Справа № 106/7008/2012

№ 2/106/14/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року

Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого: судді Абзатової Г.Г.

при секретарі Поварчук Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Євпаторія цивільну справу по позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Заозерненської селищної Ради, третя особа КРП «БРТІ м. Євпаторія», Служба по справах дітей Євпаторійської міської Ради про розділ сумісно нажитого майна подружжя, визнання частково незаконним та скасування рішення виконавчого комітету, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, виконавчого комітету Заозерненської селищної Ради, третя особа КРП «БРТІ м. Євпаторія», Служба по справах дітей Євпаторійської міської Ради про розділ сумісно нажитого майна подружжя, визнання частково незаконним та скасування рішення виконавчого комітету, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності. Свої вимоги мотивував тим, що 15.04.1998 року між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб. Рішенням Євпаторійського міського суду від 05.05.2011 року шлюб між ними було розірвано. В період шлюбу сторонами була набута у власність земельна ділянка площею 0,1500 га по АДРЕСА_1, збудовано два житлових будинки на вказаній земельній ділянці двоповерховий житловий будинок з мансардою і гаражем для власного проживання та будинок з 16-ти окремих квартир (14-1-кімнатних, 2-і 2-кімнатні) для здавання в найм, літня кухня, споруди (огорожа, ворота,хвіртка), придбано рухоме майно (меблі, побутова техніка і предмети домашнього обіходу.) На момент припинення шлюбних відносин і розірвання шлюбу, готовність будинків будівель і споруд та їх устаткування складала 100%, за винятком 4-х однокімнатних квартир 16-ти квартирного будинку, які необхідно було обладнати покрівлею і здійснити роботи з устаткування. Загальна вартість закінченого будівництвом домоволодіння на момент припинення шлюбних відносин становила близько 1 000 050 грн. На момент розірвання шлюбу об'єкт не було здано до експлуатації, право власності на нього ні за ким не було оформлено і не зареєстровано. Після закінчення розгляду справи № 2-1487/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл подружнього майна, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл подружнього майна, який тривав з 06.06.2011 року по 13.03.2012 року, він дізнався, що відповідачка без його відома і згоди ввела об'єкт до експлуатації, оформила та зареєструвала право власності на об'єкт в цілому на своє ім'я. 17.02.2012 року виконавчим комітетом Заозернеської селищної Ради прийнято рішення № 23 «Про оформлення права приватної власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.», яким було вирішено оформили право власності на об'єкт за ОСОБА_2 в цілому. 02.03.2012 року виконавчим комітетом Заозерненської селищної Ради, видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, згідно з яким право власності на об'єкт оформлено за ОСОБА_2 в цілому. На підставі вказаного свідоцтва КРП «БРТІ м. Євпаторія» здійснено правову реєстрацію права власності на об'єкт за ОСОБА_2 в цілому. Додатково зазначив, що згідно свідоцтва про право власності, об'єкт складається з житлового будинку літ. «А», загальною площею 244,5 кв.м., житловою площею 104,9 кв.м., літньої кухні літ. «Б», сараїв літ. «В», «Г», споруд. Тобто до складу об'єкту не увійшов будинок з 16-ти окремих квартир для здавання в найм, - частина цього будинку значиться як сараї літ. «В», «Г», а частина, яка незавершена будівництвом, не згадується. Вважає, що такі дії ОСОБА_2 є протиправними. Вважає, що рішення виконавчого комітету Заозерненської селищної Ради від 17.02.2012 року № 23, суперечить ч.4 ст. 41 Конституції України, та порушує його права як співвласника майна і підлягає визнанню незаконним та скасуванню. В свою чергу, часткова незаконність рішення виконавчого комітету Заозерненської селищної Ради від 17.02.2012 року № 23 є підставою для визнання частково недійсним виданого 02.03.2012 року свідоцтва про право власності на нерухоме майно. В ході судового розгляду представником позивача було уточнено вимоги, згідно яких позивач просив визнати рішення виконавчого комітету Заозерненської селищної Ради від 17.02.2012 року № 23 «Про оформлення права приватної власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.» не законним та скасувати його в частині, якою вирішено оформити право приватної власності за ОСОБА_2 в цілому, визнати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Виконавчим комітетом Заозерненської селищної Ради 02.03.2012 р. на ім'я ОСОБА_2, не дійсним в частині, якою частка ОСОБА_2 як 1/1. Визнати сумісним майном подружжя, нажитим під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок літ. «А», загальною площею 244,5 кв.м., житловою площею 104,9 кв.м., літньої кухні літ. «Б», сараїв літ. «В», «Г», споруд по АДРЕСА_1, інвентаризаційною власністю 1050287,00 грн.

Ухвалами суду від 22 жовтня 2013 року та 23 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Заозерненської селищної Ради, третя особа КРП «БРТІ м. Євпаторія», Служба по справах дітей Євпаторійської міської Ради про розділ сумісно нажитого майна подружжя, в частині визнання будівельних матеріалів, конструктивних елементів, обладнання, використаних у процесі будівництва будівлі по АДРЕСА_1 сумісним майном подружжя та про розділ сумісно нажитого майна подружжя в частині визнання права власності на 1\2 частку будівельних матеріалів, конструктивних елементів, обладнання використаних у процесі будівництва будівлі по АДРЕСА_1 в частині розділу меблів, побутової техніки, іншого рухомого майна, придбаного у шлюбі, про припинення права загальної сумісної власності на будівельні матеріали та рухоме майно були залишені без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, надали суду пояснення аналогічно викладеним в позовній заяві та уточнених позовних вимогах. Просили визнати рішення виконавчого комітету Заозерненської селищної Ради від 17.02.2012 року № 23 «Про оформлення права приватної власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.» не законним та скасувати його в частині, якою вирішено оформити право приватної власності за ОСОБА_2 в цілому, визнати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Виконавчим комітетом Заозерненської селищної Ради 02.03.2012 р. на ім'я ОСОБА_2, не дійсним в частині, якою частка ОСОБА_2 як 1/1. Визнати сумісним майном подружжя, нажитим під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок літ. «А», загальною площею 244,5 кв.м., житловою площею 104,9 кв.м., літньої кухні літ. «Б», сараїв літ. «В», «Г», споруд по АДРЕСА_1, інвентаризаційною власністю 1050287,00 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що вона дійсно перебувала в шлюбі з відповідачем, який рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 5 травня 2011 року було розірвано. Визнала, що під час шлюбу з відповідачем вони дійсно починали будівництво будинку по АДРЕСА_1, та за період з 2005 року по 2008 рік побудували двоповерховий житловий будинок. Проте після того, як сторони вже припинили шлюбні відносини, а саме з грудня 2010 року, в наслідок того, що будівництво велось самовільно, у зв'язку з чим її навіть було притягнуто до адміністративної відповідальності, вона повністю зруйнувала побудоване та заново, на підставі дозвільних документів побудувала новий будинок. Вимоги позивача вважає, безпідставними та не заснованим на законі, оскільки відповідач не має жодного відношення до побудованого будинку. У задоволені позовних вимог просила відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача виконавчого комітету Заозерненської селищної Ради в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у відсутності представника та заперечення, згідно яких позовні вимоги не визнають, посилаючись на те, що оскаржуване позивачем рішення виконавчого комітету Заозерненської селищної Ради від 17.02.2012 року №23 прийнято в межах компетенції та наданих їм повноважень. У зв'язку з чим просили у задоволені позовних вимог в частині скасування рішення виконавчого комітету Заозерненської селищної Ради від 17.02.2012 року № 23 відмовити, інші вимоги розглянути на розсуд суду, оскільки інші заявлені позивачем вимоги не зачіпають інтереси виконавчого комітету Заозерненської селищної Ради .

Представник третьої особи Служби у справах дітей Євпаторійської міської Ради в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просив розглянути справу у відсутності представника та ухвалити рішення згідно норм діючого законодавства.

Представник третьої особи КРП «БРТІ м. Євпаторія» в судове засідання не з'явився, про слухання справи сповіщався, надав заяву, в якій просив розглянути справу у відсутності представника.

Суд вислухав, позивача та його представника, відповідача, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4. ОСОБА_5, ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя відповідно до вимог ст.. 61 Сімейного кодексу України може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 63 Сімейного кодексу України, встановлено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Відповідно до змісту ст. 69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, згідно із вимогами ст. 70 Сімейного кодексу України,частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання сумісним майном подружжя, нажитим під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок літ. «А», загальною площею 244,5 кв.м., житловою площею 104,9 кв.м., літньої кухні літ. «Б», сараїв літ. «В», «Г», споруд по АДРЕСА_1 , суд знаходить такими, що не підлягають задоволенню за недоведеністю, з таких підстав.

У відповідності до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим у відповідності до норм ЦПК в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Судом були надані рівні права сторонам процесу щодо подання доказів, їх дослідження і доведення перед судом їх переконливості.

Позивач звертаючись до суду із вимогою про визнати сумісним майном подружжя, нажитим під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок літ. «А», загальною площею 244,5 кв.м., житловою площею 104,9 кв.м., літньої кухні літ. «Б», сараїв літ. «В», «Г», споруд по АДРЕСА_1, посилається на те, що зазначений будинок будувався сторонами спільно, ще під час перебування сторін в шлюбі та за спільні кошти.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 15 квітня 1998 року, шлюб між ними було зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану П`ятихатського районного управління юстиції у Дніпропетровській області.(а.с.25 т.1)

Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 05 травня 2011 року шлюб між сторонами було розірвано. Рішення набрало законної сили 17 травня 2011 року.(а.с.99 т. 1) Зазначеним рішенням встановлено, що з весни 2010 року шлюбні відносини між сторонами були припинені, вони вели окреме господарство, мали окремий бюджет та з цього часу їх шлюб носив формальний характер.

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1.

З свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого виконавчим комітетом Заозерненської селищної Ради 02.03.2012 року , вбачається, що ОСОБА_2 належить будинок АДРЕСА_1

Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 13 березня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл подружнього майна та визнання права власності були частково задоволені. Було визнано за ОСОБА_1 право власності на ? частку земельної ділянки загальною площею 0,1500 га, розташованої по АДРЕСА_1. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл подружнього майна та визнання права власності були задоволені, та за ОСОБА_2 було визнано право власності на ? частку автомобілю мікроавтобус Мерседес Бенц 321 Д 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.(а.с.102-103 т. 1) Рішення набрало законної виси 26.03.2012 року.

Судом встановлено, що під час перебування сторін у шлюбі сторонами було почато будівництво будинку АДРЕСА_1, що підтверджується дозволом на виконання будівельних робіт № 44 від 16.06.2006 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 було надано дозвіл на виконання будівельних робіт по виконанню підготовчих робіт по АДРЕСА_1, а саме прориттю траншей, залив фундаментів, та кладку забору, ця обставина була визнана відповідачем в судовому засіданні.

Відповідач, заперечуючи заявлені позивачем вимоги, посилається на те, що нею було зруйновано побудований разом із позивачем, ще під час спільного життя, двоповерховий будинок, оскільки він був самовільним, та її на підставі цього було притягнуто до адміністративної відповідальності та на його місці побудовано новий будинок, згідно отриманої дозвільної документації.

Зазначені посилання відповідача, були підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.

Так постановою про накладення штрафу по справі про адміністративне правопорушення № 46 від 25.10.2007 року, прийнятою інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю смт. Заозерне, вбачається, що ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в сумі 119грн. за самовільне будівництво будов.(а.с.124 т.1)

Згідно договору № 1-04/11 на проведення технічного нагляду за об'єктом будівництва житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 від 14.04.2011 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПП «Технагляд-служба замовника» та смети на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акту № 2 приймання виконаних робіт, робочого проекту житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 (а.с.126-130. 137-139, 207 т. 1, а.с.27-30, 32 т.2), до найменування робіт виконаних підрядником за замовленням ОСОБА_2 також увійшов демонтаж побудованого будинку по АДРЕСА_1, а саме: розборка покриття крівлі з листової сталі, розборка кірпичних перегородок, розборка монолітних бетонних фундаментів та кам'яної кладки стін з шлакобетонного каміння.(а.с.138-140 т. 1) Актом приймання робіт встановлено, що замовником виконання робіт, будівництва будинку та сплати за виконані роботи була саме ОСОБА_2

З декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованого в Інспекції ДАБК в АР Крим 01.02.2012 року, вбачається, що початком будівництва житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1. В смт. Заозерне в м. Євпаторія є дата 13.12.2010 року, датою закінчення будівництва 06.12.2011 року.(а.с.37-41 т. 2)

З зазначеного вбачається, що будівництво житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 було розпочато в грудні 2010 року, тобто вже після того, як позивач і відповідач припинили шлюбні відносини, вели окреме господарство, мали окремий бюджет, що було встановлено з рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 05 травня 2011 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Надані позивачем та його представником фотокартки, які містяться в матеріалах справи на а.с. 217-233, роздруківки плану з мережі інтернет на а.с. 234-234, суд не може прийняти, як докази спільного будівництва будинку по АДРЕСА_1 позивачем та відповідачем, оскільки зазначені фотокартки та схеми не є належним допустимим доказом із зазначеного питання в розумінні ст.. 60 ЦПК України.

Крім того, надані позивачем численні копії товарних чеків, за якими він нібито купував будівельні матеріали, які були використані на будівництво будинку АДРЕСА_1, який побудовано станом на момент інвентаризації не можуть бути враховані, як доказ участі позивача у будівництві будинку, прийнятого в експлуатацію у 2012 році, оскільки зазначені товарні чеки не містять необхідних реквізитів та не містять найменування позивача як покупця зазначених стройматеріалів, тобто встановити, що покупцем по зазначеним квитанціям був саме ОСОБА_1 не можливо.

Пояснення допитаних в судовому засіданні 20 серпня 2012 року, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, які пояснили, що в період 2008-2009 років вони бували в будинку АДРЕСА_1, та що будинок був побудований та практично готовий для проживання, не спростовують посилання відповідача про те, що самовільно побудований будинок відповідачем було зруйновано та на його місці побудовано новий.

Заявляючи позовні вимоги про визнання сумісним майном подружжя будинку АДРЕСА_1, позивач на підтвердження той обставини, що прийнятий до експлуатації житловий будинок на ім'я ОСОБА_13 побудований ними сумісно у період сумісного проживання, тобто до 2008 року, просив призначити судову технічну експертизу для визначення часу будівництва житлового будинку.

Згідно висновків судової будівельно-технічної експертизи, №1994/1995 від 05 квітня 2013 року, яку було призначено за клопотанням позивача, на дату огляду на земельній ділянці домоволодіння по АДРЕСА_1 розташовані наступні будівлі: житловий будинок літер А», будівля літер «Д» з навісом літер «д» (літери присвоєно експертом для зручності дослідження), навіс літер «Е» (літера присвоєна експертом для зручності дослідження), хвіртка, ворота, огорожа.

Згідно з технічним паспортом на садибний житловий будинок по АДРЕСА_1 станом на 30.09.2011, рік побудови житлового будинку літер «А», літньої кухні літер «Б», сараю літер «В», сараю літер «В» воріт, хвіртки та огорожі - 2011.

Згідно з декларацією про готовність об'єкту до експлуатації № КР 142120 від 01.02.2012, дата початку будівництва житлового будинку літер «А», літньої кухні літер «Б», сараю літер «В», сараю літер «Г» - 13.12.2010, дата закінчення будівництва -6.12.2011.

Позначених в технічному паспорті господарських будівель, а саме: літньої кухні літ. «Б» лінійними розмірами 6,04x7,55 м, сараю літер «В» лінійними розмірами 5.92x7,02 м, сараю літер «Г» лінійними розмірами 7,12x4,43 м, візуальним оглядом з земельній ділянці домоволодіння не встановлено.

Визначити візуальним оглядом рік побудови житлового будинку літер «А» не надається можливим у зв'язку з відсутністю науково обґрунтованих методик.

На підставі того, що в технічному паспорті станом на 30.09.2011 будівля літер Д», навіс літер «д» та навіс літер «Е» (літери присвоєно експертом для зручності дослідження) на схематичному плані земельної ділянки не позначені, можна припустити, що вказані будівлі та споруди було зведено у період часу після інвентаризації станом на 30.09.2011. Визначити візуальним оглядом рік побудови будівлі літер «Д», навісу літер «д» та навісу літер «Е» не надається можливим у зв'язку з відсутністю науково обґрунтованих методик.

Самочинно збудованого 13-квартирного житлового будинку на земельній ділянці домоволодіння по АДРЕСА_1 візуальним оглядом не встановлено.

Визначити візуальним оглядом рік побудови будівлі літер «Д», навісу літер «д», та навісу літер «Е» не надається можливим у зв'язку з відсутністю науково обґрунтованих методик. На підставі того, що в технічному паспорті станом на 30.09.2011 будівля літер «Д», навісу літер «д», та навісу літер «Е» (літери присвоєно експертом для зручності дослідження) на схематичному плані земельної ділянки не позначені, можна припустити, що вказані будівлі та споруди було зведено у період часу після інвентаризації станом на 30.09.2011 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факт сумісного будівництва житлового будинку літ. «А», загальною площею 244,5 кв.м., житловою площею 104,9 кв.м., літньої кухні літ. «Б», сараїв літ. «В», «Г», споруд по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а тому підстав для визнання зазначеного об'єкт спільним майном, подружжя та його розділу суд не вбачає.

Стосовно вимог позивач про визнання рішення виконавчого комітету Заозерненської селищної Ради від 17.02.2012 року № 23 «Про оформлення права приватної власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.» не законним та його скасування в частині, якою вирішено оформити право приватної власності за ОСОБА_2 в цілому та вимог позивача стосовно визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Заозерненської селищної Ради 02.03.2012 р. на ім'я ОСОБА_2 не дійсним в частині, якою частка ОСОБА_2 складає 1/1, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст..41 Конституції України право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого виконавчим комітетом Заозерненської селищної Ради 02.03.2012 року , вбачається, що ОСОБА_2 належить будинок АДРЕСА_1 який складається з житлового будинку «А», загальною площею 244,5 кв.м., житловою площею 104,9 кв.м., літньої кухні «Б», сараю «В», «Г», споруди.

Підставою видачі свідоцтва про право власності зазначено рішення виконавчого комітету Заозерненської селищної Ради № 23 від 17.02.2012 року. Право власності за ОСОБА_2 зареєстровано в органах КРП БРТІ м. Євпаторія (а.с.132,133, 143-147 т.1)

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Заозерненської селищної Ради № 23 від 17.02.2012 року, «Про оформлення права приватної власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.» було вирішено оформити право власності на будинок літ. «А» загальною площею 244,5 кв.м., житловою площею104,9 кв.м.,з господарськими спорудами та будівлями: літньої кухні «Б», сараю «В», «Г», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 в цілому.

Рішення було прийнято на підставі декларації про готовність об'єкту до експлуатації № КР14212016452 від 01.02.2012р., державного акту на право власності на земельну ділянку серія КМ № 0669662, та заяви ОСОБА_2 від 09.02.2012 року. (а.с.17 т. 2).

Відповідно до ст. ст. 6, 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно пп.10 п.б ст.. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» облік і реєстрація нерухомого майна належить до числа делегованих повноважень органів селищних рад.

Пунктом 10 ч.2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав і інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.

За змістом ч.2 ст.144 Конституції України та ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб за мотивами невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними за ініціативою заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.

Стаття 393 ЦК України встановлює, що правовий акт органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Частиною 3 ст. 10 і частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч цим нормам процесуального права позивач не надав доказів на підтвердження того, що рішення виконавчого комітету Заозерненської селищної Ради № 23 від 17.02.2012 року, «Про оформлення права приватної власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.» було прийнято з порушенням вимог Конституції чи законів України.

Крім того, оскільки вимоги позивача про визнання сумісним майном подружжя, нажитим під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок по АДРЕСА_1 не задоволені, підстав для задоволення вимог про визнання рішення виконавчого комітету Заозерненської селищної Ради № 23 від 17.02.2012 року не законним та часткового скасування та визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Заозерненської селищної Ради від 02.03.2012 року частково не дійсним, суд не вбачає.

Враховуючи викладене вимоги ОСОБА_1 про визнання рішення виконавчого комітету Заозерненської селищної Ради від 17.02.2012 року № 23 «Про оформлення права приватної власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.» не законним та його скасування в частині, якою вирішено оформити право приватної власності за ОСОБА_2 в цілому та вимоги позивача стосовно визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Заозерненської селищної Ради 02.03.2012 р. на ім'я ОСОБА_2 не дійсним в частині, якою частка ОСОБА_2 складає 1/1 задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 10,11,60, 61,209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.. ст.. 41, 144 Конституції України, ст.ст. 60,61, 63,69,70 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 16,328 ЦК України, ст.. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

ВИРИШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Виконавчого комітету Заозерненської селищної Ради, третя особа КРП «БРТІ м. Євпаторія», Служба по справах дітей Євпаторійської міської Ради про визнання рішення виконавчого комітету Заозерненської селищної Ради від 17.02.2012 року № 23 «Про оформлення права приватної власності на житловий будинок» незаконним та його часткове скасування, про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Заозерненської селищної ради від 02.04.2012 року на ім'я ОСОБА_2, про визнання сумісним майном подружжя житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1, про визнання права власності на 1\2 частки житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1, стягнення судових витрат , залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АР Крим через Євпаторійській міський суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ Г.Г. АБЗАТОВА