Головуючий у 1 інстанції - Дибова О.А.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року справа №812/6209/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів:Арабей Т.Г.,Геращенка І.В.,

при секретарі: Борисовій А.А.,

за участю: представника позивача Нікішина Д.В. (довіреність від 03.01.2013 р.),

представників відповідача: Немчілової Л.Ю. (довіреність від 03.07.2013 р.),

Тулупової О.А. (довіреність від 03.07.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року в адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.07.2013 р.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 12.07.2013 року звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.07.2013 р.: форми В4 № 0000011401 про зменшення розміру від»ємного значення податку на додану вартість в розмірі 112529,00 грн. та форми «В1» № 0000021401 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 112529,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 56264,50 грн., які складені на підставі акта перевірки від 25.06.2013 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в матеріалах справи існують усі необхідні докази, які підтверджують, що позивачем виконані вимоги Податкового кодексу України і, як наслідок, відображення в податковому кредиті податкових накладних, отриманих від ПП «Ельтан», є правомірними.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити, в той час, як представники відповідача проти цього заперечували, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до наступного.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач - Державне підприємство «Луганський авіаційний ремонтний завод» зареєстроване як суб'єкт господарювання - юридична особа 21.04.1998 року виконавчим комітетом Луганської міської ради, номер запису в ЄДР 13821050001004170, є платником податків та зборів, зокрема, податку на додану вартість, та перебуває на обліку у Спеціалізованій Державній податковій інспекції по роботі з великими платниками у м. Луганську з 08.10.1998 р.

На підставі наказу від 17.06.2013 № 146 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод», правомірність проведення якої позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт № 111/14-0/08215600 від 25.06.2013 року, висновками якого встановлено порушення позивачем: п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 112529,00 грн.; п. 200.1, п. 200.3 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за вересень 2012 року на загальну суму 112529,00 грн.; п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2012 року на суму 112529,00 грн.

Вказані порушення, на думку податкового органу, відбулися внаслідок безпідставного формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих ПП «Ельтан», оскільки, відповідно до матеріалів перевірок ДПІ у м.Лисичанську та Основ»янської МДПІ м Харкова ПП «Ельтан» та його контрагента ТОВ ВКЦ «Ельта» встановлено неможливість фактичного здійснення ПП «Ельтан» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, зокрема, з поставки палива; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, інших виробничі потужностей. З урахуванням викладеного, податковим органом зроблено висновок, що угоди між позивачем і ПП«Ельтан» не носять реального характеру.

На підставі акта перевірки № 111/14-0/08215600 від 25.06.2013 року відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 09.07.2013 р.: форми В4 № 0000011401 про зменшення позивачеів суми від»ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 112529 грн. та форми «В1» № 0000021401 про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 112529,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 56264,50 грн.

Ці податкові повідомлення-рішення є предметом даного позову.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з доводами податкового органу щодо нереальності господарських операцій позивача з ПП «Елтан» та нікчемності укладеного між ними правочину.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Державним підприємством «Луганський авіаційний ремонтний завод» укладено з Приватним підприємством «Ельтан» договір поставки палива для реактивних двигунів ТС-1 від 16.03.2012 № 8/56, згідно якого Учасник (ПП «ЕЛЬТАН») зобов'язується поставити паливо для реактивних двигунів ТС-1 відповідно до поданої Замовником (ДП «ЛАРЗ) заявкою. Розрахунок за поставлений та переданий у власність Товар здійснюється за фактом поставки протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з моменту надання заявки Замовником на кожну партію Товару та проявлення Учасником рахунка на оплату відповідної партії Товару. Місце поставки товару: за адресою Замовника, автомобільним транспортом - DDP в редакції ІНКОТЕРМС-2010.

Відповідно до п. 4.2 договору Учасник зобов'язується надати Замовнику разом з кожною партію товару наступні документи: накладну, податкову накладну; документи щодо якості Товару (сертифікат, паспорт, тощо).

Відповідно до умов угоди ПП «Ельтан» виписано (оформлено) накладні №РН-200902 від 20.09.2012 року (а.с.37), №РН-200903 від 20.09.2012 року (а.с.39), №РН-260901 от 26.09.2012 року (а.с.41), №РН-260902 від 26.09.2012 року та товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів №200901 від 20.09.2012 року (а.с.38), №200901 від 20.09.2012 року, №260901 від 26.09.2012 року, №260901 від 26.09.2012 року (а.с.40,42, 44). Також виписані податкові накладні №50, 51, 63, 64 (а.с.92-95).

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до складу податкового кредиту виникає у випадках здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну

територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у

тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з

придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при

передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік

результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в

разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу".

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту зокрема вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлені правила визначення податкового кредиту звітного періоду. Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу. Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлені обов'язкові реквізити податкової накладної, тобто об'єктивні вимоги до документа, при цьому, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що Податковий кодекс України не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших сіб і фактичної сплати контрагентами відповідного податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

До того ж, наявними в матеріалах справи первинними документами підтверджується правомірність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Елтан».

Так, факт здійснення господарської операції позивача з контрагентом підтверджується договором на поставку товарно-матеріальних цінностей, а саме - договір № 8/56 про закупівлю товарів за державні кошти від 16.03.2012 року та специфікації № 1 до нього, який укладено відповідно до Закону України «Про державні закупівлі», Книгою обліку руху матеріалів складу ПММ, типової форми № 3-9, яка затвер джена наказом Державного казначейства України від 18 грудня 2000 року № 130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2000 року за № 962/5183; журналом-ордером та відомостями за рахунком 6311 за вересень 2012 року, ведення якого передбачено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІУ та Методичними рекомендаціями по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Міністер ства фінансів України від 29.12.2000 року №356; видатковими накладними від 20.09.2012 та 26.09.2012; отриманими від ПП «Ельтан» та належним чином оформленими податковими накладними №№50,51 від 20.09.2012 та №№63,64 від 26.09.2012; платіжними дорученнями № 1178 від 11.10.2012 року, № 1189 від 15.10.2012 року, № 1160 від 17.10.2012 року, № 3953 від 19.10.2012 року, рахунками-фактурами до них та виписками банку за 11.10.2012 року, 15.10.2012 року, 17.10.2012 року та 22.10.2012 року. Крім того, факт транспортування майна від ПП «Ельтан» до позивача підтверджено оформленими відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики Украї ни, Мінекономіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, від пуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» від 20.05.2008 року № 281/171/578/155 товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 200901 від 20.09.12 року та № 260901 від 26.09.12 року; Узгодженням на перевезення вантажу № 0161.-нб від 12.09.2012 року, вида ним Управлінням ДАЇ у Харківській області ФОП ОСОБА_7 (перевізнику); технічними паспортами на транспортні засоби, полісом страхування транс портних засобів № 7732461, договором страхування № 782670 та страховим сертифі катом № 1 до договору, протоколами контролю технічного стану ДТЗ № 000004/1923, № 000004/1799, № 000004/1798 та № 000004/1504, копією Ліцензійної картки до ліцензії серії НОМЕР_1.

В свою чергу, факт належної якості товару, на виконання вимог пункту 4.2 договору № 8/56 про закупівлю товарів за державні кошти від 16.03.2012 року, підтверджено наданими ПП "Ельтан" копіями паспорту № 15 на паливо ТС-1 (№ 436 від 26.09.2012 року), паспорту

№ 15 на паливо ТС-1 (№ 435 від 26.09.12 року), паспорту № 15 на паливо ТС-1 (№ 434

від 20.09.2012 року) та паспорту № 15 на паливо ТС-1 (№ 433 від 20.09.2012 року), а також внутріш ньою комісією на підприємстві позивача.

Щодо висновку суду першої інстанції про неналежне оформлення товарно-транспортних накладних, колегія суддів вважає, що ці обставини не можуть бути підтвердженням безтоварності господарських операцій, оскільки товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Особливості правового регулювання договірних відносин поставки у сфері господарювання визначені в Господарському кодексі України, який, зокрема, регламентує питання щодо предмету, кількості, асортименту, строків і порядку поставки, комплектності, якості товарів, що поставляються, претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів, а також встановлює вимогу викладати умови господарських договорів поставки відповідно до Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс».

Частинами п'ятою та шостою статті 267 Господарського кодексу України встановлено, що у договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем. Договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем.

Таким чином, ні законодавство, ні договір поставки не зобов'язують підприємство-постачальника мати власні потужності для виробництва товару, його зберігання або самостійно здійснювати його перевезення. Такими виробничими потужностями, транспортною інфраструктурою можуть володіти інші учасники товарообороту: відповідні дилери, субдилери, посередники тощо.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Крім того, чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання при укладенні договорів здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів шляхом направлення запитів до державних органів, а також не передбачений обов'язок здійснювати перевірку документів щодо всіх контрагентів по ланцюгу здійснення операції стосовно державної реєстрації платника податків, здійснення господарської діяльності, сплати ним податків тощо.

Відповідачем не оспорюється факт наявності податкових накладних та не надано доказів того, що товар, який був замовлений у ПП «Елтан» не використовувався позивачем в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Як зазначає Вищий адміністративний суд України в листі від 01.11.2011 №1936/11/13-11, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов»язаннях платника податків у зв»язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки відповідача щодо порушень, встановлених перевіркою, повністю ґрунтуються на сумнівах та припущеннях, що є неприпустимим у податкових правовідносинах, які не доведені у встановленому порядку і які суд не приймає з огляду на положення частини другої статті 71 КАС України, відповідно до якої, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, і, відповідно до п.4 ст.202 КАС України, є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем сплачено судовий збір при поданні позову в сумі 1687,94 грн. (а.с.2) та під час апеляційного оскарження - 861,18 грн.(а.с.242), загалом 2549,12 грн.ё які йому мають бути повернуті з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:.

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод»- задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2013 року в адміністративній справі № 812/6209/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів форми «В4» від 09.07.2013 р. № 0000011401 та форми «В1» від 09.07.2013 р. № 0000021401, які складені на підставі акта перевірки №111/14-0/08215600 від 25.06.213р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2549 (дві тисячі п'ятсот сорок дев'ять) гривень 12 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови, постанова в повному обсязі складена 28 жовтня 2013 року.

Головуючий: Л.В.Губська

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко