АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
тел./факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22 ц - 796/9081/2013 Головуючий у І інстанції Тітов М.Ю.
Доповідач - Корчевний Г.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого Корчевного Г.В.,
Суддів Лапчевської О.Ф., Слободянюк С.В.,
при секретарі Жуковій Л.І., Охневській Т.В.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2010 року представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним.
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в Київській міській лікарні № 9 Шевченківського району померла його мати ОСОБА_5, яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1.
21.05.2010р. перед смертю матері за ініціативою відповідача приватним нотаріусом ОСОБА_6 був посвідчений заповіт ОСОБА_5 (реєстраційний № 962), яким вона заповіла все своє майно, яке буде належати їй після смерті відповідачу. Даний заповіт він вважає таким, що був складений та підписаний незаконно, всупереч волі заповідача.
Просив суд відповідно до ст.ст. 203, 215, 225, 1257 ЦК України визнати заповіт ОСОБА_5 від 21.05.2010р. недійсним.
В подальшому позивачем збільшено позовні вимоги, а саме позивач додатково просив суд визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1, банківські вклади в ПАТ АКБ «Київ» та в ПАТ «Укрсоцбанк».
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 24 травня 2013 року позов - задоволено частково.
Визнано недійсним заповіт від 21.05.2010р. складений ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_1, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №962.
У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 3226,24 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та просить суд апеляційної інстанції рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 травня 2013 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимоги відмовити в повному обсязі.
Пославшись на порушення судом норм матеріального та процесуального закону.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції було встановлено, що 27.03.2002р. ОСОБА_5 складено заповіт, яким вона заповіла все своє майно позивачу. 28.11.2007р. вона склала заповідальне розпорядження на свої грошові кошти, які знаходилися на рахунку в АКБ «Київ».
14.05.2010р. ОСОБА_5 госпіталізована до Київської міської клінічної лікарні №9 в неврологічне відділення з діагнозом - Церебральний атеросклероз, гіпертонічна хвороба 3 ступеню, ГПМК в лівій півкулі по типу ішемічного з гемологічним прописуванням, набряк головного мозку, ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз, судинна недостатність 2-а ступеню, інфаркт міокарду, двостороння пневмонія, набряк, цукровий діабет 2 тип, печінкова, ниркова недостатність, хронічний гепатит, хронічний пієлоніфріт.
21.05.2010р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 посвідчено заповіт ОСОБА_5, яким вона заповіла все своє майно ОСОБА_1 У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 не могла сама прочитати і підписати текст заповіту згідно зі ст. 1253 ЦК України заповіт посвідчено в присутності свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та оскільки ОСОБА_5 у зв'язку з хворобою не могла підписати заповіт власноручно, на її особисте прохання та в її присутності текст заповіту підписала ОСОБА_10
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Позивач є рідним сином померлої.
На день смерті ОСОБА_5 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1. Крім того, на її рахунку в ПАТ «АКБ «Київ» знаходилося 52687,13 грн. та на депозитному рахунку в АКБ «Укрсоцбанк» - 100000 грн., на карткових рахунках в тому ж баку 2278,43 грн. та 1823,02 грн.
З акту посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи №72 від 25.01.2013 року вбачається, що ОСОБА_5 під час складання заповіту 21.05.2010 року виявляла ознаки психічного розладу: Синдром порушеної свідомості (оглушення), соматогенно-обумовлений (гостре порушення мозкового кровообігу, гіпертонічна хвороба 3 ступеню, печінкова, ниркова недостатність, двостороння пневмонія, ДВС синдром, цукровий діабет 2 ступеню. За своїм психічним станом не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними в даний момент часу (а.с. 1-5, том.2)
Крім того, судово-психіатричний експерт ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_5 з врахуванням тих діагнозів, які були їй поставлені, не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати з моменту госпіталізації в лікарню, тобто з 14.05.2010р.
Посилання апелянта на те, що при розгляді справ за позовами про визнання недійсними правочинів, зокрема заповітів, на підстав ст. 225 ЦК України мають місце випадки, коли суди розглядають справи без призначення у справі судово-посмертної експертизи, а лише на підставі інших доказів, а тому пояснення лікаря - ОСОБА_12 є достатніми та підтверджують, що на момент підписання правочину від 21.05.2010 року ОСОБА_5 була такою, що усвідомлювала значення своїх дій, колегія суддів не може взяти до уваги, так як відповідно до п.7 узагальнення ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року, встановлено, що для встановлення психічного стану заповідача в момент складання заповіту, який давав би підстави припустити, що особа не розуміла значення своїх дій і (або) не могла керувати ними на момент складання заповіту, суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу (ст. 145 ЦПК). Ухвалюючи рішення про визнання недійсним заповіту з підстав ч. 1 ст. 225 ЦК України, суди повинні враховувати, що для визнання такого правочину недійсним предметом доказування є та обставина, що особа-заповідач у момент складання заповіту не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.
Крім того, колегія суддів також не може взяти до уваги посилання апелянта на те, що пояснення лікаря - ОСОБА_12 є достатніми та підтверджують, що на момент підписання правочину від 21.05.2010 року ОСОБА_5 була такою, що усвідомлювала значення своїх дій, так як згідно наданих поясненнях ОСОБА_12, він не був присутній при здійсненні заповіту.
Також, з акту посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи №72 від 25.01.2013 року вбачається, що покази свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 узгоджуються з медичною документацією, і свідчать про те, що на момент складання заповіту 21.05.2010р. ОСОБА_5 знаходилася у стані порушеної свідомості (оглушення) - не могла говорити, на запитання не відповідала, була загальмована, іноді неадекватна, в той час як покази свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_12 протирічать даним медичної документації та клініко-експертним уявленням про перебіг соматичної та неврологічної патології, що виявилася у ОСОБА_5 на час складання заповіту 21.05.2010р.
Колегія суддів звертає увагу також на те, що посилання апелянта щодо необґрунтованості висновків акту посмертної судово-медичної експертизи №72 від 25.01.2010 року не можуть бути взяті до уваги, оскільки не надано доказів, щодо його необґрунтованості, тим більше апелянт не звертався в судовому порядку про визнання даного акту недійсним, та не заявляв клопотання про проведення повторної експертизи.
Суд першої інстанції вірно керувався ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно до ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Відповідно ч. 2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Інші доводи апеляційної скарги висновків в рішенні суду не спростовують та містяться лише на формальних міркуваннях.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Тому колегія суду вважає, що рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 травня 2013 року обґрунтоване та законне і скасуванню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 травня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: