Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-12/134-06 Суддя –Костенко Л.А.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Твердохліб А.Ф.
03 жовтня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Олійник В.Ф., суддів Кравець Т.В., Твердохліба А.Ф.
При секретарі – Кобзевій Л.О.
За участю представників сторін:
позивача – предст. Нечуєв С.В. (дов. № 01 від 10.01.06 р.);
відповідача –предст. Циганенко А.К. (дов. № 51306/9/10-009 від 03.08.06 р.)№ предст. Бурдюча О.М. (дов. № 62545/9/10-009 від 02.10.06 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 2736С/2-5) ТОВ «Науково-виробничого підприємства «Буднафтогаз»на постанову господарського суду Сумської області від 06.07.2006 р. по справі № АС-12/134-06
за позовом ТОВ «Науково-виробничого підприємства «Буднафтогаз», м. Суми
до ДПІ в м. Суми
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Встановила:
Позивач, ТОВ «Науково-виробничого підприємства «Буднафтогаз», звернувся з позовом до ДПІ в м. Суми про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 30.05.05 р. № 0000183500/26-209/23401/0.
Постановою господарського суду Сумської області від 06.07.06 р. в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову господарського суду Сумської області від 06.07.06 р. по даній справі та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Свої вимоги апелянт мотивував наступним. На його думку, відповідач проводячи перевірку перевищив свої повноваження, так як слідчий прокуратури визначив перевірку цільовою по окремому питанню, а саме: встановлення взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Буднафтогаз», Суми та Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Інвест», але працівники податкових органів провели комплексну перевірку дотримання податкового законодавства.
Позивач пояснив, що донарахування податкового зобов’язання по розрахункам з бюджетом по податку на додану вартість в сумі 26499 грн. та штрафу на загальну суму 13249,50 грн. є наслідком недотримання вимог п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»при перевірці обчислення ПДВ за листопад та грудень 2004 р. На його думку, розбіжностей у визначенні суми чистого податкового зобов’язання з податку на додану вартість за листопад 2004 року немає, а відповідач лише визначив факт завищення податкового зобов’язання по договору субпідряду з Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпакт»на суму ПДВ 3 288 грн., виходячи з суми попередньої оплати 50 000 грн. (в тому числі ПДВ 8333 грн.) бюджетних грошових коштів (розділ 1 Декларації) прийнявши суму податкового кредиту з ПДВ - 11 621 грн. з обсягу вартості робіт 69724.80 грн., що були виконані в листопаді 2004 р. субпідрядником Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпакт», на цю суму заниження від'ємного значення ПДВ повинно бути проведено виправлення помилки та збільшене від’ємне значення ПДВ, яке враховується в зменшенні податкового зобов’язання розрахункам з бюджетом в наступному податковому періоді. Визначена в акті сума заниження податкового зобов’язання по розділу 1 Декларації за грудень 2004 року - 26 499 грн., зазначає позивач, є помилковою, так як фактично було включено до податкового зобов’язання (в розділ 1 Декларації) з ПДВ - 296 679 грн. з вартості рівній вартості обсягу робіт виконаних у грудні 2004 року ТОВ «Імпакт»та ДП «Проммонтаж-66», яка становить 17 080 073 грн.
Апелянт вважає що, відповідач в порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не визначив в розділі ІІІ Декларації суми належного збільшення податкового кредиту на 19865 грн.
Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просив суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а постанову господарського суду Сумської області від 06.07.2006 р. без змін. При цьому відповідач посилається на результати документальної перевірки, яку було проведено на підставі постанови слідчого, відповідно до норм ч. 5 ст. 144 Кримінально-процесуального кодексу України та відповідно ч. 13 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ зі змінами та доповненнями. На його думку, апелянт невірно тлумачить стор. 14, 15 акту перевірки від 25.05.2005 р. № 11/35/32602209, а саме, помилково вважає, що податкове зобов’язання за грудень 2004 року в сумі 26499,00 грн. його нараховано за порушення порядку заповнення податкової декларації. За листопад 2004 р. встановлено заниження від’ємного значення по податку на додану вартість в розмірі 3288,00 грн., що відбулось в результаті порушення позивачем п.п. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.. 195 КАС України, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції визнав встановленим, що відповідач, а саме податковий орган, в особі його посадових осіб, провів позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Буднафтогаз», по результатам якої прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення у відповідності до діючого податкового законодавства України, а тому дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.
Проте з висновками суду першої інстанції колегія суддів не може
погодитись, оскільки суд правильно з'ясувавши обставини справи, при яких була проведена позапланова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Науково виробниче підприємство «Буднафтогаз», дав невірну оцінку зібраним доказам в цій частині, та, порушуючи норми матеріального та процесуального права, прийняв незаконну постанову.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні". Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.
Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, в тому числі і позапланових перевірок, зазначені в ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні", проте такі обмеження, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
Як видно з матеріалів справи, позапланова комплексна документальна перевірка ТОВ «НВП «Буднафтогаз»проводилась на підставі, наказу ДПА у Сумській області №119 від 28.04.2005 року, наказу ДПІ у м. Суми №114 від 12.05.2005 року та направлення в12.05.2005 року №1738, виданого ДПІ у м. Суми.
Наказ ДПА у Сумській області №119 від 28.04.2005 року на проведення позапланової документальної перевірки був виданий на підставі постанови слідчого прокуратури Сумської області від 25.04.2005 року. Метою перевірки було проведення позапланової комплексної перевірки ТОВ "НВП "Буднафтогаз" питання виявлення взаємовідносин ТОВ «НВП Буднафтогаз»та ТОВ «Прогрес-Інвест»(який є одним із засновників ТОВ «НВП «Буднафтогаз»).
В акті перевірки (абз. 2 стор. 10), що на протязі перевіряємого періоду господарських взаємовідносин між ТОВ "Буднафтогаз" та ТОВ "Прогрес - Інвест", код 31499424, не встановлено.
Таким чином, метою перевірки, що визначена в постанові слідчого прокуратури по порушеній кримінальній справі проти одного із засновників ТОВ «Прогресс -Інвест»було виявлене взаємовідносини ТОВ «НВП «Буднафтогаз»та ТОВ «Прогресс-Інвест», але не з питань дотримання вимог податкового законодавства взагалі.
Отже, завдання слідчого прокуратури визначало перевірку цільовою по окремому питанню, але працівники ДПА в Сумській області та працівники ДПІ в м. Суми вийшовши за межі своїх повноважень провели комплексну документальну перевірку.
Що стосується не застосування обмежень для позапланових перевірок випадку порушення кримінальної справи проти платника податків (частини п.9 ст. 11-2 цього Закону), то проти Позивача порушення кримінальні справи не було.
Згідно із статтею 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення планової або позапланової перевірки за наявності, підстав для їх проведення, визначених цим Законом та іншими Законом України та за умови надання платнику податків під розписку.
В матеріалах справах такі підстави відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що має місце порушення посадовими особами відповідача вимог п.9 ст. 11-1 в частині безпідставного ( без рішення суду) проведення позапланової перевірки з питав дотримання вимог податкового законодавства по господарських операціях іншими суб'єктами господарювання, які не були вказані в постанові слідчої прокуратури.
Стосовно донарахування позивачеві податкового зобов’язання по розрахункам з бюджетом по податку на додану вартість в сумі 26499,00 грн. та штрафу на загальну суму 13249,50 грн. колегія суддів встановила наступне.
Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181, який є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед
бюджетами та державними цільовими фондами з податків і збору (обов'язкових платежів) в пункті 1.2 ст. 1 цього Закону дає визначення терміну „податкове зобов'язання" –«зобов'язання платника податку»сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України";
Порядок визначення податку на додану вартість, який підлягає сплаті в Державний бюджет, викладено в п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 від 03.04.97 р., а саме: сума податку, належного до сплати (перерахуванню) в бюджет а бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду і сума податкового кредиту такого звітного періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої. Згідно підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за поперед, податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстрочено, відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Як видно з матеріалів справи, цей порядок має своє відображення в декларації з податку на додану вартість за грудень 2004 р.
Згідно розділу 3 Декларації, сума податкового зобов'язання і розрахункам з бюджетом визначається шляхом коригування від'ємного або позитивного значення ПДВ розділу 3 Декларації (рядок 18.1-позитив, значення або 18.2 - від'ємне значення) на суму від'ємного значення ПДВ минулому звітному періоді.
В акті перевірки визначена сума належного позитивного значення ПДВ - 26499,0 грн., що розрахована відповідачем як різниця між належним податковим зобов'язанням 308906,0 грн. (включена в розділ 1 Декларації і яка витікає з виконання договору генерального підряду з УКБ м. Шостка і сумою податкового кредиту 282407,0 грн. (включена в розділ 2 Декларація яка витікає із виконання договорів субпідряду з ТОВ „Імпакт" та ДП «Проммонтаж 66»).
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що ця сума ніяк не може бути сумою не сплаченого ПДВ (позитивного значені (рядок 18.1 розділу 3 Декларації) тому, що: по-перше, це сума належного позитивного значення ПДВ, по окремій господарські операції, є складовою частиною податкового зобов'язання по розрахункам бюджетом, що виникає по господарських операціях за звітний період -місяць.
По-друге, позивач включив до податкового зобов'язання (абз. З стор. 15 акт перевірки) по договору генерального підряду суму 296679,0 грн. (розділ Декларації), а до податкового кредиту (розділ 2 Декларації) суму 282407,4 грн. по договорах субпідряду з ТОВ „Імпакт" та ДП «Проммонтаж 66». Позитивне значення ПДВ по розрахункам з бюджетом становить (296679,( грн. - 282407,0 грн.) = 14272,0 грн.
Втретє, сума заниження ПДВ по розрахункам з бюджетом (різниця між визначеним»відповідачем і включеним до Декларації Позивачем становить 26499,0 грн. 14272,0 грн. = 12227,0 грн.
Таким чином, саме такий розрахунок відповідач не зробив, що привело до помилкового надання ним сумі належного податкового зобов'язанні по окремій господарській операції назви „податкового зобов'язання" та не сплаченого податку".
Фактично позивач включив до податкового зобов'язання у розділі Декларації по договору генерального підряду суму 296679,0 грн. (абз. З стор 15 акту), а треба було включити до податкового зобов'язання суму 308906,0 грн.
Сума заниження податкового зобов'язання у розділі 1 Декларації (рядок 9) становить (308906,0 грн. - 296679,0 грн.) =12227,0 грн.
Таким чином, розмір помилки Відповідача у визначенні сумі податкового зобов'язання у розділі 1 Декларації становить: 26499,0 грн. - 12227,0 грн.) = 14272,0 грн.
За таких обставин, колегія суддів вважає, відповідач безпідставно завищив суму податкового зобов'язанні (розділ 1 Декларації) за грудень 2004 р. на 14272,0 грн.
Ст. 838 ЦК України „Генеральний підрядник і субпідрядник" визначено підрядник має право залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник а перед субпідрядником - як замовник.
З цього порядку відносин між замовником, генеральним підрядником та субпідрядником, встановленим ЦК України виходить, що для генерального підрядника ТОВ „НВП „Буднафтогаз" прийняття робіт від субпідрядників ТОВ „Імпакт" та ДП „Проммонтаж 66" є господарською операцією з придбання робіт по яких виникає податковий кредит, а при прийняття робіт Замовником УКБ Шосткінської міської ради (підписання ф. КБ-2) є господарською операцією : продажу робіт, по якій виникає податкове зобов'язання з ПДВ.
Але як видно з акту перевірки, відповідачем не розмежовано, який вид господарської операції виникає по відносинах позивача з субпідрядником.
Наслідком цього не розмежування змісту господарських операцій стало те, що в абз. 5 на сторінці 15 акту перевірки представник відповідача ведучи мову про відображення податкового зобов'язання вказує, що „ ... до податкового зобов'язання включена сума не по факту отримання бюджетних грошових коштів на поточний рахунок підприємства від УКБ Шосткінської міської ради на загальну суму 1853436,0 грн. (у т.ч. ПДВ 308906,0 грн.) а по факту виконаних робіт ТОВ „Імпакт" та ДП «Проммонтаж 66»згідно наданих ф.2 на загальну суму 1694440,0 грн., у т.ч. ПДВ -282407,0 грн.
Сума ПДВ 282407,0грн. - це сума податкового кредиту, що витікає з обсягу робіт виконаних субпідрядниками ТОВ „Імпакт" та ДП „Проммонтаж 66", саме: податкова накладна ТОВ „Імпакт" №119 від 30.12.04р. на суму ПДВ 275494,91 грн. та ДП «Проммонтаж 66»№140 від 09.12.2004 р. на суму ПДВ 6911,80 грн.
За таких обставин, відповідач безпідставно здійснив податкове зобов’язання розділу 1 Декларації на суму 26499,0 грн.
Крім того, як встановлено колегією суддів при проведенні правильності відображення та обчислення податкового кредиту в розділі 2 Декларації представник відповідача не прийняв до уваги податкову Декларацію ТОВ „Імпакт" від 30.12.2004 р. № 119 на суму 119965,0 грн., у т. ч. ПДВ 19865,0 грн., яка дає право на включення до податкового кредиту у розділ 2 Декларації ПДВ - 19865,0 грн.
