Справа № 430/2255/13-а

ПОСТАНОВА

"21" жовтня 2013 р. смт.Станиця Луганська Луганської області

Суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Соболєв Є.О., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі про визнання неправомірною відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді та зобов'язання провести перерахунок та виплату довічного грошового утримання,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з цим позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що з 18 листопада 2006 року вона є суддею у відставці, у зв'язку з чим за нею зберігається звання судді та гарантії недоторканості і соціального захисту як до виходу у відставку. З дня виходу у відставку їй було встановлено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% заробітної плати діючого судді. Вказуючи, що на цей час отримуючи грошове довічне утримання в розмірі 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, встановлене судовим рішенням, після визнання 03 червня 2013 року неконституційними положень статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу другого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», відповідно до яких було винесене рішення суду, 12.08.13 р. вона звернулась до управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі (далі за текстом - УПФУ в Станично-Луганському районі) для перерахунку їй щомісячного грошового утримання на підставі довідки про розмір заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді станом на 03.06.13 р., однак відповідачем їй в цьому було відмовлено з підстав, що вона отримує довічне утримання згідно рішення суду. Зазначаючи, що таку відмову у перерахунку довічного утримання вона вважає незаконною, позивачка просить суд визнати дану відмову неправомірною та зобов'язати відповідача провести їй з 03 червня 2013 року перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання в розмірі 90% місячного грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням його підвищення згідно довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Луганській області № 108 від 22.07.13 р..

Перед початком судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутністю. Судом постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачка з 18 листопада 2006 року є суддею у відставці, перебуває на обліку у відповідача і отримує на цей час щомісячне грошове утримання на підставі судових рішень в розмірі 8840,00 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.04.13 р. у справі № 2а/437/2650/13-а, якою було змінено постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 15.03.13 р., зобов'язано УПФУ в Станично-Луганському районі зробити перерахунок, нарахування і виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 у розмірі 80 % заробітку судді, працюючого на відповідній посаді з урахуванням всіх доплат та надбавок, але без перевищення десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з грудня 2012 року з урахуванням раніше проведених виплат. Ця постанова була прийнята на підставі положень частини третьої статті 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668 від 08 липня 2011 року та статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Так, частиною третьою статті 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» передбачалось, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Стаття 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» встановлювала, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Однак рішенням Конституційного суду України № 3-рп/2013 від 03 червня 2013 року зазначені норми закону були визнані неконституційними, у зв'язку з чим втратили чинність з 03 червня 2013 року (ч. 2 ст. 152 Конституції України). Також цим рішенням було визнано неконституційним абзац другий пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI, зі змісту якого вбачається, що виплата суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої, третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV та без проведення інших перерахунків, передбачених законодавством.

Таким чином зі втратою чинності наведених норм закону, була відновлена дія попередньої редакції частини третьої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка передбачає, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

З оскаржуваної позивачкою відмови УПФУ, а також наданих суду заперечень проти позову вбачається, що підставою для відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання послужило те, що відповідач виплачує це утримання згідно судових рішень, які передбачають інший порядок його нарахування.

Наведене свідчить, що вказана підстава для відмови у перерахунку грошового утримання позивачці явно суперечать відновленим у дії положенням статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки встановлений порядок нарахування грошового утримання за судовими рішеннями, винесеними на підставі норм закону, які втратили силу, не може бути перешкодою для здійснення перерахунку у випадку зміни законодавства.

Довідкою Територіального управління державної судової адміністрації України в Луганській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 108 від 22.07.13 р. підтверджується, що при застосуванні діючих положень частини третьої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» позивачка отримувала б грошове забезпечення в сумі 16516,80 грн. (18352,00 х 90%/100%=16516,80 грн.), що є набагато більшим грошовим утриманням ніж отримує позивачка.

Отже суд вважає, що діями відповідача стосовно відмови позивачці у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі діючого законодавства порушують її права і гарантії на достатній рівень забезпечення з боку держави як судді у відставці, тому вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову з Державного бюджету України на користь позивачки також слід стягнути судові витрати, понесені нею при зверненні до суду.

На підставі наведеного, керуючись, ст. ст. 2, 11, 159-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі від 20 серпня 2013 року у перерахунку і виплаті ОСОБА_1 - судді у відставці - щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% місячного грошового утримання (заробітку) судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням його підвищення з 03 червня 2013 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі з урахуванням здійснених виплат, починаючи з 03 червня 2013 року, провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% місячного грошового утримання (заробітку) судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням його підвищення згідно довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Луганській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 108 від 22.07.13 р., без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 34,41 грн. - суму судового збору, який нею було сплачено при зверненні з цим позовом до суду.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня отримання її копії сторонами.

Суддя Є.О.Соболєв