Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-13/274-06 суддя –Водолажська Н.С.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя –Карбань І.С.
25 вересня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., суддів Бабакової Л.М., Шутенко І.А.
при секретарі – Міракові Г.А.,
за участю представників сторін:
позивача –не прибув,
відповідача –Малахової Ю.А. за довіреністю № 80/10/10-025 від 11.01.2006р., Сергійчик В.В. за довіреністю № 4223/10/10-025 від 17.04.2006р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 3229Х/2) ДПІ у Київському районі, м. Харків на постанову господарського суду Харківської області від 27.07.2006 р. по справі № АС-13/274-06
за позовом ТОВ «Фармаком», м. Харків
до ДПІ у Київському районі, м. Харків
про визнання нечинним рішення, -
встановила:
ТОВ „Фармаком", подав позов про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ Київського району м. Харкова № 0000162200/0 від 20.03.06 р., яким визначена сума штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 4809,57 грн. як неправомірне, посилаючись на відсутність порушення законодавства, приписи Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність".
Постановою господарського суду Харківської області від 27.07.2006 р. по справі № АС-13/274-06 позов задоволено. Скасовано рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0000162200/0 від 20.03.2006р.
Відповідач, не погоджуючись з вказаною постановою, подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу з проханням скасувати вищевказану постанову господарського суду Харківської області, а у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фармаком»відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Обґрунтовуючи свої доводи апелянт вказував, що у порушення ч.2 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»за період з 20.11.03р. по 09.03.06р. на розрахунковий рахунок ТОВ «Фармаком»отримано від ДП «Аптечна база «Фармімекс»грошові кошти в сумі 4590508,34 рос. руб. (162194,64 дол. США). Станом на 09.03.06 р. підприємство не отримало валютну виручку від нерезидента в сумі 4960,36 дол. США (граничний термін надходження - 04.01.2006р.).
ХФ АКБ «Правекс –Банк»відповідно до ст. 13 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»направив на адресу ДПІ повідомлення від 03.02.06р. про порушення законодавче встановлених строків надходження валютної виручки ТОВ «Фармаком»по експортному контракту від 20.11.03 р. №10 з ДП «Аптечная база «Фармимекс», в тому числі на момент розгляду інформації у суді 1-ої інстанція дана експортна операція не була знята з валютного контролю вищезазначеного банку.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»якщо перевищення термінів, зазначених у ст.ст. 1,2 даного закону обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених термінів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин, але позивачем не було надано документів, які б підтверджували наявність форс-мажорних обставин.
Отже на думку апелянта суд першої інстанції у постанові посилався на права позивача, передбачені Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», але ж, не враховував обов’язків покладених на нього Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Щодо заліку зустрічних однорідних вимог між ТОВ «Фар маком»та ДП «Аптечна база «Фармимекс»(стосовно оплати суми отриманої в Росії ліцензії), що передбачено ст. 601 ЦК України, апелянт зазначав, що ст. 2 ЦК України передбачено, що до податкових та бюджетних правовідносин цивільний кодекс не застосовується. Таким чином, на правовідносини, які виникають внаслідок застосування податковими органами пені до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення термінів надходження валютної виручки на їх валютні рахунки в уповноважених банках, цивільне законодавство не поширюється.
Апелянт стверджував, що спеціальне законодавство України, яке регулює валютні відносини, належить до сфери регулювання публічного права.
На підставі викладеного апелянт вказував, що зобов’язання по забезпеченню своєчасного надходження валютної виручки за експортовані товари є приписи публічного права, а не цивільного, тому вони не можуть бути змінені угодою сторін шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. При припиненні зобов'язання шляхом заліку зустрічних однорідних вимог за зовнішньоекономічними договорами купівлі-продажу без надходження виручки у іноземній або національній валюті на рахунки в уповноважених банках, застосовується відповідальність, передбачена ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржувану постанову господарського суду Харківської області законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачає, у зв’язку з чим просить постанову господарського суду Харківської області від 27.07.2006р. по справі № АС-13/274-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі без задоволення, оскільки судом першої інстанції обґрунтовано було встановлено відсутність неповернення валютної виручки за контрактом від 20.11.2003р. №10 на суму 88366,72 рос. руб. (3024,0 дол. США) на підставі нижченаведеного.
Позивач вказує, що ним було укладено з ДП «Аптечна база «Фармимекс" м. Санкт-Петербург, Росія, експортний контракт від 20.11.2003р. №10 на поставку лікарських засобів та товарів медичного призначення на загальну суму 1175600,00 дол. США (згідно додаткової угоди від 18.02.05р. №2 загальна сума контракту складає 2219600,00 дол. США). Відповідно до п.2 Контракту ціни на товари, які постачаються за Контрактом встановлюються в доларах США. Позивач здійснив поставку товару за Контрактом на адресу ДП «Аптечна база «Фармимекс»на загальну суму 167155,0 дол. США (що за офіційним курсом НБУ склало 878633,49 грн.). Згідно з п.4 зазначеного Контракту ДП «Аптечна база «Фармимекс», як покупець, здійснює платежі банківським переводом в рублях РФ по курсу ЦБ РФ на дату оплати. За перевіряємий період на розрахунковий рахунок ТОВ «Фармаком»отримано від ДП «Аптечна база «Фармимекс»грошові кошти в сумі 4590508,34 рос. руб./ 839983,13 грн. (162194,64 дол. США).
Відповідно до Договору №0810-П на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 08.10.04 доставку вантажу здійснює ПП «Діліжанс і Ко», м. Кременчук, Полтавська область. При прийманні вантажу на території Російської Федерації від водія ПП «Діліжанс і Ко»виявлена недостача вантажу в кількості 2160 упаковок «Трамадола»капсули 0,05 №20 (24 коробки) на суму 3024 дол. США, що підтверджено актом митного обстеження №10210080/151004/008021 ТП «Північно-Західний»м. Санкт-Петербург (РФ) та актом експертизи від 20.10.04 № 15-2984 Санкт-Петербургської торгово-промислової палати.
У зв’язку з чим ТОВ «Фармаком»подало до господарського суду Полтавської області позовну заяву про стягнення з ПП «Діліжанс і Ко»заборгованості в сумі 16044,74 грн., збитку в розмірі 2058,37 грн., всього 18103,11 грн. Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.02.2005р. по справі №22/34 стягнено з ПП «Діліжанс і Ко»на користь ТОВ «Фармаком»16044,74 грн. боргу, 2058,37 грн. збитків, 181,03 грн. держмита, 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В погашення вищевказаної суми ПП «Діліжанс і Ко»виконало перевезення вантажу на суму 3717,0 грн. (акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.12.2004р. № ОУ-0000156) та перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Фармаком»грошові кошти 25.02.2005р. на загальну суму 14386,11 грн.; 21.03.2005р. - 299,03 грн.
На думку позивача у бухгалтерському обліку було правомірно зменшено суму заборгованості ДП «Аптечна база «Фармимекс»за відвантажений товар на суму 88366,72 рос. руб./3024,0 дол. США. (Д-т 704- К-т 362).
Для зняття з валютного контролю суми розкрадання, а саме 3024 дол. США усі необхідні матеріали по даному інциденту були вчасно надані в Східну регіональну митницю, ДПІ Київського району м. Харкова (вих. №0903 від 09.03.2005 р.), банк і НБУ (вих. № 1211 від 12.11.2004 р.).
Отже позивач зазначав, що на підставі викладеного, відсутній факт неповернення валютної виручки, а сума розкрадання у розмірі 3024 дол. США не може вважатись неповерненням валютної виручки.
Позивач вказував, що підтвердженням правомірного зменшення ТОВ «Фармаком»суми заборгованості ДП «Аптечна база «Фармимекс»за відвантажений відповідно до контракту від 20.11.2003р. №10 товар на суму 62000,00 рос. руб.72121,78 дол. США є нижченаведене.
Пункт 5 додаткової угоди від 15.04.04р. №1506 до контракту, укладеному з ДП «Аптечна база «Фармимекс»було доповнено, тим, що продавець несе затрати пов’язані з оформленням ліцензій на ввіз на територію РФ постачаємого товару. На підставі вказаної додаткової угоди та акту виконаних робіт від 25.08.04р. ДП «Аптечна база «Фармимекс» отримало ліцензію на ввіз на територію РФ препарату «Трамадол» капсули 50 мг. №20 виробництва ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я». Загальна вартість робіт складає 62000,00 рос. руб. Згідно з п. 1.4. зазначено додаткової угоди до контракту, оплата виконаних робіт (тобто отримання ліцензії вартістю 62000,00 рос. руб./2121,78 дол. США./ здійснюється шляхом зменшення заборгованості ДП «Аптечна база «Фармимекс»за контактом.
У зв’язку з чим ТОВ «Фармаком»по бухгалтерському обліку правомірно було зменшено суму заборгованості ДП «Аптечна база «Фармимекс»за відвантажений товар на суму 62000,00 рос. руб./2121,78 дол. США./10986,40 грн. (Д-т 84 - К-т 632; Д-т 632 - К-т 362)
На думку позивача перевіряючи ДПІ було необґрунтовано вказано, що по контракту від 20.11.2003р. №10, укладеному ТОВ «Фармаком»з ДП «Аптечна база «Фармимекс»(Росія) дебіторська заборгованість складає 4960,36 дол. США/ 25049,82 грн./ та, що підприємство не отримало валютну виручку від нерезидента в сумі 4960,36 дол. США/ 25049,82 грн./ (граничний термін надходження - 04.01.2006 р.) чим порушена ч. 2 ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Позивач пояснив, що у своїх діях керувався ст. 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", який закріплює принцип волі зовнішньоекономічного підприємництва, що укладається в праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати в зовнішньоекономічні зв'язки; і праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в яких-небудь формах, що прямо не заборонені діючими законами України.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати які-небудь види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, котрі прямо й у винятковій формі заборонені законами України.
Отже, чинне законодавство України не забороняє суб'єктам зовнішньоекономічної діяльність укладати договори (контракти) і вносити відповідні зміни і доповнення до таких договорів.
Юридичною підставою для встановлення нової суми взаєморозрахунків є взаємна згода сторін, виражена шляхом підписання додаткової угоди № 1506 від 15.06.2004 р. до контракту № 10 від 20.11.2003 р. Дана зміна прийнята в рамках діючого контракту № 10 від 20.11.2003 р. і підтверджене обома сторонами контракту і є його невід'ємною частиною.
Позивач вважав безпідставним застосування відповідачем пені у розмірі 4809,57 грн. за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності за контрактом №10 від 20.11.2003 р. в сумі 5145,78 дол. США, оскільки виручка у сумі, передбаченій контрактом з врахуванням додаткової угоди № 1506 від 15.06.2004 р. до нього, надійшла у повному розмірі на валютний рахунок ТОВ «Фармаком»у строк, передбачений Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Позивач наполягає на тему, що відповідач в апеляційній скарзі необґрунтоване вказує про неможливість заліку зустрічних вимог згідно ст. 601 ЦК України, при цьому посилаючись на листи ВАСУ. У наведеній відповідачем практиці йдеться про неможливість застосування цивільного законодавства до податкових правовідносин, але ж це ніхто і не робив.
У зв’язку з чим, позивач вказував, що відносини ТОВ «Фармаком» та нерезидента - ДП "Аптечна база "Фармимекс" (Росія) засновані на взаємній угоді, а тому вони є цивільно-правовими. У цих відносинах допускається припинення зобов'язань шляхом зарахування однорідних вимог, тому суд першої інстанції законно і обґрунтовано застосував ст. ст. 601 ЦК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено, що працівниками ДПІ Київського району м. Харкова на підставі направлення на перевірку № 523 від 02.03.06 р. була проведена виїзна позапланова перевірка підприємства позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту № 10 від 20.11.03 р., укладеному з ДП «Аптечна база «Фармімпекс»(Росія) за період з 20.11.03 р. по 09.03.06 р. За результатами перевірки було складено акт № 583/22-0/32439921 від 09.03.06 р. У вступній частині акту вказано, що перевірка проводилася на підставі листа ХФ АКБ «Правекс-Банк» та наказу керівника ДПІ Київського району м. Харкова № 252 від 01.03.06 р. В акті перевірки зазначено, що при перевірці питання дотримання вимог валютного законодавства перевіряючими було встановлено, що підприємством був укладений зовнішньоекономічний контракт № 10 від 20.11.03 р. з ДП „Аптечна база „Фармімпекс" (Росія) на поставку лікарських засобів та товарів медичного призначення на загальну суму 1175600,0 дол. США. Позивач здійснив поставку товарів на адресу нерезидента на загальну суму 167155,0 дол. CША (за офіційним курсом НБУ складає суму 878633,49 грн.).
За даними відповідача поставки здійснювалися 21.05.04 р. на суму 2085,0 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки -17.11.04 р.), 12.10.04 р. на суму 52390,0 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки -11.05.05 р.), 01.12.04 р. на суму 30090,0 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки - 30.05.05 р.), 12.04.05 р. на суму 33735,0 дол. США (граничний термін надходження валютної виручки -09.10.05 р.) та 08.07.05 р. на суму 30090,0 дол. США граничний термін надходження валютної виручки - 04.01.06 р.). За період, що перевірявся, на банківський рахунок позивача від покупця надійшли кошти в сумі 162194,64 дол. США або 4590508,34 руб. РФ.
Перевезення вантажу від позивача до покупця здійснював перевізник - ПП «Диліжанс і Ко», з яким позивачем було укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 0810-П від 08.10.04 р. При прийнятті вантажу від перевізника на території Російської Федерації була виявлена недостача вантажу на суму 3024,0 дол. США, що підтверджено актом митного обстеження та актом експертизи від 20.10.04 р. Санкт-Петербурзької ТПП. Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.02.05 р. по справі № 22/34 на користь позивача з перевізника були стягнуті кошти в сумі 18103,11 грн., в т.ч. заборгованість в сумі 16044,74 грн. та збитки в розмірі 2058,37 грн. У зв'язку з тим, що ПП «Диліжанс і Ко»сплатило заборгованість та відшкодувало збитки за рішенням суду позивач в бухгалтерському обліку зменшив суму заборгованості покупця - нерезидента за відвантажений товар на 3024,0 дол. США (88366,72 руб РФ).
Зважаючи на те, що на покупця додатковою угодою від 15.06.04 р. до контракту № 10 від 20.11.03 р. були покладені обов'язки по придбанню ліцензії на ввезення на територію РФ препарату «Трамадол»(витрати становили суму 62000,0 руб. РФ), в бухгалтерському обліку позивач зменшив суму заборгованості покупця за поставлений товар на суму 2121,78 дол. США (62000,0 руб. РФ). За даними позивача кредиторська заборгованість по контракту № 10 від 20.11.03 р. станом на 01.03.06 р. становить 468,88 дол. США (2367,82 грн.).
Відповідачем під час перевірки не було враховано, що в разі якщо перевищення термінів, зазначених у ст. 1 і ст. 2 зазначеного Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених термінів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. При цьому підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.
В акті перевірки відповідачем зроблено висновки, що станом на 09.03.06 р. дебіторська заборгованість за контрактом № 10 від 20.11.03 р. дорівнює 4960,36 дол. США (25049,82 грн.). Граничний термін надходження валютної виручки в цій сумі -04.01.06 р., але на цю дату кошти на банківський рахунок підприємства на надійшли, а тому позивачем були порушені вимоги ч. 2 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що було підставою для нарахування пені в порядку ст. 4 цього Закону.
За результатами перевірки керівником ДПІ Київського м. Харкова було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000162200/0 від 20.03.06 р. в розмірі 4809,57 грн.
Доводи апелянта стосовно того, що позивач не отримав валютну виручку від нерезидента - ДП «Аптечна база «Фармімпекс»в сумі 4960,36 дол. США, граничний строк сплати якої 04.01.06 р., що є порушенням вимог ч. 2 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є безпідставними, оскільки при перевірці відповідачем не була надана належна оцінка всіх фактичних обставин., а саме тому факту, що вантаж від продавця - ТОВ «Фармаком», до покупця - ДП «Аптечна база «Фармімпекс», перевозив перевізник - ПП «Диліжанс і Ко», з яким позивач уклав договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 0810-П від 08.10.04 р.
Апелянтом не було враховано той факт, що фактично товар на суму 3024 дол. США нерезиденту не був поставлений, оскільки при прийнятті вантажу від перевізника на території Російської Федерації була виявлена недостача вантажу на суму 3024,0 дол. США. Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.02.05 р. по справі № 22/34 за позовом ТОВ «Фар маком» до ПП «Діліжанс і Ко»про стягнення коштів в сумі 18103,11 грн., яким позовні вимоги задоволені, встановлено, що ПП «Діліжанс і Ко»не виконав умови договору та не поставав товар на загальну суму 3024 дол. США нерезиденту, у зв’язку виявленою недостачею на території Російської Федерації, що підтверджено актом митного обстеження та актом експертизи від 20:10.04 р. Санкт-Петербурзької ТПП.
Відповідно до п. 4 контракту № 10 від 20.11.03 р. покупець - ДП «Аптечна база «Фармімпекс», здійснює оплату товару протягом 30 днів з дня прибуття товару на митний пост Санк-Петербурзької митниці, датою прибуття вважається дата, поставлена митним інспектором на вантажній накладній. Таким чином, фактично товар на суму 3024 дол. США. не був поставлений нерезиденту, а тому у нерезидента не виникли зобов'язання по оплаті за товар.
Виходячи з вищенаведеного, твердження апелянта про не отримання позивачем валютної виручки від нерезидента в сумі 3024 дол. США. не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки товар на вказану суму ДП «Аптечна база «Фармімпекс»не був отриманий.
Згідно зі ст. 13 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами через ці банки. Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України. Державний митний комітет України здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.
Для зняття з валютного контролю суми 3024 дол. США. позивач звернувся до ХФАКБ «Правекс-банк», Східну регіональну митницю та ДПІ у Київському районі м. Харкова з проханням зняти з валютного контролю суми в розмірі 3024 $ та представив необхідний пакет документів (листи залучені до матеріалів справи).
У зв’язку з вищевикладеним факт неповернення валютної виручки відсутній, а сума в розмірі 3024 дол. США. не може вважатися неповерненою валютною виручкою.
Матеріали справи також свідчать, що акт виконаних робіт від 25.08.04 р. та специфікації, на виконання додаткової угоди від 15.04.04 р. до контракту № 10 від 20.11.03 р., укладеної позивачем та ДП «Аптечна база «Фармимекс», ДП «Аптечна база «Фармимекс» були придбанні ліцензії на ввезення на територію РФ препарату «Трамадол" (витрати становили суму 62000,0 руб РФ). При цьому витрати, пов'язані з оформлення ліцензії на ввезення товару на територію РФ, поніс продавець - ТОВ «Фармаком".
Частиною 4 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Відповідно до ст. 14 зазначеного Закону всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам. Таким чинним законодавством не забороняється суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності укладати договори (контракти) і вносити відповідні зміни і доповнення до таких договорів.
Укладена додаткова угода від 15.06.04 р. № 1506 не визнана судом недійсною, а тому є чинною. Згідно з п. 1.4 додаткової угоди від 15.06.04 р. № 1506 до контракту від 20.11.03 р. № 10 оплата за виконання робіт по придбанню ліцензії на ввезення на територію РФ препарату „Трамадол" здійснюється шляхом зменшення заборгованості покупця - ДП "Аптечна база "Фармимекс".
Відповідно до ст. 538 ЦК України (2003 р.) виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
Актом від 25.08.04 р. між позивачем та ДП "Аптечна база "Фармимекс" були здійснено припинення зобов'язань в сумі 2121,78 дол. США. зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Виходячи з вищенаведеного дебіторська заборгованість ДП "Аптечна база "Фармимекс" перед позивачем в сумі 2121,78 дол. США. була погашена 25.08.04 р. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується актом від 25.08.06р.
Таким чином, сума на яку була нарахована пеня, не може вважатися дебіторською заборгованістю, на яку нараховується пеня за несвоєчасне повернення валютних коштів, оскільки зобов’язання припинились 25.08.04 р. згідно зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а граничний строк надходження валютної виручки на р/р позивача є 04.01.05 р., а отже відповідачем неправомірно була нарахована пеня в сумі 4809,57 грн. за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності, у зв’язку з чим рішення № 0000162200/0 від 20.03.06 р. підлягає скасуванню.
За таки обставин, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду Харківської області від 27.07.2006р. по справі № АС-13/274-06 прийнята у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення викладене в апеляційній скарзі є необ’єктивними і не можуть бути підставою для скасування оскарженої постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ст. 198, 200, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 27.07.2006р. по справі № АС-13/274-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Суддя Бабакова Л.М.
Суддя Шутенко І.А.