Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
справа №АС-42/194-06 суддя Яризько В.О.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя Твердохліб А.Ф.
“26” вересня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Олійник В.Ф., суддів Твердохліба А.Ф., Істоміної О.А.
при секретарі Кобзевій Л.О.
за участю представників:
позивача –предст. Сіренко О.А. (дов. від 07.08.06 р.); директор Лисова С.О.,
відповідача –предст. Хижняк О.С. (дов. № 10308/10/10-013 від 25.02.06 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкова апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопромекспорт»м. Харкова (вх.№ 2548Х/2-5)
на постанову господарського суду Харківської області від 09.06.2006р. по адміністративній справі №АС-42/194-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопромекспорт»м. Харкова
до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
встановила:
Позивач, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001702310/0 від 06.06.05р., яким визначено суму податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 31700,00 грн. та 6340,00 грн. штрафних санкцій, як таке, що не відповідає чинному законодавству та дійсним обставинам справи.
Постановою господарського суду Харківської області від 09.06.2006 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з постановою господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову господарського суду Харківської області від 09.06.2006 р. по даній справі та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, та просив стягнути з Державного бюджету України витрати в сумі сплаченого судового збору, посилаючись на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення було неправильно застосовано норми матеріального права, неповно досліджено докази, надані позивачем та неповно встановлені дійсні обставини справи. А саме, судом неправильно застосовано п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Апелянт вважає, що він в декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2004 р. помилково відобразив валовий доход в сумі 130407,66 грн. Згідно контракту № 142011 з АЕЦ «Козлодуй»ЕАД, укладеному 24.02.2004 р. на підставі якого ТОВ «Технопромекспорт»було зобов’язане експортувати послуги по шефмонтажу товару, який був експортований раніше за вищевказаним контрактом. Однак, надання вищевказаних послуг не було здійснено у першому півріччі 2004 р. Розрахунок у першому півріччі 2004 р. також не проводився. В цій декларації була також відображена сума 32373,80 грн. згідно договору № 12/04-04 з АЕЦ «Козлодуй»ЕАД, укладеного 12.04.2004 р. на підставі якого ТОВ «Технопромекспорт»експортувало послуги по наданню технічних консультацій. Надання цих послуг також не було здійснено у першому півріччі 2004 р. Розрахунок також в першому півріччі не проводився. Тому на думку апелянта, він самостійно виявивши свою помилку, правомірно та у чіткій відповідальності пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зазначив уточнені показники у складі податкової декларації за 4-й квартал 2004 р., тобто у звітній період протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Не погоджується апелянт і з посиланням господарського суду у оскаржуваному судовому рішенні на акт № 1436/1.06.04 р. від 01.06.2004 р. оскільки на його думку цей акт не є юридичним, його зміст не підтверджує факт подання виконавцем та прийняття замовником послуг відповідно до контракту № 142011 від 24.02.2004 р. та договором, та його складено болгарською мовою.
Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу позивача, в якому просив скаргу ТОВ «Технопромекспорт» по даній справі залишити без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 09.06.2006 р. залишити без змін, вважаючи, що оскаржуване судове рішення прийнято судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права та з повним з’ясуванням усіх обставин справи. При цьому відповідач вважає, що оскільки в акті попередньої документальної перевірки запис щодо завищення валових доходів на суму наданих консультаційних послуг, шеф-монтажу та пропозиції щодо самостійного коригування валових доходів на суму зайво віднесених до складу валових доходів наданих консультаційних послуг та шеф-монтажу у попередніх податкових періодах, відсутній, тому і коригування валових доходів до зменшення було безпідставним та здійснено в порушення пп. 4.1.5. п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.97 зі змінами та доповненнями.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як видно із матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції, відповідачем на підприємстві позивача було проведено документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2004 року по 31.03.2005 року, за результатами якої складений акт № 232/232/32236948 від 01.06.2005 року, відповідно до висновку якого, відповідачем встановлено порушення п.п.4.1.5. п. 4.5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: у 4 кварталі позивачем занижений податок на прибуток на 31700,00 грн.
