Судове рішення 707/525/13-к від 30.10.2013

Судове рішення #32925162

Дата документу 28.10.2013

Справа № 707/525/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2013 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

Головуючої-судді Соколишиної Л.Б.

при секретарях Ткач Н.В., Тішковій М.М.

з участю прокурорів Демченка М.І., Журби С.В.

потерпілих: ОСОБА_13, ОСОБА_3

захисників обвинувачених: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_7 обвинувачених: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

ОСОБА_11, ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню:

- ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, не одруженого, з неповною середньою освітою, приватного підприємця, на утриманні одна малолітня дитина, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України, -

- ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, українця, одруженого, з незакінченою вищою освітою, працюючий у ПП ОСОБА_37 охоронником, на утриманні одна малолітня дитина, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених 2 ст. 189, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України,

- ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та жителя АДРЕСА_3, громадянина України, українця, одруженого, з середньою освітою, не працюючого, на утриманні три малолітні дитини, раніше судимого: згідно вироку Христинівського районного суду Черкаської області від 13 травня 2002 року за ч. 3 ст. 187 КК України до арешту, який був змінений на передачу на поруки батьків; згідно вироку Жашківського районного суду Черкаської області від 29 березня 2005 року за ч. 4 ст. 187 КК України до 5 років позбавлення волі з ? конфіскації майна, в частині призначеного покарання ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 11 жовтня 2005 року вирок змінено, призначено 2 роки позбавлення волі, звільнився 28 лютого 2007 року по відбуттю покарання,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України,

- ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця та жителя АДРЕСА_4, громадянина України, українця, одруженого, з середньою освітою, не працюючого, раніше судимого: згідно вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 травня 1995 року за ч. 3 ст. 140 КК України до 1 року позбавлення волі; згідно вироку Соснівського районного суду м. Черкаси Черкаської області від 28 квітня 2000 року за ч. 2 ст. 206, ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 215-3 КК України до 4 років позбавлення волі, згідно вироку Жашківського районного суду Черкаської області від 29 березня 2005 року за ч. 4 ст. 187 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією ? майна, в частині призначеного покарання ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 11 жовтня 2005 року вирок змінено, призначено до відбуття 8 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 12 листопада 2010 року по відбуттю покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

- ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця та жителя АДРЕСА_5, громадянина України, українця, одруженого, з середньою освітою, не працюючого силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, -

встановив:

На початку квітня 2011 року ОСОБА_9 разом з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, незаконно позбавили волі ОСОБА_13 за наступних обставин: так, на початку квітня 2011 року близько 11 год. ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15 приїхали до приватного домоволодіння ОСОБА_13, що розташоване за адресою: АДРЕСА_6, та повідомили ОСОБА_13, що заберуть на ставок автомобіль Мерседес, що належить його брату ОСОБА_13, який перебував у відрядженні та попросив сховати автомобіль, щоб ОСОБА_13 не зміг у нетверезому стані керувати вказаним автомобілем та спричинити дорожньо-транспортну пригоду. Почувши це, ОСОБА_13, який перебував тривалий час у стані алкогольного спяніння, сказав, що поїде з ними на ставок, протверезіє і забере зі ставка авто свого брата. Після чого, ОСОБА_9 з особою матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, поїхали на ставок в автомобілі Мерседес, що належить брату ОСОБА_13, а ОСОБА_8 з ОСОБА_13 - на мікроавтобусі «HUNDAI» під керуванням ОСОБА_14 та його дружиною ОСОБА_15, приїхали на ставок, що розташований в с. Червона Слобода, Черкаського району, після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_14 з дружиною поїхали по домівках у автомобілі Хюндай, належного ОСОБА_14, а ОСОБА_9 діючи за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, залишилися на ставку з ОСОБА_13, якого завели до будівлі охоронців ставка, де ОСОБА_9 незаконно, металевим ланцюгом прикував ОСОБА_13 за праву ногу до рельси та гирі, чим позбавили волі останнього, та утримували його незаконно протягом трьох днів у вказаному місці, з метою повного його витверезіння.

