Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" листопада 2006 р. Справа № 35/273-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Cенчук І.В.
за участю представників сторін:
позивача - Мерзлікіна І.В., Клименко В.А.
відповідача - Крутько І.М., Голеров С.В.
3-я особа - Альшаєв О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3617 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 19.09.06 р. по справі № 35/273-06
за позовом Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес", м. Харків
3-тя особа Харківська обласна дирекція національної акціонерної страхової компанії "Оранта", м. Харків
про стягнення 10 446, 67 грн.
встановила:
У червні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ «Експрес» на користь Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна фактичних витрат на відновлюваний ремонт автомобіля Тойота Корола держномер 79483 ХІ у сумі 10 446,67 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 19.09.2006 року по справі № 35/273-05 (суддя Швед Е.Ю.) позов задоволений повністю. Стягнуто з ТОВ «Експрес» на користь Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна 10 446,67 грн. витрат, 105,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідач не погодився з рішенням господарського суду, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення, та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржуване рішення не містить нормативного обґрунтування стягнення суми, вказаної в позовній заяві Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна,. Відповідач також вказує, що суд першої інстанції, в порушення норм господарського процесуального права, фактично вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав (рішення господарського суду від 06.02.2006р. по справі № 35/581-06, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2006р.)
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, оскільки винним у пошкодженні автомобіля університету є відповідач, який повинен згідно і ст..ст.1187, 1194 Цивільного кодексу України відшкодувати фактичні витрати на його ремонт з урахуванням отриманих університетом сум – 10 446,67 грн. На цій підставі просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду – без змін.
Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала, в судовому засіданні її представник пояснив, що НАСК "Оранта" свої зобов’язання виконало та сплатило страхове відшкодування позивачу в розмірі 3745,53 грн., а питання щодо задоволення апеляційної скарги залишає на розгляд суду.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноважених представників сторін, які підтвердили свої позицію, викладену в апеляційній скарзі, та у відзиві на неї, а також представника 3-ї особи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Харківської області від 19.09.2006р., виходячи з наступних обставин.
Як вбачається з матеріалів справи 20.09.2004 р. о 14:00 год. на пр.Леніна, в районі буд. № 7, мала місце дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були Безкоровайний В.Ж. водій автомобіля ГАЗ 32213 держномер 71370 ХК (належний відповідачеві) та Козлітін Н.А. водій автомобіля Тойота Корола держномер 79483 XI, що належить Харківському національному університету ім.В.Н.Каразіна.
Відповідно до матеріалів про адміністративне правопорушення постановою місцевого суду Дзержинського району м.Харкова від 28.10.2004р. винним у дорожньо-транспортної пригоді визнано водія Безкоровайного В.М., який працює в ТОВ "Експрес" - власника автомобіля ГАЗ 32213 держномер 71370 ХК.
В результаті зіткнення, автомобілю позивача нанесено значні механічні ушкодження. Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору страхування транспортних засобів № 525 від 05.12.2003р. ТОВ "Експрес" застрахувало цивільну відповідальність, як власника транспортного засобу - автомобіля ГАЗ 33213 держ.№71370 ХК. Зазначений договір укладений відповідно до Положення про порядок і умови проведення обов"язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ від 28.09.1996р. №1175.
Як вбачається з наданих доказів, матеріальна шкода завдана позивачеві становить 4063,68 грн., що підтверджується висновком спеціаліста-автотоварознавця Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса № 7924 від 25.10.2004р.
Страхове відшкодування сплачено третьою особою, - Дзержинським відділенням НАСК "Оранта" стороні позивача та склало 3745,53 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 402 від 30.11.2004р., наявною в матеріалах справи.
При цьому, дана сума складалася виходячи з 4063,68 грн. (матеріальна шкода) без урахування 510,00 грн. франшизи та 191,84 грн. (вартість проведення експертизи.
Рішенням господарського суду Харківської області від 06.02.2006р. по справі № 35/581-06 за позовом Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, м. Харків до ТОВ "Експрес", м. Харків про стягнення 4 508,09 грн., яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2006р. стягнуто з відповідача на користь позивача 510,00 грн. відшкодування франшизи, оскільки наявність спричинення збитків франшизи позивачеві з боку відповідача документально підтверджується матеріалами справи, і по договору страхування № 525 франшиза встановлена в розмірі 510,00 грн.; 191,84 грн. - на проведення експертизи, як такі, що відповідають чинному законодавству та факт понесення цих судових витрат документально підтверджено позивачем; витрати в розмірі 23,57 грн., понесені на оплату довідки з Облстату про включення відповідача до ЄДРПОУ
В іншій частині позовних вимог відмовлено в зв’язку з їх недоведеністю.
За таких обставин, вже є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а тому колегія суддів дійшла висновку, що провадження у справі про стягнення витрат на ремонтні роботи автомобіля в розмірі 4 508,09 грн. слід припинити.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, відшкодуванню підлягає майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю суб’єкта правовідносин.
Таким чином, в даному випадку відшкодуванню підлягає той об’єм завданої матеріальної шкоди, який був визначений на підставі висновку спеціаліста-автотоварознавця ХНДІСЕ ім. Бокаріуса № 7924 від 25.10.2004 р., без врахування фактичних витрат на ремонт, станом на час його проведення.
Отже, на момент подання позовної заяви від 05.09.2006р. розмір шкоди був визначений, а відповідач та третя особа виконали свої обов’язки щодо відшкодування шкоди: кошти на ремонт автомобіля перераховані на рахунок позивача після оформлення страхового випадку, що підтверджується платіжним дорученням № 402 від 30.11.2004р.
Відповідно до висновку спеціаліста-автотоварознавця ХНДІСЕ ім. Бокаріуса № 7924 від 25.10.2004 р. вартість ремонту складає 8 253,62 грн., матеріальна шкода – 4 036,68 грн. Оцінка вартості ремонту проводилась у відповідності з розцінками, що діяли станом на 25.10.2004р., а ремонт автомобілю здійснювався з липня по грудень 2005 року.
Посилання позивача на відсутність у нього фінансової можливості відремонтувати автомобіль раніше, а також підвищення згодом ціни вартості ремонту та запчастин на їх проведення не є виною відповідача, а тому на підставі ч.2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач, подаючи документи до суду про стягнення з відповідача фактичних витрат на відновлювальний ремонт автомобіля в розмірі 10 446,67 грн. не обгрунтував належними документами перевищення їх розміру по відношенню з вартістю ремонту, визначену у висновку спеціаліста-автотоварознавця ХНДІСЕ ім. Бокаріуса № 7924 від 25.10.2004 р.
Місцевий господарський суд визнаючи правомірність заявленої позивачем суми витрат на ремонт автомобіля послався на надані ним видаткову накладну № 20 від 23.12.2005р., акт здачі-приймання №19 виконаних робіт від 23.12.2005р. та відповідні рахунки-фактури, однак не навів нормативного обґрунтовання цих витрат, не довів в своєму рішення наявність вини в діях відповідача щодо понесених позивачем витрат на ремонт автомобіля в розмірі заявлених позивачем вимог.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
На думку колегії суддів відповідачем ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, доведені в повному обсязі, документально та матеріально обґрунтовані.
Проте, вимоги позивача щодо відшкодування відповідачем фактичних витрат на ремонт автомобіля не підтверджені належними доказами по справі, не мають взагалі належного документального та матеріального обґрунтування, а тому відсутні правові підстави для їх задоволення.
Таким чином, на думку колегії суддів, висновки господарського суду є помилковими та передчасними, оскільки грунтуються на наданих позивачем необґрунтованих належним чином доводах, які не можуть бути належними доказами по справі, що в свою чергу спростовується вищевказаним.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об*єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Неповно з*ясувавши обставини справи у повному обсязі, які підлягають встановленню, не дав належну оцінку документальним доказам, які знаходяться в матеріалах справи, суд першої інстанції зробив помилкові висновки щодо суті спору. За таких обставин рішення господарського суду Харківської області від 19.09.2006 року по справі № 35/273-06 не може бути залишено в силі, а підлягає скасуванню.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, п.2 ч.1 ст.80, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п.п. 1,4 ст. 104, ст.ст.105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 19.09.2006 року по справі № 35/273-06 скасувати та прийняти нове рішення.
Провадження по справі в частині позовних вимог про стягнення витрат на ремонтні роботи автомобіля в розмірі 4 508,09 грн. – припинити.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (61077, майдан Свободи, 4, м.Харків, код ЄДРПОУ 02071205, р/р 35225002000084 в УДК у Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес" (61022, вул.Ботанічний, 4, м.Харків, код ЄДРПОУ 24659732) витрати по сплаті держмита у розмірі 52,50 грн. при поданні апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Головуючий суддя
Судді