Справа № 473/3129/13-к
ВИРОК
іменем України
"25" липня 2013 р. м.Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді - Зубар Н.Б.,
при секретарі - Сиверин Л.А.
за участю прокурора - Ціоми В.В.
обвинуваченої - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Вознесенську кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки м.Вознесенська Миколаївської області, не працює, має середню освіту, не судима, проживає за адресою: АДРЕСА_1, - у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.310 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно із обвинувальним актом від 17.07.2013 року ОСОБА_1, маючи злочинний намір, спрямований на незаконне вирощування конопель, в кінці вересня 2012 року, в м.Вознесенську Миколаївської області на узбережжі річки Південний Буг, незаконно придбала (назбирала) насіння рослин конопель, які принесла до місця свого проживання у АДРЕСА_1 та зберігала з метою посіву і подальшого вирощування рослин конопель. В кінці березня 2013 року ОСОБА_1 на території свого домоволодіння посіяла насіння та вирощувала рослини конопель з метою подальшого виготовлення наркотичного засобу для особистого вживання.
25.06.2013 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 на території городу було виявлено та вилучено працівниками міліції до Вознесенського МВ УМВС 21 (двадцять одну) рослину конопель, які ОСОБА_1 незаконно посіяла та вирощувала.
25.06.13 року у ОСОБА_1 до Вознесенського МВ УМВС у Миколаївській області були вилучені та передані на зберігання 21 рослина коноплі (Cannabis).
В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_1 вчинила незаконне вирощування рослини роду конопель в кількості 21 рослина.
Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 310 КК України як незаконний посів та вирощуванні конопель.
17 липня 2013 року між прокурором Вознесенської міжрайонної прокуратури, юристом 1 класу Ціомою В.В., якому згідно із ст..37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та обвинуваченою ОСОБА_1 була укладена угода про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ст.468, ч. ч. 2, 4 ст.469, 472 КПК України.
Згідно з угодою ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.310 КК України, та зобов'язалася беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні.
Цією угодою визначено покарання ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (1700 гривень).
Угодою встановлено наслідки її укладення та затвердження, у відповідності до приписів статті 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України визначено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_1 цілком зрозуміла права, визначені частиною 4 статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені частиною 2 статті 473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, а тому вона може бути затверджена. На умовах цієї угоди може бути ухвалено вирок, оскільки правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 надана вірно за ч.1 ст.310 КК України.
Умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, або інших осіб, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченою взятих на себе зобов'язань, наявність у неї фактичних підстав для визнання винуватості.
Сторони погоджуються на призначення обвинуваченій ОСОБА_1 покарання на підставі угоди про визнання винуватості від 17.07.2013 року.
В судовому засідання прокурор та обвинувачена ОСОБА_1 просили суд затвердити угоду про винуватість на визначених в ній умовах.
Враховуючи вищевикладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Вознесенської міжрайонної прокуратури і обвинуваченою ОСОБА_1, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
Суд, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину: в силу ст.12 КК України, нею вчинено злочин невеликої тяжкості.
Обставини, що пом'якшують покарання, є щире каяття
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Цивільний позов по справі відсутній.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Судові витрати стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе призначити покарання, відповідно до визначеного в угоді про визнання винуватості.
Керуючись статтями 314, 373, 374, 475 та главою 35 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
Затвердити угоду про винуватість, укладену 17.07.2013 року між прокурором Вознесенської міжрайонної прокуратури і обвинуваченою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.310 КК України.
На підставі угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 (тисяча сімсот) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 293 грн. 40 коп. в рахунок відшкодування витрат на проведення по справі експертизи.
Речові докази по справі, 21 (двадцять одну) рослину роду конопель, які зберігаються у Вознесенському МВ УМВС в Миколаївській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України в апеляційний суд Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його оголошення, а засудженою в той же строк з дня вручення їй копії вироку.
Суддя
Вознесенського міськрайонного суду підпис Н. Б. Зубар
згідно оригіналу
Суддя :