ОСОБА_12 01 жовтня 2011 року, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, з метою повернення коштів за переданий ОСОБА_3 на продаж автомобільний двигун, належний ОСОБА_12 та ОСОБА_17, вимагали виконання усного договору, укладеного між ОСОБА_12 та ОСОБА_3 про продаж двигуна, шляхом повернення обумовленої суми за продаж двигуна у розмірі 1000 доларів США, при наступних обставинах: 01 жовтня 2011 року близько 16.00 години, ОСОБА_12 з ОСОБА_10, підійшли до ОСОБА_3, який у вказаний час та місці знаходився поблизу центрального ринка, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя 264 та стояв біля свого автомобіля, де ОСОБА_10 із застосуванням фізичного насильства до ОСОБА_3, яке виразилося у нанесенні декількох ударів кулаками в область обличчя, потилиці, а у автомобілі-по тулубу у районі грудної клітки, чим спричинив останньому тілесні ушкодження ушкодження у вигляді забоїв з набряками та крововилами, та саднами голови в ділянках правого ока, правої щоки, правої вушної мушлі, потилиці, забою з набряком м'яких тканин грудної клітки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 121/264 від 24.11.2011 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, силоміць посадили ОСОБА_3 на заднє сидіння його власного автомобіля БМВ 520 д.н.з. НОМЕР_1.. Знаходячись в салоні вказаного автомобіля ОСОБА_12 на задньому сидінні разом з ОСОБА_10, по обидва боки ОСОБА_3 та не давали змоги йому протидіяти, на вказаному автомобілі поїхали на берег річки Дніпро, який розташований по вул. Гагаріна в м. Черкаси навпроти Пагорба Слави, де до них приєдналися ОСОБА_8, а потім ОСОБА_11, де вимагали у ОСОБА_3 виконати договір щодо повернення коштів за продаж двигуна М-50, переданого ОСОБА_3 для перепродажу, шляхом написання розписки про те, що він зобов'язаний повернути 1000 доларів США, що згідно встановленому Національним банком України курсу станом на 01 жовтня 2011 року становить 7 972 гривень. При цьому ОСОБА_3 передав у рахунок погашення даного боргу 1 000 грн. відразу на р.Дніпро, а решту суми погодився віддати, виконавши вимогу про виконання договору до 05 жовтня 2011 року, про що зазначив у розписці. 03 жовтня 2011 року, ОСОБА_3, попередньо надавши добровільну згоду працівникам міліції на документування факту передачі грошових коштів, зателефонував ОСОБА_12 та домовившись про зустріч, цього ж дня близько 13.00 години зустрівся за місцем свого проживання: АДРЕСА_7 з ОСОБА_11 і ОСОБА_12 та передав останньому гроші в сумі 1000 гривень, які йому попередньо в присутності понятих були надані працівниками міліції. Отримавши частину вказаної суми грошей, а саме 1000 гривень, ОСОБА_12, поклав їх до своєї правої кишені кофти після чого в вказаному місці був затриманий працівниками УБОЗ УМВС України в Черкаській області, які в присутності понятих та за згодою ОСОБА_12 провели його особистий огляд в ході якого вилучили вищезазначені грошові кошти, а саме 2 купюри по сто гривень кожна серіями АЖ8929215, БТ4801859, та чотири купюри номіналом по 200 гривень кожна, серіями ВЧ7187597, ВЗ5436144, ВЗ0752387, ЕХ6074831 поверхня яких, згідно висновку судово-хімічної експертизи № 2/2165 від 26.11.2011 люмінесціювала спеціально-хімічною речовиною, однорідною за хімічним складом та фізико-хімічними властивостями зі СХР, яка була виявлена та вилучена працівниками міліції на поверхні рук та одягу ОСОБА_12.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину у викраденні людини та позбавленні її волі з корисливих мотивів визнав частково та вказав, що з ОСОБА_13 перебуває у товариських стосунках тривалий час. На початку квітня 2011 року до нього зателефонував брат ОСОБА_13 - ОСОБА_13 та сказав, що не може додзвонитися до свого брата ОСОБА_13, бо ніби-то ОСОБА_13 у нетверезому стані, у зв'язку з чим попросив його поїхати до ОСОБА_13 та забрати належний ОСОБА_13 автомобіль Мерседес, щоб ОСОБА_13 не попав у ДТП та відігнати його на ставок. Він з братом ОСОБА_8 підїхав до ОСОБА_14, який знаходився неподалік від будинку тещі ОСОБА_13 та запитав чи не бачив він останнього, на що той відповів, що ОСОБА_13, у нетверезому стані у себе вдома, після чого вони усі разом та дружина ОСОБА_14 - ОСОБА_15 поїхали до ОСОБА_13 додому та пояснили, що забирають автомобіль Мерседес, на прохання брата ОСОБА_13 Після чого ОСОБА_13 сказав, що поїде з ними на ставок та добровільно дав ключі від автомобіля Мерседес та документи на нього. Усі поїхали на ставок двома машинами, на Мерседесі, під його керуванням та Хюндай під керуванням ОСОБА_14 Так як ОСОБА_13 міг позичити гроші та напоїти охоронників та продовжувати зловживати спиртним, він прикував до його ноги рельсу у кімнаті охоронників та залишив його там, щоб йому було стидно ходити позичати гроші на спиртне, а на наступний день привіз ОСОБА_13 їду та ще протягом двох днів ОСОБА_13 ловив рибу на ставі. Разом з ним був ОСОБА_19

Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні вину у інкримінованих йому злочинах не визнав повністю та пояснив: - по епізоду вимагання коштів у ОСОБА_3, що у потерпілого ОСОБА_3 нічого не вимагав. ОСОБА_17 розповідав йому, що придбали з ОСОБА_12 на двох двигун та домовилися з ОСОБА_3, що той продасть його. Однак, ОСОБА_3, забравши двигун на автомобіль перестав виходити на телефонний зв'язок, і не повертав ні двигун, ні кошти за нього. Проїжджаючи по дорозі побачив автомобіль ОСОБА_3 зупинився та підійшов до нього і почув, як ОСОБА_20 сварився з ОСОБА_3 за те, що той поставив двигун на свій автомобіль.

Що стосується епізоду інкримінованого йому органом досудового слідства щодо викрадення людини, то обвинувачений у суді винним себе у вчиненні злочину не визнав і пояснив, що багато років товаришує з сім'єю ОСОБА_13, їх діти разом проводять вільний час. На початку квітня 2011 року йому зателефонував брат ОСОБА_9 та повідомив, що у телефонній розмові з ОСОБА_13 - братом ОСОБА_13 дізнався, що ОСОБА_13 тривалий час зловживає алкоголем та може накоїти біди, свіши за кермо автомобіля ОСОБА_13 - Мерседес, у зв'язку з чим попросив його забрати автомобіль та відігнати на ставок. Почувши це, він поїхав зі своїм братом шукати ОСОБА_13, по дорозі зустріли ОСОБА_14, який разом зі своєю дружиною розповіли, що ОСОБА_13 у стані алкогольного сп'яніння перебуває вдома і може кудись поїхати. Після цього він разом з братом, ОСОБА_14, його дружиною та особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження поїхали до ОСОБА_13 додому де повідомили, що на прохання брата ОСОБА_13 заберуть автомобіль, щоб поставити на ставок. ОСОБА_13 сказав, що поїде з ними на ставок, щоб проспатися там та забрати авто зі ставка. Після чого він з ОСОБА_14 та його дружиною сіли в авто ОСОБА_14 Хюндай, а його брат ОСОБА_9 з особою, матеріали відносно якого виділені в кореме провадження та з ОСОБА_13 сіли в автомобіль брата потерпілого Мерседес та поїхали до ставка. Приїхавши туди, ОСОБА_9 з особою, матеріали відносно якого виділені в кореме провадження та ОСОБА_13 пішли у сторожку, а він з ОСОБА_14 та дружиною поїхали на авто ОСОБА_14 по домівках у своїх справах.

З приводу інкримінованих йому дій по розбійному нападу на ОСОБА_13 пояснив, що про даний напад йому взагалі нічого не відомо, тому і пояснити нічого не може.

Обвинувачений ОСОБА_10 у судовому засіданні у інкримінованих йому злочинах свою вину не визнав повністю.

