Справа №33ц-661 кс/07
Категорія 34
УХВАЛА
23 жовтня 20007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Мурлигіної О.Я., Козаченка В.І., Славгородської Н.П.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсними заповіту, свідоцтва про права на спадщину, визнання права власності та поділ спадкового майна, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 30 червня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2005 року,
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_4 визнання частково недійсним заповіту, складеного 26 лютого 2002 року його матір'ю ОСОБА_3 на користь його сестри ОСОБА_2, та стягнення з відповідачки 5000 грн. компенсації його частки в спадковому майні.
У квітні 2005 року позивач збільшив позовні вимоги та просив визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на будинок АДРЕСА_1, видане на ім'я його матері та визнати за ним право власності на 1/6 частину спадкового майна.
Позивач зазначав, що після смерті батька він фактично прийняв спадщину, забравши частину речей померлого, а саме - запасні частини до автомобілів, верхній одяг, документи на автомобіль. Незважаючи на існуючу угоду між ним та матір'ю про те, що будинок вона не буде переоформлювати на себе, а заповість його в рівних частках йому та ОСОБА_2, ОСОБА_3 заповіла все майно відповідачці, про що він дізнався лише після смерті матері.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив задовольнити його позов на підставі вимог ст.ст. 529 і 549 ЦК УРСР і ст.ст. 1257, 1278 ЦК України.
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 30 червня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2005 року, позов задоволено частково. Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5; визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 23 травня 2000 року ОСОБА_3, за яким до неї перейшло право власності на домоволодіння АДРЕСА_1; визнано частково недійсним реєстраційний напис на документах про право особистої власності ОСОБА_3 на ціле домоволодіння; за ОСОБА_1 визнано право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 що складає 1/6 частину вказаного будинку з надвірними будівлями; в порядку поділу
визнано право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 що складає 1/6 частину вказаного будинку з надвірними будівлями; в порядку поділу спадкового майна з відповідачки на користь позивача стягнуто 2917 грн. грошової компенсації за його частку у домоволодінні, а останнє залишено позивачці. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 В обґрунтування касаційної скарги відповідачка посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судами матеріального права та порушення судом вимог процесуального права.
Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, як із встановленого факту виходив з того, що позивач фактично вступив в управління спадковим майном, оскільки протягом шести місяців після смерті батька ОСОБА_5 отримав у власність його речі, а саме - куртку, електроножиці, набір гайоних ключів, посвідчення водія ОСОБА_5 та його пам'ятні медалі. Внаслідок цього він мав право на 1/6 частину будинку, що залишилася після смерті ОСОБА_5 та яка безпідставно перейшла у власність його матері. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення компенсації за частину автомобіля, суд посилався на угоду між ним та ОСОБА_3 про поділ спадкового майна, що залишилося після смерті батька.
Проте з такими висновками погодитися не можна.
Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців із дня її відкриття вчинив одну з дій, передбачених цією статтею: фактично вступив в управління або володіння спадковим майном чи подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3, батьки позивача та відповідачки, під час шлюбу придбали автомобіль ВАЗ 2101, 1974 року випуску, державний номер НОМЕР_1 (далі - автомобіль) та будинок АДРЕСА_1, який був зареєстрований за ОСОБА_4, в якому проживали. Крім того, ОСОБА_4 придбав іменний інвестиційний сертифікат, виданий ЗАТ «Київська Русь», та мав грошові вклади в Маловисківському Ощадбанку на рахунках за №№ 5425,08441, 5629.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5
відкрилася спадщина, до складу якої входили: зазначений будинок, автомобіль, інвестиційний сертифікат та грошові вклади. З трьох спадкоємців за законом - позивача, відповідачки та їхньої матері ОСОБА_3, лише остання прийняла спадщину, звернувшись до нотаріальної контори з відповідною заявою, про що свідчать матеріали спадкової справи (а.с.31-36). Прийнявши спадщину, ОСОБА_3 25 жовтня та 04 грудня 1996 року отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на автомобіль, інвестиційний сертифікат і грошові вклади, а 23 травня 2000 року -свідоцтво про право на спадщину за законом на спірний будинок.
Позивач достовірно знав про прийняття спадщини його матір'ю і не заперечував того, що знав про отримання ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на автомобіль та передачу його 07 листопада 1998 року у власність відповідачці (а.с. 41).
Досліджені докази свідчать про те, що висновки суду першої інстанції щодо прийняття позивачем спадщини, яка відкрилася після смерті його батька, та наявності договору про поділ спадкового майна між ним та матір'ю, за яким право власності на автомобіль переходить їй, а право власності на будинок йому та сестрі, суперечать не лише доказам по справі, а й вимогам матеріального права, що діяло на час відкриття спадщини.
Так, відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР не допускалося прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Отже, відмова від прийняття спадщини в будь - якій її частині (в даному випадку автомобіля) була не можливою, оскільки суперечила закону.
З пояснень відповідачки, свідчень ОСОБА_6, ОСОБА_7 та пояснень самого позивача вбачається, що всі речі з будинку батьків, в тому числі речі, якими користувався за життя ОСОБА_4, позивач брав за згодою матері (а.с.42,52 -54).
За таких обставин, приїзди позивача до спірного будинку, користування позивачем речами померлого батька та предметами домашньої обстановки та вжитку за згодою ОСОБА_3 не свідчать про вступ в управління або володіння позивачем спадковим майном, в даному випадку спірним будинком.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, хоча вони мають суттєве значення для правильного вирішення спору та свідчать про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1
Апеляційний суд також не виправив помилки, допущеної судом першої інстанції. Виходячи з викладеного, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської вважає, що рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду відповідно до ст.ст. 336,338,341 ЦПК України необхідно скасувати й ухвалити нове рішення, відмовивши у задоволенні позову ОСОБА_1
Керуючись ст. ст.336, 338, 341 ЦПК України та Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 30 червня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2005 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсними заповіту, свідоцтва про права на спадщину, визнання права власності та поділ спадкового майна - відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.