На підставі зазначеного акта, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001702310/0 від 06.06.2005 року, яким, згідно п. п. „б" п. п. 4.2.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.п.4.1.5. п. 4.5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено суму податкового зобов’язання по податку на прибуток у сумі 31700,00 грн. та 6340 грн. штрафних санкцій.
Позивачем в апеляційному порядку були оскаржені податкові повідомлення-рішення до ДПІ у Харківській області та до ДПА України однак залишені без змін, а скарги позивача без задоволення.
Позивач зазначає, що в декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2004 року було помилково відображено валовий дохід в сумі: 130 407,66 грн. (20 000,00 євро по курсу 6,520383 грн. за 1 євро станом на 01.06.2004 р.) згідно контракту № 142011 з АЕЦ "Козлодуй" ЕАД, укладеного 24.02.2004 р., на підставі якого ТОВ "Технопромекспорт" було зобов'язане експортувати послуги по шефмонтажу товару, який був експортований раніше за вищевказаним контрактом. Однак, надання вищевказаних послуг не було здійснено у першому півріччі 2004 року. Розрахунок у першому півріччі 2004 року також не проводився. Отже, ТОВ „Технопромекспорт" не мало права на включення до складу валових доходів вищезазначеної суми; та в сумі 32 373,80 грн. (5 000,00 євро по курсу 6,520383 грн. за 1 євро станом на 01.06.2004 р.) згідно дог. № 12/04-04 з АЕЦ "Козлодуй" ЕАД, укладеним 12.04.2004 р. на підставі якого ТОВ "Технопромекспорт" експортувало послуги по наданню технічних консультацій. Однак, надання вищевказаних послуг не було здійснено у першому півріччі 2004 року. Розрахунок у першому півріччі 2004 року також не проводився.
Враховуючи, що розрахунки за зазначені послуги не проводились, акти прийому-передачі зазначених послуг не підписувались, то, як зазначає позивач, він не мав права на включення вищевказаних сум до складу валового доходу у першому півріччі 2004 року.
У 4 кварталі 2004 року послуги по шефмонтажу експортованого товару та послуги по наданню технічних консультацій відповідно до контракту № 142011 та договору № 12/04-04 з АЕЦ "Козлодуй" ЕАД були позивачем надані, відповідно, були й підписані акти прийому-передачі до зазначених договорів, проведені розрахунки по цим договорам та у позивача виникло право на включення до складу валових доходів 20000 та 5000 євро по курсу НБУ.
15 листопада 2004 року ТОВ "Технопромекспорт" надало до ДПІ Червонозаводського р-ну м. Харкова уточнену декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами за І півріччя 2004 року, де були виключені із складу валового доходу сумі 20 000,00 євро та 5 000,00 євро.
Однак, у судовому засіданні позивач зазначив, що згідно контракту № 142011 з АЕЦ "Козлодуй" ЕАД, укладеного 24.02.2004 р., зобов'язувався експортувати послуги по шефмонтажу товару, який був експортований раніше за вищевказаним контрактом, аналогічні зобов’язання у нього виникли і по дог. № 12/04-04 з АЕЦ "Козлодуй" ЕАД, укладеним 12.04.2004 р.
Зазначені в контрактах роботи по шефмонтажу виконувались дійсно в травні 2004р., та працівнику який проводив такі роботи було передано акт прийому-передачі виконаних робіт для підписання його болгарським контрагентом. По телефону працівник повідомив, що 01.06.04р. роботи було виконано, тому головний бухгалтер позивача вважав, що і акт прийому робіт буде підписано, та включив спірну суму до складу валового доходу за 1 півріччя 2004р. Але при поверненні працівника з відрядження з’ясувалось, що акт прийому-передач робіт контрагентом не підписано в зв’язку з виявленими неполадками, які позивач виправив тільки в вересні, в зв’язку з чим акти прийому-передач виконаних робіт по обом контрактам були підписані тільки 01.10.04р. та після цього контрагент провів оплату.
На вимогу суду, позивач не зміг надати суду документів, підтверджуючих відрядження його працівників до контрагента у вересні 2004р. для усунення неполадків.
Крім того, пояснив, що фактично послуги по шефмонтажу були надані у травні 2004р., в зв’язку чим контрагентом було надано акт про закінчення робіт №1436/1.06.04р. від 01.06.04р. в своїй редакції на болгарській мові. Вказаний акт був отриманий працівником позивача, який виконував послуги по шефмонтажу. На підставі цього акту позивач включив спірну суму до декларації по податку на прибуток за 1-півріччя 2004р.
Позивачем також зазначено, що у зв’язку зі зміною керівництва контрагента, акт прийому - передачі виконаних робіт, в редакції яку виготовив позивач, контрагентом на той період не було підписано з посиланням на те, що акт буде підписано тільки після введення в експлуатацію всієї електростанції, що й було зроблено тільки 01.10.04р.
Однак, судова колегія зазначає, що відповідно до п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств", датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Як встановлено судом та не заперечується позивачем, послуги фактично були надані в травні 2004р. що підтверджено болгарською стороною своїм актом №1436/1.06.04р. від 01.06.04р.
Декларацію з податку на прибуток за 1-півріччя 2004р., до якої було включено суму валового доходу по вищевказаним контрактам за надання послуг по шефмонтажу, позивач до ДПІ надав 05.08.04р., тобто через 2 місяці після повернення його працівника з Болгарії після надання послуг з шефмонтажу, тому при складанні такої декларації у позивача, як він стверджує, не було акту приймання-передачі робіт і він був повідомлений (з його ж слів), що такий акт буде підписано тільки після введення в експлуатацію всієї електростанції, але ним, незважаючи на це, самостійно було включено спірну суму до складу валового доходу такої декларації.
Однак, попередньо проведеною перевіркою, згідно акту від 28.12.04р. №636/232/32236948, за період з 27.11.02р. по 01.10.04р., тобто у спірний період, перевіряючими не було встановлено безпідставного завищення валового доходу за 1-півріччя 2004р., тобто не було зазначено про відсутність актів прийому-передач послуг, та позивачем акт про результати проведення перевірки підписано без зауваження, незважаючи на його твердження, що на дату складання такого акту у нього вже були акти прийому-передачі послуг датованих тільки 01.10.04р. а не 01.06.04р., що ставить під сумнів таке твердження позивача про те, що у 1-півріччі 2004р. у нього не було підписаних актів прийому - передачі послуг по шефмонтажу.
Також, судова колегія не бере до уваги той факт, що на час виконання робіт по шефмонтажу змінилося керівництво контрагента, в зв’язку з чим не було своєчасно підписані такі акти, а саме: контракти №142011 від 24.02.04р. та №12/04-04/242007 від 12.04.04р. від імені замовника "АЕЦ Козлодуй" ЕАД Республіка Болгарія підписані виконавчим директором Й. Костадінов, акти прийому-передачі послуг від 01.10.04р. також підписані Й. Костадінов, акт на завершення робіт №1436/1.06.04р. від 01.06.04р. також підписаний Й. Костадінов, крім того підписи на таких актах від імені Й. Костадінов зовсім різні.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Судова колегія погоджується з висновками місцевого суду стосовно відмови у позові, тому що позивачем не доведено свою позицію по даній справі, позов необґрунтований, а факти, наведені в обґрунтування позову, спростовуються матеріалами справи.
Таким чином, колегія судів зазначає, що постанова місцевого господарського суду є законною та обґрунтованою, а тому скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 206, 209, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів апеляційного суду, одностайно, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопромекспорт»залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 9 червня 2006 року по справі № АС-42/194-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Адміністративну справу № АС-42/194-06 повернути до господарського суду Харківської області.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Олійник В.Ф.
Судді Істоміна О.А.
Твердохліб А.Ф.