З приводу епізоду щодо вимагання коштів у ОСОБА_3, то йому відома історія про двигун, який ОСОБА_12 з ОСОБА_17 придбали та передали ОСОБА_3, щоб той продав його, однак ОСОБА_3 на телефонний зв'язок не виходив та не повертав ні грошей, ні двигун. Проїжджаючи повз центральний ринок у Черкасах, побачив авто ОСОБА_3, у зв'язку з чим зупинився та запитав у нього де двигун. Після цього приїхав ОСОБА_12 та сказав, щоб ОСОБА_3 повернув або двигун, або гроші, на що той сказав, що двигун стоїть на його автомобілі та йому не буде як їздити, якщо він віддасть двигун, у зв'язку з чим йому було запропоновано написати розписку про повернення боргу. Після цього поїхали до р.Дніпро, де ОСОБА_3 написав розписку про повернення боргу.

Щодо епізоду по відкритому викраденню майна у ОСОБА_3, а саме 1000 грн., то у вказаному злочині ОСОБА_10 себе винуватим не визнав та показав, що ніяких коштів у ОСОБА_3 не забирав, тому по даному факту нічого пояснити не може. Кошти у сумі 1000 грн. ОСОБА_3 добровільно віддав ОСОБА_12 за двигун.

По епізоду розбійного нападу на ОСОБА_13 пояснив, що раніше ніколи ОСОБА_13 не бачив і вперше побачив його на очній ставці у УБОЗі.

Обвинувачений ОСОБА_12 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах не визнав повністю.

По епізодах щодо вимагання коштів та відкритого викрадення коштів у ОСОБА_3 пояснив, що придбав разом з ОСОБА_17 двигун до автомобіля БМВ, який передали ОСОБА_3 для перепродажу, однак пройшло три місяці, але ОСОБА_3 ні коштів за двигун, ні сам двигун не повертав. В один із днів подзвоним ОСОБА_10 та сказав, що бачить авто ОСОБА_3,у зв'язку з чим він підїхав туди та сказав, щоб ОСОБА_3 повернув гроші або двигун. Так, як грошей у ОСОБА_3 не було він запропонував написати розписку у його матері, однак ОСОБА_3 не захотів її хвилювати, тому він запропонував поїхати на берег р.Дніпра, що неподалік від його будинку, а він візьме ручку та аркуш паперу, щоб ОСОБА_3 написав розписку, на що ОСОБА_3 погодився і усі поїхали до річки. Там же, на березі ОСОБА_3 у рахунок погашення боргу за двигун добровільно передав йому 1 000 грн., а решту повинен був повернути за 5 днів. Коли ОСОБА_3 подзвонив, він з ОСОБА_11 приїхав до ОСОБА_3, який віддав 1000 грн., де були затримані працівниками міліції.

Обвинувачений ОСОБА_11 свою вину по епізоду вимагання коштів у ОСОБА_3 у судовому засіданні не визнав повністю та показав, що у той день повинен був їхати на відпочинок зі своєю сім'єю та сім'єю ОСОБА_12, побачив, що він неподалік від будинку на березі Дніпра і підійшов туди. Там йшли розмови між ОСОБА_12 та ОСОБА_3 про двигун. ОСОБА_3 повинен був написати розписку, оскільки паспорт при собі був лише у нього, то відповідно розписка була написана на його імя. Через три дні ОСОБА_12 зателефонував та попросив з'їздити з ним до ОСОБА_3 Приїхавши туди, ОСОБА_3 віддав 1000 грн. за двигун, після чого їх затримали працівники міліції.

Не зважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_9 по епізоду незаконного позбавлення волі людини його винуватість у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 146 КК України підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- даними протоколу огляду місця події від 05 жовтня 2011 року, про те, що на території ЗАТ Шевченка у с. Червона Слобода Черкаського району та області, вул.. Лозова № 2, неподалік від одноповерхової сторожки знаходиться мусорний бак,у якому виявлено та вилучено полімерний пакет, у якому знаходиться 16 кг.металева гиря, до якої замком прикутий металевий ланцюг, довжиною близько 2 м.; (Т.2 а.с. 197-199)

- показами свідка ОСОБА_21 дослідженими в порядку ст..306 КПК України (1960 року), про те, що він на ставку у Червоній Слободі продає квитки на занняття рибальством та слідкує за порядком. Приблизно в перших числах квітня місяця 2011 на ставок приїхали брати ОСОБА_9, іще з одним невідомим чоловіком, якого він описати не зможе і впізнати не зможе, так як пройшло багато часу та привезли із собою чоловіка на ім'я ОСОБА_13, якому на вигляд 43-44 роки, зріст 182 см., волосся темного кольору, з залисиною. За кермом машини був ОСОБА_14. ОСОБА_9 і незнайомий йому чоловік одягнули ланцюги на ногу ОСОБА_13, а до нього гирю в 32 кілограми. Також іншу ногу пристебнули до рельси. Після чого йому наказали, щоб він його охороняв та разі коли він захоче їсти накормити його. ОСОБА_13 пробув з ним пристебнутий до гирі та рельси близько 3-х днів. Під час того як ОСОБА_13 був пристебнутий він допомагав йому виходити на двір в туалет. (а.с. 215-216 Т. 2)

- даними протоколу пред'явлення фотокарток для впізнання ОСОБА_13 від 10 жовтня 2011 року про те, що ОСОБА_13 впізнав на фотокартках особу, матеріали відносно якої виділені в кореме провадження, яка утримувала його разом з ОСОБА_9 протягом трьох діб у сторожці на ставку.( Т. 2 а.с. 234-235 )

- даними протоколу очної ставки ОСОБА_21 та ОСОБА_8 від 12 жовтня 2011 року, де ОСОБА_21 підтвердив свої раніше надані покази; (Т. 2 а.с. 242-243)

- даними протоколу огляду предметів (гирі) від 21 жовтня 2011 року, на якій було видряпано літери ОСОБА_13;( Т. 3 а.с. 15-16 )

- даними постанови про пред'явлення для впізнання речей від 22 жовтня 2011 року , про те, що впізнаючий ОСОБА_13 оглянувши пред'явленні йому для впізнання предмети впізнав гирю з ципками № 1 по зовнішньому вигляді вцілому,а т також по розмірам, вазі, довжині цепка, та по подряпині під ручкою гирі літери «ОСОБА_13». (Т.3 а.с. 17)

