Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
Іменем України
«06»листопада 2006 року Справа № 29/302-06
Колегія суддів у складі: головуючого судді В.В.Афанасьєва,
судді А.І.Бухана,
судді О.В.Шевель,
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників:
позивача –Валенціонок О.О.
відповідача –Слизькоухого А.В.
третьої особи –не явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання № 9 Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вхідний № 3100Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 26 липня 2006 року по справі № 29/302-06
за позовом | Підприємства об'єднання громадян «Українська юридична компанія» «Всеукраїнської організації інвалідів»«Союз організацій інвалідів України», ( місто Харків) |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю «Слав'янське-5», (с. Верхній Салтів) |
третя особа | Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк»(с. Революційне) |
про | визнання недійсним договору |
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 26 липня 2006 року по справі № 29/302-06 (суддя Тихий П.В.) в позові відмовлено повністю та вирішено питання про розподіл судових витрат.
Підприємство об'єднання громадян «Українська юридична компанія»ВОІ СОІУ з цим рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 26 липня 2006 року по справі № 29/302-06 скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги позивача, посилаючись на те, що місцевий господарський суд прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Разом з тим його представник в судовому засіданні
Відповідач вважає рішення господарського суду Харківської області законним та обґрунтованим, в зв’язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення. Разом з тим його представник в судовому засіданні повідомив про те, що яких-небудь інших документів, які можуть мати відповідне відношення до розгляду поданої апеляційної скарги у нього немає, і розгляд справи може здійснюватися на підставі наявних у ній матеріалів.
Представник третьої особи в судове засідання не явився, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі, доводи сторін, заслухавши пояснення їх уповноважених представників, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору та встановив наступне. Відповідно з договором №22/2 від 20 квітня 2005 р. відповідач купив у третьої особи озиму пшеницю у вигляді її посівів (товар) на полі площею 10 га. Сторонами при здійсненні операції купівлі-продажу були виконані всі дії по забезпеченню її законності, і претензій в цій частині до відповідача у позивача немає, операція була вчинена відповідно до чинного Законодавства від імені сторін, особами з необхідним об'ємом повноважень, у встановленій законом формі, була направлена на набуття реальних правових наслідків і відповідала вільному волевиявленню сторін.
Виконання даного договору відбулося у повній відповідальності із законодавством України: сторонами при здійсненні операції були виконані всі дії по забезпеченню її законності, сторони мали необхідний об’єм повноважень для укладання цього договору, договір укладений у встановленої законом формі та направлений на набуття наслідків і відповідає вільному волевиявленню сторін.
Відповідно до постанови господарського суду Харківської області від 06 вересня 2005р по справі №Б-31/44-05 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма «Маяк»визнано банкрутом та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Радика І.Л.
Відповідно до установчих документів, СТОВ Агрофірма «Маяк»є юридичним правонаступником колективного сільськогосподарського підприємництва «МАЯК».
03.04.2006р. між СТОВ Агрофірма «Маяк»та позивачем було укладено договір про відступлення права вимоги №04, відповідно до умов якого, СТОВ «Маяк»в особі ліквідатора є первісним кредитором, який відступає, а новий кредитор - Підприємство об’єднання громадян «Українська юридична компанія»«Всеукраїнської організації інвалідів»«Союз організацій інвалідів України», набуває право вимоги, належне первісному кредитору на тій підставі, що між сторонами в юридичній природі правовідносин було здійснено поставки товарів, робіт, надання послуг та таке інше, що свідчить про наявну та не сплачену на день відступки права вимоги, дебіторської заборгованості перед первісним кредитором.
Підставою позивача для звернення з позовом став факт продажу озимої пшениці ТОВ «Слав’янське-5»за ціною, що є значно нижче від ціни що за звичайно продається такого роду товар, в наслідок чого СТОВ «Маяк»не отримало прибуток, який мало право одержати.
Позивач також просить зобов’язати відповідача повернути йому в натурі все отримане за договором купівлі-продажу № 22/2 від 20 квітня 2005 року, при цьому посилається на статтю 216 ЦК України, відповідно до якої у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Однак, колегія суддів зазначає, що погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно відсутності підстав для визнання договору № 22/2 недійсним.
Як вже було зазначено, законність цього договору підтверджується матеріалами справи та дійсними обставинами справи, які були предметом розгляду даної справи у суді першої інстанції.
Статтею 203 ЦК України передбачені вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчиняться у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 316 ЦК України визначено поняття права власності: «Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб». Таким чином, у ТОВ «Слав'янське-5»як у власника після виконання всіх необхідних дій по укладенню вказаного вище договору виникає право користування, володіння і розпорядження майном, яке є предметом даного договору.
Що стосується ціни договору, статтею 632 ЦК України, передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Факт продажу озимої пшениці за ціною нижче від ціни що за звичайно продається такого роду товар, позивачем суду не доведений.
Позивачем також не доведено суду, що зміст договору суперечить вимогам Цивільного Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. На цій підставі судова колегія дійшла до висновку, що вимоги позивача безпідставні, не доведені суду, у зв’язку з чим місцевий господарський суд правомірно відмовив у їх задоволенні.
Наведені позивачем у своїй апеляційній скарзі твердження не відповідають ні матеріалам справи, ні нормам чинного законодавства, як на момент виникнення спору, так і на час його вирішення.
З урахуванням викладеного, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки ухвалу господарського суду Харківської області від 26 липня 2006 року по справі № 29/302-06 прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли бути підставами для його скасування.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 26 липня 2006 року по справі № 29/302-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача –без задоволення.
Головуючий суддя В.В. Афанасьєв
суддя А.І. Бухан
суддя О.В. Шевель