Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ 10/516-04 суддя –Мойсеєнко В.М.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя –Карбань І.С.
18 вересня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., суддів Бабакової Л.М., Шутенко І.А.,
при секретарі – Міракові Г.А.,
за участю представників сторін:
позивача – Шишиморова Л.М. за наказом № 2-л від 01.03.2004р.,
відповідача –Чередниченка М.В. за довіреністю № 1414/10/10-030 від 14.02.2006р., Ліфіренко Т.В. за довіреністю № 1015/10/10-030 від 04.02.2006р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 2426С/2) Шосткінська МДПІ м. Шостка, Сумської області на постанову господарського суду Сумська область від 01.06.2006р. по справі № 10/516-04
за позовом ТОВ «Конвалія», м. Шостка, Сумська область,
до Шосткінська МДПІ, м. Шостка, Сумської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
встановила:
Позивач подав позов, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 1127 від 15.09.2003 р. про донарахування податку на прибуток в сумі 47700 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 19080 грн., як таке, що прийняте без врахування фактичних обставин та з порушенням діючого законодавства, зокрема, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Рішенням господарського суду Сумської області від 13.12.2004 р. позов було задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача від 15.09.2003 року № 1127.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2005 р. рішення господарського суду Сумської області від 13.12.2004 р. алишено без змін, апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2005 р. рішення господарського суду Сумської області від 13.12.2004 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
В постанові Вищого господарського суду України вказано, що судові інстанції неповно з'ясували фактичні обставини справи, зокрема, не встановлено а якою операцією позивачем було придбано транспорт та хто був продавцем даного транспорту, хто видав позивачу даний транспорт, чи підлягають витрати на придбання залізничного транспорту амортизації, чи підлягав придбаний позивачем транспорт віднесенню до валових витрат та коли було списано кошти з позивача за оплату даного транспорту.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.09.2005р провадження у справі було зупинено, справа була направлена до Верховного суду України, ухвалою господарського суду Сумської області від 27.02.2006 р. провадження у справі було поновлено.
Позивач подав клопотання від 06.04.2006 р., в якому просив розглянути справу в порядку адміністративного судочинства за нормами КАС України, господарський суд задовольнив зазначене клопотання. 15.05.2006 р. позивач подав уточнення до позовних вимог, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача № 1127 від 15.09.2003 р., яке господарським судом було задоволено.
Постановою господарського суду Сумської області від 01.06.2006 р. по справі № 10/516-04 позов задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Щосткинської ОДПІ № 1127 від 15.09.2003 р. про донарахування податку на прибуток в сумі 47700 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 19080 грн.
Відповідач не погодившись з постановою господарського суду Сумської області від 01.06.2006р. по справі № 10/516-04, подав заяву та апеляційну скаргу, в якій просив вищевказану постанову скасувати та прийняти нову постанову, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст.4, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", що призвело до неправильного вирішення справи.
Обґрунтовуючи свої доводи апелянт вказував, що оприбутковані ТОВ «Конвалія»товари в жовтні 2002р. та січні 2003р. призвели до невірного визначення залишків товарів на початок та кінець відповідних кварталів і невірного визначення приросту (убутку) товарних запасів в 3 кв. 2002р., 4 кв. 2002р., 1 кв. 2003 р., 1 півріччі 2003 р., що призвело до завищення валових витрат заниження податку на прибуток в сумі 47700 грн.
