Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Ухвала
Іменем України
Адміністративна справа Судова колегія по 1-й інстанції:
№ АС - 13/88-06 Головуючий суддя –Водолажська Н.С.
Суддя Подобайло З.Г.
Суддя Мінаєва О.М.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Твердохліб А.Ф.
12 вересня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Олійника В.Ф. суддів Істоміної О.А., Твердохліба А.Ф.
при секретарі –Власенко С.М.
за участю представників сторін:
позивача – предст. Вишневецька Т.А. ( дов. від 20.02.2006 р.)
відповідача – предст. Бережний Р.М.(дов. №1895/10/10-025 від 31.05.06 р.)
З- особи –Козачо –Лопарської селищної ради –не прибув
3- особи- Дергачівської районної державної адміністрації –предст. Ярова Л.Л. ( дов. № 01-28/31 від 11.01.2006 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 2994Х/2-5) Дергачівської міжрайонної податкової інспекції Харківської області на постанову господарського суду Харківської області від 11.07.2006 р. по адміністративній справі № АС -13/88-06
за позовом ТОВ АФ «Астарта», с. В. Проходи
до Дергачівської МДПІ Харківської області
З-я особа Козачо-Лопанська селищна рада
3-я особа Дергачівська районна державна адміністрація
про визнання нечинним та скасування рішення
встановила:
Позивач , ТОВ Агрофірма «Астарта»,звернувся до господарського суду Харківської області з позовом та уточненнями до нього, в якому просив суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення –рішення Дергачівської МДПІ Харківської області № 0001922310/0 від 15.12.2005 р.
Постановою господарського суду Харківської області від 11.07.2006 р. позовні вимоги задоволено. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення –рішення Дергачівської МДПІ Харківської області № 0001922310/0 від 15.12.2005 р. Стягнуто з державного бюджету України на користь ТОВ АФ «Астарта»3,40 судового збору.
Відповідач, не погоджуючись з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову господарського суду Харківської області від 11.07.2006 р. по даній справі та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовував результатами перевірки позивача, якою було встановлено, що ТОВ АФ «Астарта»24.10.2003 р.із Дергачівською районною адміністрацією уклала договір оренди земельної ділянки площею 278 га, яка знаходиться на землях державної власності ( землі резервного фонду) на території Козачо- Лопанської селищної ради. Орендна плата відповідно п.2.3 договору складає 80 грн. за 1 га. Строк договору п*ять років. Відповідно до акту звірки ТОВ АФ «Астарта»із Крзачо -Лопанською селищною радою станом на 0.05.05 р. позивач має заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 24656,33 грн. У зв*язку з чим, Дергачівською МДПІ було прийнято податкове повідомлення –рішення № 0001922310/0 від 15.12.2005 р. про нарахування підприємству орендної плати у розмірі 24781,80 грн. та фінансової санкції у розмірі 125,24 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Фахівцями Дергачівської МДПІ Харківської області була проведена планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2004 р. по 30.09.2005 р. За результатами перевірки було складено акт № 315/23-104/31618993 від 02.12.2005 р.
У вищевказаному акті у розділі 3.8 «Про плату на землю»( стор.14) вказано, що ТОВ АФ «Астарта»в господарській діяльності використовує орендовані землі сільськогосподарського призначення. Згідно акта звірки земель станом на 01.01.2005 р. ТОВ АФ «Астарта»з Дергачівським районним відділом земельних ресурсів підприємство мало в користуванні всього 1487,4035 га орендованих земель, в тому числі на території Дергачівської міської ради –304,138 га, на території Козачо –Лопарської селищної ради –904,1655 га, на території Проходянської сільської ради –279,1 га.
Підприємство самостійно подало до Дергачівської МДПІ Харківської області декларацію по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності і розрахувало орендну плату за користування земельною ділянкою на території Козачо-Лопанської селищної ради за період з травня по вересень 2005 р. в сумі 16680,01 грн., Дергачівської міської ради -812,34 грн., Проходянської селищної ради -5439,6 грн.
Як записано в акті перевірки, згідно актів звірок своєчасності сплати орендної плати станом на 01.05.05 р. по підприємству рахується заборгованість (недоїмка) на загальну суму 29392,72 грн., в т.ч. перед Козачо-Лопанською селищною радою в сумі 24656,33 грн., Дергачівською міською радою -106,18 грн., Проходянською селищною радою -4630,21 грн., чим були порушені вимоги ст. 2, ст. 14, ст. 17 Закону України „Про плату за землю".
Разом з тим, у вищевказаному акті у розділі 3.2 «Фіксований сільськогосподарський податок»( стор.9) записано, що загальна площа сільськогосподарських угідь підприємства (ріллі), що перебувала в користуванні товариства і підтверджена актом звірки земель Дергачівського районного відділу земельних ресурсів, станом на 01.01.04 р. становила 859,958 га, в т.ч. на території Дергачівської міської ради -304,138 га, Козачо-Лопанської селищної ради -278,0 га, Проходянської селищної ради -277,82 га. Станом на 01.10.04 р. площа орендованих земель становила відповідно на території Дергачівської міської ради -330,1013 га, Козачо-Лопанської селищної ради -913,76 га, Проходянської селищної ради -324,81 га.
Як встановлено судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження в акті перевірки, в подальших документах та поясненнях відповідача відсутні дані про те, на підставі яких документів підприємство користується земельними ділянками, якими документами збільшувалися та зменшувалися площі ділянок на протязі 2004 р. та 2005 р., що суперечить приписам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який встановлює, що за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про плату за землю», підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки.
Статтею 15 вказаного Закону встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем надана копія договору оренди земельної ділянки, в якому позивач визначений як орендар, а орендодавцем є Дергачівська районна державна адміністрація. Предметом даного договору є земельна ділянка площею 278,0 га, яка знаходиться на землях Козачо-Лопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області. В п. 2.2 договору записано, що він укладається на термін 5 років, починаючи з дати підписання. Але надана копія договору не містить дати підписання його сторонами, а є тільки посилання на розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації № 346 від 24.10.03 р. „Про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ агрофірмі „Астарта". Оскільки термін дії договору, тобто і дата його укладання, є суттєвими умовами договору, то відсутність даних про те, що сторони узгодили ці суттєві умови договору оренди свідчить про те, що даний договір є неукладеним.
Разом з тим, в позові, поясненнях представників та з допиту свідка Фуглаєвої О.Г. –директора підприємства ТОВ АФ « Астарта»( сор. 87 т.1) вбачається, що між ТОВ АФ «Астарта»та Козачо-Лопанською селищною радою договір оренди не укладався, а договір оренди б/н та дати є попереднім договором про наміри і був підставою для замовлення технічної документації. Фактичне користування земельною ділянкою на території Козачо-Лопанської селищної ради розпочате з весни 2004 р. без правовстановлюючих документів. Про факт користування земельною ділянкою підприємством позивача без укладання договору було відомо Управлінню земельних ресурсів Дергачівського району Харківської області. Після оформлення відповідної документації підприємством був укладений договір оренди від 30.12.05 р. на користування земельною ділянкою площею 234,0 га з земель державного резерву.
За таких обставин у відповідача не було законного права наполягати на нарахуванні орендної плати за земельну ділянку, площею 278,0 га, яка знаходиться на землях Козачо-Лопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області.
Колегія суддів погоджується з тим, що приймаючи постанову по даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що норми, порушення яких встановлено перевіряючими, в редакції, що діяла у період до 31.03.05 р., визначали, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом, за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції. Земельний податок сплачується рівними частками власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачами -виробниками товарної сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками - щоквартально до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця.
З аналізу наведених норм випливає, що вони не містять будь-яких вимог щодо порядку розрахунку та строків внесення орендних платежів. Ці питання були врегульовані в ст. 19 Закону України „про плату за землю", яка встановлювала, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Але дію цієї статті було зупинено на 2000-2005 р.р. в частині визначення строків внесення орендної плати виключно у договорі оренди. Тобто цей порядок на законодавчому рівні не був врегульований.
Крім того, до 31.03.05 р. державними податковими інспекціями здійснювався контроль лише за правильністю обчислення і справляння земельного податку (ст. 27 Закону України „Про плату за землю") і до компетенції органів ДПС не входили питання контролю за своєчасністю та повнотою сплати орендних платежів.
З набранням чинності змін, внесених в Закон України „Про плату за землю", тобто з 31.03.05 р., Закон встановлює, що платники земельного податку, а також
орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом ЗО календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Крім того, в новій редакції ст. 27 Закону на органи ДПС покладені обов'язки щодо контролю за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Тобто, таке право виникло у відповідача лише з 31.03.05 р.
Як вказано в акті перевірки з посиланням на акти звірок своєчасності сплати орендної плати, по Козачо-Лопанській селищній раді станом на 01.05.05 р. у підприємства рахується заборгованість по орендній платі в сумі 24656,33 грн. Але, як вказано в довідці Козачо-Лопанської селищної ради від 11.04.06 р., заборгованість в сумі 24656,33 грн. виникла у зв'язку з нарахуванням орендної плати за період з 24.10.03 р. по 31.03.05 р. (в сумі 31877,32 грн.) і частковою сплатою (в сумі 7221,0 грн.) у серпні 2004 р., березня та квітні 2005 р. Тобто, у період, коли у відповідача не існувало повноважень контролювати порядок нарахування та сплати орендної плати.
Оскільки при внесенні змін до Закону України „Про плату за землю" не передбачена його зворотна дія у часі, у перевіряючих не було законних підстав для перевірки повноти та своєчасності внесення орендних платежів за період, що передував набранню чинності даних змін.
Крім того слід відмітити, що в ст. 26 Закону передбачено, що за порушення його вимог платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України, та законами України. В ст. 115 Земельного кодексу України визначений перелік порушень земельного законодавства при наявності яких особи, винні у їх скоєнні, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність. Ця норма також містить положення стосовно того, що законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші види порушень земельного законодавства.
В поясненнях в судовому засіданні представник відповідача наполягає на тому, що донарахування орендної плати та застосування фінансових санкцій здійснено відповідно Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами".
З цього приводу слід зауважити, що згідно преамбулі цього Закону він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Крім того, цей Закон не регулює питання погашення та обслуговування кредитів, наданих за рахунок бюджетних коштів або позик, залучених державою чи під державні гарантії, інших зобов'язань, що
випливають з угод, укладених державними органами та/або від імені держави, які регулюються нормами цивільного законодавства та іншими законами з питань державного боргу та його обслуговування.
Оскільки правовідносини стосовно користування земельними ділянками виникають, зокрема, з укладених договорів оренди, то на них (правовідносини) не могли розповсюджуватися положення вищевказаного Закону. У зв'язку з набранням чинності з 01.01.06 р. Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійної і трудової реабілітації інвалідів" до загальнодержавних податків та зборів (ст. 14) включена плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності). Тобто з цієї дати відповідач має право застосовувати до орендних відносин (орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) приписи Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами", які передбачають донарахування зобов'язань та застосування фінансових санкцій.
Але у період коли проводилася перевірка діяли положення ст..25 Закону України «Про плату за землю», яка встановлювала відповідальність за прострочення встановлених строків сплати податку ( ст..17 цього Закону) у вигляді пені у розмірах, визначених законом. При цьому також передбачалося, що розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку. Таким чином Законом не передбачалося донарахування орендної плати і застосування фінансових санкцій.
Таким чином, колегія суддів вважає, що приймаючи судове рішення по даній справі, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ АФ « Астарта».
З огляду на викладене, постанову господарського суду Харківської області від 11.07.2006 р. по справі № АС -13/88-06 прийнято у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст.195 п.1 ст.198, ст.ст. 200,206,209,211,212 кас України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 11.07.2006 р. по адміністративній справі № АС –13/88-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя
Судді