Судове рішення #329454
АС-52/211-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд


ПУхвала

Іменем України


Адміністративна справа                            Головуючий  по 1-й інстанції

№ АС-52/211-06                                                        Суддя –Прохоров С.А.

                                                                        Доповідач по 2-й інстанції

                                                                        Суддя –Твердохліб А.Ф.


14 листопада 2006 р.                                                                           м. Харків


Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду  у складі: головуючого судді  Олійника В.Ф., суддів Кравець Т.В., Твердохліба А.Ф.

при секретарі –Кобзевій Л.О.

за участю представників сторін:

позивача –голови правління Пінчук М.М. ( протокол № 1 від 28.03.05 р.) ; предст. Кроленка С.П. ( дов. № 3 від 15.06.06 р.)

відповідача –предст. Мельник А.В. ( дов. № 11201/12 від 06.11.06 р.)  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 3764 Х/2-5) Кредитної спілки «Золоті ворота»на постанову господарського  суду Харківської області від 05.09.2006 р.  по адміністративній справі № АС-52/211-06

за позовом  Кредитної спілки «Золоті ворота», м Харків

до  Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, м. Київ

про визнання нечинним розпорядження.


встановила:


Позивач звернувся до  господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив визнати Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 334/10/4 «Про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги»від 12.05.2006 р. недійсним та скасувати його.

Постановою господарського суду Харківської області від 05.09.06 р. у позові відмовлено повністю. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 31.05.2006 р.

Позивач, не погоджуючись з постановою господарського суду Харківської області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постановлене судове рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що видане відповідачем Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 334/10/4 «Про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги»від 12.05.2006 р. не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки на момент винесення розпорядження в штатному розписі відповідача не було посади головного бухгалтера. Апелянт не погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що в Кредитній спілці  «Золоті ворота»не відбулося  введення до штату посаду бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером. На його думку таке твердження, не відповідає дійсності, оскільки в тексті позовної заяви зазначалося, що бухгалтерський облік в КС «Золоті ворота»буде вести один бухгалтер, тобто без створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером. Крім того, у штатному розкладі, який є у матеріалах справи, містилась така посада, як бухгалтер, а тому, на думку апелянта, суд першої інстанції неповно з*ясував обставини, що мають значення для справи.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні  вимог апеляційної скарги Кредитної спілки «Золоті ворота», а постанову господарського суду Харківської області від 05.09.06 р. по даній справі залишити без змін. При цьому, відповідач зазначає, що Кредитна спілка «Золоті ворота»є фінансовою установою, її діяльність регулюється спеціальним Законом України «Про кредитні спілки»та загальними нормами, які містить Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», нормативно –правові акти, прийняті Держфінпослуг є обов*язковими для виконання фінансовими установами. Отже відповідач вважає, що для забезпечення бухгалтерського  обліку введення до штату підприємства посади головного бухгалтера для кредитної спілки є її обов*язком, оскільки вимоги, визначені в нормативно –правових нормах, стосуються саме цієї посадової особи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне.

12.05.2006 р. Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України було видано Розпорядження № 334/10/04 «Про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги», відповідно до якого позивача було зобов*язано усунути встановлені порушення вимог, а саме Професійних вимог до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 13.07.2004 р. № 1590, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2004 р. за № 955/9554 у термін до 16.06.06 р. . Вказане розпорядження було прийнято відповідачем на підставі акту про порушення № 346/10 від 14.04.06 р., в якому вказано, що суть порушення полягає в тому, що головний бухгалтер Спілки не пройшов підвищення кваліфікації за формою «спеціалізація»відповідно до програм, погоджених із Держфінпослуг» до 01.01.2006 р., чим порушено вимоги підпункту «б»пункту 3.1 розділу 3 Професійних вимог до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 13.07.04 р. № 1590, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.04 р. за № 955/9554;  та пункту 3.9 розділу 3 Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 02.12.03 р. № 146, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.12.03 р. за № 1225/8546 щодо відповідності керівника та головного бухгалтера кредитної спілки професійним та кваліфікаційним вимогам, установленим Держфінпослуг.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року № 292/2003 (далі - Положення) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Комісія) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Комісія - це спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Згідно з пунктом 4 Положення Комісія відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції: здійснює згідно із законами України державне регулювання і нагляд за діяльністю страхових компаній та страхових брокерів, установ накопичувального пенсійного забезпечення, довірчих товариств, кредитних спілок, лізингових та факторингових компаній, кредитно-гарантійних установ, ломбардів, інших учасників ринків фінансових послуг (крім банків, професійних учасників фондового ринку інститутів спільного інвестування в частині їх діяльності на фондовому ринку, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державного казначейства України та державних цільових фондів.

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення до виключної компетенції Комісії як колегіального органу належить: затвердження нормативно-правових актів, обов'язкових для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринків фінансових послуг, їх об'єднаннями, з питань, які належать до її компетенції.

Згідно з підпунктом 17 пункту 4 Положення Комісія визначає професійні вимоги до керівників, головних бухгалтерів фінансових установ та може вимагати звільнення з посад осіб, які не відповідають установленим вимогам для зайняття цих посад.

Так, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (далі -Держфінпослуг) було розроблено Професійні вимоги до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ, які затверджено розпорядженням Держфінпослуг від 13 липня 2004 року N 1590, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2004 р. за N 955/9554 та Ліцензійні умови провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, які затверджено розпорядженням Держфінпослуг від 2 грудня 2003 року N 146, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 р. за N 1225/8546.

Відповідно до підпункту 44 пункту 4 Положення Комісія проводить самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ. Згідно з підпунктом 12 пункту 5 Положення Комісія має право в межах своїх повноважень застосовувати до фінансових установ, які не додержуються законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, заходи впливу: зокрема, зобов'язати порушника вжити заходів до усунення порушення.

На підставі викладених повноважень, Держфінпослуг було розглянуто зведені дані про навчання керівників та головних бухгалтерів кредитних спілок, отриманих від навчальних закладів, з якими у Держфінпослуг укладено договори про співробітництво у сфері навчання.

         Позивач зазначає, що законодавством, яке регулює діяльність кредитних спілок, не передбачено вимог щодо наявності окремої штатної одиниці - головний бухгалтер. Керівник кредитної спілки має право займати посаду головного бухгалтера за сумісництвом, та пройти підвищення кваліфікації за відповідною програмою для керівників та для головних бухгалтерів окремо. До того ж, відповідно до абзацу третього частини першої статті 22 Закону України „Про кредитні спілки" Голова правління несе персональну відповідальність за достовірність та повноту фінансової звітності та інших звітних даних.

Разом з тим, законодавством, що регулює діяльність кредитних спілок, а саме підпунктом „б" пункту 3.1  розділу 3 Професійних вимог до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ та пунктом 3.9 розділу 3 Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, встановлено вимоги щодо відповідності керівників та головних бухгалтерів професійним вимогам, встановленим Держфінпослуг та обов'язковості проходження підвищення кваліфікації за формою "спеціалізація" відповідно до програм, погоджених із Держфінпослуг.

Крім того, згідно з ч.4 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

"Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

- введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

- користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

- ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

- самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися."

Отже, як зазначено вище, така форма організації бухгалтерського обліку, як самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства не може застосовуватися до кредитних спілок, оскільки їх фінансова звітність підлягає оприлюдненню.

Так, відповідно до ч.4 ст. 14 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”: відкриті акціонерні товариства, підприємства —емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.

         Як видно з матеріалів справи, відповідачем було встановлено, що виконання функцій з ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності позивача здійснював голова правління Пінчук М.М.

Ця посадова особа є штатним працівником кредитної спілки.

Таким чином, у спілці не відбулося “введення до штату ... посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером”, що є порушенням закону.

Кредитною спілкою не було обрано й інші форми ведення бухгалтерського обліку, чим порушено вимоги ч.1 ст. 22 Закону України “Про кредитні спілки”.

Листом Харківської асоціації кредитних спілок від 21 квітня 2006 року № 46 підтверджено покладення обов'язків з ведення бухгалтерського обліку та підготовки фінансової звітності в Кредитній спілці “Золоті ворота” не на осіб, які займають штатну посаду бухгалтера (головного бухгалтера).

У той же час, відповідно до ч.7 ст. 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”:

“Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер):

- забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

- організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

- бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

- забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.”

Тобто Закон ототожнює поняття головний бухгалтер та бухгалтер, а також особу, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства.

Отже, кредитна спілка порушувала чинне законодавство України та ставила під загрозу права та законні інтереси споживачів фінансових послуг - членів кредитної спілки, які вносили внески (вклади) на депозитні рахунки та отримували кредити без належного відображення у бухгалтерському обліку особою, яка не пройшла відповідної підготовки.

В кредитній спілці функції головного бухгалтера виконувалися головою правління Пінчуком М.М., тобто особою, яка прирівняна Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”по статусу до головного бухгалтера.

Таким чином, відповідно до зазначеної норми на Пінчука М.М. розповсюджуються вимоги розпорядження Держфінпослуг від 13.07.04 № 1590, яким затверджено Професійні вимоги до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ.

Встановлюючи вимоги до головних бухгалтерів (а відповідно і осіб, які Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” прирівняні до них), Держфінпослуг дотримувалася мети державного регулювання ринків фінансових послуг, визначеної Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі по тексту - Закон), яка відповідно до:

1) преамбули вказаного Закону "є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг...";

2) п. 10 ч.1 ст. 1 вказаного Закону є "державне регулювання ринків фінансових послуг - здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам”;

3) п. 2 ч.1 ст. 19 вказаного Закону є "захист інтересів споживачів фінансових послуг;".

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», нормативно –правові акти, прийняті Держфінпослуг є обов*язковими   для виконання фінансовими установами.

Виходячи з викладеного, для забезпечення ведення бухгалтерського обліку введення до штату підприємства посади головного бухгалтера для кредитної спілки є її обов*язком, оскільки вимоги, визначені в нормативно –правових нормах, стосуються саме цієї посадової особи. Кредитною спілкою «Золоті ворота»у позовній заяві стверджується, що штатним розкладом кредитної спілки «Золоті ворота»посади головного бухгалтера не передбачено, отже не виконано зазначеного обов*язку.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»передбачено, що до приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно –правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом.

Таким чином, положення частини 4 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»що визначають можливість юридичній особі самостійно, для забезпечення ведення бухгалтерського обліку, обирати форми його організації, до кредитних спілок не можуть застосовуватись, оскільки суперечать положенням, визначеним в Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»та Професійних  вимогах до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ, затверджених в міністерстві юстиції України 02.08.2004 р. за № 955/9554.

Отже, Кредитною спілкою «Золоті ворота»не дотримано вимог визначених в статті 28 та пункті 5 Прикінцевих положень Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», чим порушено вимоги підпункту «б»пункту 3.1 розділу 3 Професійних вимог до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 13.07.04 р. № 1590, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.04 р. за № 955/9554 та пункту 3.9 Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 02.12.03 р. № 1-45, зареєстрованим в Міністерстві  юстиції України 25.12.03 р. за № 1225/8546.

          Таким чином, дії Держфінпослуг при застосуванні до Кредитної спілки «Золоті ворота»заходу впливу у вигляді розпорядження Дерфінпослуг від 12.05.2006 р. про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги є цілком правомірним і обґрунтованим положеннями чинного законодавства України.

Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, правомірно дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, постанову господарського суду Харківської області від 05.09.2006 р. по справі № АС -52/211-06 прийнято у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством, заперечення викладенні апелянтом є необґрунтованими, через що відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, у зв’язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Харківської області по даній справі залишається без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно,-

                                           

                                                ухвалила:


Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 05.09.2006р. по адміністративній справі № АС-52/211-06 залишити без змін.

   Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.

   Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

   Справу направити до суду першої інстанції.



         Головуючий суддя                                                                      


                                 Судді                                                                      


                                                                                                                 



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація