Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Ухвала
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС 4/215-06 Суддя –Лугова Н.П.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Твердохліб А.Ф.
12 вересня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Олійника В.Ф. суддів Істоміної О.А., Твердохліба А.Ф.
при секретарі –Власенко С.М.
за участю представників сторін:
позивача – предст. Компанієць М.С. ( дов. № 58108/9/10-009 від 08.09.2006 р.)
відповідача – не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 2925 С/2-5) Приватного підприємства «Союз-3»на постанову господарського суду Сумської області від 10.07.2006 р. по адміністративній справі № АС 4/215-06
за позовом Державної податкової інспекції в м.Суми
до Приватного підприємства «Союз-3»
про стягнення 46082,61 грн. за рахунок активів
встановила:
Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача –приватного підприємства «Союз-3»заборгованість за рахунок активів підприємства на загальну суму 46082,61 грн., в тому числі податок на додану вартість : основний платіж –46070,14 грн., пеня –0, 45 грн., штрафні санкції -12,02 грн.
Постановою господарського суду Сумської області від 10.07.2006 р. позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «Союз-3»на користь Державної податкової інспекції в м. Суми 46082,61 грн. за рахунок активів відповідача.
Відповідач, не погоджуючись з постановою суду, подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову господарського суду Сумської області від 10.07.2006 р. по даній справі та прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачеві у позові повністю, посилаючись на те, що оскаржувана постанова прийнята в порушення норм матеріального і процесуального права. А саме : визначення суми заборгованості ПП «Союз-3»і несплаченої суми податкового боргу, на думку апелянта, податковим органом здійснено в порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 166-1997 зі змінами і доповненнями та Закону України «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-Ш зі змінами та доповненнями. Апелянт повідомляє, що фактично ніякого акту перевірки керівництву підприємства не надавалось. Та і сама перевірка проводилась в період з 09.10.2002 р., що підтверджується відмовою в прийнятті уточнюючої декларації в квітні 2003 р. Такий значний період перевірки, який проводився позивачем, протирічить всім нормам організації контрольно - перевірочної роботи. Підприємство ніякого бюджетного відшкодування не заявляло, що підтверджується податковими деклараціями, які подані підприємством до ДПІ в м. Суми. Податкове повідомлення –рішення на підставі якого здійснено відображення по особовому рахунку ПП «Союз –3» про зменшення бюджетного відшкодування, не отримувалось підприємством, та сама сума податкового зобов*язання не є узгодженою і не може бути відображена на особовому рахунку підприємства.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу Приватного підприємства «Союз-3», в якому просив залишити апеляційну скаргу Приватного підприємства «Союз-3»по даній справі без задоволення, а постанову господарського суду Сумської області від 10.07.2006 р. залишити без змін., вважаючи оскаржувану постанову законною і обґрунтованою та такою, що винесена у відповідності до норм чинного законодавства.
Відповідач не прибув у дане судове засідання та не повідомив суд про причини неприбуття, тоді як був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи.
Колегія суддів заслухавши думку позивача стосовно можливості розгляду даної справи у відсутності відповідача, дійшла висновку про розгляд даної справи за відсутності представника відповідача, оскільки неприбуття в судове засідання без поважних причин представника відповідача, або не повідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Приватне підприємство "Союз - 3" є платником податків і зборів, передбачених Законом України "Про систему оподаткування". Відповідно до норм зазначеного Закону, до обов'язків платників податків входить сплата належних сум податків та зборів у встановлені законами терміни.
На підставі акту перевірки дотримання вимог податкового законодавства № 1167 від 02.08.2004 року було прийнято повідомлення - рішення від 02.08.2004 року № 0024711501/0/15-122/14019552/40873, за платежем по податку на додану вартість в розмірі 4 грн. 60 коп.
На підставі акту перевірки дотримання вимог податкового законодавства № 1386 від 15.09.2004 року були прийняті податкові повідомлення - рішення за платежем податок на додану вартість від 15.09.2004 року № 0027491502/0/15-122/14019552/47372 на суму 4 грн. 00 коп., № 0027491502/0/15-122/14019552/47371 на суму 2 грн. 50 коп., № 0027491502/0/15-122/14019552/47370 на суму 0 грн. 92 коп.
На підставі акту перевірки з питання обгрунтованості відшкодування з бюджету податку на додану вартість за 1 квартал 2002 року було прийнято податкове повідомлення - рішення від 09.03.2004 року № 0000392602/26-209/1419552/12835 про зменшення бюджетного відшкодування на 50000 грн. 00 коп. податку на додану вартість.
Як зазначає позивач, згідно особового рахунку ПП "Союз - 3", залишок несплаченої суми податкового боргу на даний час становить: основний платіж- 46070,14 грн., пеня - 0,45 грн., штрафні санкції - 12,02 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості перед бюджетом станом на 15.03.2006 року становить 46082 грн. 61 коп.
Податковий борг боржника підтверджується довідкою про заборгованість, картками особових рахунків, податковими вимогами. Вказана заборгованість не підлягає списанню та розстроченню на підставі ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181 -III.
Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року зі змінами та доповненнями, Приватному підприємству "Союз-3" було направлено першу та другу податкові вимоги. Матеріали справи свідчать про правомірність дій позивача, щодо направлення податкових повідомлень - рішень.
ПП "Союз-3" за 2005 рік звітувало про наявність господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування. З 01.01.2006 року підприємство переведено на загальну систему оподаткування, в зв'язку з заборгованістю до бюджету по податку на додану вартість в сумі 46082 грн. 12 коп.
Як видно з матеріалів справи, картки особового рахунку ПП «Союз-3»за період з 31.01.2002 р. по 10.07.2006 р. підтверджують факт боргу.
Крім того, колегія суддів зазначає що податкове повідомлення - рішення від 09.03.2004 року № 0000392602/26-209/1419552/12835 про зменшення бюджетного відшкодування на 50000 грн. 00 коп. податку на додану вартість відповідачем не оскаржене і є чинним на день розгляду справи.
Щодо твердження апелянта, що підприємству незаконно було зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість, то такі твердження спростовуються нормами чинного законодавства. А саме, у відповідності до ч.3 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції. Предметом розгляду в суді першої інстанції було стягнення податкового боргу у сумі 46082,61 грн. за рахунок активів боржника, а не законність прийняття рішення про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ. Крім того, відповідачем по справі до господарського суду не було надано доказів про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення про зменшення бюджетного відшкодування від 09.03.2004 р.( підстава виникнення боргу), тобто сума податкового боргу є узгодженою.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Але відповідач не довів суду правомірність своїх заперечень.
З огляду на викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суджу, вважає, що суд першої інстанції на зазначених підставах обґрунтовано дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин, постанову господарського суду Сумської області від 10.07.2006 р. по адміністративній справі № АС 4/215-06 прийнято у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.
У зв*язку з вищевикладеним та керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.205,206,207,209,211, 212 КАС України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно,-
ухвалила :
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Сумської області від 10.07.2006 р. по адміністративній справі № АС 4/215-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя
Судді