Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
Іменем України
«06»листопада 2006 року Справа 33/200-06
Колегія суддів у складі: головуючого судді М.В.Гагіна,
судді А.І.Бухана,
судді О.В.Шевель,
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників:
позивача - Скрипника О.І., Крючко М.І,
відповідача - Петрука В.П.
третьої особи - Білозьорової І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання № 9 апеляційного господарського суду у місті Харкові апеляційні скаргу позивача (вхідний № 3254Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 10 серпня 2006 року по справі № 33/200-06
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива»(село Китченівка Краснокутського району Харківської області)
до Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(місто Київ)
третя особа: Закрите акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк»в особі Харківського регіонального управління (місто Харків)
про стягнення 162 355,20 грн.
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 10 серпня 2006 року по справі 33/200-06 (колегія суддів в складі головуючого судді Савченко А.А., судді Кононової О.В., судді Гребенюк Н.В.) в задоволенні позовних вимог до Закритого акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»відмовлено у повному обсязі.
Позивач з рішенням господарського суду області не погодився і у своїй апеляційній скарзі просить його скасувати, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи. Разом з тим його представник в судовому засіданні заявив усне клопотання по залучення до матеріалів справи додаткових документально обґрунтованих пояснень, які на його думку можуть мати відповідне відношення до розгляду поданої ним апеляційної скарги.
Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області погоджується у повній мірі та просить залишити його без змін а апеляційну скаргу позивача без задоволення. Разом з тим його представник в судовому засіданні повідомив про те, що яких-небудь інших документів, які можуть мати відповідне відношення до розгляду поданої апеляційної скарги у нього немає, і розгляд справи може здійснюватися на підставі наявних у ній матеріалів.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце проведення судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що 21.02.03 р. між сторонами був укладений договір страхування ризику аграрного товаровиробника (страхування майбутнього урожаю) № 182-АТ/ХАФ Договір страхування).
Відповідно ст. 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 1 Договору страхування, договір укладено на підставі Ліцензії Міністерства фінансів України серія АА № 011335 від 18.05.2001 р., Правил добровільного страхування ризиків аграрного товаровиробника, затверджених Міністерством фінансів України ЗО липня 2001 р..
Договір страхування укладено на підставі Правил страхування і заяви позивача на страхування ризиків аграрного товаровиробника від 21 лютого 2003 р. Правила страхування та Заява на страхування є невід’ємними частинами Договору страхування, який є предметом розгляду.
Відповідно до п. 3.3 Договору страхування, Вигодонабувачем є ХГРУ КБ „Приватбанк" , залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Відповідно до п. 3.1 і 3.2 Договору страхування об'єктом страхування є майбутній урожай пшениці, що знаходиться на території полів №№ 3, 4, 6, 7 СТОВ „Нива" (заява на страхування ризиків аграрного товаровиробника від 21 лютого 2003 р.) та переданий Позивачем в заставу третій особі за договором застави № 1-651 від 21.02.2003 р.
Місцезнаходження об'єкту страхування - с. Кітченівка, Краснокутського району, Харківської області.
Відповідно до п. 4.1 Договору страхування і Заяви на страхування, страхова ума позивачем та відповідачем визначена у розмірі 202 944,00 (двісті дві тисячі дев’ятсот сорок чотири) грн.
Відповідно до п. 4.2 Договору страхування, безумовна франшиза складає 20% від розміру страхової суми.
Позивачем виконано в повній мірі вимоги п. 6 Договору страхування, перераховано відповідачу суму страхового платежу (507,36 грн.).
Відповідно до п. 7.1 Договору страхування, строк дії договору з 00-00 годин 22.02.03 р. по 24-00 годину 22.12.03 р.
Відповідно до Правил страхування, на страхування приймається майбутній (очікуваний) урожай сільськогосподарських культур (за винятком майбутнього урожаю природних сінокосів і пасовищ, культур посіяних на зелене добриво, сіяних підпокривних та безпокривних багаторічних трав); до страхових ризиків (випадків), при страхуванні майбутнього (очікуваного) урожаю сільськогосподарських культур, відноситься (п. д) - вимокання, випрівання, якщо це сталося внаслідок стихійного лиха. При цьому, під повною загибеллю слід розуміти недорід 70% і вище майбутнього (очікуваного) урожаю сільськогосподарських культур. Відповідно до п. п. 10.1.2, 10.1.4, 10.3 Договору страхування, пп. 4.1, 4.3, 10.1.1 Правил страхування, документами, що підтверджують доказ визначення обставин настання страхового випадку та документальним їх обґрунтуванням є –«довідки державної гідрометеорологічної служби, підрозділів Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, чи інших відповідних науково-дослідних інститутів, що займаються вивченням впливу метеорологічних та інших природних умов у даній місцевості про факт стихійного лиха, що призвело до страхової події». Пунктом 10.1.2 договору страхування обов'язок надання таких документів покладено на Позивача.
Відповідно до пункту 5.1 Договору страхування і Заяви на страхування, страховим випадком є - вимокання, випрівання внаслідок стихійного лиха.
Відповідно до Довідки Українського Гідрометцентру № 13-20/1051 від 08.08.2006 та враховуючи умови Договору страхування і Правил страхування, страховими випадками по спірним питанням є:
випрівання внаслідок стихійного лиха - загибель рослин озимих культур та багаторічних трав внаслідок тривалого перебування рослин під високим сніговим покривом (більше 30 см.), коли температура ґрунту на глибині залягання вузла кущення близько до нуля градусів на протязі 80-100 днів (не обов'язково підряд) та при слабкому промерзанні або при талому ґрунті, що призводить до значного масштабу загибелі рослин (більше 70 % - тотальне (повне) знищення).
вимокання внаслідок стихійного лиха - весняна загибель рослин внаслідок недостачі кисню для дихання, що зумовлюється тривалим перебуванням їх в умовах застою талої води (протягом 10-15 днів і більше, що призводить до значного масштабу загибелі рослин (більше 70 % - тотальне (повне) знищення). Вимокання найчастіше відбувається на важких суглинистих ґрунтах. Короткочасне затоплення (протягом 5-Ю днів) не викликає загибелі. Ступінь пошкодження рослин озимих зернових культур при вимоканні залежить від глибини затоплення, тривалості періоду перебування під водою та температурою води. У ранньовесняний період ослаблені посіви зріджуються та гинуть при підвищенні температури води до +5 градусів Цельсія, якщо затоплення триває більше 20 днів.
Вимокання викликається тривалим перебуванням рослин в умовах застою талої води (протягом 10-15 днів і більше). Таке явище виглядає як утворення окремих осередків води на полях (озерця, калюжі тощо); випрівання відбувається внаслідок тривалого перебування рослин під високим сніговим покривом (більше ЗО см.), коли температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння близька 0 С на протязі 80-00 днів (не обов'язково підряд) та при слабкому промерзанні або при талому ґрунті, лист Українського гідрометеорологічного центру № 13-20/669 від 05.08.2003 р.
Відповідно до Довідки Харківського обласного центру з гідрометеорології № 654 від 04.06.2003 р. перехід через +5 градусів Цельсія на території полів позивача затримувався на 1,5-2 тижні (12 квітня). Температурні умови сприятливі для початку вимокання могли бути з 12 квітня 2003 року.
Відповідно до ст. 8 Закону страховий випадок - подія, передбачена договором врахування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) рахувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до довідки Управління агропромислового комплексу Краснокутської держадміністрації Харківської області від 10.02.2003 р. № 02/03-28, всі роботи по посіву озимої пшениці Позивачем виконані в оптимальні строки.
Відповідно до довідки Харківського обласного центру з гідрометеорології №1797 від 18.12.2003 р. причиною загибелі озимої пшениці, посіяної в оптимальні строки, стала негативна дія притертої до ґрунту льодової кірки, що спричинила удушення рослин. Загибель рослин під притертою льодовою кіркою спостерігається при тривалості її залягання більше 3-4 декад.
Відповідно до довідки Українського гідрометеорологічного центру № 13-20/972 від 24.11.2003 р. причиною загибелі озимої пшениці, посіяної в оптимальні строки, стала негативна дія притертої до ґрунту льодової корки, що спричинила удушення рослин. Загибель рослин під притертою льодовою кіркою остерігається при тривалості її залягання більше 3-4 декад.
Відповідно до довідки Українського гідрометеорологічного центру № 13-20/662 від 01.08.2003 р. у Краснокутському районі (показники наведені за даними метеостанції Коломак, що є репрезентативними для Краснокутського району) льодова кірка утворилась в кінці січня і тривалість залягання її складала понад 50 днів.
Відповідно до довідки Харківського обласного центру з гідрометеорології № 654 від 04.06.2003 р. тривале утримання льодяної кірки є несприятливим фактором для перезимівлі рослин. В Краснокутському районі льодяна кірка спостерігалась протягом 5-7 декад, при цьому на кінець лютого площа її розповсюдження складає 90%, а товщина льодяної кірки на кінець березня коливається від 5 до 25 мм.
Також Висновок щодо впливу ґрунтових та погодних умов весни-літа 2003 р. засвідчив наявність «потужної льодової кірки, яка зберігалась у полях понад 40 днів».
«Льодова корка утворюється внаслідок чергування відлиг та морозів в умовах нестійкої зими. Загибель озимих культур відбувається при тривалому передуванні під притертою льодовою кіркою (протягом 30-40 днів та більше). Під льодовою кіркою підвищується концентрація вуглекислоти, порушується газообмін»(лист Українського гідрометеорологічного центу № 13-20/669 від 05.08.2003 р., тобто рослини у період залягання льодової корки задихаються внаслідок нестачі кисню - відбувається їх анаеробне дихання.
Прийняті договором страхування та Правилами страхування довідки органів державної гідрометеорологічної служби засвідчили загибель застрахованої озимої пшениці від льодової кірки. Загибель застрахованої озимої пшениці від льодяної кірки у якості страхового ризику договором страхування не передбачалася, а тому підстави для визнання загибелі від льодяної кірки страховим випадком по Договору страхування відсутні.
Загибель озимої пшениці від льодяної кірки також підтверджується:
- Українською Академією Аграрних наук (лист № 5-01/111 від 06.08.2003 р.;
- Міністерством агропромислової політики України в повідомленні від 20
березня 2003 р.
Відповідно до ч. 16 ст. 9 Закону, страхове відшкодування це страхова виплата, яка здійснюється у межах страхової суми за договорами страхування при настанні страхового випадку.
Акт, складений посадовими особами СТОВ «Нива»та Краснокутської районної державної адміністрації без номера від 24.04.2003 р., посвідчує випрівання та вимокання озимої пшениці на площі 633 га.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Пунктом п. 10.1.1 Правил страхування, п. 10.1.1, 10.1.2, 10.3 договору страхування не передбачено прийняття зазначеного акту на підтвердження настання або не настання страхового випадку, а тому зазначений акт не може прийматись судом як документ, що посвідчує настання чи не настання страхового випадку.
Довідка Харківського обласного центру з гідрометеорології № 654 від 04.06.2003 р. зазначає, що подекуди виникли обставини для вимокання та випрівання. При цьому Довідкою встановлюється, що з 10 квітня 2003 року встановилась аномально суха і тепла погода та з низькою вологістю повітря і нестійким температурним режимом.
Вимокання викликається тривалим перебуванням рослин в умовах застою талої води (протягом 10-15 днів і більше), таке явище виглядає як утворення осередків води на полях (озерця, калюжі, тощо), згідно довідок Гідрометцентру: підвищення температури - 29.03.03, аномально суха і тепла погода - 10.04.03, останній відбір проб (монолітів) - 04.04.03, відтануло - 17.04.03, результати проб - 19.04.03.
Позивач посилаючись на результати відбору монолітів від 19.04.03 робить висновок про загибель об'єкту страхування від вимокання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що на дату відбору монолітів (04.04.03) обставин для настання страхового випадку (вимокання, випрівання внаслідок стихійного лиха) не могло бути (Акти розбору монолітів, довідки Гідрометцентру № 654 від 04.06.03 та № 13-20/1051 від 08.08.06).
Позивачем документів які б зазначали факт вимокання та випрівання на полях Позивача внаслідок випрівання чи вимокання, що призвело до стихійного лиха (як передбачено п. 5.1 Договору страхування) не надано.
Відповідно до пункту 10.1.1 Договору страхування після настання страхового випадку або отримання повідомлення про подію, що може бути визнана ним, Позивач зобов'язаний не пізніше двох діб (за винятком вихідних та святкових днів) повідомити про це Відповідача.
У матеріалах справи є Акти по результатам відрощування монолітів озимої пшениці СТОВ «Нива»від 10.03.2003 р. (проби відбирались 20.02.03) та 01.04.2003 р. (проби відбирались 10.03.03), які складались Позивачем, без участі представників Відповідача.
Акт від 10.03.2003 р. засвідчив 50,1 % загибель посівів на полі № 4 станом на 20.02.03 р.
Акт від 01.04.2003 р. засвідчив, відповідно, 69,8 %, 71,5 %, 44,9 %, 30,3 % випадання рослин озимої пшениці на полях №№ 3, 4, 6, 7 станом на 10.03.03 р.
За умов, засвідчених Актом від 10.03.2003 р. та Актом від 01.04.2003 р., відповідно, 10.03.2003 р. та 01.04.2003 р. почав свій дводенний відлік строк повідомлення Позивачем Відповідача про настання страхового випадку або отримання повідомлення про подію, що може бути визнана ним (п.10.1.1 Договору).
Позивач виконав цей обов'язок лише 21 квітня 2003 р., тобто з 18-денним запізненням з дня складення Акту від 01.04.2003 р. та з 38-денним запізненням з дня кладення Акту від 10.03.2003 р.
Відповідно до абзацу 2 пункту 5.3 Договору страхування «страховому відшкодуванню не підлягають збитки, якщо Страхувальник не виконав обов'язків, передбачених договором страхування». Ці обставини свідчать на несвоєчасне повідомлення Позивачем про страхову подію та не виконання ним будь-яких зобов'язань, перелічених в пункті 10.1.1. Договору страхування.
Допущений Позивачем 38-денний пропуск строків повідомлення Відповідача про настання часткової загибелі застрахованих культур: фактично позбавив відповідача можливості пересвідчитися у настанні ймовірного вимокання застрахованої пшениці, усунув Відповідача від будь-якого засвідчення обставин та причин загибелі пшениці, обумовив двоякість висновків про дійсні причини загибелі Застрахованої озимої пшениці, дозволив Позивачеві без повідомлення Відповідача без участі його представників) скласти документи про загибель застрахованої пшениці, не надав можливості оцінити розміри загибелі пшениці.
Допущення Позивачем 18-денного пропуску повідомлення з дня складення Акту від 01.04.2003 р. та з 38-денного з дня складення Акту від 10.03.2003 р. надає право Відповідачу керуючись п. 5) ч. 1 ст. 26 та ч. 2 ст. 26 Закону України «Про страхування»та абз. 2 п. 5.3 і 10.1.1 Договору страхування, відмовити у виплаті страхового відшкодування.
Таким чином встановлено, що станом на 20.02.03 (результат розбору монолітів 10.03.03) має місце загибель рослин більше 50% і станом на 10.03.03 (результат розбору монолітів 01.04.03) має місце загибель рослин більше 70%, при цьому чітко встановлено (довідки Гідрометцентру), що факторів дії стихійного лиха, що викликало вимокання чи випрівання немає. Позивач, в порушення умов Договору страхування, не вчиняє дій по встановленню причин згубної дії на рослини, та крім того, не повідомляючи про це Відповідача не дає йому можливості встановити причини загибелі об'єкту страхування.
Крім того Позивачем не надано документів (в порядку п.п. 10.1.2, 10.1.4, 10.3 Договору страхування, пп. 4.1, 4.3, 10.1.1 Правил страхування), які підтверджують початок дії та закінчення дії вимокання чи випрівання, як викликанні стихійним лихом, не надано документів, які встановлюють масштаб впливу випрівання та вимокання на об'єкт страхування (п.3.1 і 3.2 Договору страхування).
Судом не може бути прийняте твердження Позивача про неможливість негативної дії притертої льодової кірки на об'єкт страхування із-за недостатньої її товщини, враховуючи, що надземна частина рослин знаходилась над поверхнею льодової кірки. Позивачем не надано доказів про перебування надземної частини рослин над поверхнею льодової кірки на полях № 3, 4, 6, 7 Позивача, що є об'єктом страхування. Тому судом не приймається до уваги твердження Позивача про відсутність згубної дії притертої льодової кірки на об'єкт страхування.
Крім того, судом не приймається, як доказ щодо настання страхового випадку довідка Харківського обласного центру з гідрометеорології № 654 від 04.06.2003 р. Довідка вказує на згубну дію притертої льодової кірки. При цьому вказується, що лише після дії притертої льодової кірки (тобто після її танення) подекуди створились умови для вимокання. Дія притертої льодової кірки тривала до кінця березня 2003 року. При цьому Позивачем чітко встановлено, що станом на 20.02.03 (результат розбору монолітів 10.03.03) має місце загибель рослин більше
Ю% і станом на 10.03.03 (результат розбору монолітів 01.04.03) має місце загибель рослин більше 70% (Акти від 10.03.03, і від 01.04.03,). Мало місце загибель рослин у березні 2003 року більше 70% на полях Позивача при відсутності умов для їх загибелі від вимокання, що вказує на відсутність настання страхового випадку за Договором страхування.
Відповідно до п. 10.4 Договору страхування, зміни та доповнення до Договору можуть бути внесені лише за письмовою згодою сторін та повинні бути відображені в додатках до Договору, що стануть його невід'ємною частиною. Позивачем в односторонньому порядку було змінено об'єкт страхування а саме. Відповідно до договору страхування, Заяви на страхування об'єктом страхування є озима пшениця полях № 3, 4, 6, 7. Позивачем надано документи про загибель озимини на полях № 2, 4, 6, 7. Зміна об'єкту страхування або його частини є зміною суттєвих умов поговору страхування. Таким чином Позивачем порушено п. 10.4 Договору врахування.
У відповідності до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Постановою від 18.05.2006р. по справі № 21/350-04 дано вказівку з'ясувати обставини щодо дій позивача по пересіву площ зернових, урожай яких 5ув застрахований, вартість урожаю нових культур і врахувати це при визначенні розміру збитків і страхового відшкодування, яке підлягало виплаті страхувальнику.
Позивачем надано довідки щодо вартості витрат на пересів на полях в цілому, без визначення витрат на пересів на застрахованих полях (№ 3, 4, 6, 7).
Крім того, Позивачем на вимогу суду не надано документального підтвердження щодо проведення пересіву або підсіву, отриманого урожаю на полях № 3, 4, 6, 7, не надано даних про вартість урожаю нових культур. Тобто Позивач не надав бухгалтерських даних по витратах, що поніс на пересів чи підсів і прибутку по вартості урожаю в 2003 році з полів № 3, 4, 6, 7. Позивачем лише надані орієнтовані розрахунки без підтвердження зазначених в них цифр документально.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», страховик (відповідач) бере на себе зобов'язання здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.
Згідно з п. 5) ч. 1 ст. 26 та ч. 2 ст. 26 Закону України «Про страхування», підставою для відмови Страховика (відповідача) у здійсненні страхової виплати є несвоєчасне повідомлення страхувальником (Позивачем) про настання страхового випадку або подію, що може бути визнана такою.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи недоведеність позивачем настання страхового випадку та, відповідно, обов'язку відповідача здійснити страхове відшкодування, суд вважає необхідним в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до платіжної вимоги № 583/3 від 26 березня 2004 року; призначення платежу за яким було - стягнення з ЗАТ «СГТАС»на кор. СТОВ «Нива»- 164 173, 20 грн. боргу та виконавчого збору - 16 417,32 грн. (постанова про стягнення виконавчого збору відмінена) на підставі наказу Господарського суду Х/О № 35/475-03 від 08.01.04 р., рішення Господарського суду Х/О від 24.12.03 р. та ухвали Господарського суду Х/О від 25.03.04. р. по справі № 35/475-03 з рахунків ЗАТ «Страхова Група «ТАС»02 квітня 2004 року стягнуто на користь стягувача, яким відповідно до цієї платіжної вимоги є - ВДВС Дзержинського району м. Харкова - 29 926, 43 грн.
Відповідно до платіжної вимоги № 583/3 від 06 квітня 2004 року; призначення платежу за яким було - стягнення з ЗАТ «СГТАС»на кор. СТОВ «Нива»- 137 175, 90 грн. боргу та виконавчого збору - 13 417,62 грн. (постанова про стягнення виконавчого збору відмінена) на підставі наказу Господарського суду Х/О № 35/475-03 від 08.01.04 р., рішення Господарського суду Х/О від 24.12.03 р. та ухвали Господарського суду Х/О від 25.03.04. р. по справі № 35/475-03 з рахунків ЗАТ «Страхова Група «ТАС»15 квітня 2004 року стягнуто на користь стягувача, яким відповідно до цієї платіжної вимоги є - ВДВС Дзержинського району м. Харкова - 138, 82 грн.
Таким чином з Відповідача стягнуто у рамках Договору страхування на користь позивача 30065, 25 грн.
Відповідно до ст. 122 ГПК України якщо виконані рішення або постанова змінені їй скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.
