Справа № 694/1375/13-ц

2/694/555/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2013 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої – судді Нестерук Т.М.,

при секретарі Некречій Н.Я.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою органу опіки та піклування Звенигородської міської ради в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Служба у справах дітей Звенигородської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

          Орган опіки та піклування Звенигородської міської ради звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4, в якій просить позбавити його батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та накласти заборону на відчуження житла, яке належить відповідачу. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач ОСОБА_4 є батьком неповнолітнього ОСОБА_3, однак ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків. Виїхав на заробітки до Португалії, коли син був ще малолітнім. Крім сплати аліментів, він не приділяв уваги його вихованню, розвитку, стану здоров’я, навчанню та матеріальному забезпеченню. За час своєї відсутності відповідач жодного разу не поцікавився здоров’ям, умовами виховання дитини. Неповнолітній навчався в Звенигородській загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів та перебував на повному державному утриманні. Під час свого нетривалого перебування у м. Звенигородка відповідач ОСОБА_4 жодного разу не відвідав батьківські збори, не поцікавився навчанням дитини, станом здоров’я, матеріальним забезпеченням, подальшою долею. Неповнолітній ОСОБА_3 у позаурочний час змушений був працювати на тимчасових підробітках, щоб заробити кошти на придбання одягу, взуття, продуктів харчування. На даний час неповнолітній ОСОБА_3 є учнем Київського регіонального вищого училища будівництва та потребує допомоги в навчанні та проживанні, яку відповідач не надає.

Виконкомом міської ради було прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_5, в зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

          До початку розгляду справи по суті представник позивача ОСОБА_1 змінив предмет позову та просив лише позбавити відповідача батьківських прав. Пояснив, що з відповідачем проводились бесіди з приводу виконання ним батьківських обов’язків, однак жодного результату вони не дали. Декілька разів він телефонував сину та обіцяв допомогти з роботою, але так і не виконав своїх обіцянок.

          Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не повідомив. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України.

          Представник третьої особи Служби у справах дітей Звенигородської районної державної адміністрації ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позов та просила їх задовольнити. Вказала на те, що мати неповнолітнього ОСОБА_3 вже позбавлена батьківських прав. Позбавлення батьківських прав відповідача також відповідає інтересам неповнолітнього ОСОБА_3 та дасть йому змогу отримувати державну допомогу.

          Неповнолітній ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги представника позивача та просив їх задовольнити. Пояснив, що не підтримує жодних стосунків з батьком. Під час останніх телефонних розмов з ним, батько обіцяв влаштувати його на роботу за кордоном, але потім знову зник.

          Свідок ОСОБА_6, яка є хрещеною матір’ю неповнолітнього ОСОБА_3 та колишньою дружиною брата відповідача, пояснила, що ОСОБА_4 поїхав на заробітки за кордон, коли сину було 3 роки. З того часу, крім сплати аліментів, жодним чином не цікавився сином та не займався його вихованням. ОСОБА_5 разів телефонував сину, але вже після того, як йому зателефонували із органу опіки та повідомили про намір позбавити його батьківських прав. Після цих дзвінків він знову зник та не спілкується з сином.

          Свідок ОСОБА_7 пояснила, що знає неповнолітнього ОСОБА_3 з 2011 року, коли той став дружити з її дочкою. У ОСОБА_3 склалася тяжка сімейна обстановка: матір позбавили батьківських прав, меншу сестру забрали в дитячий будинок, а старший брат опинився в слідчому ізоляторі, а тому вона вирішила йому допомагати. В грудні 2012 року свідок з неповнолітнім ОСОБА_3 пішли до його баби, матері відповідача, щоб з ним зв’язатись, але вона відмовилась допомогти та дати номер телефону. Пізніше, приблизно в березні 2013 року, відповідач дзвонив та обіцяв допомогти сину з роботою, але так і не виконав своїх обіцянок.

          Заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи, неповнолітнього ОСОБА_3, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

          Судом встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, є батьком неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

          Неповнолітній ОСОБА_3 закінчив 11 клас Звенигородської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів та на даний час є учнем Київського регіонального вищого училища будівництва.

          Згідно інформації, наданої директором школи-інтернату, за період навчання в школі ОСОБА_3 його батько ОСОБА_4 жодного разу не з’явився до школи, не цікавився поведінкою та навчанням своєї дитини. Не займається його вихованням, не приділяє належної уваги, але зв’язок з сином підтримував по телефону. Також відомо, що він щомісяця надсилав аліменти на утримання сина в розмірі 600 грн. та в 2011 році приїжджав до міста та мав спілкування з ним, але на даний час ОСОБА_4 не забезпечує його матеріально та не займається вихованням (а.с. 14).

          Рішенням виконавчого комітету Звенигородської міської ради від 14 серпня 2013 року було затверджено висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських праві відносно неповнолітнього ОСОБА_3 (а.с. 3).

          Згідно висновку органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Звенигородської міської ради від 14 серпня 2013 року № 247 та висновку Служби у справах дітей Звенигородської РДА від 05 вересня 2013 року № 394/01-42 позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 є доцільним (а.с. 4-5).

          Відповідно до акту складеного депутатом міської ради від 26 липня 2013 року ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, але з 2001 року за даною адресою не проживає (а.с.11).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

          Оцінюючи надані позивачем докази, суд вважає встановленим той факт, що відповідач ОСОБА_4 ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків по відношенню до неповнолітнього сина ОСОБА_3, а тому позов про позбавлення його батьківських прав підлягає задоволенню.

          На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.164 СК України, та ст. ст. 10, 11, 60, 61,88, 208, 209, 212-215, 218, 224, 2226-228 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовну заяву органу опіки та піклування Звенигородської міської ради в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Служба у справах дітей Звенигородської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав – задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно його неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

          Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.

Повний текст рішення складено 25 жовтня 2013 року.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Т.М. Нестерук