокуратури Микулінська В.Є.

представника позивача ОСОБА_2

представник відповідача Сосновська І.В.

представник відповідача Астахова Ю.М.

Представник третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до державної податкової адміністрації в Одеській області та державної податкової інспекції Суворовського району м. Одеси, за участю третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_7 та ОСОБА_8, за участю прокуратури Суворовського району м. Одеси про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції Суворовського району м. Одеси,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до державної податкової адміністрації в Одеській області, державної податкової інспекції Суворовського району м. Одеси, за участю третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_7 та ОСОБА_8, за участю прокуратури Суворовського району м. Одеси про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції Суворовського району м. Одеси від 30.12.2009 року: №0000347171/0, №0000348171/0, №0000349171/0, 0000350171. В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції Суворовського району м. Одеси, ґрунтуються на безпідставних та незаконних висновках Акту перевірки, а отже, прийняті податковим органом без достатніх правових підстав, є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях та просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 30.12.2009 року: №0000347171/0, №0000348171/0, №0000349171/0, 0000350171.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували та просили суд відмовити у задоволені позовних вимог повністю, в тому числі посилаючись на письмові заперечення по справі надані суду раніше (т. 1 а.с.47-51, т. 2 а.с.92-99).

Представник прокуратури та представник третьої особи в судовому засіданні підтримали позицію відповідачів та просили суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідків по справі та дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

27.01.2007 року ОСОБА_6 зареєстрований Виконавчим комітетом Одеської міської ради, як фізична особа-підприємець, номер запису про державну реєстрацію 25560000000054037 та отримав свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_3 (Т.1 а.с.8).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 392 від 24.01.2007 року, основними видами діяльності позивача за КВЕД є: 54.25.1 - Інші спеціалізовані будівельні роботи, 51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 70.20.0 - Здавання в оренду власного нерухомого майна, 71.31.- Діяльність агентств нерухомості, 93.05.0 - Надання інших індивідуальних послуг.

У період з 25.11.2009 року по 04.12.2009 року на підставі п.5 ч.6 ст.11, п.1 ч.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 року «Про державну податкову службу в Україні» (зі змінами та доповненнями), відповідно до направлень від 25.11.2009 року №563/17-04 та від 02.12.2009 року №601/17-04 виданих ДПА в Одеській області та Наказу ДПА в Одеській області від 24.11.2009 року №1715 «Про проведення позапланової документальної перевірки СПД - фізичної особи ОСОБА_6», головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування та аудиту фізичних осіб ДПА в Одеській області Кірштой О.А. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання СПД - фізичною особою ОСОБА_6 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.01.2007 року по 30.09.2009 року.

Направлення про проведення позапланової виїзної перевірки від 25.11.2009 року №563/17-04 та копію Наказу ДПА в Одеській області від 24.11.2009 року №1715 «Про проведення позапланової документальної перевірки» було вручено під особистий підпис СПД-ФОП ОСОБА_6 25.11.2009 року (Т.1 а.с. 142)

Направлення про проведення позапланової виїзної перевірки від 25.11.2009 року №601/17-04 та копію Наказу ДПА в Одеській області від 02.12.2009 року №1811 «Про продовження терміну проведення позапланової документальної перевірки» було вручено під особистий підпис СПД-ФОП ОСОБА_6 03.12.2009 року (Т.1 а.с. 140)

За результатами перевірки був складений акт №366/17-04/НОМЕР_2 від 09.12.2009 року «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СПД-ФО ОСОБА_6 за період з 30.07.2007 року по 30.09.2009 року». В акті зазначено, що від підписання акта перевірки ОСОБА_6 відмовився(а.с.9-16). Крім того посадовими особами було складено Акт відмови від підпису від 09.12.2009 року № 340/17-04 (Т.1 а.с.137)

На підставі акту перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.12.2009 року:

- №0000347171/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі 706353, 50 грн.;

- №0000348171/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 2685067, 68 грн.;

- №0000349171/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 4760 грн.;

- Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000349171/0, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій 43 742 704,10 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення на загальну суму 47 138 885,28 грн. було відправлено поштою, але не вручено платнику податків ОСОБА_6, у звязку із закінченням терміну зберігання. Що підтверджується Актом ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ДПА України від 14.01.2010 року № 4/17-1 (Т.1 а.с.25).

