Справа № 761/20186/13-ц

Провадження №2/761/7128/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

11 жовтня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

при секретарі: Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -

в с т а н о в и в :

В серпні 2013 р. позивач ПАТ «Київенерго» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі - 1 304,76 грн., 3 % річних та інфляційної складової боргу у розмірі - 59,85 грн., а також понесених позивачем судових витрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що хоча між сторонами не було укладено договору про надання послуг з електропостачання, проте позивач, як визнаний державою монополіст на ринку постачання електричної енергії в м. Києві не має права в односторонньому порядку розривати відносини, що фактично склалися між сторонами, і здійснює поставку електроенергії, до квартири відповідача за адресою: АДРЕСА_1, проте відповідач відмовляється проводити оплату за використану електроенергію, внаслідок чого утворився борг, за період з лютого 2010 р. по лютий 2013 р., який становить - 1304,76 грн., оскільки відповідач у добровільному порядку борг не погашає, позивач вимушений був звернутися до суду за його примусовим стягненням, а також просив суд стягнути інфляційні втрати та 3,0 % річних.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, про час і місце судового розгляду оповіщався у встановленому законом порядку, у судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив та не просив розглядати справу у його відсутність, представника до суду не направив, заперечення проти позову не подавав.

Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 169, 224 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч.2 ст.642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму коштів), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

У відповідності до ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з п. 3 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. за № 1357 споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що відповідач фактично користуються електроенергією, між сторонами договір укладено не було, оскільки в порушення вимог п. 3 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. за № 1357, відповідач, як споживач електроенергії не уклав з позивачем договір і не вносить своєчасно плату за надані послуги з електропостачання.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п. 42 Правил користування електричною енергією для населення споживач електричної енергії зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача; невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та правил.

Згідно з п. 19, 20 Правил користування електричною енергією для населення, п. 11 договору відповідач був зобов'язаний щомісячно проводити оплату за використану електроенергію не пізніше 10 числа наступного місяця, або в термін, вказаний в платіжному документі.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із розрахунком боргу (а.с. 5) заборгованість відповідача за спожиту ним електричну енергію, відповідно до показників електролічильника, який встановлений в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 станом на 01 лютого 2013 р. становить - 1304,76 грн.

Згідно з п. 28 Правил користування електричною енергією для населення, у разі відсутності у споживача коштів на оплату заборгованості він повинен звернутися до енергопостачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати довідки, що підтверджують його неплатоспроможність. Проте вищезазначених дій відповідач не вчиняв.

Пунктом 27 Порядку передбачено, що у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії.

У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за фактичну спожиту нею електроенергію в розмірі - 1304,76 грн., а також 3 % річних в сумі - 49,14 грн., інфляційної складової боргу у розмірі - 59,85 грн.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-228, 232, 294 ЦПК України; ст. ст. 509, 525, 526, 625, 714 ЦК України; ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»; Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. за № 1357 з подальшими змінами та доповненнями, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (код ЄДРПОУ 00131305) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі - 1 304 /одна тисяча триста чотири/ грн. 76 коп. на рахунок зі спеціальним режимом використання № 26038301201 у ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк» (МФО 322669), код ЄДРПОУ 00131305; 3 % річних та інфляційну складову боргу сумою - 108 /сто вісім/ грн. 99 коп. та судовий збір у розмірі 229 /двісті двадцять дев»ять/ грн. 40 коп. на р/р № 26008013002300 у АТ «Сбербанк Росії» (МФО 320627).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.