Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-13/165-06 суддя –Водолажська Н.С.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя –Карбань І.С.
25 вересня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., суддів Бабакової Л.М., Шутенко І.А.
при секретарі – Міракові Г.А.,
за участю представників сторін:
за участю прокурора –Мірошниченко М.Л.,
позивача –Олещенко Т.О. за довіреністю № 692 від 18.09.2006р., Бойко О.О. за довіреністю № 248 від 10.04.2006р.,
відповідача –Альберт І.М. за дорученням № 5315/10/10-020 від 13.09.2006р., Ларіної Т.М. за дорученням № 2775/10/10-020 від 06.05.2006р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 3168Х/2) Чугуївської ОДПІ у Харківській області на постанову господарського суду Харківської області від 13.07.2006р. по справі № АС-13/165-06
за позовом ДП «Новопокровський комбінат хлібопродуктів», с.м.т. Новопокровка, Чугуївський район, Харківська область,
до Чугуївської ОДПІ у Харківській області, м. Чугуїв, Харківська область
за участю прокурора Харківської області
про визнання нечинним рішення
встановила:
ДП „Новопокровський комбінат хлібопродуктів" подало позов та уточнення до нього, в яких просило визнати нечинним рішення Чугуївської ОДПІ у Харківській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.04.2006р. № 0000662310/0 частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 10008010,45 грн. як неправомірне та таке, що прийняте з порушенням діючого законодавства, посилаючись на положення Закону України „Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", „Положення про ведення касових операцій в національній валюті України" № 637 від 15.12.04 р., „Порядок реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затверджений наказом ДПА України № 614 від 01.12.00 р. також позивач просив стягнути з державного бюджету суму судового збору у розмірі 3,40 грн.
Постановою господарського суду Харківської області від 13.07.2006 р. по справі № АС-13/165-06 позов задоволено частково. Визнано нечинним рішення Чугуївської ОДПІ Харківської області № 0000662310/0 від 06.04.06р. в частині застосування фінансових санкції в розмірі 10008010,45 грн. В решті вимог провадження закрито.
Відповідач не погоджуючись з зазначеною постановою господарського суду Харківської області 6, подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій просить вищевказану постанову господарського суду Харківської області скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання нечинним рішення Чугуївської ОДПІ Харківської області № 0000662310/0 від 06.04.06р. в частині застосування фінансових санкції в розмірі 10008010,45 грн., посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, а саме порушення п.п. 1, 2, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Обґрунтовуючи свої доводи апелянт вказував, що під час проведення перевірки, фахівцями Чугуївської ОДПІ особлива увага приділялася встановленню повноти та своєчасності оприбуткування в касі підприємства готівкових надходжень, одержаних підприємством за реалізацію продукції, від проданих товарів, тощо, у тому числі через магазин, склад-магазин та їдальню підприємства. У вказаних об'єктах (магазин, склад-магазин, їдальня) розрахунки із споживачами здійснюються через, встановленими відповідно до вимог чинного законодавства, реєстратори розрахункових операцій (РРО).
Під час перевірки були використані: фіскальні денні звіти магазину, їдальні, складу-магазину, які містять достатньо інформації про обсяг продажу, здавання готівки в касу підприємства, прибуткові касові ордери, касова книга ДП «Новопокровський КХП»та інші розрахункові документи, квитанції до прибуткових касових ордерів, товарно-транспортних накладних, а також вивчено час і розмір здавання готівки в касу підприємства, залишок готівкових коштів на кінець робочого дня, а також час закриття магазину.
У зв’язку із співставленням вище наведених документів відповідач зробив висновки, що позивачем було порушило порядок проведення розрахунків, а саме: не було проведено розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведеному у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на загальну суму 784188, 80 грн., що є порушенням п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Також позивачем не було забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО за період з 01.10.2004р. по 31.12 2005р. на загальну суму 845 127,29 грн., що є порушенням п.13 ст. 3 вказаного Закону. Додатки до акту №2 та №3 є доказовою частиною порушення позивачем вимог п.1,п.2,п.13 ст. З Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Апелянт стверджував, що в ході перевірки був виявлений факт отримування, з подальшою реалізацією, позивачем від ДП «Укррезерв» цукру-піску на загальну суму 387400,00 грн., згідно договору на комісію № ДГ - 00000001465к від 19.08.05р., накладна № РН -2635 від 02.09.05р.
Апелянт наполягав на тому, що усі висновки акту перевірки зроблені не на припущеннях, а згідно досліджених документів, а отже, винесення ним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000662310/0 від 06.04.2006р. на суму 10 008 010, 45 грн. є таким, що винесене відповідно до вимог чинного законодавства, тобто, правомірним.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому вважав оскаржувану постанову господарського суду Харківської області законною та обґрунтованою, а доводи викладені у відповідачем у апеляційний скарзі помилковими. Позивач вважає, що відповідачем не доказана правомірність спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, у зв’язку з чим судом першої інстанції у оскаржуваній постанові правомірно вказується на невиконання відповідачем приписів п. 2 ст. 71 КАС України. Відповідачем у скарзі (як і в ході судового розгляду в господарському суді Харківської області) не було наведено ніяких доказів наявності порушень позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»,а саме: порушень п. 1, 2 ст. З вказаного Закону - на суму не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки через 2 розрахункових документів в розмірі 784188,90 грн. (Додаток № 3 до акту перевірки) та порушень п. 13 ст. З вказаного Закону - на суму невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО в розмірі 845127,29 грн. (Додаток № 2 до акту перевірки)
Відносно першого виду вказаних порушень позивач вказував, що відповідачем не було надано ніяких документів або інформації щодо того, які саме покупки та в які дні не здійснювались через РРО. Відповідачем не надано доказів того, що при перевірці були з'ясовані питання стосовно того, де саме були отримані кошти, коли, від кого, за який товар (послуги) і чи співпадають місце розрахунків з місцем реалізації товару. Факти не проведення розрахункових операцій через РРО та нероздрукування чеку можуть бути встановлені тільки під час здійснення таких операцій. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не пов'язує встановлення таких фактів з порядком інкасації готівки, який регулюється спеціальними нормативними актами.
Позивач зазначав, що ніяких документів про проведення інвентаризацій чи контрольних закупок, якими б встановлювались факти не проведення суми покупки через РРО або факти проведення покупки не на повну суму, відповідачем ні в ході розгляду справи у господарському суді Харківської області, ні до скарги також не було надано.
Відносно другого виду порушення позивач вказував, що відповідачем також не були надані докази фактів невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаних в щоденних звітах РРО.
Також позивач наполягав на тому, що викладене у скарзі твердження відповідача про те, що Додатки до акту перевірки № 2 та № 3 є доказовою частиною порушення вимог п.1, 2 та п. 13 ст. З Закону про РРО, є помилковим, оскільки як було встановлено судом, при формуванні Додатків № 2 та № 3 до акту перевірки відповідачем було використано метод співставлення з даними касової книги даних денних звітів РРО, що є незаконним. Законодавством України не передбачені вимоги щодо відповідності сум готівкових коштів, які зазначені у денних звітах РРО сумам, що оприбутковані в касі в той же день.
На думку позивача, фактична наявність грошових коштів може бути визначена тільки шляхом безпосереднього перерахунку грошей на місці проведення операцій, так і факт не проведення через РРО повної суми покупки може бути зафіксовано тільки при безпосередній перевірці конкретної покупки. Оскільки відповідачем не було надано доказів порушення позивачем вимог п. 1, 2 та п. 13 ст. З Закону про РРО, нарахування з його боку штрафних санкцій в сумі 8146580,45 грн. згідно з п.1 ст.17 та ст.22 Закону про РРО є незаконним.
Позивач вказував, що відповідачем у скарзі не було наведено ніяких доказів наявності порушень позивачем вимог п. 1, 2 ст. З Закону України«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», (на суму 372286,00 грн.) при реалізації позивачем цукру на ринках Харківської області. Відповідачем фактично ігнорується той факт, що позивач, здійснюючи торгівельну діяльність на ринках на протязі вересня 2005 р. застосовував не РРО, а розрахункові книжки по формі, передбаченій наказом ДПА України від 01.12.2001р. № 614 та видавав покупцям розрахунковий документ (розрахункову квитанцію) на повну суму покупки.
