Справа № 605/663/13-ц
РІШЕННЯ
Іменем України
"03" жовтня 2013 р. м. Підгайці
Підгаєцький районний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді Грицай К.М.
за участю секретаря Лежигубської О.В.
адвоката ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Підгайці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином. В обґрунтування своїх вимог зсилається на те, що вона є потерпілою від вчинених проти неї відповідачем ОСОБА_3 злочинних діянь, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, а саме: ОСОБА_3, з 09.10.2009 року по 09.02.2011 року працюючи продавцем магазину, що розташований в АДРЕСА_1, власником якого є позивач, будучи матеріально-відповідальною особою та маючи в силу покладених на неї обов'язків доступ до товарно-матеріальних цінностей, які перебували у її віданні, отримуючи для реалізації в вищевказаний період часу товари, умисно з корисливих мотивів привласнила та розтратила грошові кошти в сумі 127313 гривень 64 копійки, що підтверджено вироком Підгаєцького районного суду від 03 липня 2013 року. Також вказує, що внаслідок неправомірних дій відповідача їй було заподіяно майнову шкоду в сумі 116013 гривень 64 копійки, що складається з невідшкодованої суми розтрачених коштів та моральної шкоди на суму 20000 гривень. Завдана моральна шкода полягає у тому, що вона протягом тривалого часу відчувала значні моральні страждання, тимчасовою втратою здоров'я у зв'язку з втратою свого майна. Просить суд стягнути з відповідача завдану їй матеріальну та моральну шкоду.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та суду пояснила, що вона є підприємцем-фізичною особою та їй належить магазин в АДРЕСА_1, в якому працювала продавцем відповідач ОСОБА_3, з якою був укладений трудовий договір. ОСОБА_3 завдала їй шкоди внаслідок привласнення та розтрати ввірених їй матеріальний цінностей.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала повністю, пояснивши суду, що вона дійсно працювала у підприємця ОСОБА_2 продавцем магазину згідно трудового договору. Вона не відшкодовувала завдану шкоду через важкий матеріальний стан та зобов'язалась повернути розтрачені кошти позивачу.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
22.06.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено трудовий договір, відповідно до якого остання прийняла на себе матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених їй матеріальних цінностей.
В судовому засіданні сторонами підтверджено, що дійсно ОСОБА_3 перебувала у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, працюючи продавцем магазину, та у зв'язку з цим на неї покладено повну матеріальну відповідальність за збереження матеріальних цінностей та укладено відповідний договір.
З вироку Підгаєцького районного суду від 03 липня 2011 року вбачається, що ОСОБА_3 в період з 09 жовтня 2009 року по 02 травня 2011 року, працюючи продавцем магазину, що розташований в АДРЕСА_1 власником якого є ОСОБА_2, будучи матеріально відповідальною особою та маючи в силу покладених на неї обов'язків доступ до товарно-матеріальних цінностей, які перебувають в її віданні, отримуючи у період з 09 жовтня 2009 року і по 02 травня 2011 року, від ОСОБА_2 для реалізації товари, умисно, з корисливих мотивів, привласнила грошові кошти та розтратила товарно-матеріальні цінності, шляхом передачі іншим особам у великих розмірах в загальній сумі 127313,64 гривень. Своїми умисними діями ОСОБА_3 завдала ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 127313,64 гривень.
На підставі ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Висновком експерта за № 6-7/13 від 29.03.2013 року підтверджено, що Аудиторський висновок спеціального призначення щодо перевірки залишку товарів у магазині ФОП ОСОБА_2 у період з 09.10.2009 року по 02.05.2011 року аудиторської фірми «Тер-аудит» в частині суми залишків товарів на кінець звітного періоду (станом на 02.05.2011 року) в сумі 157664,09 грн.
Експертом не підтверджується вищезазначений аудиторський висновок в частині суми реалізованих товарів в кредит на кінець звітного періоду (станом на 02.05.2011 року) на суму 50286,65 грн. У зв'язку із відсутністю документів, які б підтверджували факт реалізації товарів в кредит, умов його надання та розрахунки по ним, може йти мова про утворення нестачі у магазині ФОП ОСОБА_2 АДРЕСА_1 у період з 09.10.2009 року по 02.05.2011 року на суму 127313,64 грн.
На підставі п. 3) ч. 1 ст. 134 КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.
В силу ст. 137 КЗпП України, суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений. Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.
Таким чином суд приходить до переконання, що внаслідок злочинних дій відповідача ОСОБА_3 як працівника, з яким було укладено трудовий договір, було завдано позивачу ОСОБА_2 як власнику матеріальну шкоду в сумі 127313 грн. 64 коп.
Тому суд вважає вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди такими, що підлягають до задоволення на заявлену позивачем суму - 116013 грн. 64 коп.
Поряд тим, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд вважає такими, що не підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Так, судом встановлено факт завдання позивачу з вини відповідача під час виконання нею роботи за трудовим договором.
Однак, трудовим законодавством не передбачено відшкодування працівниками моральної шкоди, заподіяної з їх вини власнику підприємства, установи, організації чи фізичній особі, з якими працівник перебуває у трудових відносинах.
Крім того, підстав для відшкодування шкоди в порядку ст. 1167 ЦК України судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в даному випадку порушені права позивача відповідачем, тому позовні вимоги підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення з відповідача в користь позивача 116013 грн. 64 коп. завданої матеріальної шкоди, відмовивши в задоволенні решти позовних вимог.
Крім того, з відповідача слід стягнути в дохід держави 1160 грн. 13 коп. судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 215, 294 ЦПК України ст.ст. 134, 137 КЗпП України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 116013 грн. 64 коп. майнової шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави судовий збір в сумі 1160 грн. 13 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Підгаєцький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий підпис К.М.Грицай
Згідно з оригіналом:
Суддя К.М. Грицай