Судове рішення #32891195

Справа № 428/2052/13-к



ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



24 квітня 2013 року м. Сєвєродонецьк


Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Посохова І.С.,

при секретарі - Колядінцевій П.В.,

за участю прокурора - Ісаєвої А.В.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченої - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Сєвєродонецька, українки, громадянки України, розлученої, освіта середня спеціальна, не працюючої, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, місця реєстрації не має, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої в порядку ст. 89 КК України,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -


ВСТАНОВИВ:


ОСОБА_2, на підставі рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 08.12.2010 pоку, повинна сплачувати на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, у розмірі 1/4 частки від її заробітку (доходу) щомісяця, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 16.06.2010 року і до досягнення дитиною повнолітнього віку.

Однак, ОСОБА_2, маючи намір на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримані дітей (аліментів), керуючись корисливими мотивами, тривалий час рішення суду не виконує, аліменти не сплачує та іншої матеріальної допомоги не надає, будучи працездатною, офіційно не працює та не вживає заходів щодо свого працевлаштування, до Центру зайнятості м. Сєвєродонецька не зверталася, що свідчить про те, що ОСОБА_2 злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, тим самим не бажає виконувати покладений на неї обов'язок утримувати неповнолітню дитину.

В результаті злочинної бездіяльності ОСОБА_2 за нею, згідно довідки відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції в Луганській області від 18.02.2013 року, утворилася заборгованість по сплаті аліментів за період з 01.08.2011 року по 01.02.2013 року у сумі 10 696 грн. 75 коп.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, визнала повністю, щиро розкаялася у скоєному правопорушенні та на підставі ст. 63 Конституції України від давання показань відмовилася.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що з 2007 року донька проживає з ним, а її мати матеріальної допомоги на її утримання не надає, заплатила аліменти один раз у 2010 році. З дитиною вона не спілкується. На даний момент аліменти не сплачує навіть частково. Вважає, що обвинувачену слід наказати, але не суворо.

Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_2 у судовому засіданні свою провину визнала повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає дослідження доказів у судовому засіданні недоцільним. Обвинувачена та потерпілий проти даного рішення суду не заперечували.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що винність обвинуваченої ОСОБА_2 у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання доньки ОСОБА_4, доведена повністю, а її дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_2, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, який належить до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується задовільно, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судима, до адміністративної відповідальності не притягувалася.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_2, суд не вбачає.

Враховуючи викладені вище обставини по справі, тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченої ОСОБА_2, яка злочин вчинила вперше, свою провину визнала повністю, розкаялася у вчиненому злочині, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливо без відбування покарання, шляхом звільнення від відбування покарання с випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України і покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речові докази та процесуальні витрати по даній справі відсутні.


Керуючись ст.ст. 368-370 КПК України, суд


ЗАСУДИВ:


ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити їй покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробувальним терміном 1 (один) рік.

Відповідно до п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на неї наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.


На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.



СУДДЯ І.С. ПОСОХОВ



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація