Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року справа №812/5917/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.

секретар судового засідання Борисова А.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Ширина О.В. - за довір. від 01.01.2013 року № 1-2юр

від відповідача 1 - Пономарьова Н.В. - за довір. від 01.10.2013 року № 1215-10-09

від відповідача 2 - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України в м. Луганську Луганської області та Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року у справі № 812/5917/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвест» до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Луганську Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізінвест» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Луганську Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вичинити певні дії та стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 846947,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року у справі № 812/5917/13-а (суддя Кисельова Є.О.) адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо неподання до управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування ТОВ «Лізінвест» податку на додану вартість на загальну суму 846947,00 грн.: по податковим деклараціям за січень 2011 року - 274400,00 грн. та за лютий 2011 - 572547,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету на користь ТОВ «Лізінвест» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 846947,00 грн.: по податковим деклараціям за січень 2011 року - 274400,00 грн. та за лютий 2011 - 572547, 00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Лізінвест» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2311 грн. 20 коп.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Головним управлінням Державної казначейської служби України в м. Луганську Луганської області подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати постанову суду в частині стягнення з Державного бюджету на користь ТОВ «Лізінвест» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковим деклараціям та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Наголошує на тому, що з часу набрання чинності Податкового кодексу України орган казначейства повинні відшкодовувати податок на додану вартість виключно на підставі відповідних висновків податкових органів.

Рубіжанською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганській області також подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Наголошує на тому, що вимоги позивача щодо зобов'язання податкового органу надати висновок органу Державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету підлягають скасуванню, із закриттям провадженням у справі.

У судовому засіданні представник відповідача - 1 підтримав доводи апеляційних скарг, проти чого заперечував представник позивача.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, колегія суддів встановила.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізінвест» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації 20.02.2007 року, ідентифікаційний код 34933894.

Згідно свідоцтва № 100164613, виданого 13.03.2007, позивач є платником податку на додану вартість (т.1 а.с. 84). ТОВ «Лізінвест» перебуває на обліку в Рубіжанській обєднаній державній податковій інспекції у Луганській області.

Позивачем було подано до Рубіжанської ОДПІ у Луганській області податкові декларації з податку на додану вартість із зазначенням відємного значення податку, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача: за січень 2011 року 274400,00 грн., за лютий 2011 року 572547,00 грн.

Одночасно, позивачем до Рубіжанської ОДПІ у Луганській області подані заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року в сумі 274400,00 грн., за лютий 2011 року в сумі 572547,00 грн.

Загальна сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок платника податку, складає 846147,00 грн.

У період з 30.03.2011 року по 12.04.2011 року відповідачем на підставі наказу від 29.03.2011 року № 112 було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Лізінвест» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника в банку за січень та лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року.

Відповідачем за результатами перевірки складено акт від 19.04.2011 року №135/2301/34933894, в якому відповідач зробив висновок про порушення позивачем п.п. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2011 року на суму 274400 грн., за лютий 2011 року на суму 572547 грн. Відповідач посилався на неможливість підтвердити взаємовідносини по контрагентах позивача по всьому ланцюгу постачання у зв'язку із неотриманням відповідей на запити щодо проведення зустрічних звірок та неможливість підтвердження сплати сум податку до Державного бюджету України за результатами проаналізованих даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань контрагентів на рівні ДПА України.

28 квітня 2011 року відповідачем на підставі акту перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0001522301, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у загальному розмірі 846947,00 грн.

Не погодившись із рішеннями податкового органу, позивач звернувся за захистом свого права до Луганського окружного адміністративного суду в частині визнання незаконним податкового повідомлення-рішення від 28.04.2011 року № 0001522301 та скасування у частині зменшення ТОВ «Лізінвест» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 274400,00 грн., за лютий 2011 року на суму 571747,00 грн., всього на загальну суму 846147,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2011 року у справі № 2а-7148/11/1270 адміністративний позов Товариства з обмежено відповідальністю «Лізінвест» до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість задоволений у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області від 28.04.2011 року № 0001522301 у частині зменшення ТОВ «Лізінвест» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року у сумі 274400,00 грн., за лютий 2011 року у сумі 571747,00 грн., всього на загальну суму 846147,00 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2011 року апеляційна скарга Рубіжанської об'єднаної Державної податкової інспекції у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року залишена без задоволення, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2011 залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.09.2012 року касаційна скарга Рубіжанської об'єднаної Державної податкової інспекції у Луганській області залишена без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2011 року залишено без змін.

Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2011 року набрала законної сили.

Позивачем було надано до Рубіжанської ОДПІ податкові розрахунки бюджетного відшкодування й заяви про повернення сум бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок за січень та лютий 2011 року, згідно якої сума ПДВ фактично сплачена платником податків та становить: за січень 2011 року - 274400,00 грн., лютий 2011 року - 572547,00 грн. Всього на загальну суму 846 947,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями про сплату вказаної суми ПДВ та податковими накладними.

13.06.2013 року позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою повідомити, чи були подані висновки до органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для повернення позивачеві бюджетного відшкодування з ПДВ.

19.06.2013 позивач звернувся до відповідача 2 з вимогою повідомити, чи були подані висновки до органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів з Державного бюджету України на кисть позивача на суму 846147,00 грн. за податковими деклараціями за січень, лютий 2011 року.

Листом Головного управління Державної казначейської служби України в м. Луганську Луганської області від 25.06.2013 № 02-07/1375 повідомлено позивача, що такий висновок Рубіжанською ОДПІ на адресу Держказначейства надано не було.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, апелянти вказують на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає такі висновки помилковими, а апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України..

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового органу визначено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 61, 62 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом, здійснюють податковий контроль - систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Тобто, відповідач - 1 у справі - орган владних повноважень, який виконує контролюючі функції у сфері оподаткування відносно інших суб'єктів.

Згідно п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань зокрема: здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів; здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду; здійснює безспірне вилучення коштів із місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України; здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету; нараховує штрафи за неповне або несвоєчасне повернення коштів надміру сплачених податків відповідно до законодавства.

Таким чином, відповідач - 2 у справі - орган владних повноважень, який реалізую державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, не погодившись із податковим повідомлення-рішенням податкового органу, позивач звернувся за захистом свого права до Луганського окружного адміністративного суду, постанова якого від 18 жовтня 2011 року набрала чинності.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Згідно ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що право позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 846947,00 грн. не підлягає доказуванню.

Стаття 200 Податкового кодексу України (в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п. 200.12 та п. 200.13 ст. 200 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

За приписами п. 200.17 ст. 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Пунктом 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39, передбачено, що на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивачеві не відшкодовано суму ПДВ з Державного бюджету України у розмірі 846947,00 грн. у спосіб передбачений Податковим кодексом України.

В іншій частині постанова Луганського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року не оскаржується.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі не довели правомірність дій відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України, ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України в м. Луганську Луганської області та Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року у справі № 812/5917/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року у справі № 812/5917/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвест» до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Луганську Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 23.10.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 28.10.2013 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська