Україна
Харківський апеляційний господарський суд
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
справа №АС-40/38-06 суддя Доленчук Д.О.
Доповідач по 2-й інстанції
Істоміна О.А.
«15»вересня 2006 року
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Істоміної О.А., суддів Твердохліба А.Ф., Шутенко І.А.
при секретарі Андросовій О.В.
судового розпорядника Крупи О.В.
за участю представників сторін:
прокурора –Балаклицького В.В.
1-го позивача – Лаптієва А.М. –представник, дов. №182 від 11.07.2006 року (у справі)
2-го позивача - не з'явився
1-го відповідача –Скринніка І.А. –представник, дов. б/н від 15.02.2006 року (у справі)
2-го відповідача - Крижного О.М –представник, дов. від 01.07.2004 року (у справі)
3-го відповідача - не з‘явився
4-го відповідача – Тамошюнаса А.Р.- представник, дов. № 4429/10/10-013 від 19.04.2006 року (копія у справі), Рева Д.М. –представник, дов. № 9720/10/10-013 від 05.09.2006 року (копія у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду в місті Харкові апеляційні скарги Акціонерного товариства "Онікс" (вх. № 2727Х/2-5), Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (вх. № 2826Х/2-5), Харківської товарної біржі (вх. № 2827Х/2-5)
на постанову господарського суду Харківської області від 16 червня 2006 року по адміністративній справі № АС-40/38-06
за позовом Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі
1. Верховної Ради України, м. Київ;
2. Міністерства промислової політики України, м. Київ
до 1. Центрального казенного Конструкторського бюро "Протон", м. Харків
2. Акціонерного товариства "ОНІКС", м. Харків
3. Харківської товарної біржі, м. Харків
4. Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова
про визнання недійсним аукціону, протоколу, договору, застосування правових наслідків недійсності правочину, визнання незаконними дії працівників Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, визнання недійсним акту опису активів та акту інвентаризації
встановила:
У січні 2006 року Заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Верховної Ради України (1-й позивач), Міністерства промислової політики України (2-й позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в порядку статті 2 Господарського процесуального кодексу України про визнання недійсним аукціону, проведеного Харківською товарною біржею (3-й відповідач) по продажу активів, які знаходяться у податковій заставі Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (4-й відповідач) від 18 липня 2002 року; про визнання недійсним протоколу № П-51/2002 аукціону, проведеного 18 липня 2002 року Харківською товарною біржею по продажу активів, які знаходяться у податковій заставі Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова; визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомості на аукціоні, укладеного 18 липня 2002 року між Центральним казенним Конструкторським бюро „Протон" (1-й відповідач) та Акціонерним товариством „Онікс" (2-й відповідач) щодо продажу нежитлових приміщень 15 поверху № 1-36,1 в літ. „Ф"-15, загальною площею 852 кв. м, розташованих за адресою: м. Харків, майдан Повстання, 7/8. В обґрунтування заявленого позову прокурор посилається на те, що укладений між Акціонерним товариством "ОНІКС" і Центральним казенним Конструкторським бюро „Протон" договір купівлі-продажу нерухомості на аукціоні від 18 липня 2002 року не можна вважати законним, оскільки під час підготовки нежитлових приміщень до продажу та під час укладання договору купівлі-продажу порушено вимоги чинного законодавства. Зокрема, прокурор вказує, що відповідачі вийшли за межі своєї компетенції, чим порушили вимоги частини 4 статті 41 Конституції України, статті 2 Закону України „Про власність", чим позбавили Верховну Раду України права власності на відчужене за договором майно.
03 березня 2006 року заступник прокурора Харківської області надав суду заяву про зміну (уточнення) предмету позову, а також вважає, що дана справа повинна розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки спір виник і стосується захисту майнових прав суб‘єкта права власності, обумовлений законним інтересом щодо державної власності, яка внаслідок протиправних дій та актів, виданих публічними органами влади, була незаконно відчужена.
Представник першого позивача підтримав заявлений прокурором позов та надав до суду 23 лютого 2006 року (аркуші справи 98-102 том 1) адміністративний позов відповідно до статей 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, в якому просить: 1) визнати незаконними дії працівників Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, яка є Державним органом влади і відповідно суб'єктом владних повноважень, щодо введення у податкову заставу майна ЦККБ „Протон" та проведення ними 26 червня 2002 року опису активів, які самостійно виділені платником податків для продажу; 2) визнати недійсним акт опису активів, які самостійно виділені платником податків для продажу від 26 червня 2002 року, складеного працівниками податкової інспекції та затвердженого начальником Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, відповідно до якого було описане майно ЦККБ „Протон", а саме 15 поверх корпусу № 1-36,1 в літ. „Ф"-15, загальною площею 852 кв.м, які розташовані за адресою: м. Харків, майдан Повстання, 7/8, вартістю 222780 грн., як такий що суперечить законодавству України; 3) визнати недійсним акт інвентаризації від 30 травня 2002 року, який затверджено Державним секретарем Міністерства промислової політики Падалко В.Г., без номера і дати затвердження, як такий, що складений і оформлений посадовою особою органу виконавчої влади з перевищенням повноважень.
Другий позивач надав до суду клопотання від 14 лютого 2006 року (аркуш справи 83 том 1), в якому вказав, що Міністерство промислової політики України підтримує заявлений заступником прокурора Харківської області позов у повному обсязі.
Постановою господарського суду Харківської області від 16 червня 2006 року по справі № АС-40/38-06 (головуючий суддя Доленчук Д.О., судді Прохоров С.А., Жельне С.Ч.) адміністративний позов було задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним аукціон, проведений Харківською товарною біржею по продажу активів Центрального казенного Конструкторського бюро „Протон", які знаходяться у податковій заставі Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 18 липня 2002 року. Визнано недійсним протокол № П-51/2002 аукціону, проведеного 18 липня 2002 року Харківською товарною біржею по продажу активів Центрального казенного конструкторського бюро „Протон", які знаходяться у податковій заставі Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомості на аукціоні, укладений 18 липня 2002 року між Центральним казенним Конструкторським бюро „Протон" та Акціонерним товариством „Онікс" щодо продажу нежитлових приміщень 15 поверху корпусу № 1-36,1 в літ. „Ф" -15, загальною площею 852 кв.м, що розташовані у м. Харкові, майдан Повстання, 7/8. Вилучено у Акціонерного товариства „Онікс" нежитлові приміщення 15 поверху корпусу № 1-36,1 в літ. „Ф" -15, загальною площею 852 кв. м, що розташовані у м. Харкові, майдан Повстання, 7/8 та передані ці приміщення Центральному казенному Конструкторському бюро „Протон". Стягнуто з Центрального казенного Конструкторського бюро „Протон" на користь Акціонерного товариства „Онікс" грошові кошти у розмірі 74881,80 грн. Визнано незаконними дії працівників державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, яка є державним органом влади і відповідно суб'єктом владних повноважень, щодо введення у податкову заставу майна Центрального казенного Конструкторського бюро „Протон" та проведення ними 26 червня 2002 року опису активів, які самостійно виділені платником податків для продажу. Визнано недійсним акт опису активів, які самостійно виділені платником податків для продажу від 26 червня 2002 року, складеного працівниками податкової інспекції та затвердженого начальником ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, відповідно до якого було описано майно Центрального казенного Конструкторського бюро „Протон", а саме нежитлові приміщення 15 поверху корпусу № 1-36,1 в літ. „Ф" -15, загальною площею 852 кв. м, що розташовані у м. Харкові, майдан Повстання, 7/8, вартістю 222780 грн. Визнано недійсним акт інвентаризації від 30 травня 2002 року, який затверджено державним секретарем Міністерства промислової політики Падалко В.Г. без номера і дати затвердження. Відмовлено у задоволенні клопотання про покладення на відповідачів судових витрат.
Акціонерне товариство "Онікс" з постановою господарського суду Харківської області від 16 червня 2006 року не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій порушує питання про скасування постанови суду першої інстанції як незаконної та необґрунтованої. Просить витребувати у прокуратури Харківської області матеріали перевірок законності відчуження 15 поверху ЦККБ "Протон", зокрема перевірок, які були закінчені у березні та листопаді 2005 року. Просить прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 06 березня 2006 року в частині вжиття заходів забезпечення позову.
Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова також з постановою господарського суду Харківської області від 16 червня 2006 року не погодилась, звернулась з апеляційною скаргою, в якій порушує питання про скасування постанови суду першої інстанції як незаконної та безпідставної. Просить прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні постанови по справі були порушені норми матеріального та процесуального права України, а саме: статті 19, 58 , 85 Конституції України, статті З, 5, 17, 105 Кодексу адміністративного судочинства України п.п.7.3.1. п.7.3 статті 7, статтю 8 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181, пункт 11 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі», статті 6, 71, 75, 76, 78, 79, 80 Цивільного кодексу України (1963 року), статтю 267 Цивільного кодексу України (2004 року), положення Указу Президента України від 0З жовтня 1992 року № 493/92 „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, п. 10.1.3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", статті 1, 2 Закону України „Про правовий режим майна, що забезпечує діяльність Верховної Ради України", пункт 2 Постанови Верховної Ради України „Про питання управління державним майном, яке забезпечує діяльність Верховної Ради України" від 11 травня 2000 року № 1711-ПІ та проігноровані роз'яснення Пленуму Верховного суду України, викладених у п.1 постанови від 29 грудня 1976 року №11 "Про судове рішення ".
Харківська товарна біржа також з постановою господарського суду Харківської області від 16 червня 2006 року не погодилась, звернулась з апеляційною скаргою, в якій порушує питання про скасування постанови суду першої інстанції як незаконної та безпідставної. Просить прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому посилається на те, що з 2002 року ні Верховна Рада, ні Міністерство промислової політики України, в інтересах яких звертається з позовом заступник прокурора Харківської області, з позовом про порушення своїх прав при проведенні аукціону 18 липня 2002 року не звертались, доказів причин пропуску строків позовної давності суду не надано, тому позовна давність пропущена, що є підставою для відмові у позові, але судом першої інстанції цьому факту юридична оцінка не дана.
Заступник прокурора Харківської області у відзиві на апеляційні скарги та у судовому засіданні просить суд залишити апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду –без змін, посилаючись на те, що вона є законною та обґрунтованою.
Центральне казенне Конструкторське бюро "Протон" у відзиві на апеляційну скаргу просить постанову суду першої інстанції скасувати та у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що постанова місцевого господарського суду не відповідає рішенню Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99, пункту 10.1.3. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", статті 3, п. 3 статті 21, п. 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 16 Цивільного кодексу України. При цьому посилається на те, що у судових засіданнях, які відбувалися протягом розгляду справи у суді першої інстанції, ні представник прокуратури Харківської області, ні представник Верховної Ради України, який підтримував позовні вимоги, не довели порушення інтересів держави в особі Верховної Ради України.
Представник Верховної Ради України у запереченнях на апеляційні скарги та у судовому засіданні просить суд залишити апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду без змін, вважає її законною та обґрунтованою.
Міністерство промислової політики України відзив на апеляційну скаргу не надало, в судове засідання його представник не з'явився, хоча другий позивач був належним чином повідомлений, про час та місце розгляду справи 15 вересня 2006 року - телефонограмою від 08 вересня 2006 року.
Представник Харківської товарною біржі у судове засідання не з‘явився, надав суду клопотання, в якому просить суд розглянути справу без його участі, вимоги своєї апеляційної скарги та апеляційних скарг інших відповідачів підтримує в повному обсязі.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.
Виносячи постанову про задоволення адміністративного позову, судом першої інстанції визнано встановленим, що позовні вимоги є законними, оскільки майно яке є державною власністю і перебувало на балансовому рахунку Центрального казенного конструкторського бюро „Протон", у якості основних засобів, було незаконно передано у податкову заставу, та відчуження 15 поверху корпусу № 1-36,1 в літ. „Ф" - 15, загальною площею 852 кв. м, який розташований у м. Харкові, майдан Повстання, 7/8 було проведено без отримання юридично оформленого дозволу Міністерства промислової політики України та без згоди власника - Верховної Ради України.
Однак, в матеріалах справи, а саме в процесуальних документах, які були прийняті суддями господарського суду відсутні будь-які обгрунтування прийняття позовної заяви заступника прокурора Харківської області (в порядку статті 2 Господарського процесуального кодексу України) за правилами Кодексу адміністративеного судочинства України.
Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ. З господарськими спорами можуть перекликатись категорії спорів, які визначені в пунктах 1. 3. 4 вказаної статті, а саме:
1. спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності;
3. спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4. спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
У всіх наведених категоріях спорів передбачено, що хоча б однією із сторін такого спору повинен бути суб'єкт владних повноважень.
Поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено у статті З Кодексу адміністративного судочинства України - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору), то такий суб'єкт не знаходиться "при здійсненні управлінських функцій", та не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень.
Згідно статті З Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний договір - це дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.
Якщо ж суб'єкти (в тому числі орган державної влади, органи місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа), хоча б і на реалізацію своїх повноважень, вільно укладають договір відповідно до норм Цивільного кодексу України, під час укладання такого договору його сторони вільно домовляються про зміст та обсяг прав і обов'язків за договором, можуть відмовитись від його укладання, то такий договір може бути цивільним (господарським), але не адміністративним, оскільки в змісті цього договору відсутні відносини влади і підпорядкування, що є обов'язковими для адміністративного договору, а кожний суб'єкт такого договору виступає як рівний один до одного.
З вищенаведеного випливає, що спір з визнання угоди, в якій суб'єкт владних повноважень (в даному випадку орган державної податкової служби) не є однією із сторін, недійсною не відноситься до компетенції спеціалізованих адміністративних судів.
Згідно статті З Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Крім того, частина 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що юридичні особи, які не є суб'єктом владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
- про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
- про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
- про примусове відтворення іноземця чи особи без громадянства з України;
- про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання;
- в інших випадках, встановлених законом.
У даному випадку, відповідачами по цій справі, визначених прокурором, є юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, окрім Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова.
Вимоги прокурора про визнання недійсним договору купівлі - продажу, укладеного між Центральним казенним конструкторським бюро „Протон" та Акціонерним товариством „Онікс", визнання недійсним аукціону та протоколу, складеному на аукціоні, не підпадають під ознаки справи адміністративної юрисдикції, а повинні розглядатися відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України.
Судова колегія також вважає, що відповідно до пункту 3 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. А статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Змінюючи позовні вимоги прокурор просив визнати недійсними акт опису активів, самостійно виділених платником податків для продажу від 26 червня 2002 року, складеного працівниками Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, а також акт інвентаризації від 30 травня 2002 року, який затверджено Державним секретарем Міністерства промислової політики України. І ці вимоги були задоволені господарським судом Харківської області.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що зазначені акти не є актами нормативного чи ненормативного характеру в розумінні статті 21 Цивільного кодексу України, статті 12 Господарсько процесуального кодексу України, статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України .
Таким чином, дана справа розглядалась господарським судом Харківської області за правилами Кодексу адміністративного судочинства України помилково.
За такими обставинами постанова суду першої інстанції не може бути залишена в силі, і підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 157 частиною 1 пунктом 1, статями 195, 196, пунктом 4 статті 198, пунктом 4 статті 202, пунктом 4 статті 205, статтями 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Онікс", Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова та Харківської товарної біржі задовольнити частково.
Постанову господарського суду Харківської області від 16 червня 2006 року по адміністративній справі № 40/38-06 скасувати.
Провадження у справі закрити.
Справу № 40/38-06 повернути до господарського суду Харківської області.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя
Судді