Судове рішення #32887264

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ


ПОСТАНОВА

Іменем України


07 жовтня 2013 р. 10:43 Справа №801/9236/13-а


Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Ходус Д.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2;

від відповідача - не з'явився;

Обставини справи: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим від 04.09.2013 року за № 199, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн. та рішення № 200 від 04.09.2013р., яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.09.2013р. відкрито провадження в адміністративній справі.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулося 07.10.2013р., наполягав на задоволенні адміністративного позову.

Відповідач явку свого представника у судове засідання, яке відбулось 07.10.2013р., не забезпечив, про час, день та місце його проведення повідомлений належним чином про що свідчить розписка наявна в матеріалах справи.

Суд, приймаючи до уваги належним чином повідомлення відповідача про час, день та місце розгляду справи, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:


Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим за номером 24-11-4104.

Управлінням Пенсійного фонду України Сімферопольському районі АР Крим 26.03.2013 року проведена перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

За результатами перевірки Управлінням Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим складений акт № 2197 від 04.09.2013р. (зворотній бік а.с. 15).

У ході перевірки були виявлені порушення п.4 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VI від 09.07.2003р. та п.11 Інструкції про порядок нарахування та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1.

Таким чином, виявлено не надання позивачем розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування за Додатком № 25 до органів Пенсійного фонду України за 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009 роки.

На підставі зазначеного акту відповідачем 04.09.2013р. прийнято рішення №199 про застосування до позивача фінансових санкцій за ненадання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, встановлені законодавством у розмірі 1020,00 грн. та рішення № 200 про застосування до позивача фінансових санкцій за ненадання, несвоєчасне надання, надання не у встановленій формі звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування за 2010р. у розмірі 170,00 грн.(а.с. 15, 6).

Не погодившись із вказаними рішеннями ОСОБА_1 звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим із скаргою, у якій просив скасувати рішення № 199, № 200 від 04.09.2013р.

Скаргу ОСОБА_1 рішенням Головного управління Пенсійного фонду в АР Крим про результати розгляду № 7937/06-59 від 13.09.2013р. задоволено частково, а саме:

- рішення № 200 від 04.09.2013р. про застосування до позивача фінансових санкцій за ненадання, несвоєчасне надання, надання не у встановленій формі звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування за 2010р. у розмірі 170,00 грн. було скасовано;

- рішення №199 від 04.09.2013р. про застосування до позивача фінансових санкцій за ненадання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, встановлені законодавством у розмірі 1020,00 грн. залишено без змін.

Не погодившись із другою частиною рішення про результати розгляду № 7937/06-59 від 13.09.2013р. в частині залишення без змін рішення № 199 від 04.09.2013р., позивач звернувся із позовом до суду та просить скасувати рішення про застосування фінансових санкцій у розмірі 1020,00 грн.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних рішень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, що діяла у періоди неподання звітності (2004-2009р.р.), встановлені актом перевірки № 2197) виключно цим Законом визначався порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Пунктом 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 ((в редакції, що діяла у періоди неподання звітності (2004-2009р.р.), встановлені актом перевірки № 2197) було передбачено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На момент прийняття спірного рішення № 199 від 04.09.2013 року, пункт 5 ч. 9 ст. 106 Закону України №1058 втратив чинність у зв'язку з набранням законної сили Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Рішення № 199 від 04.09.2013 року про застосування до позивача фінансових санкцій за ненадання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, встановлені законодавством у розмірі 1020,00 грн., було прийнято в той час, коли норми пункту 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 втратили чинність у зв'язку із набранням законної сили Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464. Рішення відповідача не містять посилання на будь-які інші норми права.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як встановлено Рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов'язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Виходячи з вищевикладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.

Застосування відповідачем при прийняті рішення № 199 від 04.09.2013 року норм ч.9 ст.106 Закону України № 1058 після 01.01.2011 року суперечить засадам верховенства права, що передбачає, в першу чергу, суворе дотримання суб'єктами владних повноважень вимог чинного законодавства під час виконання останніми владних управлінських функцій при реалізації публічно-правового інтересу.

Дискреційні повноваження органів державної влади та спосіб їх здійснення повинні полягати виключно в межах принципу законності із застосуванням правових норм, що мають законну силу під час притягнення до відповідальності юридичних та фізичних осіб за вчинене правопорушення. Недотримання цього принципу призводить до негативних наслідків у вигляді руйнування правових підвалин функціонування механізму органів державної влади як окремих ланок у системі останньої, зокрема у даному випадку - сфери загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

За таких обставин, Управлінням Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим неправомірно прийнято рішення № 199 від 04.09.2013 року на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які були виключені з 01.01.2011 р. відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у зв'язку з чим позовні вимоги належить задовольнити.

Також, неправомірність дій відповідача у такому випадку підтверджується позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі по справі №К/9991/28551/11 від 09.11.2011р. (а.с.12-14).

У судовому засіданні, яке відбулось 07.10.2013 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 10.10.2013 р.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд


ПОСТАНОВИВ:


1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим № 199 від 04.09.2013 року про застосування фінансових санкцій за ненадання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, встановлені законодавством у розмірі 1020,00 грн.

3.Стягнути з Держаного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2; реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок) шляхом списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим.


Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.




Суддя Маргарітов М.В.









Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація