АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Апеляційне провадження №22-ц/796/13925/13 Головуючий в 1 інстанції - Демидовська А.І.
Доповідач - Желепа О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Кабанченко О.А., Рубан С.М.
при секретарі Онищенко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 02 вересня 2013 року про залишення без задоволення заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому листі в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИЛА:
Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 30.08.2012 р. позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задоволено.
26.11.2012 року представник позивача ОСОБА_4 04.04.2013 р. отримав виконавчий лист.
27.08.2013 р. позивач звернулася з письмовою заявою, в якій просить суд у відповідності до вимог ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виправити помилку допущену у виконавчому листі по справі, та зазначити інформацію про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника ОСОБА_3.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 02.09.2013 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому листі в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів залишено без задоволення.
Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В скарзі посилалася на те, що судом не враховано того, що індивідуальний ідентифікаційний номер боржника є обов'язковим реквізитом виконавчого листа. Крім того, посилання на наявність повноважень державного виконавця вказаних в ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження», згідно якої державний виконавець, з метою захисту інтересів стягувача, має право одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну, є передчасними, так як вказані повноваження є у державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження. Разом з тим, відсутність обов'язкового реквізиту у виконавчому документі не надає підстави для відкриття виконавчого провадження. Також зазначила, що суд розглянув заяву без надання належної оцінки обставинам справи, тобто порушив вимоги ст. 369 ЦПК України та п. З ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», що унеможливлює виконання рішення по справі.
В судовому засіданні апеляційного суду представник заявника доводи скарги підтримав.
Боржник та його представник заперечували проти задоволення скарги з посиланням на не згоду з рішенням на підставі,я кого видано виконавчий лист.
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення відповідача, представників сторін, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволені заяви про виправлення помилки у виконавчому листі, суд першої інстанції виходив з того, що на стадії вирішення питань пов`язаних з виконанням судового рішення, суд позбавлений можливості проводити дії по витребуванню доказів.
Колегія суддів з таким висновком не погоджується тому, що суд першої інстанції, постановив ухвалу без належного врахування обставин, що мають значення для справи та не вірно застосував положення процесуального права.
Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 2 ст. 368 ЦПК України визначено, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.
Відповідно ч.2 ст.369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 30.08.2012 р. позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задоволено.
26.11.2012 року представник позивача ОСОБА_4 04.04.2013 р. отримав виконавчий лист.
Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції від 07.06.2013 року відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті провадження з примусового виконання на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження».
27.08.2013 р. позивач звернулася з письмовою заявою, в якій просить суд у відповідності до вимог ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виправити помилку допущену у виконавчому листі по справі, та зазначити інформацію про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника ОСОБА_3.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі, серед іншого, зазначається індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника.
Отже, на момент видачі виконавчого листа у даній справі діяла норма закону, яка передбачала обов'язкове зазначення у виконавчому документі ідентифікаційного номеру боржника.
Таким чином, за відсутності в матеріалах справи даних про ідентифікаційний номер боржника та з огляду на те, що законом саме на суд покладено обов'язок здійснення контролю за виконанням судових рішень, суд першої інстанції не був позбавлений процесуальної можливості витребувати ці дані в уповноваженого державного органу, з метою видачі виконавчого документа, який би відповідав вимогам закону, що в свою чергу забезпечило б повне та своєчасне виконання судового рішення.
З огляду на викладене колегія суддів не може погодитись з висновком суду про те, що витребування судом даних про боржника на стадії вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах, не передбачено діючим процесуальним законом та не узгоджується з вимогами Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, спільним наказом Державної судової адміністрації України та Державної податкової служби України № 30/44 від 26 лютого 2013 року затверджено Порядок надання судам загальної юрисдикції інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників та стягувачів.
Проте, вказаних обставин та норм закону, при розгляді заяви про виправлення помилки у виконавчому листі, суд першої не врахував, не здійснив заходів щодо отримання інформації про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала підлягає скасуванню з поверненням питання про внесення виправлень до виконавчого листа на новий розгляд, так як в апеляційного суду відсутні повноваження вносити виправлення у виконавчі листи видані районними судами.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 324 ЦПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 02 вересня 2013 року скасувати, а питання про виправлення помилки у виконавчому листі повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: