УКРАЇНА
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2006 року Справа № 15/91-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді А.І. Бухана, судді Гагіна М.В., судді Шевель О.В.
при секретарі Кононенкові О. М.
за участю представників:
прокурора - Миргорода 1.1.
позивача - Горшеніної Ю,А.
відповідача - Калюжної А.Ф.
розглянувши апеляційне подання Харківського міжрайонного прокурора
Харківської області (вх. № 3169Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської
області від 14 липня 2006 року по справі № 15/91-06
за позовом ВАТ "Автотранспортне підприємство 16329", м. Харків
до Управління праці та соціального захисту населення Харківської
райдержадміністрації, м. Харків
про стягнення 141210,03 грн.
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 14 липня 2006 року по справі № 15/91-06 (суддя Лаврова Л.С..) задоволено позовні вимоги, з Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації стягнуто на користь ВАТ "Автотранспортне підприємство 16329" грошові кошти у розмірі 141210 грн. 03 коп. .державне мито 1412 грн. 10 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Харківський міжрайонний прокурор з рішенням господарського суду області не погодився і у своїй апеляційній скарзі просить його скасувати, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Разом з тим представник прокуратури в судовому засіданні уточнив назву свого процесуального документу та повідомив про те, що яких-небудь інших документів, які можуть мати відповідне відношення до розгляду поданої апеляційної скарги у нього немає, і розгляд справи може здійснюватися на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідач з рішенням господарського суду області не погодився, його представник в судовому засіданні просить це рішення скасувати, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Разом з тим він повідомив про те, що яких-небудь інших документів, які можуть мати відповідне відношення до розгляду поданої апеляційної скарги у нього немає, і розгляд справи може здійснюватися на підставі наявних у ній матеріалів.
Уповноважений представник позивача у судовому засіданні просить прийняте по справі рішення залишити без змін, а апеляційне подання прокурора залишити без задоволення. При цьому він зазначає, що господарський суд області належним чином дослідив усі матеріали справи та дав правильну правову оцінку обставинам спору. Разом з тим він повідомив про те, що яких-небудь інших документів, які можуть мати відповідне відношення до розгляду поданої апеляційної скарги у нього немає, і розгляд справи може здійснюватися на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши пояснення їх уповноважених представників, перевіривши
2
правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що відповідно до вимог Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач на протязі 2002-2005 років здійснив перевезення пільгових категорій громадян в Харківському районі на маршрутах №172 "Ст. метро "ХТЗ"- п/к "Зоря", № 175 "С.Фрунзе - п/к "Зоря", №200 "Ст.метро "Пролетарська"- Аграрний університет ім.Докучаєва, №166 "Ст. метро "ХТЗ" -с.Радгоспне, №178 "Ст.метро "ХТЗ"- с. В.Роганка., на загальну суму 314257,10 грн., що підтверджується актами звіряння розрахунків з Управлінням праці та соціального захисту населення. Станом на 01.01.2006 року було профінансовано 173047,07 грн. Заборгованість, як зазначає позивач, становить 141210,03 грн. На підставі аналізу норм чинного законодавства господарський суд дійшов висновку ,що саме відповідач зобов'язаний перерахувати йому відповідні грошові кошти, через що задовольнив позовні вимоги.
Проте викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, через що наявні підстави для задоволення апеляційного подання і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Матеріали справи про те, що в обґрунтування своїх вимог до відповідача позивач послався на те, що відповідач протягом трьох років ( станом з 1 січня 2004 по 1 січня 2006 року) підписував акти звіряння розрахунків за надані послуги, на які надаються пільги, за якими відповідач підтвердив наявність суми кредиторської заборгованості у загальному розмірі заявлених позивачем грошових вимог. Системний аналіз наданих позивачем документів свідчить про те, що основна сума цієї заборгованості утворилася до 1 лютого 2004 року і виникла в результаті передачі йому певних боргів іншими державними органами та бюджетного недофінансування таких витрат протягом попередніх періодів. Задовольняючи позовні вимоги позивача , господарський суд області не звернув належної уваги на те, що відповідач в силу свого правового статусу не мав реальної можливості вирішувати питання про погашення кредиторської заборгованості, що виникла у період до 2004 року, оскільки подальшими законами про Державний бюджет України не передбачалося виділення потрібних коштів ( як у грошовому вигляді, так і шляхом надання відповідних субвенцій). Разом з тим надані позивачем копії звітів ( оформлених в односторонньому порядку) не можна визнати такими фінансовими документами, які б підтверджували обґрунтованість кредиторської заборгованості, яка могла виникнути до 1 лютого 2004 року. При цьому колегія суддів приймає до уваги те, що після зазначеної дати відповідач в межах своїх повноважень та виділених бюджетних коштів забезпечував оплату витрат позивача на перевезення пільгових пасажирів.
Колегія суддів не знаходить підстав не погодитися з наведеними у апеляційному
поданні прокурора доводами про те, що визначене у якості відповідача Управління
праці та соціального захисту населення Харківської
райдержадміністрації не може виділеними йому коштами відповідати по боргам, які могли виникнути станом до 1 лютого 2004 року.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 2,3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,
постановила:
Апеляційне подання прокурора задовольнити.
з
Рішення господарського суду Харківської області від 14 липня 2006 року скасувати та прийняти нове рішення, якиму^аадоволенн-і--сиззовних вимог відмовити.
Головуючий суддя А.І.Бухан
Суддя М.В.Гагін
Суддя О.В.Шевель