УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року Справа №4736/13/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.,

при секретарі - Андрушків І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатсьої області Державної податкової служби (правонаступник Державна податкова інспекція у Рахівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

05.06.2012 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатсьої області Державної податкової служби (далі - ДПІ), у якому просив визнати протиправнимм та скасувати рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.11.2010 №000170/1751, податкові повідомлення-рішення від 04.11.2010 №000173-1/1751, №000167/1751, №000168/1751, №000171/1751, №000169/1751, №000172/1751, №000172-1/1751, №000173/1751.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року в справі №2а-0770/1770/12 позовну заяву залишено без розгляду.

Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив ФОП, який покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Залишаючи без розгляду позовну заяву у справі, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем пропущено встановлений ст.99 КАС України строк звернення до суду, доказів для визнання причин такого пропуску поважними не надав, а тому слід застосувати положення ст.100 КАС України.

Проте, такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими.

Згідно ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Судом першої інстанції було вірно враховано, що у зв'язку із змінами до ст.99 КАС України внесених пунктом 3.7 Прикінцевих положень Закону України від 07 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів», які набули чинності з 30.07.2010 до позовів платників податків про оскарження податкових повідомлень-рішень в період з 30.07.2010 по 31.12.2010 було встановлено місячний строк звернення до адміністративного суду.

Тому, оскільки податкові повідомлення-рішення від 04.11.2010 №000172/1751, №000172-1/1751, №000173/1751, №000173-1/1751 оскаржені ФОП у судовому порядку лише 05.06.2012, останнім дійсно пропущено встановлений ч.5 ст.99 КАС України строк.

Також, судом вірно було враховано, що оскільки рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.11.2010 №000170/1751, податкові повідомлення-рішення від 04.11.2010 №000167/1751, №000168/1751, №000171/1751, №000169/1751, оскаржені ФОП в адміністративному порядку, то враховуючи що ним використано досудовий порядок вирішення спору, строк для звернення позивача до суду щодо оскарження спірних рішень податкового органу встановлений ч.4 ст.99 КАС України в один місяць є пропущеним.

Однак, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що пропуск позивачем строку звернення до суду не є і не може бути безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду якщо позивач навів поважні причини такого пропуску.

Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.107 КАС України (в редакції, чинній на час прийняття судом позовної заяви), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Тим не менш, суд першої інстанції жодним чином не досліджувалось питання поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Апеляційний суд критично оцінює висновки суду першої інстанції щодо відмови у поновленні строку звернення до суду у зв'язку із відсутністю клопотання ФОП про поновлення такого строку виходячи з наступного.

В силу ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Жодними положеннями КАС України в редакції чинній на час звернення ФОП до суду не було передбачено його обов'язку щодо подання клопотання про поновлення строку звернення до суду, з чого слід зробити висновок, що залишаючи без розгляду адміністративний позов ФОП у зв'язку із неподанням ним такого клопотання судом першої інстанції було грубо порушено норми процесуального права.

Крім цього, суд, оцінюючи обставини, що перешкоджали особі здійсненню права на своєчасне оскарження відповідних дій, бездіяльності та рішень органів владних повноважень (або його посадових, службових осіб) у публічно-правових відносинах, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених та наявних доводів які можуть бути підставою для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Згідно ч.4 ст.11 КАС України, суд вживає передбаченні законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

В силу ч.2 ст.100 КАС України, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції поверхнево з'ясовано істотні обставини справи, та належним чином не перевірено посилання позивача на те, що у зв'язку із тим, що він являється інвалідом ІІ групи (а.с.75-76) та потребує постійного лікування, у нього не було можливості вчасно звернутися із даним позовом.

Відповідно до положень ст.55 Конституції України держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно до ч.4 ст.6 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно висновків, викладених у п.п.23,25 Рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України», суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен з специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а також давати обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції не досліджено питання про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом у зв'язку із чим такий прийшов до передчасного висновку про залишення позовної заяви ФОП без розгляду, чим фактично позбавив його можливості захистити свої права та інтереси, відповідно порушив його права на захист прав, свобод та інтересів і розгляд справи в адміністративному суді, гарантовані ст.6 КАС України.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження її розгляду по суті.

Керуючись ст.ст.195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя А.Р. Курилець

Суддя О.І. Мікула

Повний текст виготовлений 11 жовтня 2013 року.