Справа № 428/574/13- к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Посохова І.С.,

при секретарі - Колядінцевій П.В.,

за участю прокурорів - Сливи Р.М., Лещинської О.Я.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сєвєродонецька, українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня спеціальна, працюючого електрогазозварювальником у ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2012 року приблизно о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на 1 поверсі 2 під'їзду будинку АДРЕСА_3, під час сварки з раніше знайомим йому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, на ґрунті особистих неприязних відносин до останнього, наніс ОСОБА_1 декілька ударів руками в обличчя та спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забиття синців саден тім'яної області, лівої виличної області, поверхневої рани вушної раковини зліва, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 3 від 05.01.2013 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, після чого з місця скоєння злочину зник.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому правопорушенні, суду пояснив, що 09.11.2012 року він з бригадою після роботи проводжали слюсаря у відпустку. В той вечір він випив 150-200 гр. горілки та два бокали пива. Потім його зустріла дружина, і вони пішли додому. У його друга ОСОБА_3, який мешкає АДРЕСА_3, було ввімкнено світло, та він вирішив зайти до нього. Коли він до нього постукав в дівері була половина дев'ятого вечора. Прийшов ОСОБА_1, він побачив, що він зайшов в під'їзд. Він не знав, що ОСОБА_3 там більше не проживає, а проживає його сестра. ОСОБА_1 проживає в тому ж будинку, в третьому під'їзді. ОСОБА_1 зайшов та сказав: «Чого ти стукаєш, там маленька дитина»? Коли дядя ОСОБА_1 говорив, щоб він не стукав, він на нього не реагував. Двері йому ніхто не відкрив. Сестра ОСОБА_3 була вдома. Ніхто через двері нічого не казав, а прийшов дядя ОСОБА_1, почав його виганяти. Він схопив його за горло та став душити, він вирвався та з ним упав на дерев'яні сходи, розбив ніс. Потім він вирвався, і за те, що у нього розбитий ніс, вдарив його з розмаху з боку кулаком правої руки в ліву частину голови. Після його удару потерпілий упав, а він закрив двері у під'їзд та пішов. Він бачив, що потерпілий ворушився та живий. Просив пробачення у потерпілого. Він не знав, що потерпілий знаходиться в лікарні, його відразу забрали в міліцію. Він був у стані алкогльного сп'яніння, тому як все було, точно не пам'ятає. Скоріш за все так як розказав потерпілий все і було.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що сусідка йому скаржилася, що ОСОБА_2 іноді ходить та стукає їй у двері. Він знаходився на вулиці та побачив, що біжить ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_4 від ларька, забігли в під'їзд. Він знав, що в квартирі проживає не ОСОБА_3, а його сестра. Він пішов подивитися, чи дійсно він стукає в двері. Коли він зайшов у під'їзд світло було вимкнено, а ОСОБА_2 бив у двері ногами. Він спитав, чому вимкнули світло. Його дружина відповіла, що світло вимкнули. Він спитав ОСОБА_2, навіщо він стукає в двері, але він не реагував. Господиня квартири, почувши його голос, відкрила двері, ОСОБА_2 почав заходити, але вона його відштовхнула та почала зачиняти двері, він не давав їй зачинити двері. Вона тримала на руках дитину. Двері вона все ж таки закрила. ОСОБА_2 вдарив його кулаком по обличчю. Він його схопив за петельки, і він його схопив за петельки. Він казав йому, щоб він йшов додому, тому що в квартирі проживає ОСОБА_5, а його друг там не живе. Він його відпустив, і тільки збирався зробити крок, але ОСОБА_2 вдарив його ззаду по голові. Він втратив рівновагу і впав на бетонну підлогу, він впав з ним, тому що він потягнув його за рукав. Потім ОСОБА_2 встав, вийшов з під'їзду і захлопнув двері. Він трохи полежав та хотів іти додому. З дому вже визвали карету швидкої допомоги.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні свою провину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає дослідження доказів у судовому засіданні недоцільним. Обвинувачений та потерпілий проти даного рішення суду не заперечували.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_2 у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілого ОСОБА_1, доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, який належить до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем роботи характеризується негативно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, однак перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога з діагнозом психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, раніше не судимий.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Враховуючи викладені вище обставини по справі, тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_2, який за місцем роботи характеризується негативно, страждає на алкоголізм, витрати на лікування потерпілому не відшкодував, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання у виді арешту.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речові докази та процесуальні витрати по даній справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 368-370 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців з відбуванням покарання в арештному будинку.

Строк відбування покарання рахувати з моменту виконання вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

СУДДЯ І.С. ПОСОХОВ