Справа № 183/2685/13-ц
№ 2/183/2402/13
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
20.09.2013 року
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: Березюк В.В.,
при секретарі: Тен І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голубівської сільської ради, третя особа: Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання прав забудовника в порядку спадкування за заповітом, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голубівської сільської ради, третя особа: Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, в якому після уточнень просить визнати за ним права забудовника в порядку спадкування за заповітом після смерті батька - ОСОБА_2, а саме: право на отримання свідоцтва про право власності та право на державну реєстрацію житлового будинку з надвірними забудовами та спорудами, площею 56,3 кв.м., прибудовою, гаражем, погрібом, літньою кухнею, сараями, прибудовою, гаражем, навісом, вбиральнею, колодязем, замощенням, що розташовані по АДРЕСА_1
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що після смерті його батька, ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 залишилося спадкове майно: житловий будинок з будівлями та спорудами.
Батько позивача склав заповіт, посвідчений секретарем Голубівської сільської ради Чумаченко О. 30.09.2010 року та зареєстрований в реєстрі за № 164, яким заповів позивачеві все своє майно.
Позивач своєчасно подав заяву про прийняття спадщини, однак не може скористатися своїм спадковим правом на вказане майно через те, що його батько за життя не встиг оформити всі необхідні правовстановлюючі документи на будинок.
Рішенням НРКП «БТІ «Інвентаризатор» від 08.06.2011 року позивачеві було відмовлено в задоволенні заяви про надання витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.
Своєю постановою № 1341/02-31 від 20.07.2011 року Новомосковська районна держана нотаріальна контора також відмовила позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину: жилий будинок з надвірними забудовами та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на зазначене домоволодіння.
У зв'язку з чим позивач вимушений звернутись із зазначеним позовом до суду.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, надавши суду заяву про розгляд справи у свою відсутність, позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити (а.с.25).
Представник Голубівської сільської ради в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, а тому суд зі згоди позивача на підставі ст. 224 ЦПК України провів заочний розгляд справи (а.с.17).
Державний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області в судове засідання не з'явилася, хоча була повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача - ОСОБА_1 (а.с.7) - ОСОБА_2, що стверджується відповідним свідоцтвом про його смерть (а.с.6).
Батько позивача склав заповіт, посвідчений секретарем Голубівської сільської ради Чумаченко О.
30.09.2010 року та зареєстрований в реєстрі за № 164, яким заповів позивачеві все своє майно (а.с.8).
У встановлений законом термін позивач звернувся до державного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, однак державним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки він не надав необхідних для вчинення нотаріальних дій документів (а.с.9).
Суду надано рішення Голубівської сільської ради від 23.09.1993 року, відповідно до якого ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку, для обслуговування житлового будинку, площею 0,10 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11, 13).
Згідно технічного паспорту на будинок АДРЕСА_1 власником нерухомого майна, що розташоване на зазначеній вище земельній ділянці значиться ОСОБА_2 (а.с. 14-16), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, про що свідчить свідоцтво про його смерть (а.с. 6).
Згідно зі ст.1217, 1233 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
У відповідності до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Судом встановлена наявність заповіту, залишеного ОСОБА_2, згідно якого він заповів ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 усе своє майно.
Відповідно до ст. ст. 25, 346 ЦК України цивільна правоздатність та право власності припиняється у разі смерті власника.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).
Як вбачається з технічного паспорту, будинок, господарські будівлі, (окрім сараїв Е та Є) та споруди збудовані в період з 1990 року по 2000 рік, тобто під час дії ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Розділом другим ЦК УРСР в редакції 1963 року регулювання відносин щодо володіння, користування та розпорядження майном, громадян які збудували жилі будинки, господарські і побутові будівлі та споруди без встановленого дозволу або належно затвердженого проекту не набувають права власності на самочинне будівництво, а мають право володіти та користуватися цими будівлями і не вправі розпоряджатися ними. Нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року питання визнання права власності на самочинне будівництво в судовому порядку не передбачено.
Відповідно до ч. 3 ст. 375 ЦК право власника земельної ділянки на її забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Статтею 376 ЦК України також визначені певні правила, за якими можливе визнання за особою права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
При цьому з урахуванням норм Закону України «Про основи містобудування» та Закону України «Про планування і забудову територій» для вирішення питання про визнання за особою права власності на об'єкт нерухомого майна в тому разі, коли в прийнятті такого об'єкту в експлуатацію відмовлено, обов'язковою умовою є дотримання усіх визначених законом вимог та умов, які необхідні для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до змісту п.п. 1 п. «б» ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством, відноситься до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Матеріали справи не містять будь-яких даних про звернення позивача до органів місцевого самоврядування з питання введення в експлуатацію будинку, а також про відмову цих органів у його вирішенні.
А тому позовні вимоги в частині визнання права на отримання свідоцтва про право власності та право на державну реєстрацію, не підлягають задоволенню.
Однак, частина 2 ст. 331 ЦК України передбачає, що право власності на нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації.
Таким чином, єдиною підставою для визнання права власності за особою, що здійснила будівництво у встановленому законом порядку, є прийняття такого об'єкту в експлуатацію.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Крім того, п.8 постанови Пленуму Верхового суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначає, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва, його права та обов'язки забудовника входять до складу спадщини.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, однак підлягає частковому задоволенню. При цьому суд вважає за необхідне визнати за позивачем права та обов'язки, забудовника будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Встановлені в судовому засіданні обставини нададуть позивачу право, звертатися до відповідних органів, в повноваження яких входить прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, що в подальшому надасть можливість належним чином оформити правовстановлюючий документ на нерухоме майно та зареєструвати його, відповідно до норм діючого законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 25, 346, 1217, 1216, 1218, 1225, 1261, 328 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 130, 213, 214, 215, ЦПК України, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Голубівської сільської ради, третя особа: Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання прав забудовника в порядку спадкування за заповітом - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, права та обов'язки забудовника будинку з господарськими будівлями та спорудами, а саме літ. «А», площею 56,3 кв.м., прибудови літ. «а», гаражу літ. «В», погрібу літ. «Г», літньої кухні літ. «Д», сараїв літ «Б», «Е», «Є», прибудови, літ. «д», гаражу літ. «Д», навісу літ. «д1», вбиральні літ. «Ж», колодязю літ «К», замощення літ І, ІІ, огорожі, літ.№ 1-5, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.
В іншій частині позову позивачу відмовити.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В.Березюк