Не погододившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з метою їх оскарження.

Суд вважає вимоги позивача не обґрунтованими, а прийняті за результатами перевірки позивача податкові повідомлення-рішення правомірними з огляду на наступне.

На момент виникнення спірних правовідносин діяли: Закон України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»; Закон України від 25.06.1991р. №1251-XII «Про систему оподаткування»; Закон України від 24.03.1995р.; Указ Президента України від 23.07.1998р. №817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»; Закон України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 року №436-ІV; Закон України від 22.05.2003р. №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб»; Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №619 «Про координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів»; Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян»; Закон України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»; Закон України від 23.03.1996р. №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»; Закон України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; Закон України від 01.06.2000р. №1775-111 «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»; Закон України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з висновками акту перевірки № 366/17-04/НОМЕР_2 від 09.12.2009 року перевіркою встановлено порушення ОСОБА_6:

- ст.1 Указу Президента України від 03.07.1998 року№727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» у результаті чого обсяг виручки від реалізації товарів (робіт та послуг) підприємця за 1 півріччя 2007 року перевищив 500 000 грн., на суму 293 140,80 грн.

- ст.5 Указу Президента України 03.07.1998 року№727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» у результаті чого підприємець не перейшов на загальну систему оподаткування обліку та звітності з 01.07.2007 року та безпідставно перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності у 2008 р. та у 2009 р.;

- п. «в» п.19.1. ст.19 Закону України від 22.05.2003р. №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.4 ст.14 ДКМУ 26.12.1992р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», в результаті чого підприємцем не подано до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси податкові декларацій про доходи від підприємницької діяльності за 2-3 квартали 2007р., 1-2 квартали 2008р., 1-3 квартали 2009 р.;

- ст.13, ст.14 ДКМУ від 26.12.1992р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 706353,50 грн.;

- п 9.4. ст.9 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» в результаті чого підприємець не зареєструвався як платник податку на додану вартість у червні 2007р.;

- пп.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п.п.4.1.4. п.4.1. ст.4 Закону України №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в результаті чого підприємцем не надано до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси податкові декларації по ПДВ за червень 2007 року - вересень 2009 року;

- пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3. п.4.1 ст.4, пп.6.1.1 п.6.1 ст.6. , пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 1798188,16 грн.;

- ст.1, ст.3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в результаті чого підприємець у період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року здійснив розрахунки за надані послуги у готівковій формі без застосування реєстраторів розрахункових операцій на загальну суму 8748540,82 грн.

Судом встановлено, що за перевіряємий період відповідно до документів наданих позивачем до перевірки, ОСОБА_6 здійснював наступні види діяльності:

у період з 01.02.2007р. по 31.1 2.2007р. - діяльність агентств нерухомості, обсяг виручки від реалізації вказаних послуг склав 269 170.00 грн. Зазначена виручка відображена у книзі обліку доходів та витрат;

у період з 01.01.2008р. по 30.06.2008р. - діяльність агентств нерухомості, обсяг виручки від реалізації вкачаних послуг склав 270 460,00 грн. Зазначена виручка відображена у книзі обліку доходів та витрат;

у період з 01.9 7.2008р. по 31.12.2008р. - підприємницьку діяльність не здійснював, доходів не отримував:

у період з 01.01.2009р. по 30.09.2009р. - здавання в оренду власного нерухомого майна, обсяг виручки від надання в оренду склав 103 560,00 грн. Зазначену виручку відображено у книзі обліку доходів та витрат.

Крім того, перевірка проводилась на підставі документів та службової записки Управління податкової міліції ДПА в Одеській області від 20.10.2009 року №1107/11/26-0407 та від 18.11.2009 року №1285/11/26-04 щодо здійснення ОСОБА_6 діяльності та отримання ним доходів, які не відображено у податковій звітності підприємця.

Інформація та копії документів надані управлінням податкової міліції ДПА в Одеській області свідчать про те, що СПД-ФО ОСОБА_6 з громадянами - «замовниками» укладались угоди про взаємні зобов'язання, відповідно до яких підприємець за дорученням «замовника» виконує роботи по обробці приміщень квартир, замовники, у свою чергу, сплачують підприємцю зафіксовану у договорі вартість загальної площі квартири у виконаних роботах частковими внесками (перший внесок здійснюється замовником у момент укладення угоди).

Документів, які підтверджують фактичне здійснення підприємцем вказаних вище робіт та акти виконаних робіт до перевірки не було надано.

Отже, у перевіряємому періоді відповідно до договорів про взаємним зобов'язанням позивачем було отримано внесків на загальну суму 8898491,62 грн. (Т.1 а.с.70-136)

Отримання вищевказаної виручки (грошових коштів) не відображено (оприбутковано) позивачем у книзі обліку доходів та витрат, звітах платника єдиного податку, деклараціях про доходи.

Таким чином, позивачем у період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року було проведено готівкові розрахунки за надані послуги на загальну суму 8748540,82 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій.

Отже, на підставі п.1 ст.17 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідачем було обґрунтовано прийнято рішення від 30.12.2009 року №0000350171, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції на суму 43742704,10 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених, цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 6 ст. 9 Закону №265/95-ВР передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні, послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких, здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для суб'єктів малого підприємництва фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 000 гривень. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійсненняоперацій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Статтею 4 Указу від 03.07.1998 року №727/98 передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір, суб'єкта малого підприємництва.

У разі порушення вимог, установлених статтею 1 від Указу від 03.07.1998 року №727/98, зокрема перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) понад 500 тис. грн., платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності.

Порядок загальної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється розділом IV Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. №13-92 (далі ДКМУ №13-92) положення якого продовжували діяти і після 1 січня 2004 року (п. 22.10 ст. 22 Закону України від 22 травня 2003 року N889 "Про податок з доходів фізичних осіб", далі Закон №889), починаючи з наступного звітного, періоду (кварталу) (стаття 5 Указу №727/98) шляхом подання до податкового органу за місцем проживання податкової декларації за наслідками звітного кварталу наступного за тим, в якому виникло перевищення обсягу виручки.

Згідно п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 не перейшов на загальну систему оподаткування обліку та звітності з 01.07.2007 року (з наступного звітного періоду), отже він незаконно перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності у 2008 року та у 2009 року.

Щодо визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб слід зазначити наступне.

В ході перевірки було встановлено, що СПД - фізична особа ОСОБА_6 в

порушення п.(в) п.п.19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від

22.05.2003 р. №889-УІ (далі скорочено - Закон №889) не подавав до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси податкові декларації про доходи від підприємницької діяльності за 2-4 квартали 2007р., 1-2 квартали 2008р., 1-3 квартали 2009р., на загальну суму

9 041 861,62 гри., в результаті чого, суми валових витрат ним визначено не було.

Крім того, перевіркою правильності визначення оподатковуваного доходу, відображеного в деклараціях про доходи, за даними про суми оподатковуваного доходу визначеними в ході перевірки встановлено його заниження у сумі 4 709 023, 31 грн.

Так, відповідно до п.(в) п.п.19.1 ст. 19 Закону №889, яким встановлено, що платники податку зобов'язані подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим.

Ст.13 ДКМУ від 26.12.1992р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» встановлено, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Пунктом 4 ст.14 Декрету, передбачено, що громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).

Щодо визначення зобов'язання з податку на додану вартість слід зазначити наступне.

Позивач в перевіряємому періоді не реєструвався платником податку на додану вартість.

В ході перевірки було встановлено, що СПД - фізична особа ОСОБА_6 відповідно до наданих документів здійснював наступну діяльність:

- діяльність агентств нерухомості;

- діяльність здавання в оренду власного нерухомого майна.

Відповідно до інформації (документів ) наданих УПМ ДПА в Одеській області, позивач окрім діяльності вказаної вище здійснював діяльність завершення будівництва.

Згідно з п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

П.6.1. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Операції які здійснював позивач у перевіряємому періоді повинні оподатковуватися за ставкою 20 %. Це вбачається з наданих документів до перевірки позивачем та УПМ ДПА в Одеській області, а саме позивачем були укладені договори про взаємні зобов'язання та отримано першочергові внески за цими договорами.

Тобто позивач не включив до податкових зобов'язань операції з надання послуг та з надання у оренду нерухомого майна, здійснювані позивачем з 12.06.2007 р. по 30.09.2009 р. В результаті чого, встановлено заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну суму 1 798 188,16 грн.

Абзацом 3 п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п.7.8.1 ті.7.8 ст. 7 вищезазначеного закону податковий період СПД-фізичної особи ОСОБА_6 дорівнює місяцю.

Тобто, в порушення п.п.7.8.1 п.7.8 ст. 7 Закону про ПДВ та п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем не були надані до ДПІ податкові декларації по ПДВ за червень 2007 р.- вересень 2009 р.

В порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.6.1.1 п.6.1 ст.6, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» позивачем не було включено до податкових зобов'язань операції з надання послуг та з надання у оренду нерухомого майна здійснювані підприємцем з 12.06.2007р. по 30.09.2009р. в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість всього у сумі 1 798 188.16 грн.

У період з 12.06.2007р. по 30.09.2009р. СПД - фізична особа ОСОБА_6 відповідно до вимог п.9.4 ст.9 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не мав права на нарахування податкового кредиту по ПДВ, так як не зареєструвався платником ПДВ самостійно, в результаті чого податок на додану вартість, що підлягав сплаті за вказаний період, було занижено на суму 1 798 188,16 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 30.12.2009 року: №0000347171/0, №0000348171/0, №0000349171/0, 0000350171 були прийняті згідно з чинним законодавством.

Суд критично ставиться до твердження позивача стосовного того, що договори про взаємні зобов'язання на підставі, яких було зроблено висновки в акті перевірки, фальсифіковані. Оскільки дане твердження спростовуються матеріалами справи, а саме: згідно висновку Одеського наукового-дослідного інституту судових експертиз №117/02 від 04.02.2010 року по почеркознавчому дослідженню підписів від імені ОСОБА_6 встановлено, що підписи від імені ОСОБА_6 у оригіналах документів (Договорах об взаємних зобов'язаннях та Згодах об передачі авансу) виконані самим ОСОБА_6, копіями пояснень осіб з якими були заключені договори по взаємним зобовязанням, в яких зазанчено, що договори були заповнені у присутності ОСОБА_6 та завірені ним, а також були передані кошти (Т.3 а.с.84-92).

Крім того, в ході судового розгляду були допитані свідки по справі, які також підтвердили, факти, які встановлені під час перевірки, а саме отримання від них ОСОБА_6 грошових коштів по угодам укладених по договорам о взаємних зобов'язаннях.

А також, згідно рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12.02.2013 року позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про розірвання договору про взаємні зобов'язання від 08.04.2009 року укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було задоволено, а позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання правочину нікчемним було залишено без задоволення (Т.2 а.с.169-173).

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 17.04.2013 року вищезазначене рішення було залишено без змін ( Т.2 а.с.174-177).

Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу ОСОБА_6, було відхилено та вищезазначене рішення та ухвала були залишені без змін (Т.3 а.с.23-25).

Згідно п. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також, в ході судового розгляду позивачем не було надано суду письмових доказів на підтвердження того, що укладені договори про взаємним зобов'язанням фальсифіковані або визнані судом нікчемними.

Відтак, при проведені позапланової виїзної документальної перевірки позивача відповідач діяв з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення щодо порушення позивачем чинного законодавства України, а висновки акту перевірки обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з частиною першою ст. 69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені представником позивача, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника відповідача, а позивачем не доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відтак, у задоволені позовних вимог необхідно відмовити повністю.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6-8, 11, 69, 71, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_6 до державної податкової адміністрації в Одеській області та державної податкової інспекції Суворовського району м. Одеси, за участю третіх сторін на стороні відповідача ОСОБА_7 та ОСОБА_8, за участю прокуратури Суворовського району м. Одеси про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції Суворовського району м. Одеси - відмовити повністю.

Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 18.10.2013 року.

Суддя О.В. Колесниченко

Суддя Потоцька Н.В.

Суддя Єфіменко К.С.

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_6 до державної податкової адміністрації в Одеській області та державної податкової інспекції Суворовського району м. Одеси, за участю третіх сторін на стороні відповідача ОСОБА_7 та ОСОБА_8, за участю прокуратури Суворовського району м. Одеси про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції Суворовського району м. Одеси - відмовити повністю.

18 жовтня 2013 року.