ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

24.10.2013№02-21/ 901/3552/13

Суддя господарського суду Автономної Республіки Крим Ейвазова А.Р., розглянувши матеріали за позовом Комунального підприємства «Дирекція ринків» до фізичної особи-підприємця Гафарова Енвера Михайловича про визнання договорів розірваними, усунення перешкод у користуванні майном та стягнення заборгованості,

встановив:

Комунальне підприємство «Дирекція ринків» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - фізичної особи-підприємця Гафарова Енвера Михайловича та просить суд:

- визнати розірваними договори про надання торгового місця № 141 від 25.06.2012; № 140 від 25.06.2012; № 148 від 25.06.2012; № 149 від 25.06.2012, укладені між Комунальним підприємством «Дирекція ринків» та фізичною особою-підприємцем Гафаровим Е.М.;

- зобов'язати фізичну особу-підприємця Гафарова Е.М. повернути Комунальному підприємству «Дирекція ринків» паспорти прив'язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності реєстраційні номери 140, 141, 148, 149, видані 18.06.2012 Головним управлінням архітектури, будівництва і регіонального розвитку Сімферопольської міської ради;

- усунути перешкоди у користуванні Комунальним підприємством «Дирекція ринків» територією об'єкту вулично-дорожньої мережі міста Сімферополя - підземним пішохідним переходом пл. Леніна, розташованим по пр-т Кірова, 17-а, шляхом примусового виселення фізичної особи-підприємця Гафарова Е.М. з тимчасових споруд для зайняття підприємницькою діяльністю, встановлених на підставі паспортів прив'язки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності реєстраційні номери 140, 141, 148, 149, видані 18.06.2012 Головним управлінням архітектури, будівництва і регіонального розвитку Сімферопольської міської ради;

- стягнути з фізичної особи-підприємця Гафарова Е.М. на користь Комунального підприємства «Дирекція ринків» 53 570,00 грн., а саме: 25 000,00 грн. - основної заборгованості та 28 570,00 грн. - штрафних санкцій.

Вказана позовна заява не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню з таких підстав.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок сплати судового збору та його розмір визначений нормами Законом України «Про судовий збір».

Так, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру (також див. п. 2.10 Постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013 року)

У поданій позивачем заяві об'єднано декілька вимоги немайнового характеру з вимогою майнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає один розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

При цьому, в силу ч. 1 цієї норми, судовий збір обраховується з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, яка встановлюється на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява подається до суду.

Дана заява подана до суду 24.10.2013.

Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1147 грн.

Однак, до поданої позовної заяви додані платіжні доручення № 263 від 18.10.2013, відповідно до якого сплачено 1 720,50 грн. судового збору за вимоги майнового характеру, та № 262 від 18.10.2013, відповідно до якого сплачено лише 1 147,00 грн. за одну вимогу немайнового характеру; доказів доплати судового збору за інші вимоги немайнового характеру не надано.

В силу ч.1 ст. 56 ГПК України (в редакції Закону України №3382-УІ від 19.05.2011, який набрав чинності 18.06.2011), позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Отже, саме опис вкладення у відповідний лист є допустимим доказом направлення копії поданої позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу та третім особам.

При цьому, докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, в силу п.2 ч.1 ст. 57 ГПК України, мають додаватись до позовної заяви.

Між тим, до поданої позовної заяви додано лише фіскальний чек № 9375 від 24.10.2013, з якого вбачається, що поштове відправлення направлялось відповідачеві рекомендованим, а не цінним листом; опису вкладення у відповідний лист позивачем до поданої позовної заяви не додано, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що листом, щодо якого видано відповідний фіскальний чек, відповідачу направлялась саме копія поданої позовної заяви з відповідними додатками.

Таким чином, подані позивачем докази не є допустимими доказами направлення копії позовної заяви; інших доказів позивачем до позовної заяви не додано.

Вказані порушення є підставою для повернення поданої позовної заяви без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

На підставі викладеного, керуючись п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

повернути позовну заяву Комунального підприємства «Дирекція ринків» без розгляду.

Додаток: матеріали позовної заяви на 34 аркушах.

Суддя А.Р. Ейвазова