- показами свідка ОСОБА_23 дослідженими в порядку ст..306 КПК України (1960 року), про те, що 05 жовтня 2011 року за його участі було проведено огляд місця події в ході якого встановлено, що за адресою: с. Червона Слобода, Черкаського району, Черкаської області, а саме на ставку, де знаходиться будинок охоронця, біля якого стоїть сміттєвий бак, у якому було виявлено та вилучено металеві гирі з написом « 16 кілограм», до яких приєднаний металевий ланцюг довжиною близько 2-х метрів. На кінці ланцюгів містилися замки. Вилучені речі в присутності понятих були опечатані та на бирках поставленні підписи. ( Т.3 а.с. 51-53)

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченими ОСОБА_12, ОСОБА_10 ОСОБА_8,. ОСОБА_11 їх вина підтверджується наступними доказами:

- Даними актів судово-медичного експерта № 1218 від 03 жовтня 2011 року та №1218/264 від 24 листопада 2011 року, згідно якого ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у виді забоїв з набряками та крововиливами та саднами голови в ділянках правого ока, правої щоки, правої вушної мушлі, потилиці забою з набряком м'яких тканин грудної клітки. Вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. (Т.1 а.с.20, Т.2 а.с. 161)

- даними протоколу огляду та помітки грошових купюр та вручення ОСОБА_3 грошових коштів від 03 жовтня 2011 року (Т.1 а.с. 21-23)

- даними судово-хімічної експертизи № 2/2165 від 26 листопада 2011 року , згідно якої спеціально-хімічна речовина, яка була надана на проведення експертизи однорідна із спеціальною яка була надана на тампоні, яким проводили змиви з рук ОСОБА_12 (Т.2 а.с.74-79)

- даними протоколу огляду місця події від 03 жовтня 2011 року, про те, що у ході особистого огляду ОСОБА_12 та ОСОБА_11 за адресою АДРЕСА_9, у ОСОБА_12 виявлено грошові кошти у сумі 1000 грн. купюрами по 200 грн. (ВЗ 5436144; ВЧ 7187597; ВЗ 0752387; ЕХ 6074831; та купюрами по 100 грн. АЖ 8929215; БТ 4801859, а у ОСОБА_11 дві розписки на його ім'я про те, що ОСОБА_3 взяв у борг у ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 1000 грн. (Т.1 а.с. 28, 29)

- даними протоколу огляду предметів від 15 листопада 2011 року, про те, що оглянуто розписки, згідно яких ОСОБА_3 взяв у борг 1000 доларів США. (Т.1 а.с. 198)

- показами свідка ОСОБА_17, який у судовому засіданні показав, що придбав з ОСОБА_12 двигун на автомобіль БМВ, який попросили ОСОБА_3 продати за 1000 доларів, на що останній погодився. Однак, ОСОБА_3 поставив цей двигун на свій власний автомобіль і перестав відповідати на телефонні дзвінки, коли ОСОБА_12 хотів з'ясувати чому ОСОБА_3 не повертає кошти за двигун.

- показами потерпілого ОСОБА_3, який у судовому засіданні показав, що дійсно узяв на продаж двигун у ОСОБА_12, однак кошти за нього не повернув. Обвинувачені кошти у нього не викрадали, на березі Дніпра він сам написав розписку про необхідність повернення боргу у сумі 1000 доларів США.

- показами свідка ОСОБА_24, дослідженими в порядку ст.306 КПК України (1960 року), про те, що 03 жовтня 2011 року близько 11:45 год. він був запрошений працівниками міліції в службове приміщення УБОЗ УМВС, де у його присутності та присутності ще одного понятого, було здійсненно огляд ОСОБА_3, який дав добровільну згоду на передачу грошових коштів невідомим особам, у зв'язку з чим йому були вручені грошові кошти в сумі 1000 гривень купюрами номіналом: номіналом 2 купюри по сто гривень кожна серіями АЖ8929215, БТ4801859, та чотири купюри номіналом по 200 гривень кожна серіями ВЧ7187597, ВЗ5436144, ВЗ0752387, ЕХ6074831, з яких працівники міліції зробили їх ксерокопії, з боків на яких надруковані серії та номера, на ксероксі КЕНОН-190, на аркушах паперу формату А-4, які підписано понятими. Після цього всі купюри з обох боків були оброблені спеціально-хімічним порошком. При освітленні оброблених купюр ультрафіолетовим промінням УФЛ за допомогою ліхтаря МД 1818 на яких проявилося нашарування яскраво -жовтого кольору. Зразок хімічного порошку, яким позначалися купюри було нанесено на відрізок газети, яки після цього був освітлений УФЛ, що люмінсцував аналогічно поміченим грошовим купюрам. Зразок СХР був поміщений в паперовий конверт з пояснювальним написом, підписаний ним та іншими понятими, конверт заклеєно та опечатано печаткою «Для довідок №2 УБОЗ». ОСОБА_3 повідомив, що він виїжджає за адресою свого поживання де йому призначено зустріч з метою передачі грошових коштів. Про вищевикладене працівники міліції склали протокол, який вони прочитали та підписали. Цього ж дня о 14 годині його працівники міліції запросили бути присутнім для проведення огляду місця події в АДРЕСА_8. Під час проведення огляду місця події працівниками міліції були затримані особи, які представилися ОСОБА_12, після чого працівники міліції запропонували ОСОБА_12 провести його особистий огляд, на що останній дав добровільну згоду та під час огляду було виявлено та вилучено 1000 грн. Також працівники міліції із застосуванням лампи яка випромінює ультрафіолетовими променями було освітлено руки останнього, які мали нашарування жовтого кольору, після чого зробили марлевим тампоном змиви та опечатали п/е пакет, гроші, які були при ньому також під дією променів УФЛ мали нашарування фарби жовтого кольору. Під час особистого огляду особи, яка дала добровільну згоду працівникам міліції та представилася ОСОБА_11 було виявлено та вилучено наступні речі: паспорт на його ім'я в якому знаходилося дві боргові розписки написані ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_11 на суму більше тисячі доларів США. Всі вищеперераховані речі були вилучені та поміщені в п/е пакети. Після чого всі поняті поставили свої підписи. (Т.1 а.с.57-58)

- аналогічними показами свідка ОСОБА_25, дослідженими в порядку ст.. 306 КПК України (1960 року) про те, що він був понятим під час вручення коштів ОСОБА_3 для передачі невідомим особам. (Т.1 а.с.59-60)

- показами свідка ОСОБА_26, який у судовому засіданні показав, що на початку осені йому зателефонував ОСОБА_11 і попросив, щоб він його забрав з Макдональза. Він відразу поїхав до Макдональза і до нього в машину сів ОСОБА_11. Потім поїхали забрали ОСОБА_12 Потім поїхали на АДРЕСА_8. Приїхавши туди вони вийшли і сказали йому почекати п'ять хвилин. Навіщо вони пішли і куди йому не говорили. Через декілька хвилин під'їхали працівники міліції і його затримали.

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілого ОСОБА_3 від 19.10.2011, про те, як потерпілий показав та розказав на місці про обставини скоєння злочину обвинуваченими;( Т.2 а.с.115- 121)

- протоколом очної ставки від 02 листопада 2011 року проведеної між ОСОБА_11 та ОСОБА_12, у ході якої обидва обвинувачених підтвердили той факт, що ОСОБА_3 узяв на продаж двигун та не повернув за нього кошти, у зв'язку з чим написав розписку (Т.2 а.с.140-143)

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 02 листопада 2011 року за участю ОСОБА_12, про те, як ОСОБА_12 розказав та показав на місці про обставини написання розписки ОСОБА_3 про те, що він має віддати кошти. Вказане зумовлено було тим, що ОСОБА_12 надав для продажу ОСОБА_3 двигун, за який останній кошти не повертав, атакож розказав і показав на місці про те, як відбулося його затримання у ОСОБА_3 на квартирі, після того, як ОСОБА_3 повернув частину боргу за двигун. (Т.2 а.с.144-150)

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 05 березня 2012 року за участю ОСОБА_10, про обставини написання розписки ОСОБА_3 про те, що він має віддати кошти. Вказане зумовлено було тим, що ОСОБА_12 надав для продажу ОСОБА_3 двигун, за який останній кошти не повертав (Т.5 а.с.181-182)

- показами свідка ОСОБА_27, який у судовому засіданні вказав, що дійсно їздив з ОСОБА_3 та обвинуваченими ОСОБА_12, ОСОБА_10 на берег Дніпра, де ОСОБА_3 писав розписку, що винен кошти. Як пояснив ОСОБА_3 йому, він винен кошти за двигун, який йому дали на продаж, у зв'язку з чим 1000 грн. він віддав ОСОБА_12 на березі Дніпра у рахунок часткового погашення боргу.

Оцінюючи зібрані у справі докази, в їх сукупності, суд вважає обвинувачення пред'явлене органом досудового слідства обвинуваченому ОСОБА_9 за ч.2 ст. 146 КК України доведеним.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що кваліфікуючою ознакою ч.2 даної статті, інкримінованої органом досудового слідства обвинуваченому ОСОБА_9 - є вчинення злочину з корисливим мотивом, а також ОСОБА_9 обвинувачують у вчиненні незаконного викрадення людини та позбавлення волі, вчинене з корисливих мотивів.

Однак, як було встановлено у судовому засіданні з показів потерпілого ОСОБА_13 та показів свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, потерпілий ОСОБА_13 за власним бажанням поїхав на ставок, так як мав намір протверезіти там та забрати автомобіль брата додому. У судовому засіданні не знайшов своє підтвердження факт вимагання у ОСОБА_13 25 тисяч доларів США, як умови його звільнення та факт викрадення, а саме примусового вивезення ОСОБА_13 на ставок. Вказане спростували допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_14 та його дружина ОСОБА_15, ОСОБА_13 - брат потерпілого, обвинувачений ОСОБА_8 та сам потерпілий ОСОБА_13, які показали, що ОСОБА_13 почувши, що його брат сказав братам ОСОБА_8 забрати автомобіль Мерседес на ставок до протверезіння потерпілого, сам віддав ключі та документи на автомобіль брата - Мерседес та виявив бажання поїхати з ними, виспатися на ставку, а потім у тверезому стані забрати автомобіль брата додому. Щоб позбавити можливості потерпілого продовжувати зловживати спиртним, ОСОБА_9 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження прикували до ноги потерпілого ОСОБА_13 рельсу з гирями, а потім приїжджали та кормили останнього.

За таких обставин суд кваліфікує дії ОСОБА_9 за ч.2 ст. 146 КК України, оскільки він незаконно позбавив волі ОСОБА_13 за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, тобто за попередньою змовою групою осіб та виключає із обвинувачення «викрадення людини» та «корисливий мотив».

Оцінюючи зібрані в справі докази, в їх сукупності, суд вважає, що обвинувачення пред'явлене органом досудового слідства обвинуваченим ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 за ч.2 ст. 189 КК України підлягає перекваліфікації з ч.2 ст. 189 на ч.2 ст. 355 КК України, оскільки при вимаганні (за ст. 189 КК України) особа примушує потерпілого передати майно чи право на нього або вчинити будь-які дії майнового характеру при відсутності покладеного на потерпілого чи об'єктивно існуючого зобов'язання відповідно передати майно, право на нього, чи вчинити будь-які дії майнового характеру., тобто метою вимагання є незаконне збагачення за рахунок одержання майна на яке винний не має права. У даному ж випадку обвинувачені вимагали повернення коштів за проданий двигун, що належав ОСОБА_12 та ОСОБА_17, що підтвердили своїми показами у судовому засіданні свідки і сам потерпілий ОСОБА_3

Як встановлено у ході розгляду справи, зокрема з усної заяви ОСОБА_3 про злочин від 03 жовтня 2011 року (Т.1 а.с. 14) саме ОСОБА_10 застосував до нього фізичне насильство у виді легких тілесних ушкоджень і лише на території центрального ринку, тобто до зустрічі з ОСОБА_8 та ОСОБА_11, тому суд кваліфікує дії ОСОБА_10 за ч.2 ст. 355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я, а дії ОСОБА_8, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 за ч.2 ст. 355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, органом досудового слідства кваліфіковано дії ОСОБА_10 та ОСОБА_12 за ч.2 ст. 186 КК України.

