АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Апеляційне провадження №22-ц/796/12991/13 Головуючий в 1 інстанції - Фролов М.О.
Доповідач - Желепа О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Желепи О.В.
суддів: Рубан С.М., Мараєвої Н.Є.
при секретарі: Онищенко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31 липня 2013 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичне агентство «Статус «КВО» до ОСОБА_2, ТОВ «Електротех», ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк» про визнання права власності, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представника ПАТ «ВіЕйБі Банк», перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до відповідачів з позовними вимогами про визнання права власності на квартири, які обгрнутовував тим, що на підставі договору від 03.12.09 року про юридичне обслуговування, укладеного між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та СП ЗАТ «Юкон», правонаступником, якого вони є, а також додаткових угод до нього, актів прийому передачі майнових прав ним набуто майнові права на квартири з будівельними номерами 1108, 1208 та 1505 за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 31 липня 2013 року позов задоволено.
Визнано право власності ТОВ «Юридичне агентство «Статус КВО» на вищезазначені квартири.
Не погодившись з таким рішенням представник ПАТ «ВіЕйБі Банк» подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати з закриттям провадження у справі, посилався на порушення судом норм процесуального права, а саме ст. 205 ЦПК України. Суд розглянув справу, яка не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суд не звернув увагу, що ОСОБА_2, підписуючи в квітні 2011 року додаток до договору про надання послуг та акти прийому передачі майнових прав, діяла в інтересах ПАТ «ВіЕйБі Банку», юридичної особи, яку на той час представляла на підставі довіреності № 03/2/134 від 04 березня 2011 року, № 03/2/205 від 01.04.2011 року, а тому у позивача виник спір з юридичною особою, який розглядається в господарському судочинстві.
В судовому засіданні представник банку доводи скарги підтримала.
Позивач надіслав на адресу суду свої заперечення, в яких зазначив, що їм як позивачу належить право обирати коло осіб до яких вони звертаються з позовом, а тому оскілки вони подали позов окрім інших відповідачів і до фізичної особи ОСОБА_2, тому на думку представника позивача справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Окрім того, представник позивача просив про відкладення розгляду справи через перебування представника в іншому суді.
Вказане клопотання не підлягає задоволенню, так, як явка до апеляційного суду не є обов`язковою і позивач висловив свою правову позицію на доводи апеляційної скарги в своїх письмових запереченнях.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню .
Відповідно до п.1, ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд закриває провадження, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких спорів проводиться за правилами іншого судочинства.
Статтею 2 ГПК України передбачено , що Господарський суд порушує справи за позовними заявами:
підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до статті 12 ГПК України Господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви та рішення суду, що оскаржується у позивача ТОВ «Статус «КВО» виник спір, щодо виконання відповідачем ПАТ «ВіЕйБі Банк» умов договору про надання послуг та додаткових угод до нього.
Майнові права на квартири з будівельними номерами 1108, 1208 та 1505, що розташовані за вищезазначеною адресою, та стали предметом договорів між цими юридичними особами, за результатами укладання та виконання яких, станом на 14 квітня 2011 року, повинні були перейти до позивача.
Посилаючись на невиконання зобов`язань за договором, в передбачені ним строки та ст. 530 ЦК України позивач просив суд визнати за ним право власності на спірні кватири.
Зі змісту позовної заяви не вбачається, що відповідач ОСОБА_2 брала участь у правовідносинах, що склались між сторонами, як фізична особа, та будь-яким чином оспорювала права позивача на спірні квартири, як фізична особа. Не вбачається також, що рішення за заявленими позовними вимогами, може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_2, як фізичної особи.
Додаткові угоди до договору про надання послуг, а також акти прийому передачі майнових прав на спірні квартири, ОСОБА_2 підписувала, як представник ПАТ «ВіЕйБі Банку» . Так додатки № 1 та № 2 до додаткової угоди № 1 від 03 грудня 2009 року нею було підписано, як віце-президентом банку, Акт про надання юридичних послуг 14 квітня 2011 року та акти прийому передачі майнових прав на спірні квартири від цієї ж дати, остання підписала як Заступник Голови правління з юридичних питань банку.
Діяла ОСОБА_2 в спірних правовідносинах, як представник юридичної особи на підставі довіреності № 03/2/134 від 04 березня 2011 року, № 03/2/205 від 01.04.2011 року, відповідно права та обов`язки за підписаними нею угодами виникли, для юридичної особи в інтересах, якої діяв представник. Тобто, у позивача виник спір з юридичною особою, який повинен розглядатися в господарському судочинстві.
Зазначення в позовній заяві відповідачем фізичної особи ОСОБА_2 , до якої не пред`явлені жодні позовні вимоги, і якій ніколи не належали права на спірні квартири, не змінює характеру спору та його юрисдикцію.
Таким чином, апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції безпідставно не задовольнив клопотання банку, яке подавалось суду 20.07.2013 року про закриття провадження в даній справі, та розглянув спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 310 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав визначених статтею 205 цього Кодексу.
Виконуючи вимоги ст. 206 ЦПК України, колегія суддів роз`яснює позивачу, що він має право звернутись з аналогічними позовними вимогами до господарського суду за захистом своїх прав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205, 303, 307, 310, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31 липня 2013 року скасувати, провадження в даній справі закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий Судді: