КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2013 р. Справа№ 910/8256/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від Прокуратури: Янківський С.В. - посвідчення № 019586 від 13.08.2013;

від позивачів: 1. Усов О.О. - представник, дов. № 3124/15/14-3 від 05.06.2013;

2. Слободянюк Ю.М. - представник, дов. № 1876-НЮ від 08.05.2013;

від відповідача: Поліщук О.М. - представник, дов. б/н від 28.08.2013;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2013

у справі № 910/8256/13 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

до Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707"

про стягнення 1 925 156,42 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України у судовому засіданні 02.09.2013 оголошено перерву до 03.10.2013, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2013 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/8256/13 відкладено на 14.10.2013, а у судовому засіданні 14.10.2013 оголошено перерву до 21.10.2013.

Згідно із ст.ст. 69, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 строк розгляду апеляційної скарги у справі № 910/8256/13 продовжено.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2013 у справі № 910/8256/13 позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 835 212,61 грн. основного боргу, 74 953,17 грн. пені, 14 990,64 грн. 3% річних; до Державного бюджету України - 38 503,13 грн. судового збору.

Рішення мотивовано тим, що, як встановлено судом, позивач виконав свої зобов'язання за договором субпідряду № 25/07 від 05.07.2011 належним чином; виконав передбачені договором підрядні роботи на суму 1 998 393,48 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2012р. та за грудень 2012р.; відповідач за виконані роботи в повному обсязі не розрахувався, в результаті чого заборгував позивачеві 1 835 212,61 грн.; перевіривши розрахунок пені та 3% річних, суд визнав заявлені вимоги обґрунтованими.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2013 у справі № 910/8256/13 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права і прийняти нове рішення про відмову у позові в повному обсязі.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, спірний акт за грудень 2012р. є недопустимим доказом у справі й суд першої інстанції в порушення ст.ст.43, 44 ГПК України безпідставно взяв його до уваги.

Скаржник зазначає, що, як вбачається із положень п.6.2.5 договору, сторони домовились про те, що обов'язковою умовою оплати за договором є підписання актів за спеціальною формою - КБ-2в й це є обов'язковою договірною умовою, на підставі якої визначаються обов'язки відповідача по оплаті виконаних робіт; скаржник вважає, що лише акт, належно укладений за формою КБ-2в, відповідно до вимог ст.ст.33, 34 ГПК України, може підтверджувати обсяги робіт, виконаних другим позивачем та їх вартість, натомість спірний акт за грудень 2012р. не відповідає формі первинного документу з обліку в будівництві, оскільки суперечить формі первинного документу з обліку в будівництві, затвердженого Наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 № 554 та за своїм змістом не відповідає вимогам, передбаченим для актів такої форми.

Як вказує скаржник, зокрема, спірний акт за грудень 2012р.не визначає детального найменування виконаних підрядником робіт з посиланням на шифр та номер позиції по нормативу, що підлягає оплаті відповідачем, та не відображає інших обов'язкових даних для акту по формі КБ-2в, як цього вимагає законодавство України, тобто є необґрунтованим, крім того, не містить дати підписання, у колонці 3 зазначено про допроведення витрат за роботу залізничного крана за весь 2012р.; відображено у тому числі донарахування витрат на перевезення працівників, тобто, що передбачає відрядження працівників, але в порушення п.4.4 договору позивачем не було надано суду першої інстанції платіжного документу про здійснення таких витрат на відрядження працівників; колонка 3 не містить розміщення по позиціях та окремими рядками усіх видів робіт з відображенням по кожній окремій роботі її вартості;

Скаржник посилається на те, що оскільки спірний акт за грудень 2012р. не визначає детального розпису найменування виконаних робіт з шифром та номером по нормативу, з вказівкою на вартість окремих робіт, то це порушує ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999.

Як стверджує скаржник, позов подано передчасно, оскільки сторони мають провести звіряння розрахунків на поточну дату, а також підписати у належній формі акти виконаних підрядних робіт КБ-2в по формі, затвердженій Наказом Мінрегіонбуду від 04.12.2009 № 554; відповідач не відмовляється від оплати робіт підрядника - відповідача, якщо належним чином буде складено акт по формі КБ-2в; відповідач має право знати за які саме роботи слід здійснювати оплату і в якій сумі; відповідач очікує від позивача виконання зобов'язання згідно із п.4.3 договору, після чого відповідач виконає свій обов'язок по оплаті робіт за актом, складеним у належній формі та відповідно з наповненням його належним змістом по усіх розділах та колонках, з вказівкою на всі складові роботи та її вартості.