У обгрунтування вказаної підозри органом досудового слідства указано в обвинувальному акті, який підтримано прокурором у судовому засіданні про те, що під час вимагання коштів обвинуваченими ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у ОСОБА_3 на р.Дніпро, ОСОБА_10, діючи за попередньою змовою та разом з ОСОБА_12, і маючи спільний умисел на заволодіння майном ОСОБА_3, а також маючи вільний доступ до салону автомобіля останнього, скориставшись тим, що ОСОБА_3, сприйнявши їхні погрози бути побитим як реальні і не чинив опір, обшукали його автомобіль BMW-520, д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився поряд у вищевказаному місці, звідки умисно, відкрито, з корисливих мотивів викрали грошові кошти в сумі 1000 гривень, чим спричинили потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Судом перевірено та досліджено докази, на які прокурор посилався у судовому засіданні, однак вони не підтверджують винуватість обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_12 у вчиненні грабежу. Так, свідок ОСОБА_27, який є товаришем потерпілого ОСОБА_3 та їздив разом з ОСОБА_3 та обвинуваченими на р.Дніпро у той день, та самого потерпілого ОСОБА_3, вказані кошти ОСОБА_3 віддав добровільно у рахунок часткового погашення боргу за двигун переданий ОСОБА_12 для подальшого перепродажу.

Як пояснив сам потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні, під час досудового слідства на нього здійснювався тиск працівниками ОБОЗу, щоб деякі моменти він усугубив, насправді ж кошти у нього силоміць ніхто не забирав, а він був винен їх за двигун. Крім того, він звернувся з заявою до ОБОЗу на пропозицію свого друга, щоб не повертати борг за двигун.

Тому суд з урахуванням показів потерпілого у судовому засіданні критично оцінює очні ставки проведені за участю ОСОБА_3 з обвинуваченими ОСОБА_12, ОСОБА_29, ОСОБА_11, ОСОБА_10 (Т.2 а.с.27-28, 36-37, 107-109, Т.5 а.с.186-189) та протокол відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_3 (Т.2 а.с. 116-121).

Свідок ОСОБА_30, який працює охоронником на базі ПП «Сокіл», неподалік від місця події на березі Дніпра у судовому засіданні показав, що дійсно у жовтні 2011 року на берег Дніпра приїхало двоє чи троє осіб, потім до них підійшов ОСОБА_8, який в скорості уїхав звідти, ніякої драки між присутніми не було, ніхто на допомогу не кликав.

У протоколі відтворення обстановки та обставин події від 19 жовтня 2011 року складеного за участю ОСОБА_11 останній зазначив, що погодився вказати місце зустрічі з потерпілим та обвинуваченими, а не місце вимагання. (Т.2 а.с. 110-115)

Інших доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_10 та ОСОБА_12 було здійснено відкрите викрадення грошових коштів у ОСОБА_3 поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а також з погрозою застосування такого насильства, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб судом не здобуто, сторонами таких доказів у судовому засіданні не представлено, дії ОСОБА_10 та ОСОБА_12 охоплюються складом злочину, передбаченого ч.2 ст. 355 КК України, тому за ч.2 ст. 186 КК України ОСОБА_12 та ОСОБА_10 підлягають виправданню за відсутністю в їх діянні складу даного злочину.

Крім того, органом досудового слідства ОСОБА_8 обвинувачується також у тому, що він незаконно викрав ОСОБА_13 та позбавив його волі, з корисливих мотивів.

Його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 146 КК України.

У обґрунтування свого висновку про доведеність обвинувачення в скоєнні обвинуваченим ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України, орган досудового слідства послався на ті ж докази, що поклав у основу обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні цього ж злочину.

Однак, як встановлено у судовому засіданні з показів свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, потерпілий ОСОБА_13 за власним бажанням поїхав на ставок, так як мав намір протверезіти там та збрати автомобіль брата додому. Свідки ОСОБА_14 та його дружина ОСОБА_15, ОСОБА_13 - брат потерпілого, обвинувачений ОСОБА_8 та сам потерпілий ОСОБА_13, підтвердили своїми показами у судовому засіданні, що ОСОБА_13 почувши, що його брат сказав братам ОСОБА_8 забрати автомобіль Мерседес на ставок до протверезіння потерпілого, сам віддав ключі та документ на автомобіль брата - Мерседес та виявив бажання поїхати з ними, виспатися на ставку, а потім у тверезому стані забрати автомобіль брата додому. Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які були прямими очевидцями даних подій зазначили у судовому засіданні, що ОСОБА_8 відразу поїхав зі ставка з ними у одному автомобілі, бо поспішав у власних справах і не заводив ОСОБА_13 у сторожку на ставку, не залишався з ОСОБА_9 та особою матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та потерпілим ОСОБА_13 З показів обвинуваченого ОСОБА_9 встановлено, що саме він та особа відносно якої матеріали виділені в окреме провадження прикували до ноги потерпілого ОСОБА_13 рельсу, а потім приїжджали та кормили останнього, щоб він не міг продовжувати зловживати спиртним, таким чином вивівши його із запою.

Свідок ОСОБА_31 вказала у судовому засіданні, що покази дані на досудовому слідстві не підтримує, оскільки на неї здійснювався фізичний тиск працівниками ОБОЗу, свідчень, які б підтверджували вину обвинувачених у судовому засіданні не надала.

Свідок ОСОБА_32 колишня дружина ОСОБА_13 ствердила у судовому засіданні, що насправді ОСОБА_13 на той час перебував у запої тиждень, їй було соромно за нього і вона не говорила про це матері, щоб не хвилювати її.

