Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 801/3657/13-а
07.10.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Яковенко С.Ю. ,
Єланської О.Е.
секретар судового засідання Руднєва А.В.
за участю сторін:
представник позивача, Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері - Рибкін Олексій Юрійович посвідчення № 016948, від 21.05.13
позивач, ОСОБА_3 - паспорт серії НОМЕР_1 виданий Желєзнодорожним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму, від 19.08.97
представник відповідача, Міністра оборони України - Васильківський Владислав Олексійович, довіреність № 220/1004/д від 12.12.12
представник відповідача, Міністерства інфраструктури України - не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши апеляційну скаргу представника Міністра оборони України Константінової Л.О. на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 20.06.13
за позовом Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (вул. Казанська, 27,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95006)
ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
до Міністерства інфраструктури України (пр-т Перемоги, 14,Київ 135,01135)
Міністра оборони України (пр-кт Повітрофлотський, 6,Київ 168,03168)
про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості у сумі 165220, 25 грн. -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2013 року позовні вимоги Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, ОСОБА_3 до Міністерства інфраструктури України, Міністра оборони України задоволені частково.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6) щодо відмови у виплаті ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) одноразової грошової допомоги при звільнені, про що зазначено в листі Міністерства оборони України вих. №248/3/9/1/218 від 03 грудня 2012 року.
Стягнуто з Міністерства оборони України (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) одноразову грошову допомогу при звільнені у сумі 165220,25 грн. (сто шістдесят п'ять тисяч двісті двадцять гривень двадцять п'ять копійок).
В інший частині позовних вимог відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2013 року, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
Заявник апеляційної скарги посилається на п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.1999р. №1281 "Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України" відповідно до якого грошове забезпечення військовослужбовців, відряджених до ДП "Украерорух", здійснюється в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій".
При цьому передбачено, що фінансування витрат на утримання підрозділів цивільно-військової системи організації повітряного руху України здійснюється за рахунок коштів, передбачених на цілі в державному бюджеті, частини коштів, що надходять від аеронавігаційних зборів та з інших джерел, не заборонених законодавством.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 р. № 104 виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені військовослужбовці.
У судовому засідання 07.10.2013 року представник позивача, Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2013 року залишити в силі.
У судовому засідання 07.10.2013 року позивач, ОСОБА_3 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2013 року залишити в силі.
У судовому засіданні 07.10.2013 року представник відповідача, Міністра оборони України наполягав на задоволенні апеляційної скарги та просив постановуОкружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2013 року скасувати.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
На підставі та за правилами статті 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи наказами Міністра оборони України №704 від 08 грудня 1999 року та командира військової частини А2456 №17 від 31 січня 2000 року ОСОБА_3 був відряджений для подальшого проходження служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі.
Наказом Міністра оборони України №851 від 15 жовтня 2012 року підполковник ОСОБА_3, відповідно до ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", був звільнений у запас за пунктом "б" (за станом здоров'я).
Наказами Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №489/0 від 29 жовтня 2012 року та регіонального структурного підрозділу "Кримаерорух" Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №31 З/о від 31 жовтня 2012 року підполковник ОСОБА_3, на підставі наказу Міністра оборони України №851 від 15 жовтня 2012 року був звільнений з посади заступника керівника польотів районного диспетчерського центру регіонального структурного підрозділу "Кримаерорух" Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
Зазначеним наказом №489/0 від 29 жовтня 2012 року була визначена вислуга років ОСОБА_3 в Збройних Силах України, яка склала 29 років 02 місяці.
12 листопада 2012 року ОСОБА_3 звернувся до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та Міністерства оборони України з вимогою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги при звільнені.
Міністерство оборони України у відповіді на вищезазначене звернення, вих. №248/3/9/1/218 від 03 грудня 2012 року відмовило у задоволенні вимоги ОСОБА_3 та роз'яснило останньому, що з метою отримання одноразової грошової допомоги при звільнені він повинен звернутися до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.01.2013 року по справі №801/622/13-а позов задоволено: стягнуто з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_3 суму одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 165220,25 грн. Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 17.04.2013 року по справі № 801/622/13-а апеляційна скарга Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.01.13 у справі №801/622/13-а задоволена, постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.01.13 у справі №801/622/13-а скасована, прийнята нова постанова: у задоволенні позову відмовлено повністю.
Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної систему їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни регулюються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Так, ч.1, 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ передбачає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів; до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно із частиною другою ст. 15 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Відповідно до п. 1.10 розділу І "Загальні положення" Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 р. N 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 р. за N 638/15329, виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років із дня виникнення права на їх отримання.
Згідно із частинами четвертою, п'ятою та сьомою ст. 9 Закону №2011-ХІІ, виплата допомоги за рахунок коштів органів, у яких працювали особи начальницького складу органів внутрішніх справ, можлива лише за умови їх звільнення із залишенням на службі в органах внутрішніх справ; виплата одноразової грошової допомоги здійснюється Міністерством внутрішніх справ України, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання; за військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ, організацій, а також Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 91 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту. Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями у цих державних органах, установах, організаціях, а також Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, затверджується Президентом України.
Відповідно до абз. 5 частини другої ст. 15 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.
Колегія суддів зазначає про те, що позивач працював та був звільнений з Міністерства оборони України, та як вбачається з послужного списку позивача, до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України його було відряджено, тому нарахування та виплата одноразової грошової допомоги позивачу при звільненні його з військової служби має здійснюватися саме за рахунок коштів Міністерства оборони України.
У свою чергу, п. 2 абз. 7 Контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, передбачено, що Міністерство оборони України зобов'язується, зокрема, забезпечувати виплату грошового забезпечення з урахуванням надбавок за вислугу років, звання та використання іноземної мови, відповідну кваліфікації, спортивні і почесні звання та інших надбавок, доплат, винагород, премій.
При цьому Міністерство оборони України відмовило позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги при звільнені, у зв'язку з тим, що така виплата повинна здійснюватись Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, але вказана позиції спростована постановами Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 у справах №К/9991/69001/12 та №К/9991/25954/12.
Колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції щодо протиправності відмови Міністерства оборони України у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу при звільненні, при наявності права останнього на отримання такої виплати, у зв'язку з чим одноразова грошова допомога у сумі 165220,25 грн. підлягає стягненню з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_3
. Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу представника Міністра оборони України - Константінової Лілії Олександрівни залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2013 року по справі №801/3657/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 14 жовтня 2013 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис С.Ю. Яковенко
підпис О.Е.Єланська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Кучерук