Справа №2-2146/08 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
«16» січня 2008 року
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
Головуючого - судді Суворової О.В.
при секретарі - Шудрі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення ,-
встановив:
28.08.2007р. позивачі звернулися до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та просили суд усунути перешкоди у користуванні власністю, АДРЕСА_1, шляхом виселення відповідачів зі спірної квартири, посилаючись у обґрунтування своїх вимог на такі обставини. В зв'язку з сімейними обставинами позивачі тривалий час не проживали у вказаній квартирі , яка згідно до свідоцтва про право власності на житло належить їм на праві спільної власності . Замість них за усною домовленістю за вищевказаною адресою тимчасово проживали відповідачі по справі - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 На даний час позивачі не мають можливості користуватися належною їм житловою площею , оскільки відповідачі відмовляються звільнити вказане приміщення .Також позивачі вказують , що всі комунальні послуги сплачують вони , договір найму чи оренди з відповідачами не укладали , тому просять позов задовольнити та усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом виселення відповідачів з АДРЕСА_1.
Відповідачі у судове засідання не з'явились , про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином , що підтверджується оголошенням в газеті «Чорноморські новини».
Суд у зв'язку з неявкою відповідачів, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивачів, ухвалив слухати справу за відсутності відповідачів, що не з'явилися, у порядку заочного розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника позивачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних причин. Судом установлені такі фактичні обставини на підставі пояснень представника позивачів, представлених письмових доказів.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 10.10.2005р. ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках на праві спільної часткової власності належить АДРЕСА_1.
Як вбачається з виписки з домової книги про склад сім'ї, у спірній квартирі зареєстровані позивачі: ОСОБА_1 з 1983 p., ОСОБА_2 з 1984 p., ОСОБА_3 з 2002 р. Інші особи за вказаною адресою не зареєстровані.
2
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Оскільки у відповідачів були відсутні правові підстави щодо можливості проживання у вказаній квартирі, вони на вимогу позивачів відповідно до діючого законодавства повинні були виселитися.
У відповідності до ст. 155 Житлового кодексу УРСР, жилі будинки (квартири), що є в приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законом.
Згідно ч.3 ст.116 Житлового кодексу УРСР осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів. Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 16 , ст. 391 ЦК України, ст. ст. 116, 155 Житлового кодексу УРСР, ст.ст. 10, 11, 61, 88, 209, 212, 214-215, 217, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.
Усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_4, ОСОБА_5 з АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.