Потерпілий ОСОБА_13, у судовому засіданні наполягав на тому, що жодних незаконних дій по відношенню до нього ОСОБА_8 на ставку у с. Червона Слобода не вчиняв, вони давно товаришують і у звязку з його запоєм, він добровільно поїхав з братами ОСОБА_8 та іншими на ставок, щоб проспатися та у тверезому стані забрати автомобіль брата. Усі покази, що він давав на досудовому слідстві не підтримує так як працівники ОБОЗу постійно привозили його до управління підписувати папери, яких він не читав, бо або не розумів про що там йдеться, або перебував у нетверезому стані. Жодних претензій до братів ОСОБА_8 він не має, так як вважає їх своїми друзями, з якими товаришує тривалий час. Навіть те, що ОСОБА_9 прив'язав до його ноги рельсу, просить ОСОБА_9 суворо не карати та і на даний час вважає, що усе це вийшло через тривале та часте вживання ним спиртних напоїв, а ОСОБА_9 по дружньому хотів вивести його з цього стану.

За таких обставин суд критично оцінює дані протоколів відтворення обстановки та обставин події від 16 листопада 2011 року (Т.3 а.с. 25-30) та очних ставок, проведених за участю потерпілого ОСОБА_13 зі свідком ОСОБА_31 від 04 жовтня 2011 року (Т.2 а.с.212-214), обвинуваченим ОСОБА_29, (Т.2 а.с.239-241), оскільки усі учасники вказаних слідчих дії категорично заперечили ці свідчення з вищевикладених підстав, а захисник обвинуваченого ОСОБА_29 зазначив, що ОСОБА_13 давав не такі розширені свідчення, як зазначено у протоколі, що дає суду підстави для розумних сумнівів у правдивості викладеного у зазначених протоколах.

Доказів, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 146 КК Ураїни сторона обвинувачення не надала.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_8 відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст.146 КК України і він підлягає виправданню за цією статтею за відсутністю в його діянні складу злочину.

Також органами досудового слідства обвинувачуються ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, а саме у тому, що на початку травня 2011 року близько 07 год., ОСОБА_10, разом та за попередньою змовою з ОСОБА_12 та ОСОБА_19, за раніше розробленим планом ОСОБА_8, на автомобілі ВАЗ 2108 білого кольору, під керуванням якого перебував ОСОБА_12, за попередньою домовленістю з ОСОБА_19 зустрілися та поїхали до ОСОБА_13, який проживає за адресою: АДРЕСА_6. З метою заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами в сумі 500 гривень. ОСОБА_10 зайшовши до квартири де проживав потерпілий ОСОБА_13, разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_19, де вчинили розбійний напад поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, що виразилося в умисному нанесенні ОСОБА_13 багатьох ударів руками в область тулуба. Після чого ОСОБА_10 на кухонному столі взявши пляшку з-під горілки «Цельсій» 0,7 л, наніс удар по голові, від чого ОСОБА_13 впав на підлогу. Він же, разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_19, кожен, нанесли лежачому на підлозі, ще декілька сильних ударів ногами в область голови і тулуба. В результаті нанесення вищевказаних ударів потерпілому ОСОБА_13, згідно висновку судово - медичної експертизи № 1229/263 від 24.11.2011 заподіяли тілесні ушкодження у вигляді рубців на спинці носа та лівої завушної ділянки, що по ступеню тяжкості кваліфікуються як ЛЕГКІ тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. В ході проведення огляду місця події від 27.10.2011 за вищевказаним місцем проживання ОСОБА_13, було виявлено та вилучено плями речовини бурого кольору, схожої на кров. 07.11.2011 у відділенні судово-медичної імунології при ЧОБСМЕ у потерпілого ОСОБА_13 було відібрано зразки крові, для порівняльного дослідження, які згідно висновку судово-імунологічної (цитологічної) експертизи № 294 від 15.11.2011 могла походити від ОСОБА_13

Однак, як встановлено у судовому засіданні з показів потерпілого ОСОБА_13 у нього були неприязні стосунки з ОСОБА_19, у зв'язку з тим, що останній приділяв багато знаків уваги його дружині, у зв'язку з чим між ними виникла сварка та він виражався нецензурно у його сторону з погрозами. Наступного дня, десь у травні 2011 року подзвонили у двері. Це був ОСОБА_19 та двоє невідомих йому чоловіків. Вони пройшли на кухню, та коли потерпілий повернувся до них спиною, особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження нанесла удар йому по голові пляшкою горілки, а другою пляшкою, яка стояла на столі, наніс удар другий незнайомий йому чоловік. Коли він прийшов до тями нікого у квартирі уже не було. Що стосується пропажі грошей, то він згадав що зазначені кошти позичив знайомому на імя ОСОБА_38. Покази, що надавав працівникам ОБОЗу не підтверджує, оскільки його забрали у нетверезому стані до ОБОЗу працівники міліції після дня народження сусіда та дали підписати папери, які він не читав, з матеріалами справи не знайомився, сказали підписуй і вільний. Послідуючі слідчі дії та покази підписував не читаючи, бо він у цьому не розуміється, а лише підписував.

За таких обставин суд критично оцінює дані усної заяви про злочин ОСОБА_13, зафіксовану протоколом від 26 жовтня 2011 року (Т.3 а.с. 62), протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_13 в частині того, що розбійний напад на нього вчинили ОСОБА_10, ОСОБА_12 за вказівкою ОСОБА_29 (Т.3 а.с.102-108)

Свідок ОСОБА_33 у судовому засіданні показав, що позичив у ОСОБА_13 500 грн., та коли повернув їх йому той дуже здивувався та сказав, що навіть забув про це.

Свідок ОСОБА_34 у судовому засіданні показала, що вона є дружиною брата потерпілого ОСОБА_13 - ОСОБА_13. Якось зателефонував ОСОБА_13 та поскаржився, що його побили. Кілька тижнів жив у них, потім йому стало краще. Протягом 2 місяців до ОБОЗу не звертався. Про те, що його побили обвинувачені на досудовому слідстві указувала, коли прізвища називали працівники ОБОЗу, бо так би не згадала.

Оцінюючи показання обвинувачених, які вони давали під час їх допиту в ході досудового слідства та зокрема відтворення обстановки та обставин події по даному факту за участю ОСОБА_12 суд виходить з положень відповідності їх вимогам справедливості, викладеним у п. 1 ст. 6 Конвенції, беручи до уваги якість доказів, у тому числі й те, чи не викликають обставини, за яких вони отримані, сумнівів у їхній надійності й точності.

