Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС 4/302-06 Суддя –Лугова Н.П.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Карбань І.С.
18 жовтня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., суддів Бабакової Л.М., Шутенко І.А.
при секретарі – Міракові Г.А.,
за участю представників сторін:
позивача –Храпача О.П. за довіреністю № 873 від 23.08.2006р.,
відповідача –Чередниченко М.В. за довіреністю № 1414/10/10-030 від 14.02.2006р., Єлисєєвої Т.М. за довіреністю № 9609/10/10-030 від 08.09.2006р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 3044С/2) Ямпільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Ямпільський агролісгосп», с.м.т. Ямпіль, Сумська область на постанову господарського суду Сумської області від 03.07.2006 р. по справі № АС 4/302-06
за позовом Ямпільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Ямпільський агролісгосп», с.м.т. Ямпіль, Сумська область
до Шосткінської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області, м. Шостка
про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення
встановила:
Позивач, звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000191700/0 від 05.09.05р. про нарахування податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 3722,25 грн., в т.ч. 1240,75 грн. основний платіж та 2481,50 грн. штрафні санкції.
Постановою господарського суду Сумської області від 03.07.2006 р. по справі № АС 4/302-06 в позові відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з вказаною постановою господарського суду Сумської області, подав апеляційну скаргу, в якій просив вищевказану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмінити рішення-повідомлення Шосткінської МДПІ від 05.09.05р. за № 0000191700/0, посилаючись на неповне з’ясування усіх обставин, що мають суттєве значення для вирішення справи по суті.
Апелянт вказує, що в рішенні Шосткінської МДПІ №0000191700/0 від 05.09.2005р. сума донарахованого податку з доходів фізичних осіб не відповідає сумі акту перевірки №1328-23-1/23637220 від 02.09.2005 р., так в висновках акту на сторінці №21 п.5 вказано, що донараховується сума податку з доходів фізичних осіб в сумі 1107,97 грн., а в рішенні сума податку становить 1415,67 грн.
На думку апелянта Шосткінською МДПІ недотримані вимоги абзацу 6 пп.6.4.1. п.6.4 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно якому податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) внаслідок їх адміністративного оскарження. 20.11.2005 р. ЯДАЛГП «Ямпільський агролісгосп»на повідомлення-рішення №0000191700/0 від 05.09.2005р. до Шосткінської МДПІ надіслав скаргу про його відміну. На підставі первинної скарги була проведена повторна перевірка Шосткінською МДПІ «Про наслідки перевірки правильності проведення перерахунку податку з доходів фізичних осіб Ямпільським ДАЛГП «Ямпільський агролісгосп», про що свідчить акт від 07.10.2005р. за №124-17-038-23637220, у висновку якого відмічено заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 650,44грн. В наслідок розгляду адміністративного оскарження Шосткінською МДПІ рішенням від 10.11.2005р. №8681/10/25-006 сума нарахованого податку та застосованих штрафних санкцій частково були скасовані.
Отже апелянт зазначає, що Шосткінською МДПІ повідомлення-рішення від 05.09.2005 р. №0000191700/0 повинно бути скасоване, що також передбачено абзацом а п. 5.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платника податків.
Апелянт вказував, що керуючись абзацом а) пп. 6.5.2 п.6.5. ст.6. Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб", яким передбачено, що за наслідками кожного звітного податкового року працедавець платника податку за місцем застосування податкової соціальної пільги здійснює перерахунок сум доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати. Скаржник стверджує, що ним в січні 2005 р. було проведено перерахунок за наслідками 2004 р., яким було встановлено у ряду працівників заниження утриманого податку з доходів, а у частини переплата цього податку. Підпунктом 6.5.5. п.6 ст. 6 Закону України від 22.05.2003 року №889, передбачено, якщо внаслідок здійснення перерахунку виникає переплата цього податку, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов'язання платника податку за відповідний місяць, а при недостатності такої суми - сума податкових зобов'язань наступних податкових періодів, до повного повернення суми такої переплати. На підставі вищевикладеного в місяць проведення перерахунку позивачем було проведено зменшення нарахування податкового зобов'язання платнику податку. Крім того при проведенні річного перерахунку сума переплати перевищила донараховану суму, внаслідок чого загальна сума, податку з доходів, яка підлягала сплаті до бюджету зменшилась на суму переплати.
На підставі наведеного апелянт вважає, що податковим інспектором при проведенні перевірки не була врахована вищевказана норма, і в порушення віднесена вся сума, яка була переутримана з платника податку.
Також на думку апелянта, застосування фінансових санкцій на підставі пп.17.1.9. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є неправомірним, так як фінансові санкції по вказаній нормі Закону можуть застосовуватись тільки у випадках без попереднього нарахування і сплати податку. В даному випадку податок з доходів найманих працівників був своєчасно нарахований та перерахований на рахунок бюджету, але при цьому були допущені незначні помилки, які в процесі вищезазначеної перевірки були виправлені.
Відповідач надіслав заперечення на апеляційну скаргу, в якому вважав рішення господарського суду Сумської області від 03.07.06 р. по справі АС 4/302-06 законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає, а скаргу позивача вважає безпідставною. Обґрунтовуючи свої доводи відповідач посилався на те, що п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що податкова соціальна пільга починає застосовуватись до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Порядок надання таких документів та їх склад визначається КМ України. Згідно п. 4 Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого Постановою КМ України від 26.12.2003 р. № 2035, пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцію заяву про її застосування з відповідними документами і зупиняється з податкового місяця в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з ним. Позивачем до доходів звільнених в 2004 р. до 40 працівників в місяці звільнення була застосована соціальна пільга. В зв'язку з чим Шосткинською МДПІ позивачу було донараховане 307,70 грн. податку з доходів фізичних осіб та відповідно застосована штрафна (фінансова) санкція. Також відповідно до п 1.13 ст. 1 вказаного закону передбачено, що податок з доходів фізичних осіб плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що цим Законом.
Відповідач стверджував, що перерахунок податку повинен проводитись тільки за окремі місяці, в яких позивач здійснював перерахунок сум доходів, нарахованих відповідному платнику податку, у вигляді заробітної плати, відпускних, лікарняних, тощо. По місяцях, в яких протягом року не було нарахувань і не застосовувалась податкова соціальна пільга, перерахунок не здійснюється. Але незважаючи на зазначені положення Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" позивач за результатам 2004 р. здійснив перерахунок податку з сукупного річного доходу, в тому числі в тих місяцях, в яких податкова соціальна пільга не застосовувалась.
Відповідач вважав недопустимим зарахування переплати по даному податку в рахунок недоплати, тому що платником податку є конкретна фізична особа, а відповідно переплату по податку з доходів фізичних осіб по одному працівнику неможливо зарахувати в рахунок недоплати по цьому ж податку іншого працівника.
Відповідач зазначає, що в результаті перевірки було встановлено, що сума переплати, яка виникла в результаті перерахунку була фактично повернута працівникам. Відповідно до п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов’язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов’язання з такого податку, збору.
Відповідач також вказував на необґрунтовані посилання апелянта у скарзі на те, що сума донарахованого податку з доходів фізичних осіб визначена в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні не відповідає сумі вказаній в акті перевірки. Це пояснюється тим, що в висновку акту перевірки була допущена описка. Відповідно п.2.7 акта перевірки (сторінка 17 акту) та довідки № 17-038-23637220 від 01.09.2005 р. (підписана посадовими особами підприємства) сума податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб складає 1415,67 грн., в тому числі 307,70 за 2004 рік та 1107,97 грн. за 2005 р., що відповідає сумі податку з доходів фізичних осіб, визначеній в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено, що за результатами планової перевірки Ямпільського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Ямпільський агроліспгосп»посадовими особами Шосткінської МДПІ було складено акт перевірки №1328-23-1/23637220 від 02.09.05р."Про результати планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Ямпільським дочірнім агролісогосподарським підприємством "Ямпільський агролісгосп". На підставі вищевказаного акту, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000191700/0 від 05.09.2005р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 4247,01 грн., в тому числі 1415,67 грн. - податок з доходів фізичних осіб, 2831,34 грн. - штрафна (фінансова) санкція.
Відповідно до вказаного акту перевірки виявлено порушення позивачем п.п.6.1.1, п.6.1, п.п.6.3.2, п.6.3, п.п.6.5.1, п.6.5, п.п.6.5.2 п.6.5 ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого позивачу було донараховане податок з доходів фізичних осіб в сумі 1415,67 грн., з яких: 307,70 грн. донараховане податку у зв’язку з неправомірним застосуванням позивачем податкової соціальної пільги по 40 звільненим працівникам; 1107,97 грн. донараховано податку у зв’язку з проведенням позивачем перерахунку податку з доходів фізичних осіб при застосуванні соціальної пільги та застосовано фінансові санкції в сумі 2831,34 грн.
Також посадовими особами Шосткинської МДПІ з 04 по 07.10.2005р. була проведена позапланова виїзна перевірка правильності проведення перерахунку податку з доходів фізичних осіб позивачем, про що також було складено акт №124-17-038- 23637220 від 07.10.05р. За результатами цієї перевірки було встановлено, що позивач здійснив уточнений перерахунок сум податку з доходів фізичних осіб, що як вважає позивач, є підтвердженням того, що відповідач погодився з фактом порушення Закону.
Позивачем була подана до Шосткинської МДПІ скарга за №880 від 14.09.05р. про перегляд рішення про застосування штрафних санкцій №0000191700/0 від 05.09.05р. Рішенням Шосткинської МДПІ про результати розгляду первинної скарги №8681/10/25-006 від 10.11.05р. податкове повідомлення-рішення № 0000191700/0 від 05.09.05р. про донарахування податку на загальну суму 4247,01 грн., в тому числі 1415,67 грн. - податок з доходів фізичних осіб, 2831,34 грн. - штрафна (фінансова) санкція, було скасовано в частині 174,92 грн. - суми податку з доходів фізичних осіб та 349,84 грн. - суми штрафної (фінансової) санкції, в іншій частині повідомлення-рішення залишено без змін. Тобто залишено без змін спірне повідомлення-рішення на загальну суму 3722,25 грн., в т.ч. 1240,75 грн. основний платіж та 2481,50 грн. штрафні санкції, що є предметом спору по даній справі.
Відповідно до п. 1.13 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", податок з доходів фізичних осіб - плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом.
Згідно з п.1.15. ст.1 зазначеного Закону, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Підпункт 19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" містить обов’язок податкового агента своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Підпунктом 17.1 ст.17 вказаного Закону передбачено, що особою відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати є працедавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Зокрема, особою відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з оподаткування доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент.
Відповідно до ст. 20 зазначеного Закону, фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону є при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника, що здійснюється особами, визначеними цим законом податковими агентами.
Таким чином, платником податку з доходів фізичних осіб є конкретна фізична особа, в даній справі - працівник, тобто особа, що перебуває в трудових відносинах з позивачем.
Законодавець визначився з порядком нарахування, утримання та сплати відповідного податку та зазначив в вищенаведених нормах, що особою відповідальною за своєчасність та повноту нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку з доходів фізичних осіб є податковий агент, а саме позивач.
Згідно зі п.п.6.5.2 п.6.5 ст.6 зазначеного Закону, працедавець платника податку за місцем застосування податкової соціальної пільги здійснює перерахунок сум доходів, нарахованих такому платнику податків у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг: а) за наслідками кожного звітного податкового року; б) під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги при зміні місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених п.п.6.3.3 п.6.3 цієї статті; в) під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким працедавцем.
Відповідно до п.п.6.5.1. п.6.5 ст.6 вказаного Закону, податкова соціальна пільга застосовується до доходу нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючої для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4.
Отже перерахунок податку повинен проводитись тільки за окремі місяці, в яких Ямпільське дочірнє агролісогосподарське підприємство «Ямпільський агролісгосп»здійснювало перерахунок сум доходів, нарахованих відповідному платнику податку, у вигляді заробітної плати, відпускних, лікарняних, тощо.
По місяцях, в яких протягом року не було нарахувань і не застосовувалась податкова соціальна пільга, перерахунок не здійснюється. Незважаючи на вимоги Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»позивач за результатами 2004 р. здійснив перерахунок податку з сукупного річного доходу, в тому числі в тих місяцях, в яких податкова соціальна пільга не застосовувалась.
З матеріалів справи видно, що в результаті проведеного річного перерахунку у частини працівників відповідача виникла переплата по податку з доходів фізичних осіб, а у частини - недоплата.
Відповідно до вимог чинного законодавства це є порушенням, тому що платником податку є конкретна фізична особа, а відповідно переплату по податку з доходів фізичних осіб по одному працівнику неможливо зарахувати в рахунок недоплати по цьому ж податку іншого працівника.
Крім того, відповідно до розрахунку визначення сум податку з доходів фізичних осіб, який був складений за результатами розгляду скарги платника податків (акт перевірки від 07.10.2005 р.) сума яка підлягала донарахуванню (недоплати) по 45 працівникам складала 933,05 грн. сума переплати (до повернення) по 27 працівникам складала 974,34 грн. За результатами перевірки Шосткинською МДПІ донараховано 933,05 грн. лише по тим працівникам, по яким лічилась недоплата.
Відносно тих працівників по яким рахується переплата, то згідно з п.п.6.5, п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов’язання платника податку за відповідний місяць, а при недостатності такої суми - сума податкових зобов’язань наступних податкових періодів, до повного повернення суми такої переплати.
В результаті перевірки було виявлено, що сума переплати, яка виникла в результаті перерахунку була фактично повернута працівникам.
За таки обставин, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду Сумської області від 03.07.2006р. по справі № АС 4/302-06 прийнята у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення викладене в апеляційній скарзі є необ’єктивними і не можуть бути підставою для скасування оскарженої постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ст. 198, 200, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Сумської області від 03.07.2006р. по справі № АС 4/302-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Суддя Бабакова Л.М.
Суддя Шутенко І.