Торгівельна діяльність позивача товаром іншого виробника (цукром, що належав Держкомрезерву) розпочалася у вересні 2005 р. та проводилася на ринках Харківської області з транспортних засобів. Тому позивач у цій сфері своєї діяльності та у відповідності з чинним законодавством повинен був застосовувати не РРО, а розрахункові книжки. Підставою для такого твердження є Перелік окремих форм та умов діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок, затверджений Постановою КМ України №1336 від 23.08.2000р. В затвердженому цією постановою Переліку серед інших форм діяльності є також роздрібна торгівля на ринках та роздрібна торгівля через засоби пересувної торгівельної мережі, яка фактично і проводилась позивачем у вересні 2005 р. Цією ж постановою встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, при перевищенні якого застосування РРО є обов'язковим. У відповідності з вказаною постановою, тільки через місяць з дати перевищення граничного розміру річного обсягу операцій по реалізації цукру (200 тис. грн.) позивачу треба було забезпечити застосування РРО. Такого обсягу позивач досяг у вересні 2005р. (як, зокрема, вбачається з Додатку № 5 до акту перевірки), однак із закінченням місяця, в жовтні 2005р., такі операції позивачем вже не здійснювались, отже потреба застосовувати РРО відпала.
Викладене у скарзі твердження відповідача про обов'язкове застосування РРО сільськогосподарськими підприємствами (які не звільняються від застосування РРО у відповідності з Постановою № 1336), на думку позивача, не має ніякого відношення до суті даної справи.
Всі застосовані позивачем при реалізації цукру розрахункові книжки були надані до суду разом з іншими документами, що свідчать про здійснення у вересні 2005 року торгівлі на ринках Харківської області (подорожні листи вантажного автомобіля, видаткові накладні, довідки відповідних ринків, сільських рад, районних райдержадміністрацій про підтвердження здійснення торгівлі цукром на їх території).
Позивач стверджував, що відповідачем не було надано доказів порушення позивачем при реалізації цукру на ринках Харківської області вимог п.1, 2 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв’язку з чим підстави для нарахування фінансової санкції у п'ятикратному розмірі в сумі 1861430,00 грн. у відповідача відсутні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено, що посадовими особами Чугуївської ОДПІ була проведена перевірка Державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.04 р. по 31.12.05 р. За результатами перевірки було складено акт № 412/230/00953042 від 28.03.2006р.
В акті перевірки було записано, що при перевірці порядку проведення розрахунків перевіряючими були виявлені порушення підприємством вимог п. 1, п. 2, п. 13 та п. 9 ст. З Закону України „Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", пов'язані з тим, що позивачем не проводилися розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на суму 784188,8 грн. Дані порушення, за твердженням відповідача, були виявлені на підставі фіскальних денних звітів магазину, прибуткових касових ордерів та касової книги підприємства (перелік пактів виявлених порушень наведений в додатку № 3 до акту перевірки).
Відповідно до положень Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»фіскальний звітний чек є документом встановленої форми, надрукований РРО, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті, а денним звітом визнається документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.
Оскільки дані денного звіту відображають інформацію про всі проведені із застосування РРО розрахункові операції, слід розуміти, що вона (інформація) формується на підставі розрахункових документів по кожній проведеній операції. В той же час дані по кожній операції (виданому розрахунковому документі) зберігається на контрольній стрічці (документ, надрукований РРО, який містить копії надрукованих цим реєстратором розрахункових документів). Як вказано в акті перевірки і це підтверджено представниками відповідача, при перевірці не досліджувалися контрольні стрічки РРО.
З наданих відповідачем додатків № 3 до акту перевірки видно, що суми коштів, які начебто не були проведені через РРО, перевіряючими були розраховані методом співставлення з даними касової книги. Тобто на припущенні про те, що ці кошти були отримані за результати розрахункових операцій. Але в розумінні Закону України „Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. При цьому місцем проведення розрахунків визнається місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
З аналізу наведених норм випливає, що для встановлення наявності розрахункової операції, необхідно встановити її ознаки: місце розрахунків, місце реалізації товару. Але відповідачем не надано доказів того, що при перевірці були з'ясовані питання стосовно того де саме були отримані кошти, коли, від кого, за який товар (послуги), і чи співпадають місце розрахунків (прийняття коштів) з місцем реалізації товару (послуг). Крім того, не встановлено чи були кошти отримані як передоплата, часткова оплата, оплата після отримання товару, або часткова оплата в кредит (розстрочення), задаток тощо.
Факти не проведення розрахункових операцій через РРО та не роздрукування чеку можуть бути встановлені тільки під час здійснення такої операції, оскільки Закон України „Про застосування РРО в сфері - торгівлі, громадського харчування та послуг", який регулює дані правовідносини, не пов'язує можливість встановлення таких фактів з порядком інкасації готівки, що врегульовано спеціальними нормативними актами.
За таких обставин висновки акту перевірки зроблені на припущенні про наявність порушень, а тому не можуть бути правомірними.
В акті перевірки також було записано, що при дослідженні фіскальних денних звітів магазину, прибуткових касових ордерів та касової книги підприємства перевіряючими були виявлені факти не забезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі коштів, яка визначена у денному звіті РРО на загальну суму 848771,16 грн. (перелік фактів порушень наведений в додатках № 2 до акту перевірки), чим були порушені вимоги п. 13 ст. З Закон України „Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Виявлена перевіряючи ми норма порушень, визначає, що суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. З аналізу наведеної норми з урахуванням визначень ст. 1 Закону випливає, що будь-яка невідповідність може бути встановлена лише на місці проведення розрахунків і не пов'язується з дотриманням порядку проведення інкасації готівки в касі підприємства, місце розташування якої не співпадає з місцем проведення розрахунків за реалізований товар (послуги).
Отже висновки акту перевірки в цій часині зроблені на припущеннях про можливі порушення, але зроблені без дослідження цих питань на місці проведення розрахунків, а тому не є правомірними.
В акті перевірки також записано, що підприємство позивача за договором комісії № ДГ-00000001465к від 19.08.05 р., укладеному з ДП „Укррезерв" (м. Київ), отримало цукор-пісок на загальну суму 387400,0 грн. (накладна № РН-2635 від 02.09.05 р.). Виручка від реалізації цукру за ціною 2,9 грн. на ринках Чугуївського району Харківської області в сумі 372286,0 грн. оприбуткована в касі підприємства. Але за даними перевіряючих, які встановлені на підставі прибуткових касових ордерів та касової книги підприємства за період з 06.09.05 р. по 19.09.05 р., розрахункові операції на повну суму покупки не проводилися через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку РРО з роздрукуванням розрахункового документу, чим були порушені вимоги п. 1 та п. 2 ст. З Закон України „Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (факти виявлених порушень перелічені в додатках № 2 до акту перевірки).
Позивачем в обґрунтування заперечень щодо виявлених перевіряючими порушень при реалізації цукру до матеріалів справи надані документи, які свідчать про те, що Головним управлінням економіки та ринкових відносин Харківської обласної Державної адміністрації, виходячи з пропонованого розрахунку Голови Держкомрезерву, створена торгівельна мережа по реалізації продукції Держкомрезерву. Згідно інформації про кількість торгових місць та торгівельних точок, такі місця були створені у всіх районах Харківської області в загальній кількості 281 місце.
Відповідно до довідок, наданих позивачу СП „Чугуївський ринок", Печенізькою районною Державною адміністрацією Харківської області, Граківською сільською радою Чугуївського району, Зміївською районною Державною адміністрацією Харківської області, Виконкомом Есхарівської селищної ради, Золочівською районною Державною адміністрацією Харківської області, Балаклійською районною Державною адміністрацією Харківської області, Дергачівською районною Державною адміністрацією Харківської області, реалізація населенню цукру Держкомрезерву проводилася з транспортних засобів.
В Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженому метановою КМ України № 1336 від 23.08.00 р. (з подальшими змінами та доповненнями) встановлено, що без застосування РРО здійснюється роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень та роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу).
Тобто, зважаючи на передбачені вищевказаним Переліком обмеження, для встановлення порушення перевіряючі повинні були дослідити де саме проводилася реалізація цукру, а не порівнювати дані прибуткових касових ордерів, які оформлені в порядку, що регулює касову дисципліну, та касової книги, яка також не може вказувати де і при яких обставинах проводилася реалізація товару та здійснювалися розрахункові операції.
Позивачем до матеріалів справи були надані копії корінців квитанцій, оформлених при реалізації цукру в районах Харківської області, але ні в акті перевірки, ні в подальших документах відповідача не вказано, що перевіряючими ці розрахункові документи досліджувалися і висновки акту перевірки зроблені з урахуванням їх наявності.
Отже висновки акту перевірки не враховують всі суттєві обставини та приписи відповідних нормативних документів, що регулюють дані правовідносини, тому не можуть вважатися правомірними.
Враховуючи те, що відповідачем не було виконано приписів п. 2 ст. 71 КАС України і не довів правомірність прийнятого ним і оскарженого в даному проваджені рішення (в частині, що оскаржується), позовні вимоги підлягають задоволенню.
За таки обставин, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду Харківської області від 13.07.2006р. по справі № АС-13/165-06 прийнята у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення викладене в апеляційній скарзі є необ’єктивними і не можуть бути підставою для скасування оскарженої постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ст. 198, 200, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 13.07.2006р. по справі № АС-13/165-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Суддя Бабакова Л.М.
Суддя Шутенко І.А.