Тому суд не приймає, як допустимі докази по справі протокол додаткового допиту обвинуваченого ОСОБА_12 від 17 листопада 2011 року (Т.3 а.с. 141) та відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_12 від 21 листопада 2011 року (Т.3 а.с. 143-150), де він визнає свою вину у вчинені розбійного нападу на ОСОБА_13 Так, переглядом відеозапису відтворення обстановки та обставин події встановлено, що у ОСОБА_12 наявні на обличчі тілесні ушкодження, зокрема ссадина на правій щоці та синець під лівим оком, хоча на той час він тримався у СІЗО. Допитаний у судовому засіданні слідчий ОСОБА_28, який проводив указані слідчі дії з ОСОБА_12 не зміг пояснити звідки тілесні ушкодження взялися на обличчі ОСОБА_12, як і не зміг пояснити чому не було направлено його на судово-медичне обстеження. Також переглядом відео фіксації додаткового допиту обвинуваченого ОСОБА_12 та дослідженням його у письмовому вигляді встановлено явну невідповідність того, що відбувалося на відео і того, що зазначено на папері у протоколі додаткового допиту ОСОБА_12. Вказані розбіжності свідок ОСОБА_28, у провадженні якого перебувала кримінальна справа пояснити не зміг та вказав лише, що це його судження та бачення. З відеоматеріалу чітко вбачається, що коли обвинувачений під час відтворення обстановки та обставин події піднімався до квартири ОСОБА_13, її двері були відчинені завчасно та у квартирі горіло світло, однак на фотокартках обвинувачений ОСОБА_12 вказує на зачинені двері квартири, а уже потім фото здійснено при відчинених дверях. (Т.3 а.с. 141-150).

При затриманні ОСОБА_8 останній неодноразово указував у своїх заявах, що до нього було застосовано фізичну силу, у звязку з чим наполягав на проведенні медичного огляду, про те ж зазначали у своїх клопотаннях його захисник та цивільна дружина. Однак, судово-медичне дослідження не проводилося.

Всі ці обставини дають підстави суду для сумніву у надійності й точності показань обвинувачених, які вони давали під час їх допиту на досудовому слідстві, оскільки на думку суду вони були отримані в умовах позапроцесуального примусу останніх.

Суд віддає перевагу показанням, які обвинувачені надали у відкритому суді, оскільки ця перевага є обґрунтованою, а самі показання обвинувачені надали добровільно. Крім того, такі показання повністю узгоджуються з показаннями наданими свідками у судовому засіданні.

На підставі цього суд приходить до висновку про відсутність у діях обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, доказів які б викривали обвинувачених у скоєнні цього злочину досудовим слідством добуто не було і суду не надано.

Відповідно ж до ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст. 62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами". Не приймаючи до уваги показань обвинуваченого ОСОБА_12 на досудовому слідстві, в яких він визнавав свою вину у вчиненому, суд виходить з відсутності доказів вини обвинувачених в скоєнні даного злочину, які б були зібрані у визначеному КПК України порядку.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 за ч.2 ст. 355 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, є приватним підприємцем, на утриманні має неповнолітню дитину та непрацездатну матір, проживає у цивільному шлюбі, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України є не судимим, обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено, а тому суд вважає за можливе перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вважає за необхідне обравши покарання у виді позбавлення волі звільнити від покарання з випробуванням, відповідно до ст.75 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 за ч.2 ст. 146 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, на утриманні має неповнолітню дитину та непрацездатну матір, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України є не судимим, обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено, а тому суд вважає за можливе перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вважає за необхідне обравши йому покарання у виді позбавлення волі звільнити від покарання з випробуванням, відповідно до ст.75 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_12 за ч.2 ст. 355 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, є приватним підприємцем, одружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є рецидив злочинів. Також суд враховує молодий вік обвинуваченого, те, що на утриманні він має три малолітні дитини та непрацездатну матір, а тому суд вважає за можливе перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вбачає за необхідне обравши покарання у виді позбавлення волі звільнити від покарання з випробуванням, відповідно до ст.75 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_10 за ч.2 ст. 355 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, працює, одружений, на утриманні має одну малолітню дитину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України не судимий, обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено, а тому суд вважає за можливе перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вбачає за необхідне обравши покарання у виді позбавлення волі звільнити від покарання з випробуванням, відповідно до ст.75 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_11 за ч.2 ст. 355 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є рецидив злочинів. Також суд враховує молодий вік обвинуваченого, те, що на утриманні має неповнолітню дитину та непрацездатного батька, а тому суд вважає за можливе перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вважає за необхідне обравши покарання у виді позбавлення волі звільнити від покарання з випробуванням, відповідно до ст.75 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Процесуальні витрати по справі за проведення судово-хімічнної експертизи у розмірі 423 грн. покласти на обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10 у рівних частинах.

Оскільки жодних доказів щодо того, що автомобіль Мерседес є знаряддям злочину стороною обвинувачення не надано, суд вважає за необхідне виключити його з числа знарядь злочину та скасувати накладений арешт та заборону на нього.

Автомобіль ВАЗ 2108 д.н. НОМЕР_2 визнаний постановою про визнання предметів знаряддям вчинення злочину від 15 грудня 2011 року (Т.1 а.с. 189), оскільки ніби-то ОСОБА_12 затримано на місці вчинення злочину та там же вилучено зазначений автомобіль. Як встановлено у судовому засіданні і це підтверджується показами свідка ОСОБА_26, який привіз на своєму автомобілі ОСОБА_12 до квартири ОСОБА_3, де ОСОБА_12 і було затримано, ОСОБА_12 приїхав на місце зустрічі з ОСОБА_3 у автомобілі ОСОБА_26 Як з'ясувалося у судовому засіданні вказаний автомобіль був вилучений працівниками міліції з подвір'я ОСОБА_12. та повернутий під розписку ОСОБА_35

Так як у судовому засіданні спростовано факт вилучення автомобіля ВАЗ 2108 д.н. НОМЕР_2 під час затримання ОСОБА_12, указаний автомобіль підлягає поверненню та виключенню з числа знарядь вчинення злочину.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370-371, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 355 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом 2-річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого обов'язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти вказану інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Зарахувати у строк відбуття покарання строк затримання та перебування під вартою з 03 жовтня 2011 року по 06 грудня 2011 року.