Скаржник вказує на те, що спірний акт за грудень 2012р. не містить дати його підписання, що виключає можливість визначення початкового моменту перебігу для обрахування пені та 3% річних, крім того, в розрахунку пені мають місце помилки при обрахуванні пені та 3% річних.

13.09.2013 відповідачем подано клопотання про витребування доказів на підставі ст.38 ГПК України, а саме: належним чином засвідчені копії документів (накладні, квитанції, маршрутні листи, накази про відрядження працівників, табелі обліку робочого часу тощо), які б підтвердили виконання робіт за актом № 1 за грудень 2012р. на суму 1 807 353,48 грн. - по перевезенню працівників, витрати локомотивів, витрати на роботу залізничного крану.

Колегія суддів, розглянувши подане відповідачем клопотання, керуючись ст.ст.99, 101 ГПК України, з метою здійснення перевірки законності і обґрунтованості рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання та витребування у другого позивача детального розрахунку суми вартості виконаних робіт згідно із актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2012р. в сумі 1 807 353,00 грн. та усіх документів, підтверджуючих виконання робіт по їх видах і розмір понесених витрат.

02.10.2013 відповідачем подано клопотання про призначення у справі № 910/8256/13 судової будівельно-технічної експертизи, на розгляд якої поставити запитання наведені у цьому клопотанні.

Розглянувши подане клопотання та враховуючи матеріали, наявні у справі № 910/8256/13, колегія суддів дійшла висновку про відсутність питань, для роз'яснення яких необхідні спеціальні знання, що є підставою, відповідно до ст. 41 ГПК України, призначення судової експертизи, тому клопотання про призначення судової експертизи залишається без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу другий позивач заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на підписання відповідачем актів приймання виконаних підрядних робіт без зауважень; те, що після надходження первинних документів в грудні 2012р., другим позивачем донараховано витрати за перевезення працівників, витрати за роботу локомотивів та залізничного крану на суму 1 807 353,48 грн. й акт виконаних робіт № 1 за грудень 2012р. також підписаний сторонами без зауважень та зазначена сума відображена відповідачем в акті звірки взаєморозрахунків АС-0000258 від 31.12.2012, як кредиторська заборгованість.

На виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2013 у справі № 910/8256/13, 10.10.2013 та 14.10.2013 другим позивачем надані документи.

21.10.2013 відповідачем надані письмові пояснення на додаткові докази, надані другим позивачем.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, Прокуратури, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу та письмових пояснень відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 05.07.2011 між відповідачем та другим позивачем, в особі начальника будівельно-монтажного поїзда № 392, діючого на підставі довіреності №2646-НЮ від 04.07.2011, укладено договір субпідряду № 25/07 від 05.07.2011, згідно із п.1.1 якого відповідач, за договором підрядник, доручає, а другий позивач, за договором субпідрядник, зобов'язується виконати у встановлений строк будівельно-монтажні роботи по влаштуванню контактної мережі для електрифікації об'єкту Південної залізниці (надалі - роботи), відповідно до проектно-кошторисної документації; відповідач зобов'язується надати другому позивачу обсяги робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, необхідні матеріали і обладнання, прийняти та оплатити виконані роботи.

В п.2.1 та в п.2.2, в редакції додаткової угоди від 23.04.2012 до договору № 25/07, передбачено, що початок робіт - протягом 10 днів з дня підписання договору та виконання зобов'язань по передачі проектно-кошторисної документації, необхідних матеріалів, обладнання, а завершення робіт - грудень 2012р. з правом дострокового виконання.

Відповідно до п.2.3 договору № 25/07 роботи виконуються поетапно.

В п.п.3.1, 3.2 договору № 25/07 сторони погодили, що ціна предмету договору з розшифровкою витрат приведена у розрахунку договірної ціни (додаток 1 до цього договору) і становить 52 712 435,00 грн., в тому числі ПДВ; договірна ціна є динамічною і може бути змінена шляхом укладення додаткової угоди в разі зміни обсягів і складу робіт, вартості матеріальних ресурсів проти врахованих у момент укладання договору, прийняття нових нормативних актів, що впливають на вартість робіт.

Сторонами підписано договірну ціну на будівництво: "Влаштування контактної мережі для електрифікації Південної залізниці" на договірну ціну 52 712 435,00 грн.

В п.2.5 договору № 25/07 встановлено, що роботи вважаються завершеними після підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт.

Згідно із п.14.1 договору № 25/07, у редакції додаткової угоди № 1 до зазначеного договору, даний договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2012.

Відповідно до ч.7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Як встановлено у ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучати до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи; у цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань за договором № 25/07 другим позивачем до матеріалів справи надано акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за кошторисом № 4-1-5 Контактна мережа та лінія ДПР на ст. Лозова (Середній парк) за серпень 2012р. на загальну суму вартості робіт 53 268,00 грн.; акт № 3 приймання виконаних підрядних робіт за кошторисом № 4-1-9 Контактна мережа та лінія ДПР на ст.Лозова (Донецький парк) за серпень 2012р. на загальну суму вартості робіт137 772,00 грн. та акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за кошторисом № 4-1-13 Контактна мережа та лінія ДПР на ст.Лозова (Головні колії та Азовський парк) за грудень 2012р. на загальну суму вартості робіт 1 807 353,48 грн.

Згідно із вищепереліченими актами, другий позивач виконав роботи на загальну суму вартості 1 998 393,40 грн., а відповідач їх прийняв. Зазначені акти складені без зауважень, підписані сторонами та скріплені відбитком печаток.

В п.п.4.2 та 4.5 договору № 25/07 сторони погодили умови про те, що розрахунки здійснюються відповідачем протягом 30 банківських днів після підписання сторонами актів приймання окремих етапів робіт; розрахунки проводяться за фактично виконані фізичні об'єми з врахуванням фактичної вартості використаних матеріалів, що погоджується відповідачем; остаточні розрахунки між позивачем та відповідачем проводяться протягом 10 банківських днів з дати підписання акту приймання виконаних підрядних робіт.

Як стверджується у позовній заяві, станом на 17.01.2013 заборгованість відповідача по оплаті виконаних робіт склала суму 1 885 212,61 грн., однак, за платіжним дорученням № 2065625 від 30.01.13 перераховано другому позивачу лише суму 50 000,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить суму 1 835 212,61 грн.

Відповідач розмір суми заборгованості не оспорює.

Пред'явлена претензія № 3 від 11.10.2012 про оплату виконаних робіт на суму 2 181 274,33 грн., залишена відповідачем без задоволення.

В ч.1 ст.854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Із акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2012р. вбачається, що як другий позивач так і відповідач, не зазначили дату підпису цього акту. У позовній заяві вказується про те, що прострочення відповідачем обов'язку здійснити остаточний розрахунок за виконані роботи почався з 17.01.2013, тобто, виходячи з того, що зазначений акт підписано сторонами в останній робочий день грудня 2012р.

Однак, із вказаним не погоджується відповідач, хоча доказів на підтвердження того, що згаданий акт підписано сторонами пізніше, до матеріалів справи не надав.

Оскільки відповідач є стороною за актом № 1 за грудень 2012р., у зв'язку з чим на ньому також лежить обов'язок належного його оформлення, у тому числі із зазначенням дати підписання; доказів того, що вказаний акт підписано пізніше ніж про це вказує другий позивач, відповідачем не надано, хоча згідно із ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, таким чином, є підстави для висновку про те, що акт за грудень 2012р. складено 31.12.2012, у зв'язку з чим, відповідно до п.4.5 договору № 25/07, строк виконання зобов'язання відповідача здійснити остаточні розрахунки з другим позивачем настав 02.01.2013 та сплив 16.01.2013.

Згідно із ст.610, ч.1 ст.611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В п.10.3 договору № 25/07 сторонами погоджено умову про те, що у випадку прострочення терміну оплати платежів з вини відповідача (за винятком утримання сум на час усунення другим позивачем виявлених недоліків), вказаних в п.4.2 цього договору, відповідач зобов'язується сплатити другому позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше 10 % від загальної суми цього договору. В п.10.4 договору № 25/07 передбачено, що нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок пені та 3% річних, апеляційний господарський суд, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено несвоєчасну оплату відповідачем виконаних позивачем робіт, наявність заборгованості, а також правильні періоди нарахування цих сум, вважає суми пені у розмірі 74 198,97 грн. та 3% річних у розмірі 14 839,80 грн., правильними та такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Із висновком суду першої інстанції щодо правильних розмірів пені та 3% річних немає підстав погодитись, зважаючи на подвійне нарахування пені та 3% річних за 30.01.2013.

Доводи апеляційної скарги, частково, немає підстав визнати такими, що ґрунтуються на нормах законодавства та матеріалах справи, зважаючи на викладене та наступні обставини справи.

Статтею 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її в разі виявлених допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі; замовник, який прийняв роботи без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки); якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника; у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Також відповідно до п.п.6.1.1 - 6.1.3 договору № 25/07 відповідач має право здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам; перевіряти хід і якість виконаних робіт, а також якість матеріалів, що використовуються; перевіряти правильність, своєчасність та повноту ведення виконавчої документації.

Проте, як вже зазначалось, відповідачем підписані вищезазначені акти приймання виконаних підрядних робіт без зауважень та претензій, в тому числі й щодо об'ємів, виконаних другим позивачем, робіт.

Згідно із ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2012р., підписаний сторонами та скріплений відбитком печатки, так само як і акти №№ 1 та 3 за серпень 2012р., є належними доказами у справі № 910/8256/13 та підлягають оцінці нарівні із іншими доказами у порядку, встановленому статтею 43 ГПК України.

Твердження скаржника про наявність юридичної сили доказу лише у акту, складеному за формою КБ-3, не ґрунтується на нормах законодавства.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 № 554 "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" не закріплено виключно за документами: № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та № КБ-3"Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" юридичну силу доказу факту здійснення підрядних робіт. Тим більше, що зазначений наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 № 554 не зареєстрований у Міністерстві юстиції України.

Оскільки відповідач, не зважаючи на невідображення в акті № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2012р. їх по позиціях та окремими рядками усіх видів робіт й окремо їх вартість, а також інших даних, про які вказано в апеляційній скарзі, зазначений акт підписав та скріпив відбитком печатки без претензій та зауважень, то, відповідно, відповідач погодився із всіма наявними даними вищезгаданого акту.

Враховуючи те, що згідно із преамбулою Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, а не регулює порядок виконання договорів підряду, то немає підстав для визначення юридичної сили доказів фактичного виконання договору підряду, керуватись виключно положеннями вищезазначеного Закону, без правового аналізу всіх даних змісту кожного конкретного документу.

Також слід вказати й на наступне.

Згідно із ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Другим позивачем відповідно до вищезазначеної ухвали апеляційного господарського суду від 03.10.2013, надано документи, підтверджуючі виконання робіт на суму вартості, зазначену в акті № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2012р., всього в розмірі 1 807 353,48 грн., у тому числі, розрахунок витрат по видах та періодах, копію довідки про вартість виконаних робіт за грудень 2012р. з найменуванням об'єктів робіт пускових комплексів і технологічних етапів та періодів, підписаної обома сторонами та скріпленої відбитками печатки.

Твердження скаржника про передчасність пред'явлення позову не знаходить свого підтвердження у матеріалах справи, адже умовами укладеного сторонами договору № 25/07 не пов'язується настання обов'язку відповідача здійснити оплату виконаних робіт із проведенням звіряння розрахунків сторонами.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та часткового скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2013 у справі № 910/8256/13 скасувати частково і прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707" (03680, м. Київ, Голосіївський район, вул. Академіка Заболотного, 150А, офіс 95; ідентифікаційний код юридичної особи 33936276) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6; ідентифікаційний код юридичної особи 04713033) 1 835 212,61 грн. основного боргу, 74 198,97 грн. пені, 14 839,80 грн. 3% річних.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707" (03680, м. Київ, Голосіївський район, вул. Академіка Заболотного, 150А, офіс 95; ідентифікаційний код юридичної особи 33936276) до Державного бюджету України 38 485,03 грн. судового збору.

5. В решті позову відмовити.

6. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6; ідентифікаційний код юридичної особи 04713033) на користь Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707" (03680, м. Київ, Голосіївський район, вул. Академіка Заболотного, 150А, офіс 95; ідентифікаційний код юридичної особи 33936276) 9,05 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

7. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

8. Справу № 910/8256/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Кондес Л.О.

Рябуха В.І.