Україна

Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      19 жовтня 2006 року, м.Харків                  Справа № АС - 10/145-06

          Колегія суддів у складі : головуючого судді Слюсаревої Л.В., судді Білоконь Н.Д., судді - доповідача    Фоміної В.О.

При секретарі судового засідання Євтушенкові Є.В..

За участю представників сторін :

Позивача  - не прибув

Відповідача  - Супрунова І.Ю. ( дов. № 1505 від 29.06.06 року)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. 2638С/1-13) на постанову господарського суду Сумської області від 15.06.06 р.  у справі № АС-10/145-06

           за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю “Східно-будівельне об”єднання”,  м. Суми,

   до  Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми,

           про скасування рішення ,

                                                           встановила:

                        Позивач -  ТОВ “Східно-будівельне об”єднання”, звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до УПФУ в Зарічному районі м. Суми про скасування рішення відповідача про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків , у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 21.10.05р. № 769.

Постановою господарського суду Сумської області від 15.06.2005р. (суддя Малафєєва І.В) адміністративний  позов задоволено частково. Рішення відповідача про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 21.10.05р. № 769, яким до позивача застосована фінансова санкція в розмірі 6829,89 грн. та нарахована пеня в розмірі 1464,05 грн. скасовано  в частині нарахування фінансових санкцій на суму 595,04 грн. та нарахування пені на суму 46,85 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

           Позивач з постановою господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною  скаргою, в якій посилається на неповне з”ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Просить оскаржувану постанову змінити, визнати протиправними дії відповідача у відношенні позивача, вчинені при винесенні рішення № 769 від 21.10.05р. В іншій частині постанову залишити без змін.

Відповідач з постановою суду Сумської області також не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить оскаржувану постанову скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю..

Відповідно до пункту 1 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд здійснюється за правилами розгляду справи судом першої інстанції. Згідно зі статтею 116 КАСУ  суд може своєю ухвалою об"єднати для спільного розгляду і вирішення кілька заяв.

      На підставі вказаного та зважаючи на те, що апеляційними скаргами оскаржується одна й таж сама  постанова суду першої інстанції колегія суддів вважає  доцільним апеляційні провадження за скаргам позивача та відповідача об"єднати в одне апеляційне провадження.

В судове засідання 07.09.06р. та 19.10.2006р.  представник позивача не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.08.06р., долучене до матеріалів справи (арк. спр. 84).

       Згідно з пунктом 4 статтею 196 Кодексу адміністративного  судочинства України   неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату , час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи , а тому судова колегія дійшла висновку  про розгляд справи за відсутності представника позивача.

     Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги , вислухавши пояснення  відповідача, перевіривши постанову господарського суду Сумської області  щодо правильності застосування норм матеріального та процесуального права , колегія суддів встановила наступне.

     Рішенням  № 769 про застосування фінансових санкцій  та нарахування пені  за несплату ( неперерахування) або несвоєчасну сплату ( несвоєчасне перерахування) страхувальниками  страхових внесків , у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду  від 21 жовтня 2005 року  до позивача було застосовано санкцію  у вигляді штрафу  в сумі 6829,89 грн та нараховано пені в сумі 1464,05 грн. на підставі п. 2  частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування»( далі Закон № 1058).

      Дане рішення було оскаржено позивачем до Головного Управління Пенсійного фонду України . Рішенням  заступника начальника Головного управління   від 25.11.2005 року № 106-08/24  «Про результат розгляду скарги»позивачеві  було  відмовлено у задоволенні  скарги , а Рішення № 769 від  21.10.2005 року  залишено без змін.

    Вищезазначені рішення були  оскаржені позивачем до Пенсійного фонду України .  Рішенням заступника голови правління  Пенсійного фонду України  від 13.02.2006 року № 1695/07.Ю , у задоволенні скарги позивача було відмовлено , а  Рішення  управління Пенсійного  фонду України  в Зарічному районі  про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 769 від 21.10.2005 року  та рішення Головного управління пенсійного фонду України  в Сумській області про результати розгляду скарги від 25.11.2005 року № 106-08/24 залишені без змін.

    Як вбачається з матеріалів справи   позивач  вважає , що відповідач при винесенні оскаржуваного рішення невірно  здійснив розрахунок  суми штрафу та нарахував пеню, а саме з перевищенням  днів  прострочення ( затримки платежу). На думку позивача , відповідно до ст. 20 ( ч.6)  Закону України № 1058  позивач повинен  сплачувати страхові внески , нараховані за відповідний базовий період не пізніше   ніж через 20 календарних днів  з дня закінчення цього періоду . Що ж до нарахування пені , то позивач вважає , що воно починається  з першого календарного дня  , що настає за днем  закінчення строку перерахування ( зарахування)  відповідних сум , до дня їх фактичного перерахування ( зарахування) банками та організаціями  , які здійснюють  виплату і доставку пенсій , тобто з 21-го числа. Проте відповідач нараховував пеню за спірний період , починаючи з 20-го числа.

    Окрім цього , позивач вважає і зазначає про це в апеляційній скарзі , що  відповідач  повинен був прийняти  не одне рішення , а три в залежності від  терміну  затримки  сплати страхових внесків.

    Суд в своїй постанові погодився з доводами позивача  , що при розрахунку  штрафу та пені  відповідач безпідставно  враховує  день  фактичної сплати страхувальником  боргу , тобто і цей день вважає  днем прострочення платежу  і посилаючись на  п.12 ст. 106 Закону України № 1058 , частково задовольнив вимоги позивача .

    Дані висновки суду є необгрунтованими , оскільки  при нарахуванні фінансової санкції   органами Пенсійного фонду   застосовуються  п.п.2 п.9 ст. 106 Закону України № 1058 ,    в якій зазначено , що у разі затримки платежу  у строк 30 діб включно , 90 діб включно, або понад 90 діб накладається штраф  в розмірі 10,20 або 50 відсотків відповідно .А тому день  перерахування  страхувальником боргу  за відповідний базовий період  повинен бути  врахований при винесенні  рішення  про застосування  фінансової санкції.

   Приписи даної норми  Закону  України № 1058 повністю спростовують  доводи апеляційної скарги позивача.

    З огляду на викладене , в цій частині оскаржувана  постанова  господарського суду   Сумської області підлягає скасуванню, як така , що винесена з невірним застосуванням норм матеріального права .

     За таких підстав , апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає; апеляційна скарга  відповідача є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Сумської області скасуванню.

    

Керуючись ст.ст.165, 187, 189, 191, 205  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

                                  УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу позивача  залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити .

Постанову господарського суду Сумської області від 15 червня  2006 року  у справі № АС-10/145-06 скасувати.

Постановити нову ухвалу  .

В позові відмовити повністю.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення .

Ухвала  може бути оскаржена  у місячний термін з дня виготовлення повного тексту ухвали  до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 20 жовтня 2006 року.

Головуючий суддя                                     Слюсарева   Л.В.

                       Суддя                                    Білоконь Н.Д.

                       Суддя-доповідач                          Фоміна В.О.