Апелянт наполягав на тому, що позивачем було порушено п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким передбачено, що платник податку веде облік при (убутку) балансової вартості покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючі виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного кварталу перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного кварталу, різниця вираховується з суми валових витрат платника податку у такому звітному кварталі. У разі вартість таких запасів на початок звітного кварталу перевищує їх вартість на кінці того ж звітного кварталу, різниця додається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Ст.. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»визначено, що нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Господарським судом Сумської області в постанові від 01.06.2006р. зазначено, що залізнично-дорожній транспорт за договором купівлі-продажу від 27.09.2002 р. був отриманий позивачем від Державного підприємства "Управління по експлуатації адмінбудинків державних податкових органів у Сумській області" 13.10.2003 р. по наказам-перепусткам №№ 254-258, що суперечить фактичним обставинам справи, оскільки в наказах-перепустках немає жодного підпису представника ДП "Управління по експлуатації адмінбудинків державних податкових органів у Сумській області", а зазначено, що вантажовідправник є ВАТ АК "Свема". Накази-перепустки ВАТ АК "Свема" не можуть бути первинними бухгалтерськими документами та підтверджувати факт отримання позивачем товару. Факт отримання позивачем від продавця товару підтверджується накладною № 175 від 30.09.2002 року отриманою представником позивача - Бродец С.В. за дорученням.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансові звітність» первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: ... особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яга брала участь у здійсненні господарської операції.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу та пояснення до нього, в яких вважає оскаржувану постанову господарського суду Сумської області законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачає. У запереченні позивач вказує, під час судового розгляду було встановлено, що 27.09.2002 р. на Українській товарній біржі ТОВ «Конвалія»між позивачем та Державним підприємством «Управління по експлуатації адмінбудинків державних податкових органів у Сумській області»було укладено біржовий договір купівлі-продажу, за яким ТОМВ «Конвалія»купило 26 одиниць залізнично-дорожнього транспорту на суму 252920 грн. 90 коп. Відповідно до п. 2 договору купівлі-продажу від 27.09.2002 р. товар повинен бути поставлений у строк після оплати (27.09.2002р.) на умовах самовивозу з території ВАТ АК "Свема" (м. Шостка, вул. Гагаріна,1). Тобто , на підставі зазначеного договору від 27.09.2002 р. та на підставі ст. 224 ЦК України ДП "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області" як сторона-продавець по вказаному договору зобов'язано було передати товар у власність ТОВ "Конвалія" після повної його оплати.
Передоплата за залізнично-дорожній транспорт в сумі 252920,90 грн. була здійснена ТОВ «Конвалія»пл. дорученням №233 від 27.09.2002 р. на розрахунковий рахунок ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків державних податкових органів у Сумський області». 07.10.2002 р. позивач одержав від Державного підприємства «Управління по експлуатації адмінбудинків державних податкових органів у Сумський області»накладну № 175 від 30.09.2002 р. на 26 одиниць залізнично-дорожнього транспорту на суму 252920 грн. 90 коп., у т.ч. ПДВ в сумі 42153,48 грн.
Враховуючи те, що товар знаходився на території стратегічного підприємства ВАТ АК "Свема", вивіз товарно-матеріальних цінностей з території якого здійснюється на підставі наказів-перепусток встановленої форми, які підписуються керівництвом підприємства, ТОВ "Конвалія" не мало відповідних повноважень самостійно, без участі ДП "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області" отримати цистерни безпосередньо у ВАТ АК "Свема", оскільки довіреність НАЇ № 033333 від 30.09.2002 р. на їх отримання була виписана на працівника ДП "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області" Шумило А.М., який і повинен був оформити на ВАТ "АК Свема" та передати ТОВ "Конвалія" накази-перепустки на отримання залізнично-дорожнього транспорту, однак цього не зробив.
ТОВ «Конвалія»фактично отримало 21 одиницю залізничного транспорту на підставі наказів-перепусток від 13.10.2003 р. тільки 13.10.2003 р., однак на цей момент 5 цистерн вже були відсутні на території ВАТ АК "Свема". Це свідчить про те, що ДП "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області" в порушення ст. 230 ЦК України не забезпечило збереження проданого товару, що призвело до недоотримання ТОВ "Конвалія" 5 цистерн, оплачених 27.09.2002 р. Залізничні цистерни в кількості 21 шт., були оприбутковані ТОВ «Конвалія»в день їх фактичного одержання і були відображенні в бухгалтерському обліку. Дані залізнично-дорожні цистерни купувалися з метою подальшого перепродажу, на підтвердженням чому є їх подальша реалізація іншим особам, тому витрати на їх придбання не можуть підлягати амортизації, оскільки згідно пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів і нематеріальних активів для власного виробничого використання.
З огляду на викладене позивач вважав твердження апелянта з приводу того, що товар було передано в повному обсязі за накладною № 175 від 30.09.2002 р. саме 30.09.2002 р. є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки цей товар, за мінусом 5 цистерн, було дозволено керівництвом ВАТ АК "Свема" до вивезення за межі території стратегічного об'єкту лише 13.10.2003 року. Враховуючи це датою поставки товару слід вважати 13.10.2003р.
30 січня 2004 р. ТОВ "Конвалія" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до ДП "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області" про витребування п'яти відсутніх залізнично-дорожніх цистерн.
Вимоги ТОМ «Конвалія» були задоволені і рішенням господарського суду Сумської області від 25.08.2004р.по справі № 8/39 з ДП "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області" була стягнута вартість відсутніх цистерн в сумі 110300,00 грн. Вказане рішення було оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду (постанова від 23.11.2004 р.), а потім до Вищого господарського суду України та Верховного суду України, однак їх ухвалами від 02.03.2005 р. і 14.04.2005р. касаційна скарга ДП "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області" була повернута без розгляду.
Позивач звертав увагу на те, що при розгляді справи № 8/39 судами всіх інстанцій, на протязі майже 11 місяців, договір зберігання № 1 від 01.10.2002 р., на якій посилається відповідач, ретельно вивчався, але ніяких підтверджень того, що 26 од. залізничного транспорту було передане на зберігання знайдено не було. Листом від 09.11.2004 р. ВАТ "АК Свема" також зазначило, що станом на 01.11.2004р. заборгованість між ТОВ "Конвалія" та ВАТ "АК Свема" відсутня.
Відсутність інших правовідносин між позивачем та другим відповідачем (ВАТ "АК Свема") підтверджена і актом Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області "Про результати позапланової зустрічної перевірки ВАТ "АК «Свема") з питань взаємовідносин з ТОВ "Конвалія" за період з 01.07.2001 р. по 23.12.2003р.Таким чином факт отримання позивачем з/д цистерн саме 13.10.2003 р. був встановлений вказаним рішенням суду, а згідно із ст. 35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Позивач зазначав, що Шосткинська МДПІ була стороною по справі № 8/39 і дане рішення в подальшому не оскаржувало. Представником Шосткінської МДПІ в господарському суді Сумської області по справі № 10/516-04 також була Дворова Л.О. Крім того, в матеріалах справі знаходиться лист ДП «Управління па експлуатації адмінбудинків податкових органів" від 15.09.2003р. № 373, який підтверджує те що накладна № 175 від 30.09.2002 р. була направлена ТОВ "Конвалія" для підписання тільки 07.10.2002 р, тому не можна вважати факт передачі-приймання товару здійсненним саме 30.09.2002 р.
Позивач також зазначає, що залізничні цистерни в кількості 21 шт., були ним оприбутковані в день їх фактичного одержання і були відображенні в бухгалтерському обліку. Дані залізнично-дорожні цистерни купувалися з метою подальшого перепродажу, на підтвердженням чому є їх подальша реалізація іншим особам, тому витрати на їх придбання не можуть підлягати амортизації, оскільки згідно пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів і нематеріальних активів для власного виробничого використання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено, що посадовими особами Шосткінської МДПІ було проведено комплексну документальну перевірку дотриманні податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.07.2001р. по 30.06.2003р. за результатами перевірки було складено акт перевірки №737-259/23-127/14024122 від 11.09.2003р. На підставі вказаного акту якого було прийнято податкове повідомлення-рішення № 1127 від 13.12.2004 р. На думку відповідача, позивачем за перевіряє мий період було занижено податок на прибуток за 2002 р. на суму 47700 грн., що стало підставою для донарахування податкових зобов'язань.
Зазначене повідомлення-рішення № 1127 від 13.12.2004 р. позивачем оскаржувало ся в адміністративному порядку до Шостінсткоїх ОДПІ, ДПА у Сумській області та до ДПА України. За результатами розгляду скарг позивача, скарги позивача залишилися без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення № 1127 від 13.12.2004 р. залишено без змін.
Вказаною перевіркою було встановлено, що позивачем в 3 та 4 кв. 2002 р. товари, які отримані відповідно до накладних виписані у вересні та грудні 2002 р., оприбутковані в жовтні 2002 р. та січні 2003 р.. В зв'язку з цим було невірно визначено залишки товарів на початок та кінець відповідних кварталів і невірно визначено приріст (убуток) товарних запасів в 3-4 кв. 2002 р., 1 кв. 2003 р., 1-му півріччі 2003 р., що призвело до завищення валових витрат та заниження податку на прибуток в сумі 47700 грн. Також встановлено, що в вересні 2002 р. позивачем перераховано передплату в сумі 252920,90 грн., в т.ч. ПДВ - 42153 грн. 48 коп. за залізничний транспорт в кілько 25 шт. пл. дорученням № 233 від 27.09.2002 р. на рахунок ДП "Управління по експлуатації адмінбудинків ДПА у Сумській області", ТОВ "Конвалія" в 3 кв.2002 р. до складу валових витрат включено передплату, в сумі 210767,42 грн. та до складу податкового кредиту в 3 кв.2002 р. віднесено ПДВ в сумі 42153,48 грн. відповідно до податкової накладної № 408 від 27.09.2002 р.
Позивачем при перевірці не надано документів, які б свідчили про факт отримання товару в жовтні 2002р. та січні 2003р., але ПДВ в сумі 42153,48 грн., включено до податкового кредиту у вересні 2002р. згідно податкової накладної № 408 від 27.09.2002 р. на суму 252920,90 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 42153,48 грн.
П. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що платник податку веде облік приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного кварталу перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного кварталу, різниця вираховується з суми валових витрат платника податку у такому звітному кварталі. У разі, коли вартість таких запасів та початок звітного кварталу перевищує їх вартість на кінець того ж звітного кварталу, різниця додається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" визначено, що для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Згідно зі ст. 9 вищевказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
З матеріалів справи видно, що 27.09.2002 р. на Українській товарній біржі ТОВ "Конвалія" між позивачем та Державним підприємством «Управління по експлуатації адмінбудинків державних податкових органів у Сумській області»було укладено біржовий договір купівлі-продажу, відповідно до якого ТОВ "Конвалія" купило 26 одиниць залізнично-дорожнього транспорту, згідно додатку № 1 до договору від 27.09.2002 р. на суму 252920,90 грн. Термін оплати цистерн був встановлений 27.09.2002р., а поставки - після оплати, самовивозом з території ВАТ АК "Свема. В цей же день, 27.09.2002 р., позивач здійснив оплату за залізнично-дорожній транспорт в сумі 252920,90 грн. платіжним дорученням № 233 на розрахунковий рахунок ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків державних податкових органів у Сумський області». 30.09.2002 р. позивач одержав від ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків державних податкових органів у Сумський області»26 одиниць залізнично-дорожнього транспорту на суму 252920,90 грн., у т.ч.ПДВ-42153,48 грн. по накладній № 175. 01.10.2002 р. між позивачем та ВАТ «АК «Свема»було укладено договір зберігання № 1, згідно якому позивач передав, а ВАТ «АК «Свема»прийняло на зберігання 32 одиниці залізничного транспорту (цистерни, платформи, вагони), зі строком зберігання до 31.10.2002 р. та з оплатою по 238,06 грн. за одиницю залізничного транспорту. З а зберігання спірного транспорту 29.10.2002 р. позивачем було оплачено ВАТ «АК «Свема»7618 грн. та отримано податкову накладну № 22682 від 30.10.2002 р.
Вищенаведене свідчить, що право власності на спірний залізнично-дорожній транспорт перейшло позивачу з 30.09.2002 р. і відповідно до вимог вищенаведених норм права позивачем повинно було бути проведено по бухгалтерському та податковому обліку.
Посилання суду першої інстанції на те, що залізно-дорожній транспорт за договором купівлі-продажу від 27.09.2002 р. в кількості 21 одиниць був отриманий позивачем від ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків державних податкових органів у Сумський області»13.10.2003 р. не відповідає фактичним обставинам та дійсності., оскільки по наказам-пропускам з № 254 по №258 спірний залізно-дорожній транспорт 13.10.2003 р. позивачем було отримано від ВАТ «АК «Свема, а не ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків державних податкових органів у Сумський області». Від ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків державних податкових органів у Сумський області»спірний транспорт позивачем було отримано 30.09.2002 р. по накладній № 175.
Доводи позивача стосовного того, що протягом 3-4 кв.2002 р. та 1 кв. 2003 р. ним було нараховане податок на прибуток по спірному залізно-дорожньому транспорту не відповідають матеріалам перевірки, проведеної відповідачем, та не доведені позивачем відповідними документами, у зв’язку з чим вони не можуть буди підставою для визнання нечинним спірне повідомлення-рішення.
Вищевикладене свідчить про порушення позивачем п.5.9. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та правомірність прийняття відповідачем спірного повідомлення-рішення № 1127 від 15.09.2003 р. про донарахування податку на прибуток в сумі 47700 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 19080 грн.
Доводи позивача стосовного того, що протягом 3-4 кв.2002 р. та 1 кв. 2003 р. ним було нараховане податок на прибуток по спірному залізно-дорожньому транспорту не відповідають матеріалам перевірки та не доведені відповідними документами, у зв’язку з чим вони не можуть буди підставою для визнання нечинним спірне повідомлення-рішення.
За таки обставин, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду Сумської області від 01.06.2006р. по справі № 10/516-06 прийнята при неповному з’ясуванні судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи у зв’язку з чим висновки суду не відповідають обставинам справи. Доводи, викладені в апеляційній скарзі є обґрунтованими та об’єктивними і можуть бути підставою для скасування оскарженої постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ст. 198, п.3 ст. 202, 205, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Постанову господарського суду Сумської області від 01.06.2006р. по справі № 10/516-04 скасувати та прийняти нову.
В позові відмовити.
Дана постанова набирає чинності з дня її проголошення.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану постанову подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Суддя Бабакова Л.М.
Суддя Шутенко І.А.