Справа № 428/2990/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Посохова І.С.,

при секретарі - Колядінцевій П.В.,

за участю прокурора - Лещинської О.Я.,

потерпілої - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сєвєродонецька, українця, громадянина України, одруженого, освіта середня спеціальна, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, на підставі рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25.09.2008 року, зобов'язаний виплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку щомісячно на користь ОСОБА_1. Однак, ОСОБА_2, будучи працездатним, достовірно знаючи про рішення суду, маючи намір на злісне ухилення від сплати аліментів, не сплачує тривалий час встановлені рішенням суду кошти на утримання дитини, добровільно матеріальної допомоги не надає, на обліку в центрі зайнятості населення не перебуває, як особа-підприємець на обліку в Державній податковій інспекції не значиться, офіційно ніде не працює, при цьому не приймає заходів по працевлаштуванню, тобто злісно ухиляється від сплати аліментів. В результаті чого у гр. ОСОБА_2 утворилася заборгованість, згідно довідки ВДВС Сєвєродонецького міського управління юстиції, з 01.12.2011 року по 01.03.2013 року у сумі 6498 грн. 87 коп.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому правопорушенні, суду пояснив, що він працював у лісхозі до листопада 2011 року, потім потрапив під скорочення. Після цього ніде не міг влаштуватися на роботу, оскільки у нього вік 42 роки і його у зв'язку з цим нікуди не беруть. Зараз він намагається влаштуватися на роботу охоронцем, і якщо влашується на роботу, буде погашати заборгованість по аліментам. Зараз дитниі він взагалі не допомагає, оскільки немає з чого. Проживає у приватному будинку з тещею та дружиною і веде господарство, за рахунок чого й живе.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що обвинувачений дитині взагалі нічим не допомагає. Після того як потрапив під скорочення, аліменти сплачувати перестав. З 2011 року по теперішній час не дав на дитину жодної копійки.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні свою провину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає дослідження доказів у судовому засіданні недоцільним. Обвинувачений та потерпіла проти даного рішення суду не заперечували.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_2 у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання сина ОСОБА_3, доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, який належить до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд не вбачає.

Враховуючи викладені вище обставини по справі, тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_2, який свою провину визнав повністю, розкаявся у вчиненому злочині, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без відбування покарання, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України і покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речові докази та процесуальні витрати по даній справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 368-370 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно до п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на нього наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

СУДДЯ І.С. ПОСОХОВ