Відповідно до п. 4 частини першої ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі, якщо скасовано рішення суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа. Рішення Господарського суду Харківської області від 24 грудня 2003 року по справі № 35/475-03 Вищим господарським судом України скасовано постановою від 22 червня 2004 року.
Враховуючи відсутність настання страхового випадку та відмову судом в Задоволенні позову, за яким органами Державної виконавчої служби було проведено часткове стягнення, є підстави для вчинення повороту виконання стягнення з Позивача на користь відповідача 30065, 25 грн. шляхом видання відповідного наказу. За таких обставин, суд вважає необхідним зобов'язати позивача повернути до господарського суду Харківської області наказ № 35/475-03 від 08.01.2004 року про стягнення з відповідача боргу в розмірі 164173,20 грн. Після повернення - видати наказ відповідачеві.
Проте викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, через що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, позивач посилається на постанову Вищого господарського суду України від 18 травня 2006 року, якою було визначене коло питань, які підлягали дослідженню у ході нового розгляду справи, і насамперед стосовно з’ясування обставин щодо дій позивача по пересіву площ зернових, урожай яких був застрахований, вартість урожаю нових культур і врахувати це при визначенні розміру збитків і страхового відшкодування, яке підлягало виплаті страхувальнику. При цьому касаційною інстанцією не спростовано встановлені попереднім рішенням суду факти щодо настання страхового випадку та строків повідомлення про це відповідача. Проте господарський суд Харківської області не забезпечив належного виконання зазначених приписів колегії суддів Вищого господарського суду України. Під час розгляду апеляційної скарги позивач надав оригінали документів, які підтверджують виконання ним відповідних агротехнічних заходів та їх вартість, розмір доходів, одержаним ним в результаті здійснення необхідних робіт по відновленню посівів та одержанню відповідного врожаю.
При цьому колегія суддів приймає до уваги те, що матеріали справи не підтверджують позицію відповідача про те, що позивач не забезпечив своєчасного повідомлення відповідача про настання страхового випадку, оскільки позивач надав докази його звернення до відповідача, проте останній не забезпечив явку свого уповноваженого представника для здійснення передбачених як договором, так і договором та правилами страхування заходів по встановленню факту настання страхового випадку.
Крім того, колегія суддів враховує висновок Інституту рослинництва імені В.Я.Юрьєва УААН , яким з врахуванням регіональним особливостей Харківської області та зокрема Краснокутського району підтвердив факт втрати посів врожаю внаслідок вимокання та випрівання через комплекс через комплекс несприятливих умов зимового-весняного періоду, і в тому числі утворення льодяної кірки на вказаних у матеріалах справи площах. При цьому відповідач довільно тлумачить поняття «випрівання»та «вимокання», посилаючись на документі органів Гідрометеоцентру, які належним чином не зареєстровані у встановленому законодавством порядку.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, частиною1 пунктом 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 10 серпня 2006 року по справі 33/200-06 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково.
Стягнути з ЗАТ «Страхова група «ТАС»(03062, м. Київ, пр. Перемоги, 65, оф. 310, в тому числі п/р 26502337132001 в філії «Розрахунковий центр «ПриватБанку»м. Київ, МФО 320649, р/р 26503303000901/980 в АКБ «ТАС-Комерцбанк», м. Київ, МФО 300164, код ЄДРПОУ 30115243) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива»(Харківська обл., Краснокутський район, с. Кітченівка, р/рахунок 26000052200156 в Краснокутському відділенні Приватбанку, МФО 351533, код 30739642) 145641,84 грн. страхового відшкодування
Стягнути з ЗАТ «Страхова група «ТАС»(03062, м. Київ, пр. Перемоги, 65, оф. 310, в тому числі п/р 26502337132001 в філії «Розрахунковий центр «ПриватБанку»м. Київ, МФО 320649, р/р 26503303000901/980 в АКБ «ТАС-Комерцбанк», м. Київ, МФО 300164, код ЄДРПОУ 30115243)на користь СТОВ «Нива»(Харківська обл., Краснокутський район, с. Кітченівка, р/рахунок 26000052200156 в Краснокутському відділенні Приватбанку, МФО 351533, код 30739642) понесені останнім судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 850,00 грн.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Головуючий суддя В.М.Гагін
Суддя А.І.Бухан
Суддя О.В. Шевель