Таким чином, перевіряючи правильність обчислення та сплати податку на додану вартість за грудень 2004 р., керуючись п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" та п. 3.4. наказу ДПА України №166 від 30.05.97 р. " Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" Відповідач повинен був:
а) визначити суму належного податкового зобов'язання у розділі 1 Декларації, врахувавши суму заниження 12227,0 грн.
б) визначити суму належного податкового кредиту у розділі 2 Декларації, врахувавши суму заниження 19865,0 грн. (зарахувати податкову накладну субпідрядника ТОВ „Імпакт" від 30.12.2004 р. №99 на суму попередньої оплати 119869,68 грн., у т.ч. ПДВ 19865,0 грн.)
в) визначити суму належного значення ПДВ рядка 18 розділу 3 Декларації (розрахунки з бюджетом) та скоригувавши його на суму від'ємного значення ПДВ минулого звітного періоду визначити податкове зобов'язання за звітний період грудень 2004 р., саме:
- збільшити податкове зобов'язання на 12227,0 грн.
289015,0 грн. (розділ 1 Декларації) +12227,0 грн.(визначена сума заниження) = 301242,0 грн.(ряд9 Декларації з урахуванням коригування ряд.8 на суму 9308,0 грн.)
- збільшити податковий кредит на 19865,0грн.
289015,0 грн. (ряд 17 розділ 2 Декларації) +19865,0 грн. (визначена сума заниження) = 308880,0 грн.(ряд17 Декларації)
- визначити різницю між належним податковим зобов'язанням та належним податковим кредитом (ряд 9 - ряді 7Декларації):
301242,0 грн. - 308880,0 грн. = - 7678,0 грн. (від'ємне значення)
- збільшити одержане від'ємне значення ПДВ - 7678,0 грн. на 3288,0 грн. (суму збільшення від’ємного за минулий податковий період листопад 2004р.)
- 7678,0 грн. + (-3288,0 грн.) =-10926 грн. Це від'ємне значення ПДВ, яке повинен був визначити в Декларації за грудень 2004 р. представник відповідача.
Позивач визначив в Декларації за грудень 2004 р. податкове зобов'язання 0 грн.
Таким чином, у відповідача не було і немає підстав для донарахування податку з ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету і тим більш не було підстав визначати суму штрафу.
В пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України вказано від 1 листопада 1996 року „Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя" вказано, що докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
Зі змісту вимог ч.2 ст.71 КАС України видно, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно вимог ч. 3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Оскільки, посадовими особами відповідача було безпідставно проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Буднафтогаз»по господарських операціях з іншими суб’єктами господарювання, які не були вказані в постанові слідчого прокуратури, тому колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що законних підстав для складання Акту № 11/35/32602209 від 25.05.2005 р. та на прийняття на підставі останнього оскаржуваного повідомлення –рішення у ДПІ в м. Суми не було.
З врахуванням зазначеного судом першої інстанції не було враховано, чим було порушено вимоги ст. 159 КАС України щодо прийняття законної та обґрунтованої постанови.
При таких обставинах постанова суду першої інстанції не може бути залишеною в силі, а підлягає скасуванню.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції колегія суддів приходить до переконливого висновку про прийняття нового судового рішення про задоволення позову, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими та законними, так як ДПІ в м. Суми прийняла оскаржувані рішення на підставі доказів, які одержані з порушенням Закону України „Про державну податкову службу в Україні", а суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених Законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій.
Колегія суддів також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ст.198, п. 3 ст.205, 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів апеляційного господарського суду одностайно, -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Постанову господарського суду Сумської області від 06.07.2006 р. по адміністративній справі № АС-12/134-06 скасувати та прийняти нове судове рішення.
Позов ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Буднафтогаз»задовольнити.
Визнати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Суми від 30 травня 2005 року № 0000183500/26-209/23401/0 нечинним.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Буднафтогаз»( 40021, м. Суми, вул. Лебединська, 15 р/р 26008310743101 в Сумській філії ТОВ КБ «Володимирський», МФО 337836, код 32602209) за позовом до суду першої інстанції за сплату державного мита у сумі 3,40 грн. та за апеляційною скаргою 1,70 грн.
Повернути ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Буднафтогаз»зайво сплачене державне мито за позовом до суду першої інстанції у сумі 396,60 грн. та за апеляційною скаргою 198,30 грн.
Доручити господарському суду Сумської області видати ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Буднафтогаз»відповідний наказ та відповідну довідку.
Дана постанова набирає чинності з дня її проголошення.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану постанову подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу передати до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Олійник В.Ф.
Суддя Кравець Т.В.
Суддя Твердохліб А.Ф.