Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" вересня 2006 р. Справа № АС-42/147-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді , ,
при секретарі Сенчук І.В.
за участю представників сторін:
прокурора - Чопки М.П. (помічник прокурора, наказ № 794 від 14.07.2004 р.)
позивача - Жеребецької К.В. (дов. № 5-07/31 від 03.01.2006 р.)
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод "Нова Баварія" (м. Харків) (вх. № 2458 Х/3) на постанову господарського суду Харківської області від 29.05.06 р. по справі № АС-42/147-06
за позовом Прокурора Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод "Нова Баварія" (м. Харків)
про стягнення 65 345,69 грн., -
встановила:
У березні 2006 року Прокурор Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод "Нова Баварія" (м. Харків) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 65 345,69 грн. за період листопад 2005 р. - лютий 2006 р.
Постановою господарського суду Харківської області від 29 травня 2006 року по справі № АС-42/147-06 (суддя Яризько В.О.) позовні вимоги задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 65 345,69 грн.
Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 29.05.2006 р. На думку відповідача, оскаржувана постанова місцевого господарського суду є незаконною та необґрунтованою, у зв'язку з тим, що судом невірно досліджені докази, зокрема, недоведені обставини, що мають значення для справи, суд першої інстанції визнав встановленими.
Прокурор та позивач надали заперечення на апеляційну скаргу, вважають постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просять залишити її без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
25 липня 2006 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від ТОВ "Пивоварений завод "Нова Баварія" надійшло клопотання з проханням розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження у відсутності представника відповідача на основі наявних у суду матеріалів, у зв’язку з чим справа за апеляційною скаргою розглядається за наявними в ній матеріалами.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши представника Прокуратури Жовтневого району м. Харкова Чопку М.П. та представника Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова Жеребецьку К.В., які просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови господарського суду Харківської області від 29.05.2006 р. –без змін, виходячи з наступних підстав.
По-перше, слід зазначити, що з 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІV, статтею 15 якого визначено, що платниками внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема роботодавці, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).
Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, врегульований Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон).
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону юридичні та фізичні особи, які обрали особливий спосіб оподаткування, є страхувальниками (роботодавцями) для осіб, які працюють у них на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідач є страхувальником, і, відповідно до вказаного Закону зареєстрований як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова.
Частина 2 статті 17 Закону визначає обов'язки страхувальників, серед яких - обов'язок нарахування, обчислення і сплати в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
А частина 1 статті 19 цього Закону зобов'язує всіх платників, незалежно від форми власності та господарювання, а також від обраної системи оподаткування, нараховувати на суму фактичних витрат на оплату праці робітників та допомоги по тимчасовій непрацездатності страхові внески в розмірі 32 % і сплачувати їх в установлені строки та в повному об'ємі. Ці норми Закону є імперативними по відношенню до страхувальників, тобто, вимоги цих норм повинні дотримуватися і виконуватися страхувальниками чітко до їх приписів.
Також слід зазначити, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування повинен сплачуватись у порядку та строки, визначені Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати підприємствами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України №16-6 від 19.01.2001 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 998/6189 від 29.11.2001 р., а страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - у порядку та строки, визначені пунктом 1 статті 19, статтею 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією "Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 р. за № 64/8663.
Відповідно до статті 20 Закону відповідач повинен самостійно обчислювати суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка зазначається в розрахунку страхових внесків у строки, що визначені пунктом 6 статті 20 Закону.
Приймаючи оскаржувану постанову, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що згідно розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень 2005 р. - січень 2006 р., відповідачем самостійно за вказаний період визначені до сплати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 98 798,04 грн., у тому числі за жовтень 2005 р. –30 027,29 грн., за листопад 2005 р. –29 453,39 грн., за грудень 2005 р. –19 440,06 грн., за січень 2006 р. –19 877,30 грн.
Вказані страхові внески були частково сплачені відповідачем в строки, визначені статтею 20 Закону, а саме до 20 числа місяця наступного за звітним, відповідачем за період з листопада 2005 р. по лютий 2006 р. було перераховано до Пенсійного фонду України кошти в загальній сумі 38 026,27 грн., зокрема, у відповідача існувала переплата в сумі 1 757,19 грн.
Як свідчать матеріали справи, в суді першої інстанції позивач частково відмовився від своїх позовних вимог в частині стягнення з відповідача 6 331,12 грн., оскільки ця сума була погашена за рахунок сплати відповідачем в листопаді 2005 р. коштів в сумі 11 909,84 грн., а в рахунок погашення страхових внесків із вказаної сплаченої суми зараховано 5 578,72 грн.
Таким чином за період з листопада 2005 р. по лютий 2006 р. позивачем в рахунок сплати відповідачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зарахована сума 33 452,34 грн., отже заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків за жовтень 2005 р. - січень 2006 р. складає 65 345,69 грн.
Оскільки відповідач не надав доказів сплати решти боргу в сумі 65 345,69 грн. (недоїмки по внесках), а вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та відповідають нормам чинного законодавства, господарський суд при винесенні рішення дійшов до висновку про їх задоволення.
Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення відсутні, оскільки згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення. А відповідно до частини 1 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Згідно з пунктом 2 статті 106 Закону суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі –недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно пункту 3 статті Закону позивачем направлялись на адресу відповідача вимоги про сплату боргу № Ю-453у від 03.01.2006 р., № Ю-453 від 02.02.2006 р., № Ю-453 від 01.03.2006 р. на загальну суму недоїмки 69 386,34 грн., які відповідачем були отримані, що підтверджується копіями поштових зворотніх повідомлень, однак залишені без задоволення.
Таким чином, на думку колегії суддів, позивач надав, а господарський суд Харківської області належним чином дослідив та оцінив докази, які свідчать про те, що відповідач своєчасно не сплатив страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 65 345,69 грн. за період листопад 2005 р. - лютий 2006р.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Пивоварений завод "Нова Баварія" позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, постанова господарського суду Харківської області від 29.05.2006 р. по справі № АС-42/147-06 прийнята без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування постанови, не можуть бути підставою для її зміни чи скасування, оскільки спростовуються вищевказаним.
Керуючись статтями 86, 195, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод "Нова Баварія" (м. Харків) залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 29 травня 2006 року по справі № АС-42/147-06 залишити без змін.
Роз`яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя