Справа № 423/706/13-к

Провадження № 11кп/782/993/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого Люклянчука В.Ф.,

суддів Вербицького В.В., Батяшової Л.О.,

з участю секретаря Пікулік М.Є.,

прокурора Кононова Д.К.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши 22 жовтня 2013 року у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську кримінальне провадження за апеляційними скаргами заступника Попаснянського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Макашова Д.О., захисника ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Попаснянського районного суду Луганської області від 12 червня 2013 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Привілля Луганської області, громадянин України, маючий базову середню освіту, не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

1) 24.04.2009 р. Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 263 КК України до 1 року позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 1 рік;

2) 19.04.2010 р. Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до 1 року позбавлення волі, відповідно до ст. 71 КК України частково приєднано покарання за попереднім вироком від 24.04.2009 р. та остаточно призначено 1 рік 6 місяців позбавлення волі; звільнився 19.10.2011 р. у зв'язку з відбуттям строку покарання;

3) 24.01.2012 р. Лисичанським міським судом Луганської області ч. 1 за ст. 309 КК України до 6 місяців арешту.

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 06 (шість) років 06 (шість) місяців з конфіскацією усього належного йому майна.

Згідно ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 72 КК України до призначеного покарання приєднано три місяці позбавлення волі за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 24.01.2012 p., та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 06 (шість) років 09 (дев'ять) місяців з конфіскацією усього належного йому майна,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 23 листопада 2011 року приблизно о 12.50 годині, знаходячись на залізничному вокзалі ст. Попасная Донецької залізниці, незаконно збув ОСОБА_5 за 40 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - каннабіс, масою в перерахунку на суху речовину 5,8 грама.

Окрім того, 24 листопада 2011 року приблизно о 14.10 годині ОСОБА_1, діючи повторно, знаходячись на залізничному вокзалі ст. Попасна Донецької залізниці, незаконно збув ОСОБА_5 за 40 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - каннабіс, масою в перерахунку на суху речовину 5,1 грама.

У той же день о 14.15 годині ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції та при проведенні його особистого огляду в лівій кишені дублянки працівниками міліції було виявлено та вилучено грошові кошти в розмірі 80 грн., а також паперовий пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - каннабісом, масою в перерахунку на суху речовину 5,9 грама, який ОСОБА_1 незаконно зберігав з метою збуту.

Судом першої інстанції частина обвинувачення було визнано необґрунтованим та недоведеним, а саме в частині незаконного виготовлення та придбання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - каннабісу з метою збуту.

В апеляційній скарзі з доповненнями обвинувачений ОСОБА_1 посилаючись на неповноту слідства, порушення кримінально-процесуального закону, просить прийняти правильне рішення. Вимоги скарги вмотивовані тим, що на його думку відсутні докази його винуватості у вчинені цих злочинів. Вважає, що суд у вироку послався на неправдиві показання свідків. Зазначає, що наркотичні засоби у нього не вилучались, а при їх огляді вони знаходились на підвіконні залізничного вокзалу. Вбачає, що не було виконане рішення апеляційного суду про направлення справи для додаткового розслідування.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4 просить скасувати вирок, ухвалити новий вирок, яким обвинуваченого виправдати. Вимоги скарги вмотивовані тим, що на думку захисника, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 по справі дали суперечливі показання. Також посилається на показання свідка ОСОБА_7, як на підтвердження фальсифікації матеріалів справи.

В апеляційній скарзі заступник Попаснянського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Макашов Д.О. просить вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким обвинуваченому ОСОБА_1 призначити покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього належного майна, згідно з ст.ст. 70, 72 КК України частково у виді 3 місяців арешту приєднати покарання, призначене вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 24.01.2012 року та остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 роки 7 місяців з конфіскацією всього належного майна. Доводи скарги вмотивовані тим, що на думку прокурора, суд першої інстанції при призначенні покарання не врахував особу обвинуваченого, який неодноразово вчиняв умисні тяжкі злочини, в тому числі пов'язані з незаконним оборотом наркотичних засобів, на путь виправлення не став та вчинив нові злочини. Внаслідок даних обставин, як вбачає прокурор, призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та особи обвинуваченого, внаслідок м'якості.

Після докладу суддею-доповідачем змісту вироку, доводів апеляційних скарг, були заслухані:

- обвинувачений та захисник, які підтримали вимоги апеляційної скарги обвинуваченого та захисника, пославшись на їх доводи, обвинувачений уточнив, що просить скасувати вирок та закрити провадження; заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора;

- прокурор, який підтримав вимоги апеляційної скарги прокурора, пославшись на її доводи; заперечував проти задоволення апеляційних скарги обвинуваченого та захисника, пославшись на законність та обґрунтованість вироку в частини визнання судом доведеності формулювання обвинувачення, за обставин, викладених у вироку.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого, захисника та прокурора, дослідивши матеріали провадження та наведені в апеляційних скаргах доводів, колегія суддів вважає, що вони є необґрунтованими, з наступних підстав.

Колегія суддів, вважає, що вирок суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 370 КПК України (2012 року).

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчинені вказаних злочинів за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, які судом досліджені і проаналізовані в їх сукупності, їм дана належна оцінка.

Зокрема, суд першої інстанції, надаючи оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_1, вірно встановив, що його свідчення про невизнання своєї вини, фальсифікацію матеріалів справи та доказів, не відповідають дійсності та спростовуються показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, фактичними даними, що містяться в протоколах слідчих та оперативних дій, висновками експертів.

Свідок ОСОБА_5 в суді першої інстанції пояснив, що він 23 та 24 листопада 2011 року приймав участь в оперативних контрольованих закупках, в ході яких він придбав у обвинуваченого ОСОБА_1 марихуану. Пакунки з марихуаною у нього відразу після проведення закупок, в присутності понятих, вилучали працівники міліції.

Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 в суді першої інстанції пояснили, що вони контролювали проведення оперативних закупок наркотичного засобу у обвинуваченого ОСОБА_1, які проводились 23 та 24 листопада 2011 року на залізничному вокзалі м. Попасна. В ході проведення цих закупок вони бачили, як особа, що проводила оперативну закупку та обвинувачений ОСОБА_1 зустрічались. Відразу після чого у особи, яка проводила закупку вилучалась речовина рослинного походження.

Окрім того, свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_6 пояснили, що у обвинуваченого ОСОБА_1 були вилучені кошти. Також свідки поясняли, що за результатами проведення оперативних заходів складалися відповідні протоколи, зауважень до змісту яких вони не мали.

Яких би то не було даних, які ставили б під сумнів показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 і свідчили про те, що вони обумовлюють ОСОБА_1 не встановлено.

У зв'язку з наведеним, в цій частині доводи апеляційної скарги обвинуваченого свого підтвердження не знайшли, оскільки показання вказаних свідків узгоджуються між собою та з іншими доказами, які наявні в справі.

Проведення контрольованих оперативних закупок особливо небезпечного наркотичного засобу у обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджуються фактичними даними, які містяться в протоколах огляду та вручення грошових купюр ОСОБА_5 від 23 листопада 2011 року та протоколу огляду, обробки та вручення грошових купюр ОСОБА_5 від 24 листопада 2011 року (т. 1 ар.с.7-10, 79-82); протоколах оперативних закупок, які були проведені 23 та 24 листопада 2011 року, згідно з якими у ОСОБА_5, який проводив оперативні закупки, була виявлена та вилучена речовина рослинного походження (т. 1 ар.с. 11, 83).

У відповідності до висновків експерта, речовина рослинною походження, вилучена 23 та 24 листопада 2011 року у ОСОБА_5 є особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом, масою в перерахунку на суху речовину 5,8 грамів та 5,1 грамів, відповідно (т. 1 ар.с. 110-113, 120-123).

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що наркотичні засоби у нього не вилучались, а при їх огляді вони знаходились на підвіконні залізничного вокзалу, спростовуються фактичними даними, які містяться в протоколі огляду місця події, який проводився 24 листопада 2011 року (т. 1 ар.с. 136-145), зміст якого підтвердили свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_9, які пояснили, що вони були присутні в той час, як працівники міліції оглядали ОСОБА_1, у якого з кишені дублянки, відповідно до зазначеного протоколу, були вилучені кошти, які раніш були вручені ОСОБА_5 для проведення оперативних закупок, та речовина рослинного походження.

Згідно з висновком експерта, речовина рослинного походження, яка була вилучена у ОСОБА_1, є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабісом, масою в перерахунку на суху речовину 5,9 грама (т. 1 ар.с. 161-164).

Отже доводи обвинуваченого та його захисника про відсутність доказів на підтвердження встановлених судом обставин, які також перевірялися судом першої інстанції, свого підтвердження не знайшли та спростовуються наведеними доказами.

При цьому суд навів належні доводи та мотиви неврахування окремих доказів, зокрема фактичних даних, які містяться в протокол відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1

При розгляді справи в суду першої інстанції, а також при апеляційному розгляді допитати свідка ОСОБА_7 не представилось можливим, у зв'язку з чим показання даного свідка, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України (2012 року), не покладені в обґрунтування висновків суду.

Підстав вважати, що матеріали кримінальної справи були сфальсифікованими, як про це зазначається в апеляційній скарзі обвинуваченого, немає.

Ці доводи обвинуваченого спростовуються, в тому числі проведеною прокуратурою перевіркою.

Постановою заступника Попаснянського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері від 19 листопада 2012 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України (1960 року) щодо працівників ЛВ на ст. Попасна УМВС України на Донецькій залізниці за ст.ст. 364, 365, 366, 373 КК України.

Доводи обвинуваченого про те, що не була взята до уваги ухвала апеляційного суду про направлення справи на додаткове розслідування, не відповідають дійсності, оскільки судом першої інстанції недопустимі докази були невраховані.

Суд першої інстанції, перевіривши всі доводи ОСОБА_1 на свій захист, всебічно та повно дослідивши наявні у справі докази та, давши їм належну оцінку, правильно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу, особою, яка раніше вчинила злочин передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а також вчинення цих дій повторно.

З огляду на викладене, доводи ОСОБА_1 та його захисника про необґрунтованість обвинувачення, проведення досудового розслідування та судового провадження в суді першої інстанції з порушеннями кримінального процесуального закону, однобічність досудового слідства і судового розгляду справи є безпідставними.

Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_1 врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного, який раніше судимий, і призначив покарання за сукупністю злочинів, згідно з ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 72 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили, що покарання призначене судом першої інстанції ОСОБА_1 не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого, а також таким, що за своїм розміром є явно несправедливим через м'якість.

З урахуванням наведеного колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга прокурора є необґрунтованою.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які давали б підстави для зміни чи скасування вироку, по справі не встановлено, через що апеляційні скарги обвинуваченого та прокурора задоволенню не підлягають.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. ст. 407, 419, 426 КПК України (2012 року), колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу с доповненнями обвинуваченого ОСОБА_1, апеляційні скарги заступника Попаснянського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Макашова Д.О., захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Попаснянського районного суду Луганської області від 12 червня 2013 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена учасниками судового процесу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

СУДДІ:

Люклянчук В.Ф. Батяшова Л.О. Вербицький В.В.